Постанова

від 28.03.2012 по справі 2а-17082/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17082/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.,

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"28" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Коротних А.Ю., Собків Я.М.,

при секретарі: Акуленко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Текс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2011 р. № 0004142304, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Текс»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2011 р. № 0004142304, згідно якого позивачу нараховане грошове зобов'язання у розмірі 4 316 091, 00 грн., у тому числі 4 316 090, 00 грн. -основний платіж та 1,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2011 р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилаються на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважають, що судом першої інстанції неправильно та неповно з'ясовані обставини, а постанову прийнято з порушення норм матеріального права.

27.03.2012 року до матеріалів справи приєднано заперечення ТОВ «Еліт Текс»до апеляційної скарги, в яких викладено прохання залишити оскаржувану постанову без змін. В обґрунтування своєї позиції ТОВ «Еліт Текс»зазначило, що акт перевірки складено на припущеннях посадової особи відповідача, без урахування фактичних обставин справи і наданих у ході перевірки документів.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень до неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 16.06.2011 р. проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Еліт Текс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Укртурпром ВС»та ТОВ «Астана К», за березень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1424/23-04/37357037.

Під час проведення зазначеної перевірки відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем п.198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ зі змінами і доповненнями, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, у сумі 4 316 090, 00 грн., у т.ч. березень 2011 року у сумі 4 316 090 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 р. №0004142304, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 316 090, 00 грн., а також застосовані штрафні санкції у розмірі 1, 00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Еліт Текс»(директор -Дабанли А.І.), як покупцем, і ТОВ «Укртурпром ВС»(директор- ОСОБА_3), як продавцем, був укладений договір №01-03/11 від 01.03.2011 р., за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті та номенклатурі, що визначені у накладних до цього Договору. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Укртурпром ВС»видало податкові накладні підписані директором ТОВ «Укртурпром ВС»ОСОБА_3, які містяться в матеріалах справи.

По взаємовідносинам з ТОВ «Укртурпром ВС»позивачем до складу податкового кредиту визначеного у рядку 10.1. податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року та Додатку №5 до декларації ТОВ «Еліт Текс»включено податок на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ «Укртурпром ВС»у сумі 2 263 007, 00 грн.

Крім того, між ТОВ «Еліт Текс»(директор -Дабанли А.І.), як покупцем, і ТОВ «Астана К»(директор - ОСОБА_4), як продавцем, був укладений договір №02-03/11 від 01.03.2011 р., за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті та номенклатурі, що визначені у накладних до цього договору. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Астана К»видало податкові накладні, підписані директором ОСОБА_4, що містяться в матеріалах справи.

По взаємовідносинам з ТОВ «Астана К»до складу податкового кредиту, визначеного у рядку 10.1. податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року та Додатку №5 до декларації ТОВ «Еліт Текс»включено податок на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ «Астана К»у сумі 2 053 082, 40 грн.

Як зазначено в матеріалах справи, ТОВ «Астана К»перебуває на обліку в ДПІ Шевченківського району м. Києва. Співробітниками ДПІ була проведена перевірка товариства та складено Акт від 08.06.2011 р. «№1404/23-08/37270449, з якого вбачається, що засновником та директором ТОВ «Астана К», є громадянка ОСОБА_4, яка будучи опитана ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, пояснила, що не має відношення до діяльності ТОВ «Астана К». Згідно з даними поясненнями ОСОБА_4 не підписувала жодних документів, які засвідчували б факт здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Астана К», та не уповноважувала на це будь-яких осіб. Вона пояснила, що на пропозицію невстановлених осіб за грошову винагороду їй запропонували зареєструвати віртуальну земельну ділянку, і тільки після підписання документів у нотаріуса вона дізналась, що є директором та засновником ТОВ «Астана К».

За юридичною і фактичною адресою ТОВ «Астана К»не знаходиться, про що складено акт за №1132/23-08 від 06.06.2011 року.

ТОВ «Астана К»порушено ст. 93 ЦК України від 16.01.2003 р. №435-ІV та ст. 1 Закону України від 15.05.2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»- місцезнаходження юридичної особи -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме -за юридичною адресою ТОВ «Астана К»та директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості. Тобто підтвердження правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту не являється можливим.

Перевіркою встановлено, що у ТОВ «Астана К», відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Отже, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Астана К»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Астана К».

Враховуючи, що у ТОВ «Астана К»відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, то операції підприємства у розумінні п. 1.32 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою; п. 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Отже, ТОВ «Астана К»здійснювало свою діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Астана К»відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Також, судом встановлено, що ТОВ «Укртурпром ВС»перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Співробітниками ДПІ було проведено перевірку товариства та складено акт від 06.06.2011 р. №1374/23-04/37270433, з якого вбачається, що засновником та директором ТОВ «Укртурпром ВС», є ОСОБА_3, який будучи опитаним ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, пояснив, що не має відношення до діяльності ТОВ «Укртурпром ВС». Згідно з даними поясненнями він не підписував жодних документів, що засвідчували б факт здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укртурпром ВС», та не уповноважував на це будь-яких осіб. Гр-н ОСОБА_3 пояснив, що на пропозицію невстановлених осіб за грошову винагороду йому запропонували зареєструвати віртуальну земельну ділянку, і тільки після підписання документів у нотаріуса він дізнався, що є директором та засновником ТОВ «Укртурпром ВС».

Також встановлено, що за юридичною і фактичною адресою підприємство не знаходиться.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість за березень 2011 року ТОВ «Укртурпром ВС»не встановлено, що мало вплив на формування цих показників у зв'язку з ненаданням документів.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2. ст. 1, п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, де первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно п. 2 ст. 3 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України зазначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів ( п. 188.1. ст. 188 ПК України).

Статтею 187 ПК України зазначено, що виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

ТОВ «Укртурпром ВС»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, зокрема, головних книг, журналів-ордерів та карток-рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки о авансам отриманим», податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт, тощо.

В акті перевірки зазначено, що операції ТОВ «Укртурпродукт ВС»та контрагентів-покупців не містять у суті своїх розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Укртурпродукт ВС»є виключно чи переважно формування податкового зобов'язання та податкового кредиту на адресу контрагентів. Таким чином, ТОВ «Укртурпродукт ВС»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

В акті перевірки відповідач вказав на те, що товар від продавця до покупця по вказаних договорах не передавався, оскільки відсутні (не надані для перевірки) акти приймання-передачі товару, довіреності, а також документи, які засвідчують транспортування та зберігання товару, договори купівлі-продажу між ТОВ «Еліт Текс», з одного боку, і ТОВ «Укртурпродукт ВС»і ТОВ «Астана К», з іншого боку, були укладені без мети настання реальних наслідків, носили безтоварний характер.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли, суд виходить з наступного.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до матеріалів не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару.

Статтею 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. (ст. 662 ЦК України).

Згідно ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 658 ЦК України зазначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Момент виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 ЦК України є обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Я вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 5.1. договорів купівлі-продажу №01-03/11, №02-03/11, доставка товару здійснюється Продавцем на склад Покупця. Вартість доставки товару не включається у загальну ціну товару і проводиться за рахунок Продавця.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками апеляційної скарги, що правочини укладені між ТОВ «Укртурпом ВС», ТОВ «Астана К»та ТОВ «Еліт Текс»не спричинили реального настання юридичних наслідків. Так, відповідно до баз даних ДПС податкової звітності та інформації одержаної в ході перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безготівкових операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У п. 198.6. ст. 198 ПК України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «Еліт Текс»безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від постачальників ТОВ «Укртурпром ВС», ТОВ «Астана К»у сумі 4 316 090 грн., у т.ч. березень 2011 року у сумі - 4 316 090 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Статтею 205 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нової постанови про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 189, 195, 196, 198, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2011 року -скасувати.

Постановити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Текс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2011 р. № 0004142304 - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Коротких А. Ю.

Собків Я.М.

Повний текст постанови виготовлено: 02.04.2012 року