Ухвала

від 09.11.2011 по справі 2а-3005/11/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3005/11/0170/11

09.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Ілюхіної Г.П.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність ,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим - ОСОБА_2, довіреність № 04/10 від 16.04.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 19.04.11 у справі № 2а-3005/11/0170/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" (вул. Воровського, буд. 24, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.11 у справі № 2а-3005/11/0170/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" задоволені повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0002951502/0 від 24.02.11, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" 03,40 грн. судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.11 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що з метою безумовного виконання протоколу наради у прем'єр -міністра України Азарова Н.Я. від 03.04.2010р. та постанови координаційної ради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010р. відносно підвищення ефективності контрольно - перевірочної роботи, виявлення та руйнування схем ухилень та мінімізації податкових зобов'язань, а також на виконання наказу ДПА України від 09.04.2010р. №236 «Про введення у дію операції «Бюджет», ТОВ «Корпорация Империя», ЄДРПОУ 20684905, віднесено до «категорії ризику», у зв'язку із тим, що підприємство декларує стр. 26 у сумі 146860,00грн. (по декларації з ПДВ за квітень 2010р., вх. №9001744574 від 18.05.2010р. на підставі викладеного, декларацію за квітень 2010р. вх. №9001744574 від 18.05.2010р. в межах операції «Бюджет»«не визнано податковою декларацією».

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Позивачем в порядку звітності до податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку були подані податкові декларації з ПДВ із додатками за квітень, травень 2010р.

Як вбачається із зазначених декларацій з ПДВ, останні підписані керівником, головним бухгалтером та скріплені печаткою.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на адресу позивача надіслані повідомлення за вих. №21155/10/15-2 від 20.05.2010р., №27576/10/15-2 від 21.06.2010р., в яких зазначено, що надані декларації за квітень та травень 2010р. із додатками, у зв'язку із рішенням робочої групи в межах проведення операції «Бюджет», не визнані як податкові декларації.

Позивачем за вих. №74/01 від 10.06.2010р. на адресу ДПІ в м. Сімферополі АР Крим подано скаргу на рішення відповідача «про невизнання як податкової декларації»податкової декларації з ПДВ за квітень 2010р. із додатками.

Відповідачем на адресу позивача за вих. №27978/10/15-2 від 23.06.2010р. направлено повідомлення про те, що з метою безумовного виконання протоколу наради у прем'єр -міністра України Азарова Н.Я. від 03.04.2010р. та постанови координаційної ради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010р. відносно підвищення ефективності контрольно -перевірочної роботи, виявлення та руйнування схем ухилень та мінімізації податкових зобов'язань, а також на виконання наказу ДПА України від 09.04.2010р. №236 «Про введення у дію операції «Бюджет», ТОВ «Корпорация Империя», ЄДРПОУ 20684905, віднесено до «категорії ризику», у зв'язку із тим, що підприємство декларує стр. 26 у сумі 146860,00грн. (по декларації з ПДВ за квітень 2010р., вх. №9001744574 від 18.05.2010р. на підставі викладеного, декларацію за квітень 2010р. вх. №9001744574 від 18.05.2010р. в межах операції «Бюджет»«не визнано податковою декларацією».

Крім того, посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку з питання неподання податкової звітності з ПДВ, за результатами якої складено акт №570/15-2-20684905 від 07.02.2011р.

Актом перевірки встановлено порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: неподання декларацій з ПДВ за квітень та травень 2010р.

На підставі акту перевірки від 07.02.2011р., відповідачем 24.02.2011р. винесено податкове повідомлення -рішення №0002951502/0 про визначення суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 340,00грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000р. (тут і далі Закон №2181 в редакції, яка діяла на момент подання позивачем податкової звітності) встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.

Відповідно до п.п. "з" п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону №2181 податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

На виконання пункту 16 Плану першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності, затвердженого Указом Президента України від 10 квітня 2006 року N 300, Указу Президента України від 28 грудня 2006 року N 1154 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 грудня 2006 року "Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість", відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис", з метою спрощення для платників податків процедури подання податкової звітності до органів державної податкової служби та впровадження системи електронного контролю за обігом податку на додану вартість, Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 затверджено «Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку»(далі Інструкція).

Відповідно до п.п. 7.3-7.6 Інструкції після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з квитанцій про підтвердження платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС (квитанції №2), останні не містять повідомлень із зазначенням причин неприйняття податкових декларацій платника податків, навпаки, квитанції №2 підтверджують прийняття податкової звітності на районному рівні.

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 ст. 4 Закону №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Зазначена норма Закону №2181 кореспондує із положенням п.4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за № 250/2054 (далі Порядок №166).

Згідно п.п.3.2 п. 3 Порядку №166, вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/ (спеціальної) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої/переробного підприємства)-на аркушах формату А-4.

Як вбачається із поданих позивачем декларацій з податку на додану вартість за квітень та травень 2010р., останні містять усі передбачені законом реквізити.

Крім того, як зазначалося раніше, не визнаючи надані позивачем податкові декларації з ПДВ за квітень та травень 2010 р. податковими деклараціями, відповідач посилається на протокол наради Прем'єр - міністра України Азарова М.Я. від 03.04.2010 р. та постанову координаційної ради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010 р. стосовно підвищення ефективності контрольно-перевірочної групи, виявлення та знищення схем ухилення та мінімізації податкових зобов'язань, а також на наказ ДПА України від 09.04.2010 р. №236 "Про введення в дію операції "Бюджет", у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зауважити наступне.

На підставі викладеного, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки, як вбачаться з наказу ДПА України від 09.04.2010р. №236 "Про введення в дію операції "Бюджет", він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що відповідно до вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 року №493/92 є обов'язковим, а отже, він не містить ознак підзаконного нормативно-правового акту та не може бути застосований судом при вирішенні даного спору. Крім того, жоден із зазначених у судовому рішенні наказів ДПА України не може бути визнаний таким, що розширює або звужує перелік підстав, за якими не можуть бути визнані податковою звітністю декларації платників податку на додану вартість. Окрім того, як вбачається із поданих позивачем декларацій з податку на додану вартість за квітень та травень 2010р., останні містять усі передбачені законом реквізити. Однак, відповідачем не доведено суду правомірності своїх дій щодо невизнання податковими деклараціями податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.11 у справі № 2а-3005/11/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко