Постанова

від 04.07.2012 по справі 7/238(10)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2012 р. Справа № 7/238(10)

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Львівського національного університету імені Івана Франка на рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. у справі № 7/238(10) господарського суду Львівської області

за позовомЛьвівського національного університету імені Івана Франка

до третя особа проВідкритого акціонерного товариства "Львівський завод будівельних виробів" Контрольно-ревізійне управління у Львівській області стягнення 34 091,00 грн.

за участю представників:

Львівського національного університету імені Івана Франка - Гудз Б.Д.;

ВАТ "Львівський завод будівельних виробів" -не з'явилися;

КРУ у Львівській області -не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Львівський національний університет імені Івана Франка звернувся до господарського суду Львівської області з позовом та просив суд стягнути з відповідача -Відкритого акціонерного товариства "Львівський завод будівельних виробів" 34 091,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що:

- між сторонами у справі укладений договір № 21 від 21.08.2008 р., згідно умов якого позивач перерахував відповідачу 942 680,00 грн. за виконані роботи;

- Контрольно-ревізійним управлінням у Львівській області під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача встановлено завищення вартості виконаних робіт на 34 091,00 грн.;

- на підставі зазначеного, позивач просить повернути безпідставно отримані відповідачем кошти у сумі 34 091,00 грн. (т.1 а.с.4-6).

Відповідач у справі - ВАТ "Львівський завод будівельних виробів" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на належне виконання ним умов укладеного договору, що підтверджується наданими позивачу актами виконаних робіт на суму, що не перевищує погоджену сторонами у договорі (т.1 а.с.75-76).

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.03.2011 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.2 а.с.94-98).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до матеріалів справи додані докази виконання робіт за договором на суму, що не перевищує погоджену сторонами у договорі. При цьому, надані позивачем докази в підтвердження завищення відповідачем вартості виконаних робіт, не є належними у розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України. Отже, підстави для повернення коштів відсутні.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2011 р. скасовано частково. Позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 313,00 грн. (т.3 а.с.182-186).

Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт завищення відповідачем вартості виконаних робіт підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Львівський національний університет імені Івана Франка звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.4 а.с.6-10).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 34 091,00 грн., які сплачені за виконані ним роботи згідно договору № 21 від 21.08.2008 р.

Відповідна вимога позивача мотивована тим, що ним оплачено завищену вартість виконаних відповідачем робіт на суму 34 091,00 грн., що встановлено в акті Контрольно-ревізійного управління у Львівській області від 06.07.2010 р. № 03-21/21, а також підтверджується наданою позивачем довідкою про завищення оплати вартості капітального ремонту № 4272-А від 24.11.2010 р. та актами перерахунків.

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутній обов'язок повертати перераховані позивачем кошти. Крім того, суд першої інстанції не прийняв надані позивачем докази в якості належних та допустимих.

Суд апеляційної інстанції, врахувавши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи, частково скасував рішення суду першої інстанції і такий висновок є правильним.

Судами встановлено, що 21.08.2008 р. між сторонами у справі укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 21, предметом якого є оплатне виконання відповідачем за замовленням позивача ремонтно-будівельних, монтажних робіт з капітального ремонту приміщення гуртожитку за адресою: м. Львів, вул. Медової Печери, 39, вартість яких складається із сум актів виконаних робіт.

При цьому, судами встановлено, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як оплата виконаних за таким договором робіт, а отже, за наявності правової підстави.

Судами обгрунтовано відхилено твердження позивача про те, що підставою для повернення коштів є ті обставини, що Контрольно-ревізійним управлінням у Львівській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача. За результатами ревізії складено акт, відповідно до якого відповідачем завищено вартість виконаних підрядних робіт на загальну суму 34 091,00 грн.

Так, згідно ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується. Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Правомірно відхилені і посилання позивача на акти перерахунку вартості виконаних робіт (без номера та дати), підписані представником відповідача Бульбуком В.В., який, як встановлено судами, не уповноважувався на підписання вказаних актів.

Крім того, довідка про завищення оплати вартості капітального ремонту № 4272-А також не є належним доказом, що підтверджує факт завищення відповідачем вартості виконаних робіт, оскільки підписана в односторонньому порядку представниками позивача.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 853 ЦК України, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Зважаючи на зазначену норму, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 р., для встановлення факту виконання відповідачем робіт та вирішення питання чи не проводилось відповідачем завищення оплати вартості капітального ремонту приміщень гуртожитку № 3 по вул. М. Печери, 39 у відповідності до договору підряду № 21 від 21.08.2008 р., було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Згідно висновку № 3185 судової будівельно-технічної експертизи від 25.01.2012 р. відповідачем завищено вартість робіт на 3313 грн.

Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. у справі № 7/238(10) господарського суду Львівської області залишити без змін, а касаційну скаргу Львівського національного університету імені Івана Франка -без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.