Рішення

від 05.04.2012 по справі 18/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/180 05.04.12 За позовом Запорізької обласної федерації авіаційних видів спорту;

до Корпорація «Золоті Ворота»;

про стягнення 810 532,81 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н від 25.07.2011 р.;

Від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №26/08-12 від 26.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.08.2011р. у справі № 18/180 порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду і призначено розгляд справи на 08.09.2011р.

В судовому засіданні 08.09.2011р. було оголошено перерву до 20.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.09.2011р. у справі № 18/180 відкладено розгляд справи на 11.10.2011р., а в судовому засіданні 11.10.2011р. оголошено перерву до 25.10.2011р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду м. Києва від 25.10.2011р. справа № 18/180 була передана для розгляду судді Борисенко І.І.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.10.2011р. у справі № 18/180 призначено слухання справи на 08.11.2011р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду м. Києва від 28.10.2011р. справа № 18/180 передана для розгляду судді Мандриченку О.В.

Ухвалами господарського суду м. Києва від 08.11.2011р. призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.2012р. у справі № 18/180 поновлено провадження у справі та призначено слухання справи на 15.03.2012р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2012р. у справі № 18/180 відкладено розгляд справи на 05.04.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати в сумі 810 532,81 грн., що виникли внаслідок порушення гарантій та зобов'язань, передбачених договором позички від 14.12.2009р., та судові витрати з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що у зв'язку з порушенням позивачем п. 8.8 договору позички, відповідач не зобов'язаний здійснювати відшкодування позивачу всіх його витрат, пов'язаних з технічним обслуговуванням, страхуванням літаку тощо, адже про існування певних зобов'язань позивача, а також обмежень в частині використання літака, позивачу було відомо; особою, зобов'язаною подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, при переміщені літака через митний кордон України 21.06.2011р., є саме позивач; жодними умовами договору позички не передбачено відшкодування позивачу витрат по іншим видам страхування ніж страхування літаку.

15.03.2012р. позивачем через канцелярію господарського суду була подана заява про збільшення позовних вимог з 810 532,81 грн. до 997 532,81 грн. від 15.03.2012р., в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати в сумі 997 532,81 грн., що виникли внаслідок порушення гарантій та зобов'язань, передбачених договором позички від 14.12.2009р. Заява мотивована тим, що окрім зазначених у позовній заяві витрат на технічне обслуговування та страхування літака в сумі 810 532,81 грн., які були понесені позивачем протягом строку дії договору позички, позивач також поніс витрати на зберігання літака в сумі 187 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (п. 3.7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97 р. N 02-5/289).

В заяві про збільшення позовних вимог від 15.03.2012р. позивач просить фактично не збільшити розмір позовних вимог, які було заявлено в позовній заяві (стягнення витрат на технічне обслуговування та страхування літака), а заявляє нову вимогу про стягнення витрат на зберігання літака, тобто змінює предмет позову, у зв'язку з чим зазначена заява є заявою про зміну предмету позову, а не про збільшення позовних вимог.

Враховуючи те, що станом на день подання заяви від 15.03.2012р. розгляд даної справи вже було розпочато, господарський суд відмовляє в задоволенні цієї заяви.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи доводи відзиву на позовну заяву, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,-

В С Т А Н О В И В:

14.12.2009 року між позивачем, за договором позичальником, та відповідачем, за договором позикодавцем, був укладений договір позички, відповідно до умов якого відповідач безоплатно передає позивачу в користування літак PIPER MALIBU MERIDIAN (тип PA 46-500 TP), серійний (заводський) номер НОМЕР_1, державний і реєстраційний знаки НОМЕР_2, для виконання статутних завдань останнього, як місцевої громадської організації, в тому числі: розвитку авіаційних видів спорту в області, вдосконалення системи підготовки висококваліфікованих спортсменів, популяризації авіаційних видів спорту, організації регулярних учбово-тренувальних спортивних семінарів, проведення практичних та теоретичних занять тощо.

Відповідно до ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позикодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Згідно з п.п. 7.4, 15 договору позички, відповідач зобов'язався передати позивачу літак та приналежне йому авіаційно-технічне обладнання (майно), комплектуючі частини та необхідні документи протягом п'яти робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору позички. Передача літака відповідачем у користування позивачу, а також повернення позивачем літака відповідачу здійснюється за актом прийому-передачі.

14.12.2009 р. відповідач передав у користування позивачу літак та авіаційно-технічне обладнання (майно) за актом прийому-передачі повітряного судна PIPER MALIBU MERIDIAN (тип PA 46-500 TP), серійний номер НОМЕР_1, державний і реєстраційний знаки НОМЕР_2 від 14.12.2009 р. (далі -літак або повітряне судно).

В пп. 4.3 договору позички відповідач гарантував позивачу, що на момент укладення договору позички та протягом його дії літак відповідає всім правовим і технічним вимогам, що дозволяє користуватись літаком відповідно до Повітряного кодексу України, вимог нормативних документів державних органів влади, ICAO, IATA.

Частиною 1 ст. 833 ЦК України передбачено, що користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування.

Позивач в пп. 5.2 договору позички гарантував, що використання літака відповідно до цього договору не призведе до погіршення технічного стану літака.

Відповідно до п. 8.4 договору позички, позивач зобов'язаний своєчасно нести всі витрати по технічному обслуговуванню літака, в тому числі періодичному, з вимогами для даного типу повітряних суден.

14.12.2009р. між сторонами були укладені акт проведення технічного обслуговування повітряного судна, в якому стверджується, що позивачем як позичальником за договором позички, оплачені витрати на проведення робіт по технічному обслуговуванню повітряного судна в сумі, що еквівалентна 33 294,25 євро (за курсом НБУ), та акт № 2 проведення технічного обслуговування повітряного судна, в якому стверджується, що позивачем як позичальником за договором позички, оплачені витрати на проведення робіт по технічному обслуговуванню повітряного судна в сумі, що еквівалентна 4 900,00 євро (за курсом НБУ).

Як вбачається з висновку № 86 судово-економічної експертизи у господарській справі № 18/180, складеного 26.01.2012р., окрім вищевказаних актів від 14.12.2009р. витрати на проведення технічного обслуговування повітряного судна в сумах, еквівалентних 33 294,25 євро та 4 900,00 євро, іншими документами не підтверджуються та в бухгалтерському і податковому обліках позивача не відображені.

Також у висновку експертизи № 86 зазначено, що витрати позивача на технічне обслуговування повітряного судна за період з 01.06.2010р по 31.08.2011р. у розмірі, що еквівалентний 17 880,00 євро (за курсом НБУ на момент проведення оплати 21.07.2010р.) проведення якої було доручено громадянину України ОСОБА_3 згідно з договором доручення від 01.06.2010 р. та довіреності від 01.06.2010р., відображені в бухгалтерському та податковому обліках позивача за 2010 рік та документально підтверджуються первинним документами -актом виконання умов договору доручення від 28.07.2010р., інвойсом за № 102336 від 20.07.2010р. на суму 17 880,00 євро та видатковими касовими ордерами.

Згідно з п. 8.8 договору позички, позивач зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати передачі літака позивачу по акту приймання-передачі за свій рахунок провести страхування літака (повне КАСКО) на строк дії цього договору, й по факту страхування літака, однак не пізніше ніж протягом 5 робочих днів, наступних за днем укладення договору страхування, надати користувачу належним чином засвідчену копію такого договору, що підтверджує страхування. Вигодонабувачем у вказаному договорі страхування (КАСКО) має бути зазначений відповідач. До виконання вказаної умови, використання літака згідно з п. 1 цього договору -заборонено.

Позивачем до позовної заяви додана копія листа Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»від 20.07.2011р. № 1219, в якому повідомляється про укладення з позивачем договорів:

- обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам від 01.05.2010р № 09 79 0008-371: сума платежу -20 860,00грн.; термін внесення платежу -до 12.05.2010р.; фактична дата сплати -17.05.2010р.; термін дії -з 01.05.2010 до 27.08.2010р.;

- обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам та відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну особам, що перебувають на борту від 25.08.2010р. № 09 79 0008-5887: сума платежу -50 000,00 грн. (12 500,00 грн. сплачено 03.09.2010р.; 12 500,00 грн. сплачено 10.12.2010р.; 12 500,00 грн. сплачено 03.03.2011р.; 12 500,00 грн. сплачено 03.03.2011р.; 12 500,00 грн. - не сплачено); термін дії -з 27.08.2010р. до 26.08.2011р. (призупинено з 22.06.2011р.);

- обов'язкового страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу (ОСОБА_3 -командир повітряного судна) від 25.08.2010р. № 08 79 0008-5888: сума платежу -1 000,00 грн.; термін внесення платежу -27.08.2010р.; фактична дата сплати -03.09.2010р.; термін дії -з 27.08.2010р. до 26.08.2011р.

На підтвердження оплати платежів за цими договорами позивачем подані копії платіжних доручень № 17/05.10 від 17.05.2010р., № 03/2 від 03.09.2010р., № 10/1 від 10.12.2010р., № 03/1 від 03.03.2011р.

Також до позовної заяви додана довідка Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»від 15.07.2011р. № 735, в якій вказано про укладення з позивачем договорів обов'язкового страхування повітряного судна № АК-02/10 від 05.01.2010р. (період страхування -з 15.01.2010р. по 104.01.2011р. включно) та № АК-2/11 від 14.01.2011р. (період страхування -з 15.01.2011р. по 14.01.2012р. включно) та копії квитанцій до прибуткових касових ордерів № 1145 від 03.06.2010р., № 866 від 21.04.2010р., № 78 від 14.01.2010р., № 2245 від 21.10.2010р., № 1829 від 12.08.2010р., № 1419 від 16.07.2010р., № 876 від 28.04.2010р., № 89 від 17.01.2011р.

Згідно з п. 8.6 договору позички, для виконання польотів позивач зобов'язаний забезпечити літак пілотом, що належним чином підготовлений та сертифікований відповідно до вимог Повітряного кодексу України, нормативних документів державних органів влади.

Пунктом 8.7 договору позички встановлено, що позивач зобов'язаний при використанні літаку за цим договором додержуватись всіх вимог, правил, нормативів Повітряного кодексу України, законів України, вимог нормативних документів державних органів влади, що регулюють експлуатацію, зберігання, обслуговування повітряних суден.

21.06.2011р. пілот позивача ОСОБА_3 звернувся до Київської регіональної митниці для митного оформлення літака, після чого повітряне судно було прийняте митним органом під митний контроль.

Позивач на виконання п. 8.11 договору позички у листі від 21.06.2011р. повідомив відповідача про те, що станом на 21.06.2011р. літак знаходиться на території України: аеропорт Жуляни, м. Київ, без належного митного оформлення, а також те, що відсутність належно оформлених митних документів на літак, що дозволяють законну експлуатацію літака на митній території України, позбавляє позивача на безперешкодне користування літаком, у зв'язку з чим просить провести передбачену законодавством України процедуру митного оформлення літака.

Відповідно до п. 15 ст. 1 Митного кодексу України (далі -МК України), митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Статтею 43 МК України передбачено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку. Митний контроль закінчується:

- у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Статтею 45 МК України встановлено, що особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

В ст. 70 МК України зазначено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Відповідно до ст. 72 МК України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Враховуючи наведені норми МК України та ту обставину, позивач 14.12.2009р. прийняв від відповідача в користування літак на підставі договору позички та акту прийому-передачі повітряного судна від 14.12.2009р., то саме позивач, як особа, яка переміщує транспортний засіб (літак) через митний кордон України, був зобов'язаний подати митному органу документи, необхідні для проведення митного оформлення літака.

Не виконавши свої зобов'язання щодо митного оформлення повітряного судна, визначені митним законодавством України, позивач порушив зобов'язання, передбачені п. 8.7 договору позички.

Згідно з п. 9.4. договору позички, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу в повному обсязі всі витрати, пов'язані із технічним обслуговуванням, зберіганням, страхуванням літаку у разі порушення відповідачем своїх гарантій та обов'язків, передбачених цим договором, що призвело до тимчасової або остаточної неможливості використання літака позивачем до закінчення терміну дії цього договору, а також у разі дострокового розірвання цього договору відповідачем в односторонньому порядку (в тому числі, розірвання договору у судовому порядку), крім випадку, коли причина тимчасової або остаточної неможливості використання літака та/або розірвання договору зумовлена невиконанням або неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань. Розмір витрат на технічне обслуговування, зберігання і страхування підтверджується квитанціями, платіжними документами, касовими ордерами або актами проведення технічного обслуговування, підписаними сторонами цього договору позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вже було встановлено вище, неможливість використання літака позивачем була спричинена невиконанням позивачем своїх зобов'язань, встановлених нормами Митного кодексу України щодо митного оформлення транспортного засобу (літака) та п. 8.7 договору позички щодо додержання при використанні літаку вимог законів України, а не внаслідок винних дій відповідача, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

На виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 08.11.2011р. у справі № 18/180 відповідачем була сплачена сума за проведення судової експертизи в розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000080 від 07.12.2011 р. і рахунком-фактурою №СФ-0000001 від 25.01.2012 р., а також платіжними дорученнями №1315 від 22.12.2011 р. на суму 4 000,00 грн., № 1326 від 26.01.2012 р. на суму 2 000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору та витрати за проведення експертизи покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути із Запорізької обласної федерації авіаційних видів спорту (69000, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 21; код ЄДРПОУ 26249895) на користь Корпорації «Золоті Ворота»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1; код ЄДРПОУ 33228812) витрати за проведення судової експертизи в розмірі 6 000,00 (шість тисяч) грн. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко