Рішення

від 12.04.2012 по справі 477-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2012Справа №5002-23/477-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг»

До відповідачів: 1. Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт»

про стягнення 53216,66 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача - Бессараб Р.В., директор ТОВ «АІС-Лізинг», протокол загальних зборів учасників ТОВ «АІС-Лізинг» від 27.07.2011 р., паспорт сер. НОМЕР_1

Від відповідача 1 - ОСОБА_3, представник, довіреність б/н від 16.03.2012 р.

Від відповідача 2 - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про солідарне стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт» грошових коштів у розмірі 53216,66 грн., що включають: 47817,57 грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 3655,09 грн. пені, 1304,61 грн. 3% річних, 439,39 грн. інфляційних втрат. Крім того, позивач просить стягнути з першого відповідача судовий збір у сумі 1609,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ЖБК «Кіпаріс» взятих на себе зобов'язань за Лізинговою угодою від 14.04.2008 р. (Додаток № 01-335 до Генерального договору фінансового лізингу № 335 від 14.04.2008 р.) в частині оплати лізингових платежів за період з 05.11.2010 р. по 05.06.2011 р. Разом з тим, позивачем заявлені до стягнення сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ згідно ст. 8.4.1 Генерального договору, сума 3% річних та індексу інфляції відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Вимоги ТОВ «АІС-Лізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт» обґрунтовані тим, що другий відповідач згідно положень договору поруки від 14.04.2008 р. прийняв на себе солідарну відповідальність за виконання Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс» умов Генерального договору фінансового лізингу.

Ухвалою суду від 14.02.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

В судовому засіданні 10.04.2012р. представник Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс» надав відзив на позовну заяву. Позиція першого відповідача обґрунтована порушенням позивачем вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п. 6 ст. 232 ГК України при нарахуванні розміру пені. Крім того, представник ЖБК «Кіпаріс» вважає договір поруки припиненим в силу приписів ст. 559 ЦК України, оскільки ТОВ «АІС-Лізинг» не надано доказів його звернення до поручителя з вимогою про виконання зобов'язання за боржника протягом строку, встановленого законом.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» в судове засідання 12.04.2012р. з'явився, надав клопотання, яким зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 47817,57 грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 3655,09грн. пені, 1304,33 грн. 3% річних, 439,39 грн. інфляційних втрат. Крім того, у даному клопотання позивач заперечує проти доводів відовідача-1, викладених у відзиві на позов. Також у вказаному клопотанні позивач зазначив. Що відповідач-2 змінив своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 11.04.2012р.

Представник Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс» в судове засідання також з'явився, проти позову заперечував.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК» явку свого представника в судове засідання не забезпечило, про час та місце слухання справи проінформоване належним чином - рекомендованою кореспонденцією за адресою його місцезнаходження, проте другий відповідач про причини неявки представника не повідомив, відзив на позов та документи, які необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, суду не надав.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1, п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача, відповідача-1, суд

Встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» (Лізингодавець) та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс» (Лізингоодержувач) було укладено Генеральний договір фінансового лізингу №335 від 14.04.2008 р. та Лізингову угоду від 14.04.2008 р. (Додаток №01-335 до Генерального договору фінансового лізингу №335 від 14.04.2008 р.).

Пунктом 2.1 Генерального договору передбачено, що Лізиногодавець зобов'язується придбати у Продавця (Постачальника) у власність майно, найменування, ціна за одиницю, кількість і загальна вартість якого наведена у Лізинговій угоді та передати його у тимчасове володіння і користування Лізиногоодержувачу на визначених у Лізинговій угоді умовах та строк за умовами сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Вказана Лізингова угода є невід'ємною частиною Генерального договору фінансового лізингу №335 від 14.04.2008 р.

З метою передачі автомобілю у фінансовий лізинг відповідачу, ТОВ «АІС-Лізинг» придбало новий автомобіль у третіх осіб.

Згідно вищевказаної Лізингової угоди Позивач передав у користування (лізинг) відповідачу новий автомобіль КО-426 на шасі КАМАЗ 43253-1011-15 (Е-2) по Акту приймання-передачі майна від 06.06.2008 р.

Загальна вартість вказаного автомобілю складає 312120,00 грн.

За користування даним автомобілем встановлені чергові лізингові платежі, які повинні відбуватися згідно Графіку сплати лізингових платежів, зазначеному у Лізинговій угоді (додатках до неї).

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» та ТОВ «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт» (яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК») з метою забезпечення виконання зобов'язань по договору лізингу був укладений договір поруки від 14.04.2008 р.

Відповідно до п.1.1 договору поруки Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт» (Поручитель) прийняло на себе солідарну відповідальність нести разом з Лізингоодержувачем всі зобов'язання останнього по Генеральному договору фінансового лізингу №335 від 14.04.2008 р. та Лізинговій угоді від 14.04.2008 р. (Додаток №01-335 до Генерального договору фінансового лізингу №335 від 14.04.2008 р.), в тому числі по сплаті лізингових платежів, штрафів, пені, тощо.

Проте починаючи з листопада 2011 року відповідач-1 не здійснює належним чином оплату лізингових платежів, чим порушує вимоги чинного законодавства, Генерального договору фінансового лізингу №335 від 14.04.2008 р. та Лізингової угоди від 14.04.2008 р. (Додаток №01-335 Генерального договору фінансового лізингу №335 від 14.04.2008 р.)

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, прострочена заборгованість Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс» зі сплати лізингових платежів склала 47817,57 грн.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.8.4.1 Генерального договору фінансового лізингу №335 від 14.04.2008 р. за невиконання зобов'язань зі своєчасної сплати чергових лізингових платежів Лізингоодержувач повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцю, понад зазначену пеню.

Нарахована позивачем згідно розрахунку пеня (а.с.103) у розмірі 3655,09 грн. обґрунтована та підлягає стягненню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

1304,33 грн. 3% річних та 439,39 грн. інфляційних втрат, нараховані позивачем (а.с.104,105), також обґрунтовані та підлягають стягненню з відповідача.

При таких обставинах справи, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні 12.04.2012р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 17.04.2012р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс» (вул. Казанська, буд. 30, кв. 9, Залізничний район, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006; п/р 26000035629 у Кримській філії АБ «Експрес-Банк», МФО 384674, ідентифікаційний код 35813751) та Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК» (вул. Бородіна, буд. 18-а, офіс 206, Київський район, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022; ідентифікаційний код 33713674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» (пров. Балтійський, буд. 20, Оболонський район, м. Київ, 04073; п/р 26008060294196 в філії «Розрахунковий центр» ЗАТ КБ «Приватбанк» у м.Києві, МФО 320649, ідентифікаційний код 33635277) 47817,57 грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 3655,09 грн. пені, 1304,33 грн. 3% річних, 439,39 грн. інфляційних втрат та 1609,49грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.