Ухвала

від 15.03.2012 по справі 2а-1670/6415/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 р.Справа № 2а-1670/6415/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. по справі № 2а-1670/6415/11

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області

до Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Зіньківському районі

про відшкодування витрат та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Зіньківському районі (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- стягнути суми відшкодування пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 8809,03 грн., державної адресної допомоги в сумі 139 845,45 грн. та допомоги на поховання в сумі 3000 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2011 року зазначений позов задоволено частково .

Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в Зіньківському районі на користь Управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі за січень - червень 2011 року суми витрат Пенсійного фонду за потерпілими: ОСОБА_1, ОСОБА_2 по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 8809 (вісім тисяч вісімсот дев'ять) гривень 03 (три) копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2011 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату нездатності ".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Зінківському районі Полтавської області не включені до актів звірки та не відшкодовувались:

- виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - громадянам держав - учасників СНД, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, за січень - червень 2011 року в сумі 8809,03 грн.;

- державної адресної допомоги в сумі 139 845,45 грн.;

- допомоги на поховання в сумі 3000 грн. (ОСОБА_3- 1500 грн., ОСОБА_4 - 1500 грн.)

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України в частині позовних вимог, по яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо позовних вимог про відшкодування державної адресної допомоги в сумі 139 845,45 грн., виплаченої у січні - червні 2011 року колегія суддів зазначає наступне.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі -Порядок).

Так, згідно пункту 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV передбачено, що до прийняття відповідного Закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюється надбавка та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплати їх здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із статтею 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" кошти, отримані до Спеціального фонду Державного бюджету України згідно з окремими пунктами статей вказаних Законів, спрямовуються відповідно на дотацію Пенсійному фонду України на виплату пенсій надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Таким чином, аналіз приведених норм чинного законодавства свідчить про те, що державна адресна допомога, надбавки та підвищення до пенсії не передбачені у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно статтею 21 Закону №1105-XIV здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Також відсутня щомісячна державна допомога серед переліку виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, згідно пункту 4 Порядку.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Разом з тим, виходячи із пріоритетності норм Закону над підзаконними нормативно-правовими актами, беручи до уваги статус Фонду соціального страхування від нещасних випадків як некомерційної самоврядної організації, яка за рахунок своїх коштів здійснює страхові виплати у разі настання страхового випадку, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу та підвищення до пенсії не встановлений законом.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про зобов'язання стягнення суми витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про вішкодування допомоги на поховання в сумі 3000 грн., виплаченої сім'ям померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі і пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника з цих причин, при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року за №826 "Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку виробництві або професійного захворювання" та постановою Правління Фонду від 06.03.2006 року за №13 "Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"передбачено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Таким чином, допомога на поховання відшкодовується Фондом тільки у тому випадку, якщо смерть настала за наслідками нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджено висновками спеціальних медичних закладів.

Відповідно до ч. 9 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Відповідно до п. 18 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року № 83, з наступними змінами та доповненнями, міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії визначають причини смерті інваліда на підставі лікарського свідоцтва про смерть у випадку, коли законодавством передбачається надання пільг сім'ї померлого. Як встановлено судом, позивач вказаний висновок медико-соціальної експертної комісії про причинний зв'язок смерті з нещасним випадком стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не надав, тому у відповідача не було підстав для включення суми допомоги на поховання до акту звірок за відповідний період та відшкодування цих витрат.

За викладених обставин позовні вимоги в частині стягнення допомоги на поховання є необгрунтованими і не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі про зобов'язання прийняти до заліку суми витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання сумі 8809,09 грн., державної адресної допомоги в сумі 139 857,30 грн. та допомоги на поховання в сумі 3000 грн. суд дійшов наступних висновків.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України, щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки вищезазначений порядок, на який покладається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору .

У разі відсутності згоди на прийняття до заліку витрат з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги про відшкодування таких сум мають вирішуватися в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про прийняття до заліку витрат на виплату та доставку пенсій.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року не врегульовує спірних відносин, яки виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило прийняття до взаємозаліку суму допомоги розраховано на відсутність спору.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. по справі № 2а-1670/6415/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Гуцал М.І. Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.