12/209-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13.09.06р.
Справа № 12/209-06
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМІНІ",
м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності.
Суддя Жукова Л.В.
при секретарі Балтакса І.В.
Представники:
Від позивача Вдовіна Л.М. довіреність № 14 від 10.02.2006р.
Від відповідача не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, з урахуванням уточнення позовної вимоги, просить визнати право власності за ним на комплекс нежитлових будівель та споруд, а саме: літ. А-1, площею 117, 5м2; літ. а –естакада; літ. Б-1, загальною площею 331.2 м2; Б1; Ж-1, Ж1-1, загальною площею 1761,2 м2; Ж; Ж1; В-1; Г-1; Г1-1; Е-1; З; І; № 1-8; І- мостіння, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Давидова, 2а, без додаткових актів вводу в експлуатацію посилаючись на те, що позивач придбав нежитлові приміщення за адресою м. Дніпропетровськ, пров. Давидова, 2а на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2005р., провів переобладнання існуючих споруд та будівництво нових споруд без належного дозволу та затвердженого проекту, а тому просить визнати право власності за позивачем згідно ч. 1, ч. 5 ст. 376 ЦК України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням не звернувся, про день розгляду справи повідомлений належним чином та, як юридична особа, мав можливість направити свого представника для участі в судовому засіданні.
При даних обставинах суд розглядає справу за наявними в ній доказами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд –
ВСТАНОВИВ :
Відповідно до договору купівлі-продажу від 28.10.2005р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дім-Сервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „РІМІНІ” - останній придбав у власність об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою м. Дніпропетровськ, пров. Давидова, 2А, а саме: А-1 –прохідна склада № 2; В-1 –склад табака із ЛМК № 6; Д-1 –туалет; Г-1, Г'-1 –склад табака із ЛМК № 1, 2; Е-1 –склад табака із ЛМК № 5; Ж-1, Ж'-1 –склад табака по типу „Орск” № 3, 4; З –навіс; И –навіс; 1-5 –огорожа; 6 –підпірна стіна; І –покриття; Б-1 –адміністративно-побутовий корпус (незавершене будівництво).
Даний договір купівлі-продажу був посвідчений нотаріально та проведена державна реєстрація зазначених вище об'єктів нерухомості, що підтверджується наявною копією витягу з реєстру права власності на нерухоме майно від 16.12.2005р. та копією технічного паспорту від 25.04.2006р., де власником комплексу нежитлових будівель та споруд по пров. Давидова, буд. 2а в м. Дніпропетровську зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю „РІМІНІ”.
Як встановлено в судовому засіданні позивачем в період володіння та користування майном було збудовано та переобладнано споруди - літ. Б-1 загальною площею 331, 2 м2; літ. Б'; літ. Ж-1, Ж'-1, загальною площею 1761, 2 м2; літ. А-1, літ.а- естакада.
Зазначені переобладнання були проведені позивачем без належного дозволу та належно затвердженого проекту.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Пунктом 1 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.
Як видно з наявних в матеріалах справи документів, доданих до технічного паспорту, позивач самовільно переобладнав та збудував нежитлові приміщення на земельній ділянці на якій знаходяться ці об'єкти нерухомого майна придбані позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2005р.
Пунктом 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
З наданої копії договору оренди земельної ділянки від 28.12.2002р. видно, що попередньому власнику (ВАТ „Тютюнова фабрика) було надано в оренду спірну земельну ділянку та в подальшому у зв'язку з визнанням права власності за ТОВ „Дім-Сервіс” на вказані вище будівлі та споруди рішенням господарського суду від 03.11.2004р. у справі № 32/452 - ВАТ „Тютюнова фабрика” 23.12.2004р. відмовилася від договору оренди на користь ТОВ „Дім-Сервіс”.
18.11.2005р. ТОВ „Дім-Сервіс” відмовилось від свого права на земельну ділянку за вказаною вище адресою у зв'язку з продажею спірних будівель та споруд позивачу.
Отже, у відповідності до ст. 377 ЦК України до позивача перейшло право власності на земельну ділянку на якій розміщені нежитлові приміщення придбані ним за договором купівлі-продажу від 28.10.2005р. та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування, що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, пров. Давидова, 2а.
Відповідно до наявного в матеріалах справи висновків про технічний стан і експлуатаційної придатності нежитлових будівель та споруд по пр.Давидова, 2а в м. Дніпропетровську, проведеного та наданого інститутом Дніпроагропроект, встановлено, що конструкції прохідної складу № 2 (літера А-1), рампи (літера а); будівлі АБК (літера Б-1), вхід в підвал (літера Б'), будівлі склада (літера Ж'-1) і навісу в місці блокіровки (літера ж') знаходяться в задовільному стані та відповідають категорії К-2.
Отже, враховуючи надані висновки, суд вважає підстави достатніми для задоволення позову та визнання права власності за позивачем на спірні об'єкти нерухомого майна без додаткового вводу їх в експлуатацію.
Крім того, враховуючи відсутність вини відповідача в тому, що позивачем самочинно переобладнані та збудовані об'єкти нерухомості, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на позивача.
Керуючись ст.ст. 319, п. 1ст. 331, п.1, п. 5 ст. 376, ст. 377 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги позивача задовольнити.
1. Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „РІМІНІ” (49100, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 159/28, код ЄДРПОУ 33807238) на комплекс нежитлових будівель та споруд, а саме: літ. А-1, площею117, 5 м2; літ. а –естакада; літ. Б-1, загальною площею 331.2 м2; Б1; Ж-1, Ж1-1, загальною площею 1761,2 м2; Ж; Ж1; В-1; Г-1; Г1-1; Е -1; З; І; № 1-8; І- мостіння, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Давидова, 2а, без додаткових актів вводу в експлуатацію.
Судові витрати покласти на позивача.
Суддя
Л.В. Жукова
Рішення підписано 22.09.2006р. відповідно до ст.ст. 84, 85 ГПК України.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 235336 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Жукова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні