Постанова

від 24.07.2008 по справі 6/66пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.07.2008  року                                                            Справа

№ 6/66пн

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Бойченка

К.І.

суддів                                                

           Баннової Т.М.

Єжової С.С.

Секретар

судового засідання:                        

Наумов Б.Є.

За участю

представників сторін:

від заявника

позову:                             

Кадацький М.В., старший прокурор відділу

представництва

інтересів громадян і держави

в судах

прокуратури Луганської області,

посвідчення

№295 від 14.06.07;

від  позивача:                                            

повноважний представник не прибув;

від

відповідача:                                          

ОСОБА_1, суб'єкт підприємницької діяльності,

паспорт серії

НОМЕР_1 від 12.02.97;

розглянувши у

відкритому

судовому

засіданні

апеляційну

скаргу                        Суб'єкта

підприємницької діяльності -

фізичної особи

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

на рішення         

господарського

суду                    Луганської

області

від                                                 

02.06.08

по справі                                        №6/66пн

(суддя -Василенко Т.А.)

за

позовом:                                       

Стаханово-Алчевської міжрайонної природоохоронної

прокуратури в

інтересах держави в особі Брянківської

міської ради,

АДРЕСА_1

до

відповідача:                             

Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про                                                  повернення земельної

ділянки

В С Т А Н О В И В:

          У березні 2008 року Стаханово

-Алчевський міжрайонний природоохоронний прокурор (далі за текстом -заявник,

прокурор) в інтересах держави в особі Брянківської міської ради,      АДРЕСА_1 (далі за текстом - позивач),

звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою від

28.02.08 №286 вих. про зобов'язання Суб'єкта підприємницької діяльності -  фізичної особи ОСОБА_1АДРЕСА_1 (далі за

текстом -приватний підприємець ОСОБА_1, відповідач), звільнити земельну

ділянку, площею 0,08 га, в районі Брянківського міського парку під розміщення

літнього торгівельного майданчику, який є тимчасовою спорудою. 

Рішенням

господарського суду Луганської області від 02.06.08 у справі №6/66пн

відповідача зобов'язано повернути власнику - Брянківській міській раді,

АДРЕСА_1, самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,08 га, розташовану в

районі Брянківського міського парку, та привести її у належний для використання

стан, шляхом знесення літнього торгівельного майданчику (тимчасової споруди) за

свій рахунок до отримання правовстановлюючого документу на користування

вищевказаною земельною ділянкою; судові витрати за позовом покладені на

відповідача.

          Дане рішення суду першої інстанції

мотивоване наступним:

          -ст.

12 Господарського процесуального кодексу України, ст. 14 Конституції

України,          ст. ст. 1, 3, ч. 1 ст.

12, ч. 1 ст. 83, ст. ст. 116,  212

Земельного кодексу України, ст. 9 Закону України “Про державний контроль за

використанням та охороною земель”, п. 4.1 та розділу        5 “Порядку планування та проведення

перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною

земель”, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним

ресурсам від 12.12.03 № 312;

-в рамках даної

справи розглядається питання щодо звільнення земельної ділянки, що врегульовано

положеннями Цивільного та Господарського кодексів, а тому даний спір

підвідомчій господарському суду Луганської області;

-в силу статей

33, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в

господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх

учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести

ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

-прокурор при

зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а

відповідач -спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів,

згідно з принципом змагальності саме прокурор мав надати суду певні докази

допущення відповідачем порушень. У разі ж надання прокурором відповідних

доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на останнього покладається

обов'язок їх спростування;

-відповідачем

до суду не надано доказів оформлення у 

встановленому законом порядку документів, що посвідчують право

користування та володіння спірною земельною ділянкою;

-навпаки, із

відзиву відповідача вбачається, що останній планує використовувати  земельну ділянку без оформлення відповідних

документів з 1 травня, що і підтверджується актом перевірки від 14.05.08, а

тому позов слід задовольнити у повному обсязі з віднесенням судових витрат на

відповідача.

Не погоджуючись

з рішенням господарського суду Луганської області від 02.06.08 у даній справі,

відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну

скаргу, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким

передати справу №6/66пн в належний адміністративний суд з урахуванням правил

предметної та територіальної підсудності.

          В апеляційній скарзі апелянт зазначає

про те, що, на його думку:

          -оскаржуване рішення суду першої

інстанції у даній справі є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом першої

інстанції при його винесенні були порушені норми матеріального та

процесуального права, зокрема, ст. ст. 12, 43, 84 Господарського процесуального

кодексу України,  ст. ст. 3, 17, 18, 22

Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 12 Земельного кодексу

України, ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”;

          -спір за справою №6/66пн є

публічно-правовим та підлягає до розгляду в порядку адміністративної

юрисдикції, оскільки він виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта

владних повноважень, який саме в цих відносинах здійснює надані йому діючим

законодавством власні управлінські функції; 

          -провадження у справі №6/66пн могло

бути відкрито тільки окружним адміністративним судом Луганської області чи

місцевим Брянківським міським судом, а ні як не господарським судом Луганської

області, оскільки, в даному випадку, порушується предметна підсудність.

          Прокурор подав до Луганського

апеляційного господарського суду заперечення №1021 вих. від 18.07.08 на

апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначив, що з доводами, викладеними

відповідачем в апеляційній скарзі, не згоден, оскільки вони не відповідають

вимогам чинного законодавства.

          Позивач відзивом №1304 від 22.07.08, який подав до Луганського

апеляційного господарського суду, заперечив проти доводів відповідача,

викладених ним в  апеляційній скарзі.

          Повноважний представник позивача у судове засідання, яке відбулося

24.07.08, не прибув, хоча усі учасники судового процесу у справі №6/66пн про

час, дату та місце її розгляду були повідомлені Луганським апеляційним

господарським судом належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.

          Згідно зі ст. 28 Закону України “Про

судоустрій України” розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського

суду від 25.06.08 для розгляду апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької

діяльності -  фізичної особи

ОСОБА_1АДРЕСА_1, на рішення господарського суду Луганської області від 02.06.08

у справі №6/66пн була призначена судова колегія у складі: головуючий суддя

-Бойченко К.І., суддя -Баннова Т.М., суддя -Єжова С.С.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України

апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку,

користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського

процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не

зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і

обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали даної справи,

заслухавши пояснення та доводи прокурора та відповідача у судовому засіданні,

обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у

сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх

встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального

та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга

відповідача  задоволенню не підлягає, з

огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів даної

справи та встановлено господарським судом Луганської області, рішенням

Брянківської міської ради від 06.03.07 №12/52 був затверджений акт вибору

земельної ділянки від 20.02.07 для розміщення торгівельної площадки, приватному

підприємцю ОСОБА_1(відповідачу у справі) наданий дозвіл на складання проекту

землеустрою по відведенню земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

на території паркової зони (орієнтировно площа земельної ділянки складає 796,25

кв. м).

Відповідно до

ст. 116 Земельного кодексу України право власності та право постійного

користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або

користувачем документа, що посвідчує таке право, та його державної реєстрації.

Приступати до

використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості),

одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації

забороняється.

Згідно зі ст.

212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки

підлягають  поверненню власникам  землі, приведення земельних ділянок у

придатний для  використання стан,

включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок

громадян або юридичних  осіб,  які 

самовільно  зайняли земельні

ділянки.

Згідно зі ст. 9

Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”

державний контроль  за  використанням 

та  охороною  земель у системі центрального органу

виконавчої влади  з  питань 

земельних ресурсів  здійснює  Державна інспекція з контролю за

використанням та охороною земель і її територіальні органи.

    Державний

контроль   за  використанням  та 

охороною  земель, дотриманням

вимог  законодавства  України 

про  охорону  земель 

і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок;  розгляду звернень юридичних і фізичних

осіб;  участі у   роботі  

комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і

рекультивованих земель,    захисних

лісонасаджень, протиерозійних 

гідротехнічних  споруд  та 

інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів

та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою,

пов'язаної з використанням та охороною земель, тощо.

          Відповідно до Порядку планування та

проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням

та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним

ресурсам від 12.12.03 №312 (далі за текстом - Порядок) держземінспекція та її

територіальні органи проводять планові, позапланові та оперативні перевірки.

Пунктом 4.1.

згаданого Порядку встановлено, що державні інспектори проводять перевірки стану

дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок

чи землекористувачів або уповноважених ними осіб,  а 

також  осіб, які вчинили порушення

земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи

землекористувача або уповноважених  ними

осіб, перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Згідно розділу

5 Порядку при проведенні всіх видів перевірок складається акт у двох

примірниках. Перший примірник акта 

залишається  у   державного  

інспектора,   який   проводить перевірку, другий   -  

вручається  або  надсилається 

керівнику юридичної  особи  чи 

фізичній  особі,   які  

перевірялись.  

          При врученні  акта 

юридичній  чи  фізичній 

особі особисто в примірнику акта, 

який залишається у інспектора, робиться відмітка про  дату 

вручення  акта  та 

ставиться  підпис  особи, яка його отримує. У разі надсилання

акта поштою, на примірнику  акта,  який залишається   у 

інспектора,  робиться  відповідна 

відмітка.  Акт надсилається з

повідомленням про вручення.

           В акті державний інспектор зазначає:

дату та місце складання акта; посаду та 

прізвище  інспектора  (інспекторів),  який 

(які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були

залучені до перевірки; посаду та 

прізвище  представника юридичної

особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці;

місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються;  місце розташування  земельної 

ділянки,  її  площу 

згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка

використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та

фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність

документів,  які  посвідчують 

право  власності  чи право користування земельною

ділянкою;  обставини порушення земельного

законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного  законодавства, вимоги яких порушені.

       Акт підписується  державним інспектором (інспекторами), який

(які) проводить   (проводять) перевірку,

представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні

ділянки, свідками (за їх наявності). В акті наводиться  план-схема  

місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання

з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості

та   зазначенням   суміжних  

землекористувачів).  На

плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та  площа, на 

якій  виявлено  порушення 

(забруднення,  самовільне  зайняття тощо).

          Згідно зі ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Статтею 43 Господарського

процесуального кодексу України, визначено, що 

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Ніякі докази не мають для

господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Матеріали справи свідчать про те, що

25.07.07 спеціалістом управління з контролю за використанням та охороною земель

у Луганській області складено акт про порушення відповідачем вимог земельного

законодавства, за яким визначено, що відповідачем самовільно зайнята земельна

ділянка під обслуговування літнього майданчику на землях рекреаційного

призначення Брянківської міської ради.

На підставі

вказаного акту щодо приватного підприємця ОСОБА_1 складено протокол про

адміністративне правопорушення, внесено припис про усунення виявлених порушень

та визначено строк усунення цих порушень до 25.08.07.

30.07.07 щодо

приватного підприємця ОСОБА_1 винесено постанову про накладення

адміністративного стягнення за виявлені порушення земельного  законодавства, а саме: самовільне зайняття

земельної ділянки, розташованої на території 

міського парку м. Брянка, площею 0,08 га.

Разом з цим,

13.09.07 також був складений акт перевірки дотримання вимог земельного

законодавства щодо відповідача, складено протокол про адміністративне

правопорушення від 13.09.07, внесено припис про усунення порушень та

винесено  постанову про накладення на

приватного підприємця ОСОБА_1 адміністративного штрафу.

05.11.07 було

складено ще один акт перевірки земельного законодавства, за яким зазначено, що

приватним підприємцем ОСОБА_1 припис не виконано. Правовстановлюючі документи

на земельну ділянку не оформлені. Порушення земельного законодавства триває.

15.02.08

складено аналогічний акт.

Разом з цим,

позивачем до суду надано акт перевірки дотримання вимог земельного

законодавства від 14.05.08, з якого вбачається, що відповідач продовжує

користуватися спірною земельною ділянкою під розміщення торгівельного

майданчику.

          При розгляді даної справи на стадії

апеляційного провадження встановлено, що після прийняття судом першої інстанції

оскаржуваного рішення сторони по справі врегулювали спір щодо права

користуватися згаданою земельною ділянкою, а саме: 27.06.08 уклали договір

оренди земельної ділянки, загальною площею 796 кв.м, яка знаходиться за

адресою: м. Брянка, вул. Дворцова, територія паркової зони. Згідно з п. 5 цього

договору строк його дії п'ять років.

          Але ці обставини виникли вже після

прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення по суті.

          Ці обставини мають значення при

регулюванні правових стосунків у подальшому.

          Судова колегія Луганського

апеляційного господарського суду, з урахуванням правової позиції Верховного

Суду України, викладеної в постанові від 25.03.08 у справі №3/506-А, зазначає,

що предмет спору у даній справі підлягає вирішенню в порядку господарського

судочинства.

          З урахуванням вищевикладеного, судова

колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від

02.06.08 у справі №6/66пн відповідає матеріалам даної справи, відповідає нормам

матеріального та процесуального права, а тому залишається без змін.

Відповідно до

ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті

державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою покладаються на

відповідача -Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1,

АДРЕСА_1.

          У судовому засіданні за згодою

прокурора та відповідача оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.

ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального

кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

          1.Апеляційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1АДРЕСА_1, на рішення

господарського суду Луганської області від 02.06.08 у справі №6/66пн залишити

без задоволення.

          2. Рішення господарського суду

Луганської області від 02.06.08 у справі №6/66пн залишити без змін.

3.Витрати по

сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги до

Луганського апеляційного господарського суду покласти на заявника скарги

(відповідача у справі) - Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу

ОСОБА_1,       АДРЕСА_1

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий

суддя                                                      

      К.І. Бойченко

Суддя                                                                               

Т.М. Баннова

Суддя                                                                               

С.С. Єжова