Ухвала

від 13.04.2012 по справі 5020-399/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

13 квітня 2012 року справа № 5020-399/2012

Суддя господарського суду міста Севастополя Ребриста С.В., розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99015)

до відповідача Приватного підприємства «ЗЕВС»

(вул. Богданова, 10-А, кв. 25, Севастополь, 99016)

про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна

представники сторін не викликались.

Позивач -Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства «ЗЕВС»про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна по АДРЕСА_2, а саме: торговельний павільйон площею 56 кв. м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»); торговельний павільйон площею 56 кв.м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»); кам`яний торговельний павільйон площею 50 кв. м. на торговому місці АДРЕСА_2.

Разом з позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам Приватного підприємства «ЗЕВС»(код ЄДРПОУ 19002616), а також будь-яким іншим особам вчиняти певні дії, а саме:

- заборонити монтаж, демонтаж, пересування, знищення, а також інші дії, спрямовані на зміну місця знаходження та зменшення вартості -торговельного павільйону площею 56 кв.м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»); торговельного павільйону площею 56 кв.м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»), кам`яного торговельного павільйону площею 50 кв.м. на торговому місці АДРЕСА_2;

- заборонити вчиняти перешкоди функціонуванню за цільовим призначенням (встановлення заборів, перегородок, огорожі та інших об`єктів, що перешкоджають прохід до входу-виходу на землях ПП «ЗЕВС»по всій площі відповідно до кадастрового плану місця розташування земельної ділянки, сусідніх земельних ділянках або землях загального користування) торговельного павільйону площею 56 кв.м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»); торговельного павільйону площею 56 кв.м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»), кам`яного торговельного павільйону площею 50 кв.м. на торговому місці АДРЕСА_2.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на ті обставини, що забудова спірних павільйонів здійснювалась за рахунок коштів позивача, що в даних об`єктах ведеться підприємницька діяльність з торгівлі продуктами харчування з розташуванням магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Також позивач у поданому позові зазначає, що у листопаді 2011 року він звернувся до Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса та отримав відповідний висновок №1153 від 12.12.2011, відповідно до якого експертом встановлено, що досліджувані об`єкти -павільйони загальною торговою площею 56 кв. м. (торгові місця 17, 18), 56 кв. м. (торгові місця 18, 19) і 50 кв. м. (торговельне місце 22), розташовані на території ринку і є частиною огорожі. Входи в павільйони здійснюються з вул. Богданова і з території ринку. Також експертом встановлено, що досліджувані об`єкти завершені будівництвом -виконано влаштування фундаменту, монтаж конструкцій стін і покрівлі, заповнення віконних і дверних прорізів, опоряджувальні роботи.

Позивач стверджує, що експертом зроблено висновок , що досліджувані об`єкти: павільйони, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова,15 на території ринку ПП «ЗЕВС», торгові місця №17, 18, 19, 20, 22 є об`єктами нерухомості, оскільки пов`язані з землею фундаментом і їх будівельна готовність складає 100 %, а також визнані такими, що відповідають будівельним нормам і правилам.

Позивач у позові та заяві про вжиття заходів забезпечення позову зазначає, що 20.03.2012 він отримав лист №32 від ПП «ЗЕВС» про демонтаж павільйонів, які є його власністю. У поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову дану обставину позивач вважає реальною загрозою знищення належного йому майна, тобто невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв`язку з чим на підставі ст.ст. 66, 67 просить вжити заходів до забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи суд,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до положень ст.4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі змістом ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Положеннями ст. 22 ГПК України встановлено перелік прав і обов`язків сторін у судовому процесі, зокрема, сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Позовні вимоги про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна по АДРЕСА_2, а саме: торговельний павільйон площею 56 кв. м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»); торговельний павільйон площею 56 кв. м на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»); кам`яний торговельний павільйон площею 50 кв. м. на торговому місці АДРЕСА_2 обґрунтовуються тими обставинами, що забудова спірних павільйонів здійснювалась за рахунок коштів позивача, що в даних об`єктах ведеться підприємницька діяльність з торгівлі продуктами харчування з розташуванням магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Також позивач у поданому позові посилається на ту обставину, що у листопаді 2011 року він звернувся до Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса та отримав відповідний висновок №1153 від 12.12.2011, відповідно до якого експертом встановлено, що досліджувані об`єкти -павільйони загальною торговою площею 56 кв. м. (торгові місця 17, 18), 56 кв. м. (торгові місця 18, 19) і 50 кв. м. (торговельне місце 22), розташовані на території ринку і є частиною огорожі. Входи в павільйони здійснюються з вул. Богданова і з території ринку. Позивач зазначає, що експертом встановлено, що досліджувані об`єкти завершені будівництвом -виконано влаштування фундаменту, монтаж конструкцій стін і покрівлі, заповнення віконних і дверних прорізів, опоряджувальні роботи.

Позивач стверджує, що експертом зроблено висновок, що досліджувані об`єкти: павільйони, розташовані за адресою: м.Севастополь, вул. Богданова,15 на території ринку ПП «ЗЕВС», торгові місця №17, 18, 19, 20, 22 є об`єктами нерухомості, оскільки пов`язані з землею фундаментом і їх будівельна готовність складає 100 %, а також визнані такими, що відповідають будівельним нормам і правилам. Вищезазначений висновок експерта позивачем додано до матеріалів позову.

У поданих до суду позові та заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач -ФОП ОСОБА_1 зазначає, що 20.03.2012 він отримав лист №32 від ПП «ЗЕВС»про демонтаж павільйонів, які є його власністю.

У поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову дану обставину позивач вважає реальною загрозою знищення належного йому майна, тобто невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 66, 67 просить вжити заходів до забезпечення позову.

Положеннями статті 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено підстави забезпечення позову. Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду .

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з частиною першою статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, у тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

У випадку звернення сторони (прокурора чи його заступника) із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Мотивуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що є реальна загроза знищення належного йому майна, тобто невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка має статус виконавчого документа.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

З огляду на обраний матеріально-правовий захист порушеного права, позивач має побоювання, що відповідач може вчинити дії, які унеможливлять виконання судового рішення у разі задоволення позову, в зв'язку з чим, просить суд застосувати заходи до забезпечення позову:

- заборонити монтаж, демонтаж, пересування, знищення, а також інші дії, спрямовані на зміну місця знаходження та зменшення вартості -торговельного павільйону площею 56 кв.м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»); торговельного павільйону площею 56 кв.м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»), кам`яного торговельного павільйону площею 50 кв. м. на торговому місці АДРЕСА_2;

- заборонити вчиняти перешкоди функціонуванню за цільовим призначенням (встановлення заборів, перегородок, огорожі та інших об`єктів, що перешкоджають прохід до входу-виходу на землях ПП «ЗЕВС»по всій площі відповідно до кадастрового плану місця розташування земельної ділянки, сусідніх земельних ділянках або землях загального користування) торговельного павільйону площею 56 кв. м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»); торговельного павільйону площею 56 кв. м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»), кам`яного торговельного павільйону площею 50 кв. м. на торговому місці АДРЕСА_2.

Суд, розглянувши матеріали справи вважає, що обрані позивачем заходи до забезпечення позову та подані докази в їх обґрунтування є адекватними по відношенню до вимог позивача, пов'язаними з предметом позову та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, суд зауважує, що обрані позивачем заходи до забезпечення позову є вірними по своїй суті але сформульовані ширше за предмет позову, що не в повній мірі відповідає чинному процесуальному законодавству, у зв`язку з чим підлягають задоволенню частково.

Приймаючи до уваги ту обставину, що заходи щодо забезпечення позову мають тимчасовий характер та можуть бути переглянуті судом за наявності відповідних підстав, не призведуть до завдання будь-якої шкоди інтересам відповідача, але невжиття їх може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів сторін та з урахуванням їх поведінки, з урахуванням змісту листа №32 від 20.03.2012 ПП «ЗЕВС»на адресу ФОП ОСОБА_1, суд вважає заяву позивача від 09.04.2012, за наведеною мотивацією, такою, що підлягає задоволенню частково.

Враховуючи обставини та підстави позову, адекватність обраних позивачем заходів забезпечення позову суті позовної вимоги, суд керуючись Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України до вирішення спору по суті

У Х В А Л И В:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, 99015, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_1, місце знаходження 99002, АДРЕСА_4) про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити відповідачу - Приватному підприємству "ЗЕВС" (99016, м. Севастополь, вул. Богданова, 10-а, кв.25, ідентифікаційний код: 19002616):

- здійснювати дії щодо монтажу, демонтажу, пересування, а також інші дії спрямовані на зміну місця знаходження торговельного павільйону площею 56 кв. м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»); торговельного павільйону площею 56 кв. м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»), кам`яного торговельного павільйону площею 50 кв. м. на торговому місці АДРЕСА_2;

- здійснювати дії, які перешкоджають у користуванні торговельним павільйоном площею 56 кв. м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»); торговельним павільйоном площею 56 кв. м. на торговельних місцях АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»), кам`яним торговельним павільйоном площею 50 кв. м. на торговому місці АДРЕСА_2.

3. Виконання ухвали доручити Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі

(вул.Ластова,3, м. Севастополь, 99001 ).

Суддя С. В. Ребриста