Постанова

від 11.04.2012 по справі 5020-843/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2012 року Справа № 5020-843/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Гонтаря В.І.,

Волкова К.В.

за участю представників сторін:

прокурора: не з'явився (Генеральний прокурор України)

прокурора: не з'явився (Військовий прокурор Військово-Морських Сил Збройних Сил України)

позивача: не з'явився (Міністерство оборони України)

позивача: не з'явився (Державне підприємство "Укрконверсбуд")

відповідача: не з'явився (закрите акціонерне товариство "Аеровіль")

розглянувши апеляційну скаргу Військового прокурора Військово-Морських Сил Збройних Сил України на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 07 липня 2011 року у справі № 5020-843/2011

за позовом заступника Генерального прокурора України (вул. Різницька, 13/15, місто Київ, 01601)

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)

та Державного підприємства "Укрконверсбуд" (вул. Мельникова, буд. 81, корп. 20, місто Київ 50,04050)

до закритого акціонерного товариства "Аеровіль" (пр. Гер. Сталинінграда, 43, оф. 310 (Восставших, б. 6, кв. 10, місто Севастополь, 99059)

про стягнення 7006950,19 грн., у тому числі: 5601079,29 грн. - збитків, 392075,55 грн. - штрафу та 1013795,35 грн. - пені.

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2011 року заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства "Укрконверсбуд" про стягнення з закритого акціонерного товариства "Аеровіль" збитків у розмірі 5601079,29 грн., штрафу у розмірі - 392075,55 грн. та 1013795,35 грн. -пені (а.с. 3-5, т. 1).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням закритим акціонерним товариством "Аеровіль" умов угоди №3УД від 19 лютого 2007 року та додатків до неї, що спричинило позивачу збитки у розмірі 5601079,29 грн. На вказану суму збитків позивачем нарахована пеня у розмірі 1013795,35 грн. та штраф у розмірі - 392075,55 грн., у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07 липня 2011 року, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2011 року, позов задоволено частково - на підставі статей 526, 611 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 231 Господарського кодексу України. Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Аеровіль" на користь Державного підприємства "Укрконверсбуд" 1013795,35 грн. пені та 392075,55 грн. штрафу, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань за угодою про відступлення права вимоги від 19 лютого 2007 року №3УД та угодою про розрахунки від 27 лютого 2007 року (в редакції додаткової угоди від 28 квітня 2009 року №1). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю (а.с. 72-76,176-185, т. 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5020-843/2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 07 липня 2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2011 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 5601079,29 грн. збитків з передачею справи на новий розгляд в цій частині позову до Севастопольського апеляційного господарського суду (а.с. 19-22, т. 2).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду (головуючий суддя: Плут В.М., судді: Гонтар В.І., Волков К.В.) від 27 березня 2012 року у справі № 5020-843/2011 апеляційну скаргу Військового прокурора Військово-Морських Сил Збройних Сил України прийнято до провадження (а.с. 24-26, т. 2).

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме статей 526, 530, 610, 611, 612, 614, 623, 653 Цивільного кодексу України та статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник вважає, що у зв'язку з встановленим судами фактом невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо передачі квартир у визначений строк, виконання цього зобов'язання втратило інтерес для кредитора, після чого останній, керуючись приписами частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України листом від 02 грудня 2010 року повідомив товариство про відмову від отримання квартир і вимагав відшкодувати збитки у спірній сумі (вартість неодержаних квартир), однак, відповіді на вказаний лист не отримав.

03 квітня 2012 року від Військового прокурора Військово-Морських Сил Збройних Сил України надійшло пояснення по справі, в які просить задовольнити позов заступника Генерального прокурора України в частині стягнення з відповідача суму збитків у розмірі 5601079,29 грн.

В судове засідання, яке призначено на 11 квітня 2012 року, представники сторін явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомленні своєчасно та належним чином.

З урахуванням норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін та їх явка не визнавалась обов'язковою судом апеляційної інстанції, з урахуванням того, що наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення справи, судова колегія вирішила провести розгляд справи у відсутність нез'явившихся представників сторін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2007 року між Державним підприємством "Кримський регіональний центр адаптування та конверсії" (правонаступником якого є Державне підприємство "Укрконверсбуд") (далі - Кредитор), та закритим акціонерним товариством "Аеровіль" (далі - Новий кредитор) укладено угоду №3УД про відступлення права вимоги боргу (далі - Угода), відповідно до пункту 1 якої Кредитор відступає Новому кредитору право вимоги боргу, який виник з додаткової угоди №1 від 30 червня 2006 року до угоди від 30 червня 2006 року від Боржника -товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" щодо передачі боргу у сумі 5601079,29 грн. (а.с. 8, т. 1).

Пунктом 2 Угоди передбачено, що до нового Кредитора переходить право вимоги боргу до Боржника.

Відповідно до пункту 5 Угоди придбання новим Кредитором права вимоги по цій Угоді компенсується кредитору шляхом перерахування Новим кредитором Кредитору грошових коштів у сумі 5601079,29 грн. За домовленістю сторін замість перерахування грошових коштів Новий кредитор може передати Кредитору на цю суму цінні папери, продукцію, нерухоме майно, надати послуги або іншим способом, не забороненим законодавством.

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги.

Відповідно до частини першої статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

27 лютого 2007 року між закритим акціонерним товариством "Аеровіль" (далі - Боржник) та Державним підприємством "Кримський регіональний центр адаптування та конверсії" (правонаступником якого є Державне підприємство "Укрконверсбуд" (далі - Кредитор), укладена угода про розрахунки (далі - Угода про розрахунки), відповідно до якої Боржник на виконання зобов'язання за угодою про відступлення права вимоги боргу №3УД від 19 лютого 2007 року (пункт 5 цієї угоди) в рахунок розрахунку зобов'язується передати Кредитору нерухоме майно у вигляді квартир, розташованих у регіонах України, на суму боргу 5601079,29 грн. Вартість 1 кв.м. квартир, що передаються, буде визначена на момент передачі нерухомого майна. Передача квартир має бути здійснена у строк до 29 грудня 2008 року (пункт 1.2 Угоди про розрахунки) (а.с. 9, т. 1).

Передача нерухомого майна Боржником та приймання його Кредитором здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується сторонами (пункт 2.1 Угоди про розрахунки).

28 квітня 2009 року між закритим акціонерним товариством "Аеровіль" (далі - Боржник) та Державним підприємством "Укрконверсбуд" (далі - Кедитор) укладено додаткову угоду №1 (далі - додаткова угода №1), відповідно до якої пункт 1.2 Угоди про розрахунки від 27 лютого 2007 року змінено та визначено в наступній редакції: "п.1.2 Передача квартир повинна бути здійснена у строк до 01 листопада 2010 року" (а.с. 17, т. 1).

Відповідач зобов'язання за Угодою та Угодою про розрахунки, з урахуванням змін до неї, належним чином не виконав, нерухоме майно у вигляді квартир, розташованих у регіонах України, у строк до 01 листопада 2010 року на суму боргу 5601079,29 грн. Державному підприємству "Укрконверсбуд" не передав, що стало підставою для звернення до господарського суду.

Позов обґрунтований тим, що право вимагати відшкодування збитків у Державного підприємства "Укрконверсбуд" виникло на підставі частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України внаслідок прострочення боржника і втратою у кредитора інтересу до зобов'язання.

Відповідно до зазначеної статті Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Проте, судом встановлено, що прокурором не надано належних та допустимих доказів відмови Державного підприємства "Укрконверсбуд" від прийняття виконання за зобов'язанням та його волевиявлення щодо втрати інтересу до виконання зобов'язання. Крім того, прокурором не викладено у позовній заяві обґрунтування наявності у поведінці відповідача цивільного правопорушення з визначенням його складу.

З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за Угодою та Угодою про розрахунки, з урахуванням змін до неї, не припинено, оскільки відповідачем воно не виконане, договір не розірваний. Угода та Угода про розрахунки, з урахуванням змін до неї, недійсними не визнані.

Крім того, Угодою та Угодою про розрахунки, з урахуванням змін до неї, встановлено зобов'язання відповідача передати Державному підприємству "Укрконверсбуд" нерухоме майно у вигляді квартир, а не грошове зобов'язання відповідача в розмірі 5601079,29 грн. Зміни до Угоди відносно виконання зобов'язання шляхом перерахування грошових коштів сторонами не вносились.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2)збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно з частинам 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України у разі, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за угодою про відступлення права вимоги від 19 лютого 2007 року №3УД та угодою про розрахунки від 27 лютого 2007 року (в редакції додаткової угоди від 28.04.2009 №1) належним чином не виконав, нерухоме майно у вигляді квартир, розташованих у регіонах України, у строк до 01 листопада 2010 року на суму боргу 5601079,29 грн. Державному підприємству "Укрконверсбуд" не передав.

Тобто в даному випадку має місце прострочення виконання товариством зобов'язання в розумінні частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про недоведеність обґрунтування прокурором у позовній заяві наявності у діях (бездіяльності) відповідача складу цивільного правопорушення суперечить фактичними обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, листами від 02 грудня 2010 року №66/12 та від 12 квітня 2011 року №10/04 (а.с.131-134, т. 1) Державне підприємство "Укрконверсбуд" письмово оформило волевиявлення щодо втрати інтересу до виконання відповідачем зобов'язання по передачі нерухомого майна (квартири) в натурі та відмови від виконання товариством простроченого зобов'язання, що згідно з частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України є передумовою виникнення у Державного підприємства "Укрконверсбуд" права вимагати відшкодування збитків.

Адже, зі змісту вказаних листів вбачається, що, у зв'язку із порушенням відповідачем договірного зобов'язання щодо передачі квартир у встановлений строк, Державне підприємство "Укрконверсбуд" (кредитор) чітко заявило про втрату інтересу до отримання від закритого акціонерного товариства "Аеровіль" квартир в різних регіонах України з мотивів зриву термінів забезпечення безквартирних військовослужбовців житлом та створення соціальної напруги в Збройних Силах України та, як наслідок, відмовився від прийняття виконання товариством обов'язку в натурі і вимагав відшкодування збитків у спірній сумі (вартість неодержаних квартир).

Крім того, відповідно до частин 2, 3 статті 226 Господарського кодексу України сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з закритого акціонерного товариства "Аеровіль" суму збитків у розмірі 5601079,29 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача штраф у розмірі - 392075,55 грн. та 1013795,35 грн. -пені, у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в часині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610, статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач зобов'язання за Угодою та Угодою про розрахунки, з урахуванням змін до неї, у встановлений строк до 01 листопада 2010 року не виконав, нерухоме майно у вигляді квартир, розташованих у регіонах України, на суму боргу 5601079,29 грн. не передав.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач просить суд стягнути пеню за період з 01 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року у розмірі 1013795,35 грн. та штраф у розмірі 392075,55 грн.

Перевіривши розрахунки пені за вказаний період та штрафу суд встановив, що вони є правильними, а тому пеня у сумі 1013795,35 грн. та штраф у сумі 392075,55 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Також судова колегія зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій підлягають задоволенню тільки у випадку визнання у судовому порядку суми основної заборгованості.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає частковому скасуванню та задоволенню позовних вимог в чатині стягнення з закритого акціонерного товариства "Аеровіль" збитків у розмірі 5601079,29 грн.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 101, 103 (пункт 2 частини 1), 104 (пункт 1 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військового прокурора Військово-Морських Сил Збройних Сил України задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 07 липня 2011 року у справі № 5020-843/2011 скасувати частково.

3. Задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з закритого акціонерного товариства "Аеровіль" на користь Державного підприємства "Укрконверсбуд" збитків у розмірі 5601079,29 грн.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Аеровіль" (пр. Гер. Сталинінграда, 43, оф. 310 (Восставших, б. 6, кв. 10, місто Севастополь, 99059; ідентифікаційний код 24861111, р/р 26006060039274 у АКБ «Приватбанк», МФО 324935) на користь Державного підприємства «Укрконверсбуд»(вул. Мельникова, б. 81, корп.20, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 30726539, р/р 20000027795811 у АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) суму збитків у розмірі 5601079,29 грн.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Аеровіль" (пр. Гер. Сталинінграда, 43, оф. 310 (Восставших, б. 6, кв. 10, місто Севастополь, 99059; ідентифікаційний код 24861111, р/р 26006060039274 у АКБ «Приватбанк», МФО 324935) на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 32190,00 грн.

4. В іншій частині рішення господарського суду міста Севастополя від 07 липня 2011 року у справі № 5020-843/2011 залишити без змін.

5. Господарському суду міста Севастополя видати накази.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді В.І. Гонтар

К.В. Волков

Розсилка:

1. Генеральному прокурору України (вул. Різницька, 13/15, місто Київ, 01601)

2. Міністерству оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)

3. Державному підприємству "Укрконверсбуд" (вул. Мельникова, буд. 81, корп. 20, місто Київ 50,04050)

4. Закритому акціонерному товариству "Аеровіль" (пр. Гер. Сталинінграда, 43, оф. 310, місто Севастополь, 99059)

5. Закритому акціонерному товариству "Аеровіль" (пл.. Восставших, б. 6, кв. 10, місто Севастополь, 99011)

6. Військовому прокурору Військово-Морських Сил Збройних Сил України (вул. Леніна, 41, місто Севастополь)

7. до господарського суду міста Севастополя