Ухвала

від 20.03.2012 по справі 2а-15333/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15333/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкової Н.В.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"20" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.

при секретарі Буба О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкових-повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва від 29 липня 2011 року №0003921740 та №0003931740.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано належних доказів того, що сума 3 300 987,00 грн. є доходом позивача в розумінні Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03 липня 1998 року № 727/98.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи в суді позивач був зареєстрований як фізична особа підприємець та перебував на спрощеній системі оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування, за результатами якої складено акт від 13 липня 2011 року №1249/17-40/3096117375.

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем порушено: ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03 липня 1998 року № 746/99; ст.13, п.4 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992р. №13-92 «Про прибутковий податок громадян»; п.п.2.2, п.п.2.6 п.3 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

Так, позивачем перевищено розмір виручки, який встановлений спеціальним законодавством (ст. 1 Указу Президента України «Про прощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 28 червня 1999 р. № 746/99) на 3 162 786,96 грн. за період з 01 січня 2010 р. по 31 грудень 2010 р.; неподання підприємцем до податкової інспекції декларації про доходи за IV-ий квартал 2010 року та за І-ий квартал 2011 року, і відповідно не декларування доходів в розмірі 3 162 786,96 грн. та 800,00 грн. за такі податкові періоди; заниження оподатковуваного доходу за 2010 рік -І-ий квартал 2011 року на загальну суму 2 372 690,20 грн., в тому числі за 2010 рік на 2 372 090,22 грн., та за І-ий квартал 2011 року на 600,00 грн., що призвело до заниження зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 355 903,53 грн., в тому числі за 2010 рік на 355 813,53 грн. і за І-ий квартал 2011 року на 90,00 грн.; не оприбуткування готівкових коштів в розмір 3 330 987,00 грн.

На підставі акту перевірки від 13 липня 2011 року №1249/17-40/3096117375 відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 29 липня 2011 року №0003921740, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 355 903,53 грн. та № 0003931740, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16 654 935,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями -рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Подані скарги залишені без задоволення, оскаржувані постанові повідомлення -рішення - без змін.

Абзацом 1 пункту 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03 липня 1998 року № 727/98 (далі -«Указ») установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) (абзац 4 п.1 Указу).

Відповідно до п.5 Указу у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, при складанні ТОВ «Ріалпром»податкових розрахунків за формою №1-ДФ за ІІІ-IV квартал 2010 року ним були допущені механічні помилки, внаслідок яких між даними податкової звітності позивача та його контрагента ТОВ «Ріалпром»виникли розбіжності.

ТОВ «Ріалпром»направило до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва лист від 14 липня 2011 р. № 15, що надійшов, в якому відповідачу повідомлено про допущення посадовими особами підприємства механічних помилок по контрагенту -ФОП ОСОБА_2 при заповненні податкових розрахунків за формою № 1-ДФ за ІІІ ий квартали 2010 року. З тексту вказаного листа вбачається, що в графі 3 «сума виплаченого доходу»помилково була занесена сума графи 3а «сума нарахованого доходу». Фактично сума виплаченого доходу ФОП ОСОБА_2 складає 327 000,00 грн., з них за І-ий квартал 2010 р. -0,00 грн., за ІІ-ий квартал 2010 р. -0,00 грн., за ІІІ-ій квартал 2010 р. -0,00 грн., за IV-ий квартал 2010 р. -327 000,00 грн. Всі операції пов'язані з розрахунками з постачальником ФОП ОСОБА_2 проводились з використанням розрахункового рахунку в банківській установ, готівкових розрахунків за весь період взаємовідносин не було. З метою виправлення допущених помилок ТОВ «Ріалпром»15 липня 2011 р. були подані відповідні уточнюючі розрахунки до податкових розрахунків за формою № 1-ДФ за ІІІ-IV-ий кв. 2010 року.

Також, між позивачем та ТОВ «Ріалпром»було укладено договір від 01 серпня 2010 року №018, відповідно до умов якого Продавець (ФОП ОСОБА_2) зобов'язується поставити та передати Покупцю (ТОВ «Ріалпром») згідно накладних у відповідності до отриманих замовлень Покупця, а Покупець зобов'язаний здійснити оплату за такий товар та прийняти його на умовах даного Договору (купити).

На виконання умов даного договору позивачем було постановлено, а ТОВ «Ріалпром»прийнято товару на загальну суму 6 481 383,48 грн., підтвердженням чого є видаткові накладні від 01 серпня 2010 р., 08 червня 2010 р., 01 вересня 2010 р., 21 вересня 2010 р., 30 вересня 2010 р., 01 жовтня 2010 р., 08 жовтня 2010 р., 01 листопада 2010 р., 29 листопада 2010 р., 30 листопада 2010 р., 01 грудня 2010 р. та від 03 грудня 2010 р. і прибуткова накладна від 24 березня 2011 р.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що постановлений товар не був оплачений ТОВ «Ріалпром», докази оплати даного товару матеріали справи не містять.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 24 березня 2011 року та згідно видаткових накладних від 25 березня 2011 р., 26 березня 2011 р., 28 березня 2011 р., 29 березня 2011 р. 30 березня 2011 р., 31 березня 2011 р. позивачу повернуто отриманий відповідно до договору №018 від 01 серпня 2010 року товар на загальну суму 6 154 383,48 грн. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Отже, фактично сплачена сума ТОВ «Ріалпром»позивачу становить 327 000,00 грн., що підтверджується випискою ПАТ «КБ «Актив-банк»по розрахунковому рахунку №26002301138 станом на 30 грудня 2012 року.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, визначений законодавством ліміт виручки, не перевищив; допущена його контрагентом ТОВ «Ріалпром»пломилка в податковій звітності виправлена ним у встановленому порядку, факт повернення товару позивачу підтверджується належними доказами.

Колегія суддів приходить до висновку, що у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не надано належних доказів надходження до каси позивача готівкових коштів в сумі 3 330 987,00 грн. та правомірності прийнятих ним податкових повідомлень -рішень від 29 липня 2011 року №0003921740 та №0003931740.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.

Ухвалу складено в повному обсязі 23.03.12