Ухвала

від 18.04.2012 по справі 7/238(10)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"18" квітня 2012 р. Справа № 7/238(10)

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Львівського Національного університету імені Івана

Франка рішення господарського суду Львівської області від

09.03.2011 р. та постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 15.02.2012 р.

у справі № 7/238(10) господарського суду Львівської області

за позовом Львівського Національного університету імені Івана

Франка

до Відкритого акціонерного товариства "Львівський завод

будівельних виробів"

третя особа Контрольно-ревізійне управління у Львівській області

про стягнення 34 091 грн.

в с т а н о в и л а :

Львівський Національний університет імені Івана Франка звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р., які прийняті у справі № 7/238(10) господарського суду Львівської області.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В силу ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Порядок сплати судового збору визначений Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. № 15, яка чинна на даний час, та пункту 9 Інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10.11.2011р. №12-6621/11. Так, відповідно до п. 14 Інструкції, при перерахуванні судового збору з рахунку платника, до документа щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи про зарахування в дохід бюджету, який скріпляється першим і другим підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Отже, допустимим доказом сплати судового збору у разі перерахування збору з рахунку платника є примірник платіжного доручення з відповідним, скріпленим першим та другим підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи, написом про зарахування судового збору в дохід бюджету з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Між тим, до поданої касаційної скарги додане платіжне доручення № 433 від 29.02.2012 р., яке не скріплене першим та другим підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи, та не містить напису про зарахування судового збору до бюджету, а отже не є допустимим доказом сплати судового збору.

Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу Львівського Національного університету імені Івана Франка на рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. у справі №7/238(10) господарського суду Львівської області та додані до неї документи повернути.

Головуючий суддя М.В.Кузьменко Суддя І.М.Васищак

Суддя В.М.Палій