Ухвала

від 27.03.2012 по справі 25/145

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 березня 2012 р. № 25/145

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Мирошниченко С.В., судді:Бакуліна С.В. Могил С.К. Муравйов О.В., Селіваненко В.П. розглянувши заявуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про перегляд Верховним Судом України постанови у справі Вищого господарського суду України від 31.01.2012 №25/145 за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Кабінету Міністрів України 2. Національної комісії регулювання електроенергетики України 3. Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" простягнення 16200971,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.08.2011 у справі №25/145, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011, у задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі №25/145 касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011 у справі №25/145 залишено без змін.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі №25/145.

Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі №25/145, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011, рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2011 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити в повному обсязі. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2011 у справі №11/93-09, від 24.12.2009 у справі №9/59, від 28.01.2010 у справі №5/167-09, від 12.11.2009 у справі №14/72, від 11.12.2008 у справі №37/190, від 16.04.2009 у справі №41/195, від 13.05.2009 у справі №37/320, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 31.01.2012 у справі №25/145, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 24.12.2009 у справі №9/59, від 28.01.2010 у справі №5/167-09, від 12.11.2009 у справі №14/72, на які він посилається, вбачається, що судами касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права. Судові рішення в цих справах прийнято і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та меж перегляду справи в касаційній інстанції.

У постанові Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі №25/145, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу за договором на постачання природного газу не підлягає задоволенню, виходячи з встановлених судами попередніх інстанції фактичних обставин справи про те, що заявлена позивачем сума боргу є різницею між сумою, визначеною в актах прийому-передачі природного газу без перерахунку згідно постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання" № 2246 від 09.12.1999 та сумою з урахуванням такого перерахунку, сплаченою відповідачем; відповідач, як постачальник природного газу за договорами, укладеними з населенням, не набуває природний газ у власність; відповідач перераховував позивачу перераховані населенням кошти, з урахуванням відрахувань у вигляді передбаченої законодавством частки. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що відсутність зобов'язань відповідача щодо оплати спожитого газу, поставленого за спірним договором, підтверджується висновком судової експертизи у даній справі.

Водночас, у постанові від 24.12.2009 у справі №9/59, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за договором на постачання природного газу, з огляду на встановлені судами попередніх інстанції фактичні обставини справи про те, що відповідач свої зобов'язання за договором з оплати отриманого природного газу виконав не в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість; умовами договору на постачання природного газу визначено, що газ, який поставляється за даним договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню та включає в себе можливі обсяги розбалансування газу (відтоків/притоків), використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору, при цьому відповідачем не подано доказів, які б свідчили про повне чи часткове погашення наявної заборгованості.

При прийнятті постанови від 28.01.2010 у справі №5/167-09 суд касаційної інстанції, погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за договором на постачання природного газу, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи про те, що відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем газу, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість. Разом з тим суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, предметом яких є зобов'язання відповідача за зустрічним позовом привести вартість загального обсягу природного газу у відповідність з вартістю фактично реалізованих населенню обсягів природного газу, згідно постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання" № 2246 від 09.12.1999, виходячи з того, що позивач не є учасником договірних відносин відповідача з населенням, а договірні відносини відповідача з фізичними особами - споживачами газу не породжують для нього жодних прав та обов'язків.

При прийнятті постанови від 12.11.2009 у справі №14/72 суд касаційної інстанції, погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем природного газу. При цьому судом касаційної інстанції зазначено, що позивач не здійснював постачання природного газу безпосередньо населенню і тому, оскільки укладений між сторонами у справі договір №06/07-2775 від 29.12.2007 не регулює відносини відповідача з населенням, позивач не зобов'язаний здійснювати перерахунок оплати вартості фактично спожитого відповідачем природного газу в 2008 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання" № 2246 від 09.12.1999.

Таким чином, зазначені судові рішення, незважаючи на подібність предмета спору, не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних фактичних обставин справи, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2008 у справі №37/190, від 16.04.2009 у справі №41/195, від 13.05.2009 у справі №37/320, оскільки предмети позовів у цих справах та у справі, про перегляд якої подано заяву, є різними. Так, у справі 37/190 заявлено позов про зобов'язання провести перерахунок вартості природного газу, спожитого населенням у 2007, за договором на постачання природного газу № 06/06-841 від 29.12.2006, у справі 41/195 - про зобов'язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду №12 до договору на постачання природного газу для потреб населення № 06/06-795 від 29.12.2006, у справі №37/320 -про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору № 06/06-789 від 29.12.2006 та доповнити договір п. 4.4, тоді як у справі №25/145, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу.

Посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 23.03.2011 у справі №11/93-09 не може бути прийнято до уваги, оскільки вказаною постановою скасовані судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на такі постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 111 16 цього Кодексу.

З огляду на викладене підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Керуючись статтями 53, 111 17 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у допуску справи №25/145 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС. Мирошниченко СуддіС.Бакуліна С.Могил О.Муравйов В.Селіваненко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)