cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6052/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"13" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Маслія В.І.
Чаку Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрВата»та Держаної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрВата»до Держаної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2011 року адміністративний позов ТОВ «УкрВата»до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень -задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Крім того з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю, звернувся позивач.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками відповідача було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «УкрВата»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 25 січня 2011 року № 394/23-07/31301408.
В ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. 5.1, п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.10, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, а також ч. 1 статті 203, статтей 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, вимог п. 5 статті 203 ЦК України.
На підставі вказаного акту виїзної планової перевірки заступником начальника ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2011 оку. № 0000192307/0 на суму 204 870, 00 грн., в т.ч. основного платежу 163 743, 00 грн., штрафні санкції 41 127, 00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2011 року № 0000202307/0 на суму 16 299, 00 грн., в т.ч. основного платежу 13 039, 00 грн., штрафні санкції 3 260, 00 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що TOB «УкрВата»згідно укладених договорів поставки від 19 січня 2009 року № 625-09-ВІД, від 28 січня 2009 року № 641-09, від 22 травня 2006 року № 121-06, було надано торгові знижки на загальну суму 2 045 441 грн., у тому числі підприємству КП «Фармація»на суму 187 452, 00 грн., TOB «А'ста»на суму 1 112 567, 00 грн., TOB «БаДМ»на суму 745 421, 00 грн.
Відповідно до п. 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Отже, враховуючи вимоги зазначеної статті та виходячи з наявних у справі матеріалів, вбачається порушення позивачем вказаного положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки позивач не здійснив перерахунок валових доходів на суму наданої грошової знижки, але враховував їх в складі валових витрат, в результаті чого ним було завищено валовий дохід у сумі 1 755 560, 00 грн.
Крім того, TOB «УкрВата»зазначені торгові знижки враховувало в складі валових витрат по даті перерахунку грошових коштів покупцям.
Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до п.п. 11.3.1 п. 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
З наявних у справі документів, а саме декларацій з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2009 року, 2009 рік, вбачається, що позивачем в колонці (код рядку 02.1 «коригування валових доходів») не було визначено зміну суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) за відповідні періоди по зазначеним вище договорам, тобто не було скориговано суму валових доходів з урахуванням наданих знижок покупцям.
Отже, враховуючи вимоги зазначених норм податкового законодавства, з наявних у справі матеріалів та пояснень представників сторін, вбачається порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємство скільки позивач неправомірно відніс до складу валових витрат за відповідний період суму наданої грошової знижки, в результаті чого завищило валові витрати на суму 2 045 441, 00 грн.
При проведенні вказаної перевірки податковим органом було зроблено висновок про те, що позивач неправомірно включив до суми податкового кредиту кошти, отримані сплачені за договорами, укладеними з TOB «Компанія «Фарма-Сіті».
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Відповідно до п. 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, є податковим кредитом.
Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку то (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону).
Податкова накладна, в свою чергу, згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг).
При цьому право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону надається виключно особам, зареєстрованим як платний податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, виписані позивачу TOB «Компанія «Фарма-Сіті» , складені у відповідності до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення».
Відповідно ж до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»саме податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що окрім наявності належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, зокрема податкової накладної визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, господарські правовідносини між позивачем та TOB «Компанія «Фарма-Сіті»щодо придбання, визначеного в договорах товару, а саме фактичне надання та сплата таких послуг підтверджується зокрема відповідними видатковими та податковими накладними, наданими до перевірки, а також наданим позивачем до матеріалів справи витягом з банківських виписок TOB «УкрВата»щодо здійснення оплат на користь TOB «Компанія «Фарма-Сіті»за договорами № 47 від 10 січня 2010 року, та № 118 від 27 травня 2010 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зазначений правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним в 1 та 2 кварталі 2010 року.
Контрагент позивача - TOB «Компанія «Фарма-Сіті»звітував та визначав зобов'язання за 1 квартал по податку на прибуток та за 1-2 квартали 2010 року по податку на додану вартість, зокрема були включені до сплати до державного бюджету суми податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та податку на додану вартість за 1-2 квартал 2010 року.
А відтак, TOB «УкрВата»було правомірно включено до суми податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 13 039, 00 грн., та відповідно не було занижено валові витрати за 1 квартал 2010 року в розмірі 69 011, 00 грн.
Згідно вимог п.п. 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість»- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а отже законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.
Однак, як також вбачається з матеріалів справи, контрагентом позивача TOB «Компанія «Фарма-Сіті»за 2 квартал 2010 року було подано до податкового органу декларацію по податку на прибуток з нульовими показниками, а отже суми валових витрат позивача в розмірі 23 003, 00 грн. не були підтверджені контрагентом в податкових деклараціях за відповідний період, тобто не було визначено податкове зобов'язання для сплати до державного бюджету.
А відтак, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено частину сум по взаємовідносинах з контрагентом TOB «Компанія «Фарма-Сіті»до валових витрат, оскільки правовідносини в зазначеному періоді відбулися у відповідності до вимог податкового законодавства.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрВата»та Держаної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Маслій В.І.
Чаку Є.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2012 |
Оприлюднено | 21.04.2012 |
Номер документу | 23544232 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Файдюк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні