Ухвала

від 29.02.2012 по справі 2а-13823/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13823/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" лютого 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М. В.

Федорова Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року адміністративний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва №0008352308/0 від 03.12.2009 р., №0008352308/1 від 11.02.2010 р., №0008352308/2 від 23.04.2010р., №0008352308/3 від 13.07.2010 р.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки відповідачем не надано належного розрахунку та обґрунтування застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій, тому податкові повідомлення- рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено виїзну планову документальну перевірку ДП «НАЕК «Енергоатом»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт перевірки № 2017/23-08/24584661 від 20.11.2009 року.

Під час проведення перевірки, відповідачем були встановлені порушення пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п/п «б»п. 4.2.2 ст. 4 і п.п. 17.1.3 та 17.1.6 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетом і державними цільовими фондами», що виразилися в завищенні податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 8 373 819,0 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2009 року № 0008362308/0, яким, нараховано податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на загальну суму 14 390 649,0 грн., з яких: 8 373 819,0 грн. - основного платежу та 6 016 830,0 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.02.2010 р. № 0008362308/1, від 23.04.2010 р. № 0008362308/2, від 13.07.2010 р. № 0008362308/3, якими суми податкових зобов'язань змінено не було, а суму штрафних (фінансових) санкцій було зменшено до 4 186 910, 0 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до положень п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносно ситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Як випливає з норм п. 7.5.1 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 7.4.5 вказаного Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Нормами п. 7.2.4 цього ж Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст.9 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 7.2.3 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Так, відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в особі своїх відокремлених підрозділів «Атомкомплект», «Хмельницька АЕС», «Атоменергомаш»мав господарські операції з декількома підприємствами, зокрема з ТОВ «ГалМі-Універс», ТОВ «Біант», ТОВ ІВП «Відеотехсервіс», ТОВ «ЕНАТП»та ТОВ «Гідросфера-Днепр».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані докази реальності здійснених фінансово-господарських операцій з зазначеними п'ятьма контрагентами, зокрема договори поставок елегазових вимикачів з трансформаторами струму і пристроями релейного захисту (договір з ТОВ «ГалМі-Універс»від 01.04.2008 року № 111640860), вогнетривкого масла Fyrguel L виробництва Supresta Netherlands B.V ( договір з ТОВ «Біант»від 14.07.2008 року), договори на виконання проектних робіт (з ТОВ ІВП «Відеотехсервіс»від 10.07.2007 року № 8-07, від 13.06.2007 року № 7-07), договори на поставку товарно-матеріальних цінностей (з ТОВ «Гідросфера-Днепр»від 26.02.2008 року № 20/63, від 06.01. 2009 року № 20/3, № 20/4) На виконання вказаних договорів Були виписані товаро-транспортні накладні, податкові накладні, виписані контрагентами позивача, платіжні доручення про перерахування коштів контрагентам за поставку вказаних у договорах товарів та інші. (деякі з них були вилучені відповідно до постанови від 23.02.2009 р. УСБУ в Рівненській області, та податковою міліцією ДПА у м. Києві, що підтверджується постановою про проведення виїмки від 16.07.2010 р. та протоколами виїмки від 23.07.2010 р., від 26.03.2010р., від 27.03.2010 р).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Колегією суддів, також приймається до уваги, що відповідачем не наведено належних доказів в обгрунтування підстав нікчемності угод, укладених позивачем із вказаними вище контрагентами, доводи відповідача грунтуються на припущеннях та спростовуються доказами, наданими представниками позивача під час судового засідання.

Так, відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає,, що позовні вимоги позивача -є обґрунтованими, оскільки у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3,17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також винесення податкових повідомлень-рішень №0008352308/0 від 03.12.2009 р., №0008352308/1 від 11.02.2010 р., №0008352308/2 від 23.04.2010р., №0008352308/3 від 13.07.2010 р. та доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.160,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М.В.

Федорова Г.Г.