Ухвала

від 06.03.2012 по справі 2а-4871/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 р. Справа № 135460/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Пліша М.А.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Електросвіт-Ю» (далі - ПП «Електросвіт-Ю») на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року про закриття провадження в адміністративній справі № 2-а-4871/11/1370 за позовом ПП «Електросвіт-Ю» до державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова (далі - ДПІ у Залізничному районі м.Львова) про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року ПП «Електросвіт-Ю» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому зазначило, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Електросвіт-Ю» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно з додатком № 5 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року складено акт від 07.04.2011 року за № 803/15-2/36738644, в якому відповідачем викладені неправомірні висновки.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач просив визнати протиправними дії відповідача із проведення документальної невиїздної перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно з додатком № 5 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року, які викладені в акті від 07.04.2011 року за № 803/15-2/36738644 «Про результати документальної невиїздної перевірки приватного підприємства «Електросвіт-Ю» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно з додатком № 5 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року», а також визнати протиправними дії відповідача при визнанні нікчемними та фіктивними правочинів між позивачем та підприємствами-постачальниками, підприємствами-покупцями й відсутності у позивача об'єкта оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року провадження в даній адміністративній справі закрито.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив позивач, який вважає, що дана ухвала винесена з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому просить вказану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга належить до задоволення з наступних підстав.

Закриваючи провадження в даній адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, у відповідності до п.1 ч.1 ст.157 КАС України справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, так як акт перевірки, у розумінні ст.17 КАС України, не є рішенням суб'єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії), не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків позивача.

Дії відповідача щодо викладення в акті перевірки висновків стосуються фіксування результатів перевірки, а також формування самого акту. Такі дії є процедурними, не носять правового характеру та не мають самостійного юридичного значення, а тому не є діями, які можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

Однак із такими висновками суду не можна погодитись з наступних підстав.

Стаття 55 Конституції гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Цією ж статтею суб'єкт владних повноважень визначений як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст.2, 4 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку. При цьому законодавство України не містить заборони оскаржити дії податкових органів окремо від рішень податкових органів.

Отже, вимоги позивача про визнання протиправними дій до проведення перевірки, під час проведення перевірки по визнанню ними фактів, які не підлягають визнанню під час перевірки, можуть бути оскарженими та підлягають оскарженню в порядку ст.17 КАС України.

За таких обставин ухвалу суду про закриття провадження в адміністративній справі належить скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із п.3 ч.1 ст.199 та п.4 ч.1 ст.204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції має право скасувати її і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Електросвіт-Ю» задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року про закриття провадження в адміністративній справі № 2-а-4871/11/1370 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді М.А.Пліш

Н.М.Судова-Хомюк

Ухвала складена у повному обсязі 09 березня 2012 року.