Ухвала

від 27.03.2012 по справі 2а-5579/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5579/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шарпакова В.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б.та Романчук О.М.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія-Капітал" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія-Капітал" про стягнення заборгованості у розмірі 331 424,30 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року позивач -Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва, звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія-Капітал" про стягнення заборгованості у розмірі 331 424,30 грн., в якому просив стягнути з активів, у тому числі з усіх виявлених Державною виконавчою службою розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія-Капітал" (код 33052511) податковий борг в сумі 331 424,30 грн., на р/р 34129999700008, одержувач: УДК у Подільському районі м.Києва, банк одержувача: ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 2607793.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2011 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2011 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, самостійно визначена сума податкового зобов'язання є узгодженою з дня подання податкової декларації платника податків та підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем подання податкової декларації. Узгоджене податкове зобов'язання, не сплачене платником податків в добровільному порядку в строк, визначений чинним законодавством є сумою податкового боргу, а отже, підлягає стягненню за рішенням суду.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Австрія - Капітал»(ідентифікаційний код 33052511) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 22 червня 2004 року та знаходиться за адресою: 03022, місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122 (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців).

Відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Подільському районі міста Києва з 13 серпня 2008 року за № 11750.

В суді першої інстанції було встановлено, що станом на день подання позовної заяви до суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Австрія - Капітал»має заборгованість з земельного податку у розмірі 331 424, 30 грн., яка виникла, у зв'язку з тим, що відповідачем було подано до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва податкові розрахунки з земельного податку на 2008 рік із визначенням суми до сплати у розмірі 30 178, 56 грн. щомісячно та на 2009 рік із визначенням суми до сплати у розмірі 34 765, 70 грн.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія - Капітал»на предмет своєчасності сплати податків та зборів до бюджету, за результатами якої складено акт від 12 травня 2010 року, № 546/1530/33052511 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки своєчасності сплати податків і зборів до бюджету, яким встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181- III (далі по тексту -Закон № 2181- III) та частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року № 2535-XII (далі по тексту -Закон № 2535-XII), в результаті чого, на підставі підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва 12 травня 2010 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0000281530/0 яким донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 2938, 65 грн. та № 0000271530/0 на суму 109461, 74 грн.

Крім цього, в матеріалах справи міститься акт № 1019/15-30/33052511 від 25 серпня 2009 року про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку), яким встановлено, що розмір з податкового зобов'язання з земельного податку, зазначеного платником у податковій декларації, є меншим ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

На підставі вищезазначеного акту, Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва 24 березня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0011291530/3 яким донараховано зобов'язання за основним платежем 208 594, 20 грн. та за штрафними санкціями 10429, 71 грн.

Окрім того, в матеріалах справи містяться копії повідомлень про вручення поштових відправлень, відповідно до яких вищезазначені податкові повідомлення - рішення отримані відповідачем.

Також в судовому засіданні суду першої інстанції було встановлено, що вказані податкові повідомлення -рішення в адміністративному або судовому порядку оскаржені або скасовані не були.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ із змінами та доповненнями (надалі -Закон № 2181-ІІІ), чинного станом на час виникнення спірних правовідносин, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 5.1 вищевказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем подання податкової декларації.

Згідно підпунктів 6.2.1., 6.2.3, 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами органу податкової інспекції відповідачу було винесено перша податкова вимога від 06.10.2008 р. № 1/28038, та друга податкова вимога від 24.11.2008 р. № 2/3129, які була вручена відповідачу, що також підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштової кореспонденції, копії яких наявні в матеріалах справи.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 визначено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судом першої інстанції було встановлено, що станом на дату подання позову до суду, податковий борг відповідача не погашений, податкове зобов'язання є узгодженим та складає 331 424, 30 грн., станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції докази погашення податкового боргу відповідачем, відсутні.

Доводи апелянта, щодо того, що вимога позивача сплатити борг включена в реєстр вимог кредиторів (у зв'язку з ліквідацією суб'єкта господарювання), а тому борг не підлягає сплаті шляхом стягнення останнього в судовому порядку, не може братися колегіє суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 60 Господарського кодексу України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Статтею 61 Господарського кодексу України встановлено, що претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Судом першої інстанції було встановлено, що в свою чергу не було заперечене апелянтом, що повідомлення про ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій в друкованих органах не розміщувалось, але у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис «юридична особа знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності».

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, узгоджена сума податкового зобов'язання в розмірі 331 424, 30 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу відповідача, позивачем було вжито всіх передбачених Законом № 2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, відповідачем фактично визнано суму заборгованості, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 331 424, 30 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія-Капітал" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2011 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія-Капітал" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М