Постанова

від 16.08.2011 по справі 2а-1670/6415/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6415/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в Зіньківському районі про відшкодування витрат та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в Зіньківському районі про зобовґязання прийняти до заліку та стягнути суми відшкодування пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 8809,03 грн., державної адресної допомоги в сумі 139 845,45 грн. та допомоги на поховання в сумі 3000 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач вказував на обовґязок органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків з 01.04.2001 року відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, виплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Представник позивача в судове засідання не зґявився, надіславши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що Відділення не може прийняти до заліку список осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки нещасний випадок у цих осіб трапився за межами території України. Посилання позивача на Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992, відповідно до статті 3 якої всі витрати пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією угодою несе держава, що надає забезпечення, не може прийматись до уваги,оскільки ця угода поширюється на інші правовідносини. Також, відповідач зазначив, що особи які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємствах держав СНД не мають статусу застрахованої особи, яка має право на відшкодування від нещасного випадку на виробництві на підставі Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату нездатності" одночасно з цим, потерпілі, які пошкодили здоров'я внаслідок нещасного випадку, мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788. Стосовно не прийнятих до заліку допомоги на поховання, виплаченої сімґям Дробґязко О.В. та ОСОБА_4 відповідач зазначив, що згідно порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей) затвердженого Постановою правління Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.01.2002 №7 (пункт 9), відділення розглядає справи про призначення виплат у разі втрати годувальника за умови подання документів, які видаються відповідними організаціями в триденний строк з моменту звернення заявника, а саме: висновку МСЕК про причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання. Такої довідки, позивачем не було представлено, а тому підстав для відшкодування цієї допомоги немає.

Стосовно адресної допомоги представник відповідача зазначив, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено обов'язку відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, доплати та надбавок, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 та від 16.07.2008 №654. Крім того, спірні відносини щодо відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витрат належить вирішувати на централізованому рівні.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Зінківському районі Полтавської області не включені до актів звірки та не відшкодовувались:

- виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - громадянам держав - учасників СНД, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, за січень - червень 2011 року в сумі 8809,03 грн.;

- державної адресної допомоги в сумі 139 845,45 грн.;

- допомоги на поховання в сумі 3000 грн. (Дробґязко О.В. - 1500 грн., ОСОБА_4 - 1500 грн.)

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови відшкодування виплачених позивачем пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначається внаслідок страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Відповідно до статті 5 даної Угоди Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди. Статтею 3 Угоди країн-учасниць Співдружності Незалежних держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 встановлено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає пенсійне забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом. Статтею 81 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ»передбачено, що призначення та виплата пенсій в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.

Законом України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіВ»зобов'язано Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання з 01.04.2001, що також підтверджується статтею 7 Закону України В«Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатностіВ» .

Статтею 24 В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіВ»встановлено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодувань, понесених ним витрат.

Пунктом 5 Порядку відшкодування фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 В«Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворюванняВ» , встановлено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі Списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначаюсь загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно Головним управлінням Пенсійного фонду і головним управлінням виконавчої дирекції Фонду, які узагальнюють та узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. При цьому рішення про включення до відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, що виплачуються у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням органами Пенсійного фонду, приймається відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань у місті (пункт 5 Порядку № 5-4/4) та визначаєтеся загальна сума витрат, що підлягають відшкодуванню на централізованому рівні.

Відповідно до статті 2 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіВ»особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Інструкцією "Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату" від 20.04.2001 №10 встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду повинні приймати до відшкодування документи на тих працівників, які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 та право яких встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві.

Доводи відповідача стосовно того, що до даних правовідносин слід застосовувати Угоду між державами учасницями СНД про взаємне визнання права на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням чи іншим ушкодженням здоровґя, повґязаним з виконанням ними трудових обовґязків, підписаною 09.09.1994 року усіми державами - учасницями СНД, як підставу для відмови в позові,- суд вважає помилковим, оскільки норми вказаної Угоди регулюють правовідносини безпосередньо між працівниками, каліцтво або професійне захворювання яких повґязане з виконанням ними трудових обовґязків, та роботодавцями, відповідальними за завдання шкоди, і не розповсюджується на пенсійні відносини, що відповідає і вимогам цивільного законодавства.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що чинне законодавство зобов'язує відповідача провести відшкодування управлінню Пенсійного фонду України в Зінківському районі витрат на виплату щомісячної державної допомоги особам, які отримують пенсію по інвалідності в сумі 8809.09 грн., тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про відшкодування державної адресної допомоги в сумі 139 845,45 грн., виплаченої у січні - червні 2011 року суд зазначає наступне.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі -Порядок).

Так, згідно пункту 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 №1058-ІV передбачено, що до прийняття відповідного Закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюється надбавка та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України В«Про пенсійне забезпеченняВ» . Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплати їх здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із статтею 14 Закону України В«Про Державний бюджет України на 2011 рікВ» кошти, отримані до Спеціального фонду Державного бюджету України згідно з окремими пунктами статей вказаних Законів, спрямовуються відповідно на дотацію Пенсійному фонду України на виплату пенсій надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Таким чином, аналіз приведених норм чинного законодавства свідчить про те, що державна адресна допомога, надбавки та підвищення до пенсії не передбачені у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно статтею 21 Закону №1105-XIV здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Також відсутня щомісячна державна допомога серед переліку виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, згідно пункту 4 Порядку.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Разом з тим, виходячи із пріоритетності норм Закону над підзаконними нормативно-правовими актами, беручи до уваги статус Фонду соціального страхування від нещасних випадків як некомерційної самоврядної організації, яка за рахунок своїх коштів здійснює страхові виплати у разі настання страхового випадку, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу та підвищення до пенсії не встановлений законом.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про зобов'язання стягнення суми витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про вішкодування допомоги на поховання в сумі 3000 грн., виплаченої сімґям померлих ОСОБА_4 та Дробґязко О.В. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 21 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіВ»Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі і пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника з цих причин, при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіВ»у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року за №826 "Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку виробництві або професійного захворювання" та постановою Правління Фонду від 06.03.2006 року за №13 В«Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворюванняВ»передбачено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Таким чином, допомога на поховання відшкодовується Фондом тільки у тому випадку, якщо смерть настала за наслідками нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджено висновками спеціальних медичних закладів.

Відповідно до ч. 9 ст. 34 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіВ»у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Відповідно до п. 18 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року № 83, з наступними змінами та доповненнями, міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії визначають причини смерті інваліда на підставі лікарського свідоцтва про смерть у випадку, коли законодавством передбачається надання пільг сім'ї померлого. Як встановлено судом, позивач вказаний висновок медико-соціальної експертної комісії про причинний зв'язок смерті з нещасним випадком стосовно ОСОБА_4 та Дробґязко С.В. не надав, тому у відповідача не було підстав для включення суми допомоги на поховання до акту звірок за відповідний період та відшкодування цих витрат.

За викладених обставин позовні вимоги в частині стягнення допомоги на поховання є необгрунтованими і не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі про зобов'язання прийняти до заліку суми витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання сумі 8809,09 грн., державної адресної допомоги в сумі 139 857,30 грн. та допомоги на поховання в сумі 3000 грн. суд дійшов наступних висновків.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України, щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки вищезазначений порядок, на який покладається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору .

У разі відсутності згоди на прийняття до заліку витрат з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги про відшкодування таких сум мають вирішуватися в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про прийняття до заліку витрат на виплату та доставку пенсій.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року не врегульовує спірних відносин, яки виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило прийняття до взаємозаліку суму допомоги розраховано на відсутність спору.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позовної заяви підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в Зіньківському районі про відшкодування витрат та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в Зіньківському районі (код ЄДРПОУ 23809922, МФО 831019, р/р 37171160604104 УДК в Полтавській області) на користь Управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі (р/р НОМЕР_1 в ОПЕРВ облуправління Ощадного банку МФО 331467, код ЄДРПОУ 22534570) за січень - червень 2011 року суми витрат Пенсійного фонду за потерпілими: ОСОБА_2, ОСОБА_3 по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 8809 (вісім тисяч вісімсот дев'ять) гривень 03 (три) копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19.08.11

Суддя К.І. Клочко