Ухвала

від 22.01.2014 по справі 2а-3005/11/0170/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 року м. Київ К/9991/86690/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Вербицька О.В., Маринчак Н.Є.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі - ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011

у справі № 2а-3005/11/0170/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" (далі - Товариство)

до ДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.02.2011 № 0002951502/0.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з недоведеності податковим органом існування обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість неприйняття податкової декларації платника.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавств та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що підставою для застосування до позивача 340 грн. штрафних санкцій згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням став висновок ДПІ про неподання Товариством податкових декларацій з ПДВ за квітень, травень 2010 року, як це було зафіксовано в акті камеральної перевірки від 07.02.2011 № 570/15-2-20684905.

Суди також з'ясували, що фактично позивачем подавалися до контролюючого органу податкові декларації за названі звітні періоди, які, однак, не були визнані документами податкової звітності з причин належності Товариства до категорії платників «високого ризику» та з ціллю недопущення використання позивачем інструментів мінімізації податків (про що зазначено у повідомленнях від 20.05.2010 № 21155/10/15-2 та від 21.06.2010 № 27576/10/15-2).

Відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За змістом абзацу п'ятого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 цієї ж статті Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

З наведених законодавчих положень випливає, що стадія прийняття податкової декларації контролюючим органом є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками.

У даній справі судами за наслідками дослідження наявних у ній доказів судами було встановлено відповідність спірних податкових декларацій формальним вимогам. Вказаний висновок податкової інспекцією не заперечується.

Викладені у повідомленнях від 20.05.2010 № 21155/10/15-2 та від 21.06.2010 № 27576/10/15-2 обставини, на які ДПІ послалася як на підставу неприйняття цієї декларації, не відповідають наведеним положенням Закону, які не передбачають здійснення оцінки добросовісності платника під час прийняття поданих ним документів податкової звітності.

З урахуванням викладеного попередні судові інстанції з огляду на установлені ними обставини щодо подання Товариством спірних податкових декларацій з дотриманням законодавчих вимог щодо форми, реквізитів та додатків цих документів дійшли неспростовуваного доводами касаційної скарги висновку про незаконність дій податкового органу щодо невизнання цих декларацій податковою звітністю, та правомірно задовольнили розглядувані позовні вимоги.

У зв'язку з цим підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011 у справі № 2а-3005/11/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Вербицька Н.Є. Маринчак