Рішення

від 18.04.2012 по справі 12/249-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2012 р. Справа № 12/249-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого судді: Дьоміної С.Ю.;

судді : Скутельника П.Ф.;

судді: Яреми В.А.;

секретар: Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом спільного українсько-йорданського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРІН»

до приватного підприємства «ВУЛКАН-2»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

комунальне підприємство Київської обласної ради

«Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»

про поділ майна, що є у спільній частковій власності

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник (довіреність від 27.01.2012 року);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява спільного українсько-йорданського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРІН»(далі -позивач) до приватного підприємства «ВУЛКАН-2»(далі -відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - комунального підприємства Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», про поділ майна, що є у спільній частковій власності.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем його прав, у зв'язку з відмовою останнього надати згоду позивачу на виділення частки у майні, що є у спільній частковій власності.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив прийняти рішення, яким визнати (встановити), що частка позивача, загальною площею 896,3 кв.м., розташована за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гагаріна, 3, після виділення із спільної часткової власності в натурі буде становити окремий об'єкт нерухомого майна та вважатись одним цілим, виділити в натурі із спільної часткової власності та закріпити на праві власності належну позивачу частку комплексу, розташованого за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гагаріна, 3, площею 896,3 кв.м., та зобов'язати комунальне підприємство Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»зареєструвати вказані об'єкти нерухомості за позивачем.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2011 року та призначено до розгляду 17 січня 2012 року.

16 січня 2012 року на адресу суду представник відповідача направив заяву про визнання позову та просив розглянути справу без його участі.

17 січня 2012 року представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі - третя особа), у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 14 лютого 2012 року.

Ухвалою суду від 17.01.2012 року постійно діючий третейський суд при юридичній корпорації «Принцип»зобов'язано направити на адресу суду копії матеріалів справи №ПВ12-143/2006 за позовом приватного підприємства «ВУЛКАН-2»до спільного українсько-йорданського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРІН»про поділ майна, що є у спільній частковій власності. Також третю особу зобов'язано надати суду копію реєстраційної справи щодо цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гагаріна, 3.

14 лютого 2012 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 29 лютого 2012 року.

Ухвалою суду постійно діючий третейський суд при юридичній корпорації «Принцип»повторно зобов'язано направити на адресу суду копії матеріалів справи №ПВ12-143/2006 за позовом приватного підприємства «ВУЛКАН-2» до спільного українсько-йорданського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРІН»про поділ майна, що є у спільній частковій власності. Також третю особу повторно зобов'язано надати суду копію реєстраційної справи щодо цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гагаріна, 3.

29 лютого 2012 року представники позивача позовні вимоги підтримали, вважали позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявили клопотання про призначення колегіального розгляду справи, яке було задоволено судом, на підставі ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 01.03.2012 року справу було прийнято до провадження колегією суддів та призначено до розгляду на 14 березня 2012 року.

14 березня 2012 року представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 28 березня 2012 року.

27 березня 2012 року на адресу суду від третьої особи надійшла копія реєстраційної справи.

28 березня 2012 року у судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 18 квітня 2012 року.

18 квітня 2012 року в судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані докази та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, дійшов наступних висновків:

02 грудня 1999 року між спільним українсько-йорданським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРІН» (далі -позивач) та колективним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Гермес» був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого колективне підприємство виробничо-комерційна фірма «Гермес»продало, а позивач купив цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гагаріна, 3.

15 листопада 2006 року позивач уклав договір купівлі-продажу з приватним підприємством «ВУЛКАН-2»(далі - відповідач), згідно з умовами якого позивач продав, а відповідач купив 3/25 частини комплексу, що складаються з приміщень: XУIII-78,6 кв.м., XIX-46,7 кв.м. XI-4,2 кв.м., загальною площею 129,5 кв.м. (далі -приміщення), розташовані в м. Василькові, Київської області, по вул. Гагаріна, 3.

Позивач передав відповідачу приміщення, про що 15 листопада 2006 року сторонами був підписаний акт приймання-передачі нежилого приміщення до договору купівлі-продажу від 15.11.2006 року.

Маючи намір передати належну йому частину приміщення у заставу, відповідач звернувся до постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації «Принцип»з позовом про виділ у натурі частки із спільної часткової власності на комплекс, розташований в м. Василькові, Київської області, по вул. Гагаріна, 3, а саме: приміщення XУIII -площею 78,6 кв.м.; приміщення XIX -площею 46,7 кв.м.; приміщення XI -площею 4,2 кв.м., загальною площею 129,5 кв.м.

Рішенням постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації «Принцип»№ПВ-12-143/2006 від 18.12.2006 року позов був задоволений повністю, відповідачу виділено в натурі частку із спільної часткової власності на комплекс, розташований в м. Василькові, Київської області, по вул. Гагаріна, 3, а саме: приміщення XУIII -площею 78,6 кв.м.; приміщення XIX -площею 46,7 кв.м.; приміщення XI -площею 4,2 кв.м., загальною площею 129,5 кв.м.

25 грудня 2006 року постійно діючим третейським судом при юридичній корпорації «Принцип»було винесено додаткове рішення в справі №ПВ-12-143/2006, яким встановлено, що 3/25 ід. часток комплексу, розташованого в місті Василькові, Київської області, по вул. Гагаріна, 3, а саме: приміщення XУIII -площею 78,6 кв.м.; приміщення XIX -площею 46,7 кв.м.; приміщення XI -площею 4,2 кв.м., загальною площею 129,5 кв.м., після виділу із спільної часткової власності в натурі становлять окремий об'єкт нерухомого майна та вважаються одним цілим.

Позивач, маючи намір продати належну йому частину приміщення, звернувся до суду, просив прийняти рішення, яким визнати (встановити), що частка позивача, загальною площею 896,3 кв.м., розташована за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гагаріна, 3, після виділення із спільної часткової власності в натурі буде становити окремий об'єкт нерухомого майна та вважатись одним цілим, виділити в натурі із спільної часткової власності та закріпити на праві власності належну позивачу частку комплексу, розташованого за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гагаріна, 3, площею 896,3 кв.м., та зобов'язати комунальне підприємство Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»зареєструвати вказані об'єкти нерухомості за позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується або розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 цієї статті, майно, що використовується у господарській діяльності, може перебувати у спільній власності двох або більше власників.

Правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом (ч. 3 цієї статті).

Частиною 1 ст. 355 Цивільного кодексу України закріплено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч. 2 цієї статті, майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ч. 4 цієї статті, спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України).

У позовній заяві позивач просив виділити в натурі із спільної часткової власності та закріпити на праві власності належну позивачеві частку комплексу, розташованого в м. Василькові, Київської області, вул. Гагаріна, 3.

Частиною 1 ст. 364 Цивільного кодексу України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із спільного майна, що є у спільній частковій власності.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 цієї статті, договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Позивач звертався до відповідача з листами №266 та №267 від 25.11.2011 року щодо надання відповідачем згоди на виділ у натурі частки із спільного нерухомого майна та на відчуження частини комплексу, належної позивачу.

До матеріалів справи долучена копія відповіді, наданої відповідачем №42 від 07.12.2011 року, про відсутність заперечень з боку відповідача проти відчуження частини комплексу, що належить позивачу.

Крім цього, 16 січня 2012 року на адресу суду представник відповідача направив заяву, в якій позовні вимоги визнав та просив розглянути справу без його участі.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що для укладення договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна до відповідача не звертався, дій, спрямованих на укладення такого договору, не вчиняв.

Так, суд дійшов висновку про те, що відповідач виділенню у натурі частки із спільного майна, що є у спільній частковій власності, не перешкоджав, тому права позивача щодо виділення у натурі частки із спільного майна, що є у спільній частковій власності, порушені не були.

Також, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судових засіданнях, позивач не звертався до комунального підприємства Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»із заявою про реєстрацію вищевказаних об'єктів нерухомого майна.

Документів, що підтверджували б відмову комунального підприємства Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»у реєстрації об'єктів нерухомого майна позивача, представники позивача суду не надали.

Відтак, вимога позивача про зобов'язання комунального підприємства Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати об'єкти нерухомого майна позивача є передчасною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Так, колегія суддів дійшла висновку про те, що саме позивачем не дотримано порядку виділення у натурі частки із спільного майна, що є у спільній частковій власності, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Беручи до уваги те, що права позивача відповідачем та третьою особою не порушені та не оспорюються, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги передчасні, необгрунтовані та недоведені, а відтак задоволенню судом не підлягають.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в позові господарські витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 134 Господарського кодексу України, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 355, ч. 1 ст. 356, ч. ч. 1, 3 ст. 364 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 43, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові спільного українсько-йорданського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРІН»(08625, Київська обл., Васильківський район, с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137, код 22206699) до приватного підприємства «ВУЛКАН-2»(18002, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 220, код 21383790) про поділ майна, що є у спільній частковій власності відмовити повністю .

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 20.04.2012 року

Головуючий суддя С. Дьоміна

Суддя П. Скутельник

Суддя В. Ярема