Рішення

від 05.04.2012 по справі 5020-137/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року справа № 5020-137/2012

За позовом Прокурора Ленінського району міста Севастополя

(вул. Вороніна, буд. 11, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011)

до відповідача -Корпорації "Хімагробуд"

(пляж "Омега", автостоянка, м. Севастополь, 99059)

про стягнення заборгованості

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

прокурора - Алісова О.В., наказ №146к від 20.03.2012

представника позивача -ОСОБА_1, довіреність б/н від 06.01.2012

представник відповідача -ОСОБА_2, довіреність б/н від 26.03.2012

Суть спору:

Прокурор Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до корпорації "Хімагробуд" про стягнення заборгованості у розмірі 25524,65 грн, з яких: 20850,10 грн заборгованість з орендної плати за договором оренди за період серпень 2011 року - січень 2012 року, пеня у розмірі 1601,42 грн, 30 % річних у розмірі 3073,13 грн, розірвання договору оренди нерухомого майна № 267-11 від 01.08.2011, зобов'язання звільнити об'єкт оренди - автостоянку з об'єктами нерухомості загальною площею 5423 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, пляж "Омега", та передати його за актом приймання-передачі позивачу.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 09.02.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 01.03.2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 27.03.2012 провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з корпорації "Хімагробуд" на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради заборгованості з орендної плати за період серпень 2011 року - січень 2012 року у розмірі 20850,10 грн припинено на підставі п. 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 27.03.2012 було оголошено перерву до 05.04.2012.

Ухвалою суду від 05.04.2012 провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди було припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про зменшення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1601,42 грн та 30% річних у розмірі 2996,46 грн.

Прокурор проти зменшення позовних вимог позивачем не заперечував.

Представник відповідача надав контррозрахунок суми позову та відзив на позов, зазначає, що станом на час вирішення спору в суді відповідачем було сплачено основну суму заборгованості у розмірі 20 850,10 грн, проте з розрахунком 30 % річних відповідач не погоджується. Вважає, що відповідно до п 8.6 договору оренди 30% річних повинно нараховуватися при простроченні оплати більше ніж 30 днів, тобто з 31 дня, а не за весь період.

Представник позивача та прокурор проти вказаних доводі представника відповідача заперечували, вважають їх хибними.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

01.08.2011 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та корпорацією "Хімагробуд", (Орендар) було укладено уклали договір оренди нерухомого майна № 267-11 (далі -Договір) відповідно до якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду майно - автостоянку (у тому числі цементне покриття, навіс літ. „А", навіс, майстерня літ. „А1", будівлі для персоналу літ. „Б", приміщення для інвентарю літ „В" розміщеного на території пляжу „Омега" загальною площею 5423 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, пляж „Омега".

Об'єкт оренди знаходиться на балансі КП СМР „Аррікон", вартість якого становить відповідно до незалежної оцінки на 28.02.2009 -375 814 гривень (без врахування ПДВ) (пункт 1.1 Договору від 01.08.2011).

Розмір орендної плати визначається згідно з положенням рішення конкурсної комісії по оренді комунального майна (пункт 3.1 Договору від 01.08.2011).

Орендна плата на липень 2011 року складає 16 293,53 грн та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20-го числа поточного місяця (пункт 3.2 Договору).

При підписанні даного договору сторони погодили всі суттєві умови, передбачені законом, відбулась передача майна, що підтверджує актом прийому - передачі орендованого майна від 01.08.2011, що відповідає положенням пункту 2.5 цього Договору, а саме: „ Право користування майном орендарем виникає одночасно з підписанням акту прийому - передачі об'єкта оренди (Додаток № 2).

Згідно приписів ст. 12 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості за всіма суттєвими умовами і підписання тексту договору.

Відповідач, не здійснив своєчасно розрахунки за користування майном з позивачем в результаті чого виникла заборгованість по орендній платі в сумі 20 850,10 грн, а також позивачем було нараховане пеню у розмірі 1 601,42 грн і 30 % річних - 3 073,13 та стало підставою зверненням прокурора в інтересах позивача до суду з даним позовом.

В ході розгляду справи відповідачем було погашено суму основної заборгованості у розмірі 20850,10 грн, та провадження у справі в частині стягнення заборгованості у зазначеній сумі припинено на підставі по 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, ухвалою суду від 05.04.2012 провадження у справі №5020-137/2012 за позовом прокурора Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Корпорації "Хімагробуд" в частині вимог про розірвання договору оренди, зобов'язання звільнити об'єкт оренди та передати його за актом прийому-передачі позивачу припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу.

Отже, предметом спору у справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі у розмірі 1601,42 грн та 30% річних у розмірі 2996,46 грн.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Нормами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено та не спростовується відповідачем, що корпорацією "Хімагробуд" було допущено порушення в частині своєчасної оплати орендної плати за період з серпня 2011 року по січень 2012 року, що є підставою для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовами договору № 267-11 від 01.08.2011 сторони також узгодили, що у випадку порушення строку внесення орендної плати, визначеного цим договором, орендатор сплачує на користь орендодавця понад збитки пеню у розмірі 200 процентів від облікової ставки Національного банку України, яка діє в період, за яким буде нараховуватись пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 8.5. договору).

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період серпень 2011 року -січень 2012 року у розмірі 1 601, 42

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо внесення орендної плати, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми пені від суми несвоєчасно виконано грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд знаходить його вірним, а вимоги позивача, щодо сплати відповідачем пені у розмірі 1601,42 грн такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 8.6 Договору від 01.08.2011 сторони узгодили, що у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватись більш ніж 30 календарних днів, орендодавець має право вимагати, а орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця понад збитки 30 % річних від прострочення суми за весь період прострочення.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 30% річних від простроченої суми за період серпень 2011 року -січень 2012 року у розмірі 2996,46 грн

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 30% річних, суд дійшов висновку про те, що він відповідає умовам договору та чинному законодавству.

Суд вважає, доводи представника відповідача що у випадку прострочення внесення орендної плати більш ніж 30 календарних днів, нарахування 30 % річних повинно здійснюватися лише з 31 дня, а не за весь період не заслуговують на увагу, оскільки за умовами договору оренди (п.8.6) орендодавець має право вимагати, а орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця понад збитки 30 % річних від прострочення суми саме за весь період прострочення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4597,88 грн з яких: 1601,42 грн -пеня, 2996,46 грн -3 % річних.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача у доход державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

На підставі викладеного керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Корпорації "Хімагробуд" (99059, м. Севастополь, пляж "Омега", автостоянка, 99001, м. Севастополь, вул. Надеждінців 1/5 кв. 22, ідентифікаційний код 31763351, р/р 26005013023821 в ПАТ „ВТБ Банк" м. Києва, МФО 321767, або з іншого рахунку) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 38022717, р/р 33213870700001 в ДУ ДКСУ м. Севастополя, МФО 824509, отримувач -місцевий бюджет, код платежу -22080400, або на інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість у розмірі 4597,88 грн (чотири тисячі п'ятсот дев'яноста сім гривень 88 коп) з яких: 1601,42 грн -пеня, 2996,46 грн -3 % річних.

3. Стягнути з Корпорації "Хімагробуд" (99059, м. Севастополь, пляж "Омега", автостоянка, 99001, м. Севастополь, вул. Надеждінців 1/5 кв. 22, ідентифікаційний код 31763351, р/р 26005013023821 в ПАТ „ВТБ Банк" м. Києва, МФО 321767, або з іншого рахунку) в доход державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 10.04.2012

Суддя підпис Н.Г. Плієва