ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
30 травня 2011 року 12:37 № 2а-6052/11/2670
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрВата»
до відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.02.2011 р. № 0000192307/0 та № 0000202307/0
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Пузій М.А.
Представники:
від позивача: Джунь А.І. (довіреність від 10.04.2011 р. № 08/11)
від відповідача: Чубаров Д.М. (довіреність від 16.05.2011 р. № 54)
Борисов І.І. (довіреність від 07.04.2011 р. № 36)
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 30.05.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрВата» з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.02.2011 р. № 0000192307/0 та № 0000202307/0.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 02.02.2011 р. № 0000192307/0 та № 0000202307/0.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.10, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.2007 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, а тому оскаржувані податкові повідомлення рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, зазначивши, що позивачем порушено вимоги п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.10, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено податок на прибуток всього в сумі 163 743 грн., та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.2007 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено податок на додану вартість всього в сумі 13 039 грн., зважаючи на що, відповідачем визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 163 743, 00 грн. за основним платежем, 41 127, 00 за штрафними (фінансовими) санкціями, загальна сума 204 870, 00 грн., а також суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13 039, 00 грн. за основним платежем, 3 260, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, загальна сума 16 299, 00 грн.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Працівниками ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрВата» (код ЄДРПОУ 31301408) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 25.01.2011 р. № 394/23-07/31301408 (далі - акт перевірки).
В ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем:
- п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, а саме ТОВ «УкрВата» неправомірно віднесла до складу валових витрат суму наданої грошової знижки, в результаті чого завищило валові витрати на суму 204 870 грн.
- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.5.10, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, п.п .9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV, п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., а також ч. І ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, вимог п.5 ст.203 Цивільного Кодексу України, зважаючи на що, віднесено до складу валових витрат витрати на придбання товарів, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 163 743 грн., у тому числі завищено в сумі 764 грн.
30.01.2011 р., у зв'язку з непогодженням ТОВ «УкрВата» з висновками викладеними в акті перевірки, до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва позивачем було подано заперечення на висновки, викладені в акті перевірки.
Однак, у задоволенні заперечень податковою інспекцією було відмовлено (лист від 01.02.2011 р. вих. № 2357/10/23-07), та на підставі акту виїзної планової перевірки від 25.01.2011 р. №394/23-07/31301408 заступником начальника Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011 р. № 0000192307/0 на суму 204 870 грн. (податок на прибуток), в т.ч. основного платежу 163 743 грн., штрафні санкції 41 127 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011 р. № 0000202307/0 на суму 16 299 грн. (податок на додану вартість), в т.ч. основного платежу 13 039 грн., штрафні санкції 3 260 грн.
Після цього, на підставі п.п. 56.1-56.3. ст. 56 Податкового кодексу України, позивачем в порядку адміністративного оскарження було подано скаргу на зазначені повідомлення-рішення до ДПА м. Києва. Однак, згідно рішення ДПА м. Києва про результати розгляду скарги №3880/10/25-114 від 11.04.2011 р. оскаржувані повідомлення-рішення залишені без змін а подана скарга - без задоволення.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи, та наданих представниками сторін пояснень, вбачається зокрема наступне.
В ході перевірки встановлено, що ТОВ «УкрВата» укладені наступні договори поставки:
1) договір постачання № 487/04 від 03.04.2004 р. з ПП «Котон-Трейд», згідно умов якого ПП «Котон-Трейд» зобов'язується продати, а ТОВ «УкрВата» прийняти та оплатити вироби медичного призначення, надалі Товар, в асортименті та кількості погоджених сторонами у товарних накладних.
Відповідно до додаткової угоди від 06.10.2009 року до договору постачання від 03.04.2004 року № 478/04, плата за товар здійснюється за 100% попередньої оплати у безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця.
Як видно з акту перевірки, до перевірки позивачем були надані наступні платіжні доручення, за якими було здійснено попередню оплату за товар:
№ з/п № платіжного дорученняДата платіжного дорученняЗагальна вартість 1 1394 06.10.2009 310 000,00 2 1550 20.10.2009 240 000,00 3 1601 23.10.2009 300 000,00 4 1697 03.11.2009 340 000,00 5 1787 11.11.2009 130 000,00 6 1825 13.11.2009 120 000,00 7 1903 20.11.2009 210 000,00 8 1958 26.11.2009 290 000,00 9 2101 09.12.2009 205 000,00 Разом 2 145 000,00
Відповідно до п.п. 11.2.3 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: а) нерезидентами; б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).
А отже, як вбачається з аналізу наведеного законодавства, та встановлених в акті перевірки обставин, позивачем в порушення п.п. 11.2.3 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не враховано в складі валових витрат попередню оплату за товар, в результаті чого занижено валові витрати на суму 2 145 000 грн. у тому числі по періодам: 2009 рік - 2 145 000 грн.
2) Також, ТОВ «УкрВата» згідно укладених договорів поставки від 19.01.2009 року № 625-09-ВІД, від 28.01.2009 року № 641-09, від 22.05.2006 року № 121-06 (п.3.1.1 акту перевірки), було надано торгові знижки на загальну суму 2 045 441 грн., у тому числі підприємству КП «Фармація» на суму 187 452 грн., ТОВ «А'ста» на суму 1 112 567 грн., ТОВ «БаДМ» на суму 745 421 грн.:
- договір поставки від 19.01.2009 року № 625-09 з КП «Фармація» (код ЄДРПОУ 05415852). Відповідно до додаткової угоди до даного договору ТОВ «УкрВата» надає КП «Фармація» щомісячну грошову знижку за період дії договору та за умови своєчасної оплати дебіторської заборгованості, за поставлений згідно вищезгаданого договору товар, в розмірі:
- при здійснення закупівлі товару на суму до 30 000 грн. за календарний місяць - знижка 3 % від вартості закупленого товару;
- при здійснення закупівлі товару на суму від 30 001 грн. до 500 000 грн. за календарний місяць знижка 5% від вартості закупленого товару;
- при здійснення закупівлі товару на суму від 500 001 грн. за календарний місяць - знижка 7% від вартості закупленого товару.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди ТОВ «УкрВата», щомісячна грошова знижка передбачена угодою надається продавцем покупцю згідно виставленого покупцем рахунку останньою датою кожного місяця та перераховується на поточний рахунок покупця в грошової формі до 10-го числа місяця наступного за звітним.
- договір поставки від 28.01.2009 року № 641-09 з ТОВ «А'ста» (код ЄДРПОУ 36253841). Відповідно до додаткової угоди від 18.05.2009 року № 3 до даного договору, ТОВ «УкрВата» надає ТОВ «А'ста» щомісячну грошову знижку за період дії договору та за умови своєчасної оплати дебіторської заборгованості, за поставлений згідно вищезгаданого договору товар, в розмірі:
- при здійснення закупівлі товару на суму до 20 000 грн. за календарний місяць - знижка 10% від вартості закупленого товару;
- при здійснення закупівлі товару на суму від 20 001 грн. до 500 000 грн. за календарний місяць - знижка 40% від вартості закупленого товару;
- при здійснення закупівлі товару на суму від 500 001 грн. за календарний місяць - знижка 45% від вартості закупленого товару.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди від 18.05.2009 року № 3, ТОВ «УкрВата» надає ТОВ «А'ста» щомісячну грошову знижку за період дії договору та за умови своєчасної оплати дебіторської заборгованості, за поставлений згідно вищезгаданого договору «Бинт гіпсовий Білосніжка», в розмірі:
- при здійснення закупівлі товару на суму до 1 000 грн. за календарний місяць - знижка 3% від вартості закупленого товару;
- при здійснення закупівлі товару на суму від 1 001 грн. до 50 000 грн. за календарний місяць знижка 11,5% від вартості закупленого товару;
- при здійснення закупівлі товару на суму від 50 001 грн. за календарний місяць - знижка 13% від вартості закупленого товару.
Відповідно до п.3 додаткової угоди № 1 від 28.01.2009 року до договору від №641-09 від 28.01.2009 року, знижка надається ТОВ «УкрВата» у формі повернення відповідної суми коштів на поточний рахунок ТОВ «А'ста» на підставі підписаного сторонами акту виконаних умов за кожен місяць.
- договір поставки від 22.05.2006 року № 121-06 з ТОВ «БаДМ» (код ЄДРПОУ 31816235). Відповідно до додаткової угоди до даного договору ТОВ «УкрВата» надає ТОВ «БаДМ» щомісячну грошову знижку за період дії договору та за умови своєчасної оплати дебіторської заборгованості, за поставлений згідно вищезгаданого договору товар, в розмірі:
- при здійснення закупівлі товару на суму до 50 000 грн. за календарний місяць - знижка 5% від вартості закупленого товару;
- при здійснення закупівлі товару на суму від 50 001 грн. до 300 000 грн. за календарний місяць - знижка 10% від вартості закупленого товару;
- при здійснення закупівлі товару на суму від 700 001 грн. за календарний місяць - знижка 15% від вартості закупленого товару.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди, фінансова знижка передбачена даною угодою надається ТОВ «УкрВата» ТОВ «БаДМ» згідно двохстороннього акту виконаних умов та перераховується на поточний рахунок ТОВ «БаДМ» в грошовій формі.
Як вбачається з акту перевірки, до перевірки позивачем були надані акти виконаних умов вищезгаданих договорів (додаток 4 до акту перевірки), згідно яких ТОВ «УкрВата» надало знижок на загальну суму 2 045 441 грн., у тому числі підприємству КП «Фармація» на суму 187 452 грн., ТОВ «А'ста» на суму 1 112 567 грн., ТОВ «БаДМ» на суму 745 421 грн.
Відповідно до п.5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 року № 334/94-ВР, у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Отже, враховуючи вимоги зазначеної статті, з наявних у справі матеріалів та пояснень представників сторін, вбачається порушення позивачем п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрВата» не здійснило перерахунок валових доходів на суму наданої грошової знижки (додаток 5 до акту перевірки), але враховувало їх в складі валових витрат, в результаті чого позивачем було завищено валовий дохід у сумі 1 755 560 грн.
Також в акті перевірки встановлено, що ТОВ «УкрВата» зазначені торгові знижки враховувало в складі валових витрат по даті перерахунку грошових коштів покупцям (додаток 5 до акту перевірки).
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
З наявних у справі документів, а саме декларацій з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2009 року, 2009 рік, вбачається, що позивачем в колонці (код рядку 02.1 «коригування валових доходів») не було визначено зміну суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) за відповідні періоди по зазначеним вище договорам, тобто не було скориговано суму валових доходів з урахуванням наданих знижок покупцям.
Отже, враховуючи вимоги зазначених норм податкового законодавства, з наявних у справі матеріалів та пояснень представників сторін, вбачається порушення позивачем п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - Товариство з обмеженою відповідальні «УкрВата» неправомірно віднесло до складу валових витрат за відповідний період суму наданої грошової знижки, в результаті чого завищило валові витрати на суму 2 045 441 грн.
Дане порушення, як зазначено в акті перевірки не вплинуло на формування податкового кредиту з ПДВ, так як позивач здійснював операції з виробництва та поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення, які відповідно до п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» - звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, суд доходить висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 02.02.2011 р. № 0000192307/0 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 72 493 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 18 123 грн. (згідно наданого відповідачем розрахунку податкових зобов'язань ТОВ «УкрВата» по податку на прибуток (основного платежу та штрафних санкцій), зважаючи на порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем було завищено валові витрати на суму 289 973, 00 грн.
Крім того, в акті перевірки встановлено, що між ТОВ «УкрВата» та ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» (код ЄДРПОУ 36756244) укладені наступні договори:
- договір постачання № 47 від 10.01.2010 р., згідно основних умов якого ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» (продавець) зобов'язується продати, а ТОВ «УкрВата» (покупець) прийняти та оплатити бавовну відбілену (бавовняне волокно) надалі Товар, в асортименті та кількості погоджених сторонами у товарних накладних.
Загальна вартість товару, що підлягає поставці за даним договором складає орієнтовно 3 500 000 грн. Остаточна вартість Товару поставленого за даним Договором визначається на підставі усіх товарних накладних за якими здійснювались поставки товару за даним договором.
Також на виконання умов вищезазначеного договору, ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» на адресу ТОВ «УкрВата» виписано наступні видаткові накладні: № Ф-011001 від 10.01.2010 р., № Ф-030501 від 05.03.2010 р., № Ф-031601 від 16.03.2010 р., № Ф-032601 від 26.03.2010 р., № Ф-060706 від 07.06.2010 р., № Ф-061001 від 10.06.2010 р., № Ф-070505 від 05.07.2010 р., № Ф-070802 від 08.07.2010 р., № Ф-070802 від 15.07.2010 р., № Ф-072004 від 20.07.2010 р., № Ф-080401 від 04.08.2010 р., № Ф-080901 від 09.08.2010 р., № Ф-081801 від 18.08.2010 р., № Ф-060102 від 01.06.2010 р.
- договір постачання № 118 від 27.05.2010 р., згідно основних умов якого ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» (продавець) зобов'язується продати, а ТОВ «УкрВата» (покупець) прийняти та оплатити пакувальні матеріали надалі Товар, в асортименті та кількості погоджених сторонами у специфікаціях, що є Додатком №1 до даного Договору, та його невід'ємною частиною.
Як зазначено в акті перевірки, на наданому до перевірки договору постачання № 47 від 10.01.2010 р. зі сторони продавця зазначені реквізити ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» та біля підпису директора, скріпленого печаткою ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті», значиться прізвище: ОСОБА_5.
Також, до перевірки позивачем було надано податкові накладні, які виписані на виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті від 01.06.2010 р. № Ф-060102, від 13.05.2010 р. № 051301 від 13.05.2010 р. №051302 від 01.06.2010 р. № 060103, в яких біля підпису «відвантажив», скріпленого печаткою ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті», значиться прізвище: ОСОБА_5
Як вбачається за матеріалів справи, та наданих представниками відповідача пояснень, в ході проведення перевірки ТОВ «УкрВата» відповідачем було надано запит від 04.01.2011 року про надання копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті».
У відповідь, були надані копії договорів, видаткових та податкових накладних. Інших документів, які б підтверджували взаємовідносини з ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» до перевірки надано не було, а саме не було надано товарно-транспортних накладних, посвідчення якості на товар та інших документів.
Також з акту перевірки, та наявних у справі матеріалів вбачається наступне.
ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» взята на податковий облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.11.2009 р. за № 74400.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.11.2009 р. № 100255642 видано ДПІ у Печерському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер -367562426557.
Засновником ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» є ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Директор та головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Місцезнаходження (юридична адреса) ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті»: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 55.
Як встановлено судом, згідно бази даних АІС «Податки», поданих до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, остання декларація з податку на прибуток підприємств була подана ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» за 1 квартал 2010 року та з ПДВ за 2 квартали 2010 року.
Також, службовою запискою від 14.01.2011 р. № 219/7вх/26-09/6 (вх.№6005 від 14.01.2011 р.) ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва надано матеріали відпрацювання постачальників ТОВ «УкрВата», а саме ТОВ «Компанія Фарма-Сіті» (код ЄДРПОУ 36756244) зокрема: пояснення гр. ОСОБА_5 на ім'я начальника ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Таранова А.В., де зазначено, що ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» зареєстрована гр. ОСОБА_5 за грошову винагороду, до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Компанія Фарма-Сіті» він не має жодного відношення, при підписі реєстраційних документів наміру зайняття підприємницькою діяльністю він не мав, як директор ніяких фінансово-господарських документів від імені ТОВ «Компанія Фарма-Сіті», в тому числі і по взаєморозрахункам з ТОВ «УкрВата» він ніколи не підписував, фінансово-господарську діяльність не здійснював, ніяких товарів, робіт, послуг ТОВ «УкрВата» не надав та нікого не уповноважував це роботи.
Зважаючи на викладене, враховуючи те, що документи фінансово-господарської діяльності, укладені без волевиявлення уповноваженої особи ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті», що значаться продавцем по зазначених вище договорах, відповідач в акті перевірки зазначив, що дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України, а тому ТОВ «УкрВата» за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р. неправомірно враховано до складу валових витрат по рядку 04.1 декларації про прибуток підприємства вартість товарів в сумі 2 510 000 грн., в т.ч. вартість товарів в сумі 2 320 000 грн., придбаних по договору № 47 від 10.01.2010 р. у ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті», вартість товару в сумі 190 000грн., придбаних по договору № 118 від 27.05.2010 р. у ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті».
Враховуючи те, що як було зазначено відповідачем, ТОВ «Компанія Фарма-Сіті» було подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року, в якій контрагентом позивача були задекларовані податкові зобовязання по взаємовідносинах із ТОВ «УкрВата», а також в деклараціях по ПДВ були визначені податкові зобов'язання за 1-2 квартали 2010 року, а тому суд вважає висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки, щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Компанія Фарма-Сіті» - вірними частково.
Зокрема, в судовому засіданні представником відповідача було надано розрахунок податкових зобов'язань по податку на прибуток (основного платежу та штрафних санкцій), визначених позивачу по взаємовідносинах із ТОВ «Компанія Фарма-Сіті», а саме 92 014 грн. основного платежу та 23 004 грн. - штрафні (фінансові) санкції по правовідносинах у 1-2 кварталах 2010 року.
Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.90р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В силу п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).
Відповідно до п.п.1.6, 1.7., 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарським операціям, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до вимог ст. 203 Цивільного Кодексу України (Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину):
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Як вбачається з матеріалів справи, господарські правовідносини між позивачем та ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» щодо придбання, визначеного в договорах товару, а саме фактичне надання та сплата таких послуг підтверджується зокрема відповідними видатковими та податковими накладними, наданими до перевірки, а також наданим позивачем до матеріалів справи витягом з банківських виписок ТОВ «УкрВата» щодо здійснення оплат на користь ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» за договорами № 47 від 10.01.2010 р., та № 118 від 27.05.2010 р.
Також з матеріалів справи вбачається, що на час здійснення зазначених правовідносин між позивачем та ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» та виписки відповідних податкових накладних на адресу ТОВ «УкрВата», ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» не було визнано банкрутом, знаходилось в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та було у встановленому законом порядку зареєстровано платником податку на додану вартість.
Зазначені факти представником відповідача в судовому засіданні не заперечувались.
Також, податковим органом не було надано суду доказів того, що на момент здійснення зазначених правовідносин, установчі документи ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» були визнані недійсними, чи було анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість.
Крім того, відповідачем не було надано вироку суду, яким визначено кримінальну відповідальність посадових осіб ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті».
В силу положень ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде
доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зазначений правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним в 1 та 2 кварталі 2010 р.
Щодо правомірності включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ в розмірі 13 039, 00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних та наданих ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті», суд зазначає зокрема наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалося відповідачем, контрагент позивача - ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» звітував та визначав зобовязання за 1 квартал по податку на прибуток та за 1-2 квартали 2010 р. по податку на додану вартість, зокрема були включені до сплати до державного бюджету суми податку на прибуток за 1 квартал 2010 р. та податку на додану вартість за 1-2 квартал 2010 р.
А відтак, ТОВ «УкрВата» було правомірно включено до суми податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 13 039, 00 грн., та відповідно не було занижено валові витрати за 1 квартал 2010 року в розмірі 69 011 грн.
Згідно вимог п.п.1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а отже законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.
Однак, як також вбачається з матеріалів справи, та було наголошено представником відповідача, контрагентом позивача ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» за 2 квартал 2010 р. було подано до податкового органу декларацію по податку на прибуток з нульовими показниками, а отже суми валових витрат позивача в розмірі 23 003 грн. не були підтверджені контрагентом в податкових деклараціях за відповідний період, тобто не було визначено податкове зобов'язання для сплати до державного бюджету.
А відтак, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено частину сум по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Компанія «Фарма-Сіті» до валових витрат, оскільки правовідносини в зазначеному періоді відбулися у відповідності до вимог податкового законодавства.
Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.02.2011 р. №0000202307/0, та від 02.02.2011 р. № 0000192307/0 підлягають скасуванню в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 69 011, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 17 253, 00 грн., а також в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість - повністю.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
У зв'язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з державного бюджету в половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 02.02.2011 р. №0000202307/0, та від 02.02.2011 р. № 0000192307/0 в частині основного платежу в сумі 69 011, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 253, 00 грн.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрВата» судові витрати в сумі 1,70 грн. судового збору з державного бюджету.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя: Я.І. Добрянська
Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 03.06.2011 р.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2011 |
Оприлюднено | 17.03.2014 |
Номер документу | 37634134 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Добрянська Я.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні