Рішення

від 17.04.2012 по справі 12/9/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 квітня 2012 р. Справа 12/9/2012/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Еквівес Сервіс" (02660, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, оф.216)

до: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13, код ЄДРПОУ 33126849)

про стягнення 41 053,92 грн.

Суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - за дорученням

відповідача : ОСОБА_2 - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Еквівес Сервіс" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", в якому просило стягнути з відповідача 462 310,14 грн., з яких: 425 948,80 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов»язань за договором № 18 від 27.04.2011р. про закупівлю насосів для рідин та підйомників рідин, 24 121,10 грн. пені, 9 337,22 грн. - 3% річних, 2 903,02 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 01.02.2012р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 28.02.2012 р.

28.02.2012р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, де він просив стягнути з відповідача 267 287,21 грн., з яких: 225 948,80 грн. боргу, 26 024,31 грн. пені, 10 277,65 грн. - 3% річних, 3 855,47 грн. інфляційних втрат та 1 250,00 грн. плати за юридичну допомогу.

Дана заява прийнята судом на підставі ст.22 ГПК України як заява про зменшення розміру позовних вимог, викладених у позовній заяві. Щодо 1250 плати за юридичну допомогу, підстави стягнення яких у заяві не зазначені, суд ухвалою від 28.02.2012 р. про відкладення розгляду справи на 27.03.2012 р. зобов"язав позивача обґрунтувати підстави стягнення цих коштів для вирішення питання щодо прийняття цих вимог до розгляду та відклав розгляд справи на 27.03.2012р.

27.03.2012р. позивачем подано через канцелярію суду заяву про зміну предмету та підстав позову, де він просив стягнути з відповідача: 25 948,80 грн. основного боргу, 26 024,31 грн. пені, 10 783,55 грн. 3% річних, 4 315,08 грн. інфляційних втрат та 2 500 грн. плати за правову допомогу як збитків у вигляді додаткових витрат, понесених ним на оплату юридичних послуг і які підлягають відшкодуванню йому на підставі ст.ст. 20, 225 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача подав аналогічну заяву, яку назвав заявою про зміну предмету позову.

Разом з тим, ці заяви не можуть бути прийняті судом, оскільки спрямовані на одночасну зміну підстав і предмету позову, що забороняється господарським процесом.

З огляду на це, суд відмовив в задоволенні цих заяв та у задоволенні заяви від 28.02.2012р., останньої в частині вимог про стягнення 1 250 грн. плати за юридичну допомогу, оскільки зазначені у них вимоги спрямовані на одночасну зміну підстав і предмету заявленого позову.

Ухвалою суду від 27.03.2012р. розгляд справи відкладено на 17.04.2012р.

В судове засідання 17.04.2012р. з»явились представники обох сторін.

Представник позивача підтримав подану через канцелярію суду заяву від 17.04.2012р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 41 053,92 грн., з яких: 4 315,08 грн. інфляційних нарахувань, 10 783,55 грн. -3% річних, 25 955,29 грн. пені.

Дана заява прийнята судом на підставі ст. 22 ГПК України. Таким чином, з урахуванням заяви від 17.04.2012р. про зменшення розміру позовних вимог, ціна позову складає -41 053,92 грн.

Представник відповідача зазначив, що розрахунки з позивачем за договором № 18 від 27.04.2011 р. проведені в повному обсязі. Щодо нарахованих фінансових та штрафних санкцій заперечив, оскільки вони, на його думку, нараховані невірно, не зазначивши, однак, у чому полягає неправильність розрахунку позивача.

Також представник відповідача надав лист б/н від 17.04.2012р., в якому зазначив наступне.

24.02.2012р. КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" отримало від ТОВ "НВФ Еквівес Сервіс" електронною поштою лист з пропозицією укласти Додаткову угоду до договору в якій буде зазначено, що у разі цілковитого погашення відповідачем заборгованості до 20.03.2012р., позивач не буде стягувати з відповідача штрафні санкції згідно п. 7.3. Договору.

27.03.2012р. відповідач борг погасив, що підтверджується платіжним дорученням від 27.03.2012р. № ПП-9303 на суму 25 948,80 грн. Тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення штрафних санкцій та грошових коштів за надані юридичні послуги.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

27.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ Еквівес Сервіс" (Продавець) та Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (Покупець) укладено договір № 18 про закупівлю насосів для рідин та підйомників рідин, відповідно до якого Учасник (надалі Продавець) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, поставити Замовнику (надалі Покупець) насоси (надалі іменуються Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначений Товар .

Найменування, номенклатура, асортимент Товару, його кількість та ціна визначені у Специфікації до цього Договору (п. 1.2. Договору).

Ціна цього Договору становить 760 948,80 грн., у тому числі ПДВ 126 824,80 грн. (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки провадяться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в термін до 21 банківського дня з дати здійснення поставки Товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару або видаткової накладної.

Відповідно до п. 4.2. Договору, Покупець оплачує поставлений Продавцем Товар за цінами, зазначеними в Специфікації до даного Договору.

Згідно з п. 7.1. Договору, в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

За прострочення платежу Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від неоплаченої в терміни, зазначені в п. 4.1., суми за кожен день прострочення. (п. 7.3. Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2011 року.

Додатком до Договору № 18 від 27.04.2011р. є Специфікація, в якій визначено найменування, кількість та ціна товару.

13.07.2011р. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № ЕС-0001670 на загальну суму 760 948,80 грн.

На виконання умов договору, на підставі видаткової накладної № ЕС-0001670 від 18.07.2011р. позивач передав, а відповідач через представника, що діяв на підставі довіреності № 358611 від 14.07.2011р., прийняв товар на загальну суму 760 948,80 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав несвоєчасно, сплативши за період з 17.11.2011р. по 18.01.2012р. - 335 000,00 грн., з 01.02.2012р. по 27.03.2012р. - 425 948,80 грн.

Позивачем пред"явлено до стягнення з відповідача 4 315,08 грн. інфляційних нарахувань, 10 783,55 грн. -3% річних, 25 955,29 грн. пені.

Наведене стверджується матеріалами справи та наданими в судових засіданнях поясненнями представників сторін

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 193 Господарського Кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає з Договору № 18, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки проводяться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в термін до 21 банківського дня з дати здійснення поставки Товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару або видаткової накладної.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.3. Договору, за прострочення платежу Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від неоплаченої в терміни, зазначені в п. 4.1., суми за кожен день прострочення.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, суд встановив, що він здійснений в межах чинного законодавства, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4 315,08 грн. інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

У розрахунку 3% річних та пені позивач не врахував положення ч.ч. 3, 5 ст. 254 ЦК України.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10 783,55 грн. -3% річних, 25 955,29 грн. пені, підлягають частковому задоволенню в сумах, відповідно, 10 519,49 грн. та 25 864,26 грн.

Заперечення відповідача проти позову, подані 17.04.2012 р., судом не приймаються, оскільки додаткову угоду до договору, на яку посилається представник позивача, сторонами не укладено

Судові витрати з розгляду даної справи відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ст. 7 (п. 1 ч.1) ЗУ "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на наведене, враховуючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 17.04.2012р., 7 636,70 грн. судових витрат підлягають поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір" -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13, код ЄДРПОУ 33126849, р/р 260041034 в ВФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 302623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Еквівес Сервіс" (02660, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, оф.216, код ЄДРПОУ 31238855, р/р 2600700187001 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667) 4 315,08 грн. (чотири тисячі триста п"ятнадцять гривень 08 коп.) інфляційних нарахувань, 10 519,49 грн. (десять тисяч п"ятсот дев"ятнадцять гривень 49 коп.) -3% річних, 25 864,26 грн. (двадцять п"ять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 26 коп.) пені, 1 595,58 грн. (одну тисячу п"ятсот дев"яносто п"ять гривень 58 коп.) витрат на сплату судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Після набрання рішенням законної сили повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "НВФ Еквівес Сервіс" (02660, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, оф.216, код ЄДРПОУ 31238855, р/р 2600700187001 в АТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667) з Державного бюджету України через відповідний територіальний орган Держказначейства 7 636,70 грн. (сім тисяч шістсот тридцять шість гривень 70 коп.) судових витрат, сплачених за платіжним дорученням № 20 від 26.01.2012 р. на 9246,2 грн. (оригінал платіжного доручення знаходиться у матеріалах справи № 12/9/2012/5003).

6. Оригінал судового рішення, засвідчений гербовою печаткою суду, є підставою для повернення позивачу судових витрат у визначеному цим рішенням розмірі.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 квітня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- ТОВ "НВФ Еквівес Сервіс" (02660, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, оф. 216)