Рішення

від 30.07.2008 по справі 16/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

30.07.08 р.                                                                                                   

Справа № 16/115                              

Суддя господарського суду Донецької

області В.В. Манжур,

При секретарі      Муравйовій М.В. ,  розглянувши 

матеріали  справи

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю

виробнича компанія “Промекс”, м.Ясинувата, Дон. обл.

до відповідача: Суб”єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Макіївка, Дон. обл.

про стягнення заборгованості в сумі

17750,75 грн. та штрафних санкцій в сумі            6762,67 грн.

За участю представників сторін :

від позивача:        Титенко С.І. - по дов.

від 

відповідача:  не з'явився

В С Т А Н О В И В:

       Ухвалою 

господарського суду Донецької 

області від 17.06.08р. порушено 

провадження  по  справі за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю

виробнича компанія “Промекс”, м.Ясинувата, Дон. обл., до Суб”єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Макіївка, Дон. обл., про стягнення

заборгованості в сумі 17750,75 грн. та штрафних санкцій в сумі 6762,67 грн. За

вказаною позовною  заявою розгляд

справи  призначено  на  02.07.2008р.

-  9 год.30 хв. Судом  визнано 

обов`язковою  явку у  судове 

засідання  представників  сторін, 

сторони у справі зобов`язані 

надати докази  та  документи, необхідні  для 

всебічного, повного  та  об`єктивного розгляду  справи.

         Представника   позивача  

було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22

Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні  клопотання про  фіксацію судового процесу  технічними засобами  не 

було  надано ,на  підставі 

чого  справу  було 

розглянуто без  застосування  зазначених 

засобів . Крім цього, роз'яснено 

вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому

складено протокол, який  долучено до матеріалів

справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4

частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників

судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та

свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

          Згідно ст.42 Господарського

процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється

на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського

процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється

на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі,

обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального

кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на договір суборенди приміщення  

№ 07-23 -п  від  01.07.2007р., 

на  договір  суборенди 

майна  №    07/26-п 

від 01.06.2007р.,  на  акти 

приймання - передачі,   на  листи, на 

невиконання  зі  сторони    

відповідача  умов   зазначених 

договорів,   з   приводу 

чого   утворилась  заборгованість  та 

були   нараховані   штрафні 

санкції  .

Позивачем  в 

позовній  заяві     в 

порядку ст.  66 ,  67 

ГПК  України   було  

подане  клопотання   про 

забеспечення  позову  , шляхом накладення  арешту   

на  майно,  що 

належить   відповідачеві,   де б 

воно  не  знаходилось .

Відповідно до статті 66

Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК)

заходи до забезпечення позову

застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його

заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія

реального виконання рішення суду.

       Умовою застосування заходів до

забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі

грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення

позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за

якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання

забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65

ГПК). 

В  даному    випадку,  

дослідивши  матеріали справи

,  суд    

відмовляє     в  задоволенні      клопотання   про  

забеспечення  позову ,  оскільки   

позивачем   не  доведено, 

що  спірне  майно,  

яке є у відповідача     на момент

пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або

погіршитись за якістю на момент виконання рішення.  Окрім 

того  ,  позивачем 

не вказано   на   яке 

саме  майно , з  доказами 

належності    на  праві 

власності  відповідачеві  ,    

повинно  було  б 

бути  накладено  арешт  

з  метою  забеспечення  

позову  .До  компетенції 

суду   не входить  розшук 

майна    ,  тому  

цей  обов`язок  , як 

доказування   своїх  вимог в 

порядку  ст. 33-34  ГПК 

України    належить  виключно  

до  права  сторін   

у  судовому  процесі.     

Згідно   ч.4. ст. 22 

ГПК  України  - 

позивач  вправі  до 

прийняття   рішення   по 

справі  змінити  підставу  

або  предмет  позову , збільшити розмір  позовних 

вимог та  умови дотримання

встановленого  порядку досудового

врегулювання спору  у  випадках , передбачених ст. 5  цього 

Кодексу   в  цій 

частині ,  відмовитись від  позову або 

зменшити розмір  позовних  вимог.

          Позивачем  в 

судовому  засіданні  в порядку 

ст. 22  ГПК  було надано 

уточнений розрахунок  заявлених  вимог    

від  30.07.2008р., згідно  з 

яким     він  просить 

стягнути :  боргу   за 

орендні  платежі  в 

розмері  20850  грн. 90 

коп.   за  період 

з   01.07.2007р.   по 01.07.2008р.,   пеню   

в розмірі   1212  грн. 78 

коп., 3% річних в сумі 170,53 грн. Від стягнення індексу інфляції в

розмірі 5522, 29 грн. позивач відмовляється.

Відповідач до жодного судового

засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча

був повідомлений про слухання справи належним чином.

Зважаючи на достатність представлених

позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу

України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи,

оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення

представника  позивача, господарський

суд, встановив:

          Між  

ТОВ   ПК  «Промекс» 

м. Ясинувата   (орендар) та

ПП   ОСОБА_1              м. Макіївка    (суборендар) укладено договір суборенди  приміщення   

за  №07-23 -п  від 

01.07.2007р. та  договір  суборенди    

майна   за  № 

07/26-п  від 01.06.2007р.

Договора   біли  

укладені без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Відповідно до п.1.1  , п.1.1.1, п.1.1.2, п.1.1.3, п.1.2,

п.1.3  договору приміщення    за             №    07-23 -п 

від  01.07.2007р.  та  

договору суборенди     майна   за  №  07/26-п 

від 01.06.2007р., орендар передає, а суборендар приймає в строкове

платне користування нерухоме   майно

-нежитлове приміщення загальною площею 187 , 4  

кв.м., що орендується, знаходиться у володіння та користування

орендаря;  та  також, 

майно, розташоване   по  зазначеній 

адресі, в  зазначеному  орендованому 

приміщенні,  балансовою  вартістю            43352 грн. 

Приміщення  та 

майно  розташоване за адресою:

АДРЕСА_1 , магазин  « Діана»

Факт передачі спірного

приміщення  та  майна  

в суборенду відповідачу підтверджується актами прийому-передачі від

-01.07.2007р., підписаними 

сторонами  .

Згідно з п.п. 1, 5 ст. 762

Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата,

розмір якої встановлюється договором найму та вноситься щомісячно, якщо інше не

встановлено договором.

Відповідно до ст. 797 Цивільного

кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної

споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею.

Згідно зі ст. 193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться. 

Згідно  з  

п.4.1. договору   суборенди  приміщення   

за  №    07-23 -п 

від  01.07.2007р.   суборендна 

плата    встановлюється    за 

користування   приміщення  з 

рахунку   18, 65  грн. 

за  1  м кв  ,

та  повинна  перераховуватися     не 

пізніше    1 -  го 

числа   місяця , за  котрий  

нарахована   орендна плата  .

       Розмір     суборендної плати     щомісячно 

 коригується   на 

індекс  інфляції  (п.4.2. договору суборенди  приміщення   

за  №    07-23 -п 

від  01.07.2007р.)  .  

Окрім   орендної 

плати   суборендар  повинен 

сплачувати   орендареві    фактичні 

затрати     на  комунальні 

послуги    (електроенергія ,    терефон) 

,  а  також  

відшкодовувати   орендатору   експлуатаціні  витрати  

та  вартість   оренди 

землі  пропорційно  займаної 

площі по  відношенню    до 

всієї   площі  будівлі  

(  п.4.4.   договору суборенди  приміщення   

за  №    07-23 -п 

від  01.07.2007р  ) 

. 

Згідно  з  

п.4.8  . договору суборенди  приміщення   

за  №    07-23 -п 

від  01.07.2007р.    строк  

сплати   за   комунальні 

послуги    та  експлуатаційні  послуги   

встановлюється        не  піздніше   

1 -  го  числа наступного    місяця 

.

Згідно   договору 

суборенди     майна   за  №  07/26-п 

від 01.06.2007р.   суборендар   зобов`язаний     своєчасно 

сплачувати   орендні  платежі    

рівними  долями    на 

протязі     року   в 

розмірі   450   грн. 

В 

порушення вимог   договору  суборенди  

приміщення   № 07-23 -п  від 

01.07.2007р.,  та   договору  

суборенди  майна  №   

07/26-п  від 01.06.2007р.   , зі 

сторони    відповідача    не 

була  здійснена  оплата  

за  суборендуєме приміщення  ,  

комунальні  витрати  , 

та  за  оренду 

майна  . З   приводу 

зазначеного  утворився  борг  

в  загальній  сумі                            20 850 грн.  90  коп.  за 

період     з   01.07.2007р.   по 01.07.2008р. ,   який    

підтверджений  матеріалами

справи  та визнаний відповідачем (згідно

акту звірки від 01.07.08р.) і підлягає стягненню .  

       Надані 

документи  були  прийняті    

судом  як  докази 

по  справі  в розумінні 

ст.33-34  ГПК   України    

.

Пунктом 4.6.   договору 

суборенди приміщення   № 07-23

-п  від 

01.07.2007р .,   та  п..8.1. договору суборенди  майна 

№ 07/26-п  від 01.06.2007р

встановлено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідач повинен

сплатити   пеню у розмірі подвійної   облікової   

ставки  НБУ  за кожний день прострочення.

       Позивач 

згідно  з  вимогами  

п.4.6., п.8.1.   договорів    просить 

стягнути   з  відповідача  

пеню   за  порушення  

зобов`язань   за договором    в  

загальній    сумі                   1212 грн. 78   коп. 

(уточнений  розрахунок  пені   

в порядку ст.22  ГПК   України) .

       Згідно зі ст. 549 ЦК  України  

неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник

повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.       

Відповідно до ст. 230 ГК України

штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми

(неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний

сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності,

невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України

нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше

не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,

коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначений   розрахунок  

визнаний   судом   вірним    

та  таким,  що   

підлягає  задоволенню.

 Прострочення відповідачем грошового

зобов'язання  також тягне за собою

обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних

з простроченої суми, на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного

кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або

законом.

Позивач  в 

порядку  ст. 625  ЦК 

України  також просить   стягнути   

з  відповідача               3 

%   річних. Позивачем  в судове 

засідання  30.07.2008р.   був 

наданий   уточнений  розрахунок 

в  прядку ст. 22  ГПК 

України , згідно  якого    3 

%  річних  склали 170, 53 грн.

       Перевіривши наданий позивачем

розрахунок,    з огляду на наявність

заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині   обґрунтованими,   розрахунок арифметично     вірним.  

Згідно зі ст. 193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться. 

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного

кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання

має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та

інших актів цивільного законодавства.

        Відповідно до статті 49 ГПК України,

державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

покладаються судом на відповідача  (

пропорційно  задоволеним  вимогам ), оскільки саме з вини останнього

виник спір.

На підставі ст.ст. 526, 527, 526,

549 , 625 , 762, 797 , 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського

кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85

Господарського процесуального Кодексу України, 

господарський суд -

 В И Р I Ш И В :

            Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю

виробнича компанія “Промекс”, м.Ясинувата, Дон. обл., до Суб”єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Макіївка, Дон. обл., про стягнення

заборгованості в сумі 20850,90 грн., пені   

в розмірі   1212  грн. 78 

коп., 3% річних в сумі 170,53 грн., індексу інфляції в розмірі 5522,59

грн. задовольнити частково.

Стягнути з Суб”єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_2., (ІНН НОМЕР_1) на 

користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія

“Промекс”,         вул.Мікрорайон 3, б.5,

м.Ясинувата, Дон. обл. (р/р2600001300809 в ДФ ТОВ «Укрпромбанк», Ясиноватське

відділення №1 м.Ясинувата, МФО 335924, ЄДРПОУ 34854857):  заборгованість за надані послуги  (оренди , комунальні  послуги)  

в  сумі                                     20850 грн. 90  коп., 

пеню  в  сумі  

1212  грн.  78 коп., 

3 %  річних в  сумі 

170 грн. 53 коп.,    

державне  мито в  сумі 222 грн. 

34 коп.,  плата за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу   в сумі   

94 грн. 52  коп. 

     Стосовно задоволення  позовних 

вимог в  частині  стягнення   

індексу інфляції в розмірі 5522,59 грн. 

провадження   по  справі 

припинити  на  підставі 

ст. 80 п 4   ГПК  України 

в зв`язку  з   відмовою.  

        Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

       Рішення суду набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

       Рішення 

підписане   30.07.2008р.

               Суддя                                                                                                            Манжур

В.В.                              

надруковано

3 прим.

1

прим. - у справу

2

прим. - сторонам

Виконавець

- Подолян О.О.