Ухвала

від 20.05.2015 по справі 2а-15333/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м. Київ К/9991/32338/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 по справі №2а-15333/11/2670 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 29.07.2011 №0003921740 та №0003931740.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби 08.05.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.05.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 13 декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», підпункту «а» пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підпунктів 2.2, 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операції у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, статей 7, 9, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування за період з 01.04.2008 по 31.03.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №746/99; статей 13 та 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян»; пункту 2.2, пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

Податковим органом зроблено висновок, що позивачем перевищено розмір виручки, який встановлений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», на 3162786,96грн. за період з 01.01.2010 по 31.12.2010; неподання підприємцем до податкової інспекції декларації про доходи за IV квартал 2010 року та за І квартал 2011 року, і відповідно не декларування доходів в розмірі 3162786,96грн. та 800,00грн. за такі податкові періоди; заниження оподатковуваного доходу за 2010 рік та І квартал 2011 року на загальну суму 2372690,20грн., що призвело до заниження зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 355903,53грн.; неоприбуткування готівкових коштів в розмір 3330987,00грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва складено акт від 13.07.2011 № 1249/17-40/НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.07.2011 №0003921740, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 355903,53грн.; та від 29.07.2011 №0003931740, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16654935,00грн.

Відповідно до статті 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується в тому числі для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500000,00грн.

Таким чином, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених вказаним Указом положень.

В обґрунтування порушення позивачем вимог Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та наявності у нього обов'язку перейти на загальну систему оподаткування у зв'язку з перевищенням граничного обсягу виручки податковий орган посилався на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 згідно видаткових накладних здійснив поставку товарів Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріалпром» на загальну суму 6481383,48грн., що свідчить про отримання ним виручки у відповідному розмірі.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріалпром» було прийнято від позивача товару на загальну суму 6481383,48грн., проте товар на загальну суму 6154383,48грн. був повернутий позивачу. Оплата поверненого товару не проводилася, товариством було оплачено товар, отриманий від позивача на суму 327000,00грн.

Згідно виписки з банку фізична особа-підприємець ОСОБА_2 отримав оплату за товар, поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріалпром», у розмірі 327000,00грн ., готівкових розрахунків за весь період взаємовідносин між сторонами договору не було, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу про не оприбуткування позивачем готівкових коштів на суму3 330987,00грн.

Відповідно, позивачем не було перевищено розмір виручки, встановлений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» у періоді, що перевірявся.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 29.07.2011 №0003921740 та №0003931740 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 по справі №2а-15333/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв