Рішення

від 11.04.2012 по справі 5023/520/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р. Справа № 5023/520/12

вх. № 520/12

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судового засідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Тодуа М.Г. посв. 53 від 06.02.2012 року,

позивача - ОСОБА_1 за дов. № 577 від 19.01.2012 року,

відповідача - ОСОБА_2 за дов. від 07.03.2012 року,

розглянувши справу за позовом Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави. в особі Управління ком.майна та приватизації Головного управління економики та комунального майна, м. Х-в

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сарі, ЛТД", м. Харків

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №3388 від 05.12.2006 року

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління ком.майна та приватизації Головного управління економики та комунального майна, м. Х-в звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сарі, ЛТД", м. Харків про розірвання договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №3388 від 05.12.2006 року, стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 16774,08 грн. та пені в сумі 1355,77 грн., виселення відповідача з займаного нежитлового приміщення, загальною площею 38,0 кв.м., літера "М-5", які розташовані в підвалі частині 5-ти поверхового житлового будинку №8 по вул.Данилевського у м.Харкові, а також просить суд зобов'язати відповідача передати зазначене спірне майно позивачу. В обґрунтування позовних вимог, позивач та прокурор посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №3388 від 05.12.2006 року, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів (п.п. 3.5, п.4.4. Договору), з урахуванням чого просить суд задовольнити позов у повному обсязі та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21.02.2012 року о 10:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2012 року розгляд справи було відкладено на 04.04.2012 року о 10:30 годині.

У судовому засіданні 04.04.2012 року було оголошено перерву до 11.04.2012 року о 10:30 годині.

Прокурор у судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені прокурором позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд задовольнити позов. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині суми основного боргу, яка нарахована 01.08.2011 року, оскільки листом №8219 від 01.08.2011 року позивачем було розірвано договір оренди, проти суми нарахованої пені заперечує крім того, надав до господарського суду Харківської області заяву (вх. 5740) про застосування строків позовної давності до вимог, щодо стягнення пені, відповідно до якої просить суд застосувати до вимог, щодо стягнення пені, також зазначає, що заборгованість в розмірі 4000,00 грн. було сплачено відповідачем. Надав пояснення по суті справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

05 грудня 2006 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сарі, ЛТД", м. Харків (відповідач по справі) був укладений договір оренди № 3388 (Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, предметом договору є нежитлове приміщення (будівля) (далі "Майно"), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, яке Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування; право на оренду якого отримано Орендарем на підставі розпорядження управління комунального майна та приватизації № 1551 від 13 листопада 2006 року «Про переукладання договору оренди № 1901 від 22.11.2000 року на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Данилевського, 8...».

Згідно з п.3.3. Договору, передбачено, що нарахування орендної плати починається з дати підписання Акту приймання- передачі.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення, підписаного сторонами 05.12.2006р. (а.с. 12)

Пунктом 3.2. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням XIV сесії Харківської міської ради III скликання від 30.03.2000 р. (далі - Методика). Орендна плата за січень місяць 2007 року складає 351,55 грн. (триста п'ятдесят одна грн. 55 коп.) без урахування індексів інфляції за грудень 2006 року і січень 2007 року. Ставка орендної плати (ціна, тариф) становить 8 % за рік.

Відповідно до п.п.3.5., 3.6. Договору, орендна плата за орендоване Майно сплачується Орендарем щомісяця на протязі 15 календарних днів наступного місяця. Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктами 10.1, 10.5 Договору передбачено строк його дії з 05.12.2006 року по 05.11.2007 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Додатковими угодами № 3,4,5,6 строк дії договору продовжувався за згодою сторін.

Додатковою угодою № 6 до договору оренди, строк дії договору був продовжений за взаємною згодою сторін до 05.09.2011 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що договір оренди на момент розгляду справи є чинним та продовженим на дату заявленої до стягнення заборгованості.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, суд вважає, що станом на момент розгляду справи, договір є діючим.

Як вказує прокурор у позовній заяві, під час проведення перевірки щодо дотримання вимог Закону України „Про оренду державного та комунального майна", встановлено, що Орендар (відповідач) систематично порушував умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати за оренду приміщення, внаслідок чого, станом на 01.12.2011 року, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у сумі 16774,08 грн., що стало підставою для звернення прокурора до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем частково погашена сума заборгованості квитанцією №ПН10411 від 13.03.2012 року в розмірі 4000,00 грн. (а.с. 40), з урахуванням чого в цій частині провадження у справі слід припинити в порядку п.1-1 ч.1. ст.80 ГПК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди №3388 від 05.12.2006 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати в сумі 12774,08 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 1355,77 грн.

Проте, відповідачем було заявлене клопотання (вх. 5740) про застосування строків позовної давності до вимог, щодо стягнення пені, відповідно до якої просить суд застосувати до вимог, щодо стягнення пені за період, що раніший ніж 06.02.2011 року.

Враховуючи те, що положення ст. 258. Цивільного кодексу України, передбачає, те, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно з загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Положеннями ст. 267 Цивільного кодексу України, передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву (вх. 5740) про застосування строків позовної давності до вимог, щодо стягнення пені, відповідно до якої просить суд застосувати до вимог, щодо стягнення пені за період, що раніший ніж 06.02.2011 року.

Проте, ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 9.3. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь позивача відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 1355,77 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований за період з - вересень 2007 року р. по грудень 2011 р., тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 103,65 грн., в частині стягнення 1252,00 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Крім того, прокурор та позивач просить суд розірвати договір оренди № 3388 від 05.12.2006 року та виселити відповідача з займаного нежитлового приміщення, загальною площею 38,0 кв.м., літера "М-5", які розташовані в підвалі частині 5-ти поверхового житлового будинку №8 по вул.Данилевського у м.Харкові, та зобов'язати передати Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради зазначене приміщення.

Суд, розглянувши зазначені вимоги прокурора виходить з наступного.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В статті 782 Цивільного кодексу України закріплено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати в сумі 16774,08 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу, тобто відповідач більш ніж протягом трьох місяців підряд не вносив орендні платежі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про дострокове розірвання договору оренди, правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно ч.1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу прокурора щодо виселення відповідача з орендованого приміщення та передачу його позивачу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно посилань відповідача, заявлені у судовому засідання про те, що договір оренди припинив свою дію 01.08.2011 року, оскільки згідно з листом №8219 від 01.08.2011 року, позивач відмовився від договору оренди тому відповідач не повинен сплачувати орендну плату, яка нарахована після 01.08.2011 року, навіть якщо відповідач продовжував користуватись спірним приміщенням.

Суд зазначає, що лист №8219 від 01.08.2011 року, носив чітко інформаційних характер, оскільки з його змісту вбачається, що позивачем було запропоновано у двадцятиденний строк після одержання цього листа за згодою сторін достроково припинити дію договору оренди №3388 від 05.12.2006 року та передати орендовані приміщення представнику позивача за актом приймання передачі. Крім того, в листі зазначено, що у випадках незадоволення цієї пропозиції або не отримання відповіді у встановлений строк матеріали справи, щодо дострокового розірвання договору оренди, примусового виселення та стягнення заборгованості будуть передані на вирішення суду.

Крім того, положеннями п.3.4. Договору, закріплено, що нарахування орендної плати припиняється з моменту припинення дії Договору відповідно до положень ст. 10 цього Договору, що закріплено письмово.

Як вбачається з матеріалів справи, письмово сторони не засвідчували факт припинення договору оренди.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 267, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 13,19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву (вх. 5740) про застосування строків позовної давності до вимог, щодо стягнення пені - задовольнити.

В позові відмовити частково.

Розірвати договір оренди №3388 від 05.12.2006 року укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код 14095412; адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 16) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «САРІ, ЛТД» (61058, м. Харків, вул. Данилевського, будинок № 8, під'їзд 5, р/р 260020011792 в АКРБ «РЕГІОН-БАНК» м. Харків, МФО 351254, код ЄДРПОУ 22622541).

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «САРІ, ЛТД»(61058, м. Харків, вул. Данилевського, будинок № 8, під'їзд 5, р/р 260020011792 в АКРБ «РЕГІОН-БАНК»м. Харків, МФО 351254, код ЄДРПОУ 22622541) із займаних нежитлового приміщення, загальною площею 38,0 кв.м., літера "М-5", які розташовані в підвалі частині 5-ти поверхового житлового будинку №8 по вул.Данилевського у м.Харкові.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «САРІ, ЛТД»(61058, м. Харків, вул. Данилевського, будинок № 8, під'їзд 5, р/р 260020011792 в АКРБ «РЕГІОН-БАНК»м. Харків, МФО 351254, код ЄДРПОУ 22622541) передати займані нежитлового приміщення, загальною площею 38,0 кв.м., літера "М-5", які розташовані в підвалі частині 5-ти поверхового житлового будинку №8 по вул.Данилевського у м.Харкові, - Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 14095412; адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 16).

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «САРІ, ЛТД»(61058, м. Харків, вул. Данилевського, будинок № 8, під'їзд 5, р/р 260020011792 в АКРБ «РЕГІОН-БАНК»м. Харків, МФО 351254, код ЄДРПОУ 22622541) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість з орендної плати у розмірі 12774,08 грн. та пеню у розмірі 103,65 грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «САРІ, ЛТД»(61058, м. Харків, вул. Данилевського, будинок № 8, під'їзд 5, р/р 260020011792 в АКРБ «РЕГІОН-БАНК»м. Харків, МФО 351254, код ЄДРПОУ 22622541) на користь державного бюджету України (Управління державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача 37999654, рахунок №31215206783003, в ГУ ДКУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 2) - 4362,23 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4000,00 грн. - провадження у справі припинити.

В частині стягнення пені в сумі 1252,00 грн. - відмовити.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/520/12 складено та підписано 17.04.2012 року.