Рішення

від 11.04.2012 по справі 5011-5/1841-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/1841-2012 11.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясний комбінат "Інтерра Преміум"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"

про стягнення 182 536,85 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 85-11 від 04.11.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясний комбінат "Інтерра Преміум" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" (далі -відповідач) про стягнення 182 536,85 грн. боргу за укладеним між сторонами договором поставки товарів та надання послуг № 24694 від 01.01.2011 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки позивач поставив відповідачу товар, який не був у повному обсязі оплачений останнім в порушення взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим позивач вирішив звернутись до суду з позовом про стягнення боргу по оплаті товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/1841-2012, розгляд справи призначено на 12.03.2012 р.

06.03.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, зокрема з тих підстав, що згідно його тверджень 120 товарних накладних відповідачем не було проведено в силу виявлення розбіжностей по ціні товару, про що він повідомляв позивача, і оскільки останній не направив коригуючих накладних, то зарахування сум заборгованості по ним є неправомірним. Також, на думку відповідача, не підлягають оплаті товари, які були повернені на суму 36 654, 19 грн., підтвердження відповідними документами чого відсутнє. При цьому, замовлення на суму 68 046, 81 грн. є неоплаченими, згідно з поясненнями відповідача, в силу того, що позивач не надав достатніх документів на оплату. Зокрема, відповідач зазначає, що позивач надав відповідні видаткові накладні, які засвідчують факт прийому-передачі товарів та зберігаються у відповідних торгівельних центрах відповідача, однак не направив відповідних накладних (товарних та податкових) до головного підприємства відповідача, у зв'язку з чим, на думку останнього, обов'язок провести розрахунок не настав. Поряд з наведеним, відповідач зазначає, що ним надавались послуги позивачу (маркетингові, рекламні тощо), відносно яких непідписаними та неоплаченими позивачем залишились акти приймання наданих послуг та нарахування штрафів на суму 6 707, 12 грн., яку відповідач відповідно до положень додатку № 7 до Договору включив в рахунок погашення боргу перед позивачем шляхом зарахування зустрічних вимог.

12.03.2012 р. до початку судового засідання через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 12.03.2012 р. відповідно до положень ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 04.04.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р., у зв'язку з неявкою представника позивача, та з огляду на необхідність витребування додаткових доказів у справі, розгляд справи було відкладено на 11.04.2012 р.

Представник позивача в судове засідання 11.04.2012 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 11.04.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (МЕТРО) було укладено Договір поставки товарів та надання послуг № 24694, відповідно до п. 1.2. якого постачальник постачає та передає у власність МЕТРО, а МЕТРО приймає та оплачує товари згідно замовлення МЕТРО та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору.

При цьому, відповідно до п. 1.1. Договору МЕТРО надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками о цього договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання наданих послуг. МЕТРО також надаватиме постачальнику послуги з логістики товарів згідно з процедурою та умовами, які вказані в Додатку 6 до цього договору.

Наданий суду примірник вказаного Договору не містить відтиску печатки відповідача, що однак не позбавляє його юридичної сили. Так, відповідно до п. 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" відсутність відтиску печатки підприємства, установи, організації, на скріпленій підписом угоді не є порушенням форми угоди, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 2.4. Договору при поставці товарів, згідно замовлення, до відповідного ТЦ постачальник складає транспортну накладну, яка не повинна містити ціну товарів, і надає її до відділу приймання товарів у ТЦ. По результатах приймання товарів у ТЦ постачальник складає товарну накладну та податкову накладну та надає їх до головного офісу МЕТРО за адресою, що вказана у цьому договорі.

Згідно з п. 3.1. Договору постачальник зобов'язаний поставляти товари за цінами, зазначеними у специфікаціях/прайслисті, затвердженому сторонами, до якого застосовується додаток № 7, пункт 1.2. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником МЕТРО до головного офісу для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості постачального товару, як зазначено у транспортній накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 227 043, 40 грн., що підтверджується наданими до справи товарними, транспортними та податковими накладними.

При цьому, відповідач не оспорює факту поставки відповідного товару та не надає контррозрахунку заборгованості, а лише стверджує, що частина поставленого товару була повернута, доказів чого суду не надає, та посилається на виявлення ним розбіжностей в вартості товару, що зазначена в накладних, та ціною специфікацій, не конкретизуючи, відносно яких позицій товару та змісту узгоджених сторонами специфікацій він встановив відповідні розбіжності.

У свою чергу, суд досліджуючи достовірність тверджень відповідача щодо наявності таких розбіжностей відносно товару: кефір, молоко, ряжанка та сметана "Марічка" в асортименті" та сиру "Сніжок" не виявлено збільшення позивачем ціни товару у відповідних накладних понад визначену специфікацією, що надана до матеріалів справи разом з позовною заявою. Інших специфікацій, узгоджених сторонами суду не надано.

Досліджуючи відповідні товарні та транспортні накладні, суд встановив, що частина з них не містить підпису повноважного представника відповідача та має лише відбиток штампу про отримання товару з відповідною датою, а окрема частина товарних накладних, наданих до матеріалів справи не підписані та не скріплені печатками з обох сторін.

В той же час, судом встановлено, що відносно відповідних поставок позивачем виписано відповідні податкові накладні, зокрема й щодо вказаних непідписаних товарних накладних складено наступні податкові накладні: № 5143 від 04.08.2011 р. на суму 588, 34 грн.; № 5145 від 04.04.2011 р. на суму 1 129, 87 грн.; № 6451 від 16.08.2011 р. на суму 986, 21 грн.; № 6453 від 16.08.2011 р. на суму 685, 34 грн.; № 6452 від 16.08.2011 р. на суму 418, 62 грн.; № 5144 від 04.08.2011 р. на суму 727, 75 грн.; № 2203334 від 22.03.2011 р. на суму 330, 06 грн.; № 997 від 07.06.2011 р. на суму 1 254, 25 грн.; № 996 від 07.06.2011 р. на суму 524, 75 грн.; № 3666 від 21.06.2011 р. на суму 420, 18 грн.; № 409 від 02.07.2011 р. на суму 863, 03 грн.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, на суму нарахованого податку на додану вартість позивач надав відповідачу відповідні податкові накладні. У зв'язку з цим у відповідача виникло право на формування податкового кредиту. Доказів не включення податку на додану вартість до податкового кредиту за спірними поставками відповідачем суду не надано. Також, доказів того, що ним не заявлялася до відшкодування відповідна сума податку, не подано.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідач, як зазначалось вище, не оспорює факту поставки товару за спірними накладними, та з огляду на наявність відповідних податкових накладних та транспортних накладних, суд, не зважаючи на допущені недоліки при складанні окремих первинних бухгалтерських документів, дійшов висновку, що позивач поставив відповідачу відповідний товар, за який відповідач має провести розрахунок на умовах, визначених договором та чинним законодавством.

Так, відповідно до п. 3.2. Договору, МЕТРО здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 11 цього договору протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1. Додатку № 7.

Під час розгляду даної справи позивачем не було виконано вимог ухвали господарського суду міста Києва від 17.02.2012 р. та від 04.04.2012 р. щодо надання суду усіх додатків до Договору, зокрема, Додатку № 7. При цьому, відповідач, також, посилаючись на положення даного Додатку у відзиві на позовну заяву, не надав суду його примірника.

В силу зазначеного, суд при розгляді даної справи в частині визначення строку, протягом якого мав бути оплачений товар, поставлений позивачем відповідачу, керується загальними положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно з відомостями, наданими позивачем (довідка про рух коштів за інтервал дат по контрагентам з 01.02.2011 р. по 02.03.2012 р. по рахунку 26001000004995), що не спростовані відповідачем, - відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 33 856, 57 грн., у зв'язку з чим, враховуючи повернення частини товару, у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 182 536, 85 грн.

Пунктом 3.2. Договору сторони, також, передбачили, що відповідач має право затримати оплату за товари, якщо товарні накладні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченим законодавством, цим договором, інструкціями відповідача, або містить помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності у відповідних документах не буде виправлено. Відповідач зобов'язаний попередити позивача про недоліки у одержаних товарних та податкових накладних протягом 5 робочих днів з дня їх отримання МЕТРО по електронній пошті, через інтернет-портал МЕТРО Лінк чи будь-яким іншим засобом зв'язку на розсуд МЕТРО, якщо постачальник надав контактні електронні адреси свого фінансового відділу . Товарні накладні без номеру замовлення та вхідного складського номеру будуть відсилатися назад та не будуть оплачуватися відповідачем.

Суд звертає увагу на те, що під час розгляду даної справи в порушення приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України відповідач, який у своєму відзиві посилається на виявлені ним розбіжності у товарних накладних, за якими постачався товар, не надає доказів звернення до позивача з попередженням про виявлені недоліки, як і належним чином не доводить суду наявності таких розбіжностей. Також, не надано доказів попередження позивача про недоліки транспортних та податкових накладних.

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач має право зменшити оплату, що належить позивачу за товари на суму штрафів, вартість товарів, повернених позивачу, наданих йому послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені позивачем згідно з цим договором та додатками, які складають невід'ємну частину цього договору, шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться відповідачем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів тощо).

Однак, відповідач в порушення вимог ухвали господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. не надав суду акти наданих послуг згідно з п. 1.1. Договору та належні докази їх надсилання позивачу, у зв'язку з чим суд критично відноситься до пояснень відповідача, наведених у відзиві щодо проведення ним заліку зустрічних однорідних вимог, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами наявності перед ним боргу у позивача. Крім того, не надано доказів повідомлення позивача про проведення такого зарахування.

Відповідно до 3.3. Договору сторони передбачили, що по результатам кожного місяця відповідач має готувати акти звірки взаєморозрахунків та направляти їх позивачеві. В актах звірки будуть відображені товарні накладні, надані позивачем, акти наданих послуг, надані відповідачем, та інформація про платежі або залік вимог, виконані сторонами. В свою чергу, позивач повинен направити відповідачу підписаний акт звірки чи письмові мотивовані зауваження. Ненадання підписаного акту або мотивованих зауважень протягом 14 календарних днів від дати надіслання акту означатиме згоду позивача із даними, наведеними в акті. Акт звірки взаєморозрахунків містить інформацію тільки щодо тих поставок товарів, по яких отримано товарні та податкові накладні від позивача, та які не мають розбіжностей стосовно затверджених цін та кількості фактично прийнятих товарів.

Під час розгляду даної справи в порушення вимог ухвали господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. відповідач не надав суду передбачених п. 3.3. Договору актів звірки розрахунків та доказів їх надсилання позивачу.

При цьому, наданий до матеріалів справи Акт перевірки розрахунків за період з 01.01.2012 р. по 28.02.2012 р., що не підписаний з боку позивача, суд не приймає до уваги, оскільки він за своїм змістом не відповідає вимогам п. 3.3. Договору, та крім того щодо факту його надсилання відповідачем позивачу, - суду також не було надано відповідних доказів.

30.11.2011 р. позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату поставленого товару, що підтверджується описом-вкладенням у цінний лист та поштовою квитанцією № 1334 від 30.11.2011 р., яка однак станом на момент розгляду справи не задоволена.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось вище, сторонами не надано суду доказів існування укладеного між сторонами Додатку № 7, яким мав бути визначений строк оплати товару, з огляду на що відповідач має оплатити поставлений позивачем товар протягом семи днів з моменту отримання відповідної вимоги.

У даному випадку, позивач 30.11.2011 р. звертався до відповідача з вимогою про погашення боргу, у зв'язку з чим строк оплати спірних поставок є таким, що настав.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним товари, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю їх вартості, позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

При цьому, надані до відзиву реєстри повернутих та незакритих накладних, підписані представником відповідача, не можуть бути прийняті як доказ у справі на спростування вищенаведених висновків без підтвердження фактів повернення відповідного товару та наявності обставин, що дають право притримати оплату товару.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором обов'язки щодо оплати поставленого позивачем товару, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" (02140, м. Київ, Дарницький район, проспект Петра Гриоренка, будинок 43, код ЄДРПОУ 32049199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясний комбінат "Інтерра Преміум" (83027, м. Донецьк, Київський район, вулиця Звягільського, будинок 59, код ЄДРПОУ 37086125) 182 536 (сто вісімдесят дві тисячі п'ятсот тридцять шість) грн. 85 коп. основного боргу та 3 650 (три тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.04.2012 р.

Суддя В.С. Ломака