Рішення

від 11.04.2012 по справі 20/122-10-4272

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2012 р.Справа № 20/122-10-4272

За позовом: Білгород-Дністровської міської ради

до відповідача: Приватного підприємства фірми „Ариес"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -довір. №29/12 від 04.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2 -довір. №36 від 27.02.2012 р., Манкевич В.А.- керівник.

У судових засіданнях оголошувались перерви в порядку ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Білгород-Дністровська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства фірми „Ариес", в якій просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,2000 га, по вул. Перемоги (Калініна) у м. Білгород-Дністровському, яка використовується під автостоянку; зобов'язати демонтувати встановлений металевий паркан, яким огороджено самовільно зайняту земельну ділянку, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Приватне підприємство фірма „Ариес", всупереч земельному законодавству, самовільно, за відсутності правовстановлюючих документів, зайняло та використовує земельну ділянку площею 0,2000 га., яка знаходиться в м. Білгород-Дністровському по вул. Калініна ріг вул. Перемоги.

Як зазначає позивач, на адресу відповідача неодноразова направлялись листи, претензії з вимогою звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, однак земельна ділянка так й не була звільнена. У зв'язку з чим, позивач змушений був звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2010р. було порушено провадження у справі №20/122-10-4272 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.11.2010 року представник відповідача надав суду клопотання про зупинення провадження у справі №20/122-10-4272 до вирішення питання по суті у адміністративній справі №2а-1089/2010 за адміністративним позовом Приватного підприємства фірми „Ариес" до виконкому Білгород-Дністровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 12.11.2010р. враховуючи, що вирішення Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області адміністративної справи №2а-1089/2010 може вплинути на результат вирішення справи № 20/122-10-4272, оскільки суд буде надавати правову оцінку виниклим правовідносинам з урахуванням прийнятого у справі №2а-1089/2010 рішення, в залежності від встановлених фактів, судом клопотання Приватного підприємства фірми „Ариес" було задоволено та провадження у справі № 20/122-10-4272 було зупинено.

07.02.2012р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, у зв'язку з тим, що 07.12.2011р. ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позов Приватного підприємства фірми „Ариес" до виконкому Білгород-Дністровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було залишено без розгляду.

Крім того, на запит суду Білгород-Дністровським міськрайонним судом було надіслано до господарського суду Одеської області копію ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 07.12.2011 року у вказаній справі.

13.02.2012р. ухвалою суду, враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, усунено, провадження у справі №20/122-10-4272 було поновлено із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

19.03.2012р. розпорядженням голови господарського суду Одеської області у зв'язку з перебуванням судді Щавинської Ю.М. у відрядженні справу №20/122-10-4272 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Малярчук І.А.

Приймаючи до уваги закінчення терміну перебування судді Щавинської Ю.М. у відрядженні, розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 26.03.2012р. справу №20/122-10-4272 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

У судовому засіданні 11.04.2012 року представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (т.2.а.с.1-4).

В обґрунтування відзиву на позов відповідач зазначає, що власником інфраструктури автостоянки та користувачем земельної ділянки по вул. Калініна у м. Білгород-Дністровський Одеської області є ПП фірма «Ариес»на підставі договору купівлі-продажу, який був укладений 21.03.1994р. між Малим підприємством «Ирина»та ППФ «Ариес». Відповідно до умов вказаного договору МП «Ирина»продало ППФ «Ариес»автостоянку, розташовану по вул. Калініна у м. Білгород-Дністровський на земельній ділянці загальною площею 3000 кв.м, металевий паркан довжиною 290 м та недобудовану будівлю майстерні площею 180 кв.м. Як зазначає відповідач, продавець за договором - МП «Ирина»набуло право власності на вказані об'єкти на підставі договору купівлі-продажу, який був укладений 11.02.1993р. з Туристичним готелем «Русь».

Відповідач також вказує на те, що рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів №716 від 16.06.1994р. «Про надання земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди фірмі «Ариес»передано в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку по вул. Калініна для розміщення автомобільної стоянки строком на 3 роки.

Крім того, ППФ «Ариес»повністю сплачувало земельний податок за спірну земельну ділянку на підставі довідок Білгород-Дністровського відділу Держкомзему України.

Приватне підприємство фірма «Ариес»неодноразово зверталося до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області із клопотаннями про надання в оренду земельної ділянки, розташованої по вул. Калініна у м. Білгород-Дністровському, для обслуговування, експлуатації та реконструкції існуючої автостоянки, яка знаходиться у його власності, але йому безпідставно відмовляли у розгляді цих клопотань на пленарних засідання ради.

Також відповідач вважає, що міський голова Білгород-Дністровської ради не мав права звертатися до суду з відповідним позовом, оскільки розгляд відповідного питання повинен розглядатися на пленарному засіданні ради.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, а також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

У відповідності до Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Як свідчать матеріали справи, земельна ділянка, вимоги про звільнення якої є предметом заявленого позову, розташована у м. Білгород-Дністровський по вул. Калініна ріг вул. Перемоги.

Таким чином, з дати набрання чинності Земельним кодексом України повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою належать Білгород-Дністровській міській раді.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»міський голова, зокрема, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства. При цьому, питання звернення до суду не є таким, що відповідно до закону (ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») має вирішуватися виключно на пленарних засіданнях міської ради.

З урахуванням наведеного, доводи відповідача про відсутність повноважень міського голови на звернення до суду з відповідним позовом, судом до уваги не приймаються.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки -це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно до листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008 року №14-17-4/12991 "Щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки", правочином, за яким може набуватися право користування земельною ділянкою, слід вважати: укладення договору оренди (суборенди) земельної ділянки, про встановлення земельного сервітуту, договору на право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи договору на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій). Зазначені правочини укладаються у письмовій формі та набувають чинності після їх державної реєстрації.

Згідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.5 ст.126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування наявності права на користування земельною ділянкою відповідач посилається на договір від 21.03.1994р., укладений між Малим підприємством «Ирина»та Приватним підприємством фірмою «Ариес»(т.1.а.с.10), мотивуючи це тим, що Мале підприємство «Ирина», у свою чергу, 11.02.1993р. придбало вказані об'єкті на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з туристичним готелем «Русь»(т.1.а.с.9). Додатком до вказаних договорів є рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів від 25.04.1989 року за № 553, яким туристичному готелю «Русь»було надано дозвіл на розміщення платної автостоянки по вул. Калініна в мікрорайоні «Южний-1/2»(т.1.а.с.40).

Разом з тим, договір купівлі-продажу від 21.03.1994р., на який посилається відповідач як на підставу зайняття земельної ділянки, не є договором, предметом якого є продаж земельної ділянки або продаж нерухомого майна, при переході права власності на яке переходить і право користування земельною ділянкою.

Так, саме ППФ„Ариес" вказану земельну ділянку було виділено рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів №716 від 16.06.1994р. «Про надання земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди фірмі «Ариес». Разом з тим, вказану земельну ділянку по вул. Калініна було передано в тимчасове користування на умовах оренди для розміщення автомобільної стоянки строком на 3 роки (т.1.а.с.51), та в подальшому земельна ділянка не передавалась в оренду.

Враховуючи, що інших правовстановлюючих документів матеріали справи не містять, суд доходить висновку про те, що використання відповідачем спірної земельної ділянки є самовільним.

Також не приймаються судом посилання відповідача на неодноразові звернення до міської ради та неправомірні дії останньої щодо ненадання земельної ділянки в оренду, оскільки факт неправомірності таких дій може бути встановлений виключно в порядку адміністративного судочинства, проте ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.12.2011р. (т.1 а.с.144) позов Приватного підприємства фірми „Ариес" до виконкому Білгород-Дністровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було залишено без розгляду.

Вирішуючи питання щодо розміру земельної ділянки, суд виходить з того, що, як з'ясовано судом у засіданні 11.04.2012р. з пояснень представника позивача, розмір ділянки було встановлено позивачем приблизно.

Проте, згідно з наданою відповідачем технічною документацією (т.2.а.с.40-43) розмір земельної ділянки, яку займає відповідач, становить 0,1574 га , проти чого також не заперечував позивач.

З урахування викладеного, площа земельна ділянка, яка підлягає звільненню, складає 0,1574 га.

Приймаючи до уваги, що факт самовільного використання земельної відповідачем підтверджений належним чином, суд вважає вимоги Білгород-Дністровської міської ради про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вул. Перемоги (Калініна) у м. Білгород-Дністровському, яка використовується під автостоянку, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Проте, враховуючи встановлений розмір земельної ділянки 0,1574 га , позов в цій частині слід задовольнити частково в межах вказаної площі.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2010р. на підставі розпорядження № 87 міського голови Білгород-Дністровська була створена комісія про обстеження земельних ділянок, які використовуються ППФ «Ариес»(т.1.а.с.119). 19.05.2010р. був складений акт обстеження земельної ділянки, яким встановлено, що по вул. Калініна (Перемоги) розташована автостоянка, загороджена металевим огородженням, якою користується ППФ «Ариес», приблизна площа земельної ділянки 3000 кв.м., ППФ «Ариес»не володіє правовстановлюючими документами відносно користування даною земельною ділянкою. (т.1 а.с.120).

Крім того, 11.04.2012р. в судовому засіданні, в якому здійснювалась технічна фіксація, представник відповідача підтвердив наявність металевого паркану, який було придбано за договором з МП „Ирина" та яким огороджено автостоянку.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про демонтування металевого паркану, яким огороджено самовільну зайняту земельну ділянку, також підлягає задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Приватне підприємство фірму «Ариес» (6770, м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна, 59, код 20925415) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1574га, що розташована по вул. Калініна ріг вул. Перемоги у м. Білгород-Дністровському Одеської області та використовується для обслуговування автостоянки.

3. Зобов'язати Приватне підприємство фірму «Ариес» (67700, м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна, 59, код 20925415) демонтувати металевий паркан, яким огороджено земельну ділянку, що розташована по вул. Калініна ріг вул. Перемоги у м. Білгород-Дністровському Одеської області.

4 . В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Приватного підприємства фірми «Ариес» (67700, м. Білгород-Дністровськ, вул. Леніна,59, код 20925415) на користь Білгород-Дністровської міської ради (67700, м. Білгород-Дністровськ, вул. Леніна,56, код 26275763) -85 /вісімдесят п'ять/ грн. витрат по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236 /двісті тридцять шість/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.04.2012р.

Суддя Щавинська Ю.М.