Постанова

від 21.11.2011 по справі 2а-4029/11/0170/9

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-4029/11/0170/9

21.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Рузова А.О.

розглянувши апеляційні скарги Прокурора м. Алушти та Державної податкової інспекції у м. Алушта на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя < Довідник > Гаманко Є.О. ) від 25.08.11 у справі № 2а-4029/11/0170/9

за позовом Прокурора м. Алушти АР Крим (вул. Леніна, 44,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

до ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" (вул. Промзона, 2, п. Малий Маяк,Малий Маяк,Алушта, місто, Автономна Республіка Крим,98540)

про стягнення заборгованості в сумі 715551,59 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Прокурор м. Алушти звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Алушта (далі -ДПІ) до Відкритого акціонерного товариства «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій»(далі - ВАТ) про стягнення заборгованості з земельного податку у загальному розмірі 723552,26 грн., в тому числі 530,52 грн. пеня., яка виникла в зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем самостійно визначених в розрахунках земельного податку податкових зобов'язань за 2008, 2009 та 2010 роки.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О.) від 25.08.2011 позовні вимоги задоволені частково, з відповідача стягнуто заборгованості з земельного податку у сумі 713816,53 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки податкове зобов'язання по орендній платі за землю на суму 713816,53 грн. самостійно узгоджено відповідачем, доказів сплати заборгованості в повному обсязі відповідачем не надано, тому зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку у спосіб, передбачений пп.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 1735,06 грн., з яких 980,84 грн. -заборгованість з основного податку та 754,22 грн. -пеня, що виникла в зв'язку з несплатою самостійно узгодженого податкового зобов'язання, на думку суду, є ненадання позивачем доказів досудового врегулювання спору, передбаченого ст.ст.59, 95 Податкового кодексу України, а саме прийняття податкової вимоги, що складена згідно з Податковим кодексом України, та надіслання її відповідачу. За цих обставин податковий борг у сумі 1735,06 грн. не може бути стягнений оскільки відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Не погодившись з постановою суду, Прокурор м. Алушти та Державна податкова інспекція у м. Алушта звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять зазначену постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та неврахуванням при прийнятті постанови, що до 01.01.2011 діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», норми якого передбачали направлення на адресу платника податку двох податкових вимог. З 01.01.2011 почав діяти Податковий кодекс України, який встановлює обов'язок направлення на адресу платника податку лише однієї податкової вимоги. Отже, апелянт робить висновок, що якщо платнику податків направлено лише першу податкову вимогу, то з 01.01.2011 друга податкова вимога не направляється, а рішення про погашення наявної суми податкового боргу приймається не раніше ніж через 60 календарних днів від дня надіслання платнику податків першої податкової вимоги, направленої до 01.01.2011. Крім того, посилаючись на норми Податкового кодексу України вказує, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Представник відповідача проти задоволення апеляційних скарг заперечував.

Прокурор м. Алушти та представник ДПІ у м. Алушта в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду явка представників сторін обов'язковою не визнавалася. Враховуючи межі перегляду справи в апеляційної інстанції, передбачені ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає, що неявка представника сторони не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України без участі представника сторони, належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи.

Переглянувши постанову суду відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій»є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державної податковій інспекції у місті Алушта з 06.06.1992.

Відкрите акціонерне товариство «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій»є платником податку за земельні ділянки державної та комунальної власності у ДПІ в м. Алушта відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку.

Прокурор м. Алушти звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Алушта до Відкритого акціонерного товариства «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій»про стягнення заборгованості з земельного податку та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив стягнути заборгованість з орендної плати за землю за період з 2008 по 2010 в розмірі 713816,53грн. (з яких 713812,16 грн. -заборгованість та 4,37 грн. -пеня) та заборгованість за 2011 за декларацією №1969 від 31.01.2011 в розмірі 1735,06грн. (з яких 980,84 грн. -заборгованість та 754,22 грн. -пеня).

Відповідно до статті 4 та пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно законам України покладений обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Вони зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлений законом термін.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю»(який діяв до 01 січня 2011 року) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків ті зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 269.1 статті 269 Кодексу передбачено, що платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 Кодексу об'єктом оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього Кодексу.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Пунктом 286.2 вказаної статті передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податкові (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 цього Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Строком сплати податку та збору, відповідно до п. 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що за декларацією №1969 від 31.01.2011 у ВАТ «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій»виник податковий борг (тобто узгоджене податкове зобов'язання) по сплаті земельного податку в розмірі 1735,06грн. (з яких 980,84 грн. -заборгованість та 754,22грн. -пеня). Доказів сплати цього податкового боргу суду не надано.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога -це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 71 КАС України).

Судом встановлено, що ВАТ «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій»мало податковий борг за попередні податкові періоди у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з земельного податку, починаючи з 2008 року.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», що діяв на час виникнення заборгованості попередніх періодів, відповідачу була направлена перша податкова вимога від 29 грудня 2010 року № 1/365, отримана останнім 30 грудня 2010 року.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»встановлено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно пп.41.1.1 ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

За цих обставин, оскільки з моменту виникнення у 2008 році та по час прийняття судового рішення у справі ВАТ «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій»постійно мав податковий борг по сплаті земельного податку, тому судова колегія вважає, що ДПІ у м. Алушта дотримані заходи примусового стягнення податкового боргу, передбачені як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»так й Податковим кодексом України, в зв'язку з чим податковий борг по сплаті земельного податку в розмірі 1735,06грн. (з яких 980,84 грн. -заборгованість та 754,22грн. -пеня) також підлягає стягненню за рішенням суду з рахунків у банках, обслуговуючих ВАТ «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій».

Згідно п.49.1, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно п.49.8, п.49.10, п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється. У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пункт 49.16 статті 49 Податкового кодексу України визначає, що незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

До матеріалів справи з боку відповідача не надано доказів подачі уточнюючого розрахунку земельного податку, в якому ВАТ «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій»виправляє помилки, що містяться у раніше поданих ним розрахунках, або донараховує податкове зобов'язання минулих податкових періодів, не надано також доказів відмови ДПІ у м. Алушта у прийнятті уточнюючих розрахунків земельного податку, станом на дату прийняття рішення у справі відповідач має самостійно узгоджений податковий борг з земельного податку у загальному розмірі 715551,59 грн.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що висновки відповідача про відсутність податкового боргу з земельного податку в зв'язку з невірно встановленою сумою податку, не підтверджуються матеріалами справи. За цих обставин, оскільки обов'язок відповідача по сплаті податку передбачений нормами Податкового кодексу України, відповідач цей обов'язок не виконав, тому часткове задоволення позовних вимог є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.08.2011 підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Прокурора м. Алушти та Державної податкової інспекції у м. Алушта задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.08.2011 по справі № 2а-4029/11/0170/9 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій»(юридична адреса: 98500, АР Крим, м.Алушта, с. Малий Маяк, вул. Промзона, 2; код ЄДРПОУ 01268880) заборгованість з земельного податку у розмірі 715551,59 грн. на рахунок № 33214811700011, місцевий бюджет Алуштинської міської ради, код платежу: 13050111 в УГК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34740913, з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій» (зокрема: р/р 26001333848 «Райффазен банк Аваль»у м. Києві, МФО 380805; р/р 26007000088550 ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023).

Судові витрати покласти на Відкрите акціонерне товариство «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій».

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва