Ухвала

від 29.03.2012 по справі 2а-6943/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6943/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій , -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій -було задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо проведення перевірки 08 лютого 2011 року. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо складання акту перевірки №66/23-2/36756438 від 08 лютого 2011 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, звернувся з апеляційною скаргою та просить суд задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 31 січня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено наказ №94 про проведення позапланової виїзної перевірки TOB «Бізнес Стандарт Універсал»на підставі п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України та у зв'язку із порушенням кримінальної справи за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємства при придбанні товару (послуг) у TOB «Бізнес Стандарт Універсал», передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

08 лютого 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку TOB «Бізнес Стандарт Універсал»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, за результатами якої складено Акт № 66/23-2/36756438.

Перевіркою встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, здійснених TOB «Бізнес Стандарт Універсал»при придбанні та продажу товарів (послуг). Крім того, податковий орган посилається на те, що в порушення ст. ст. 662, 665, 656 ЦК України товар по вказаних правочинах не був переданий.

Перевіркою також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, які підпадають під визначення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість».

В підтвердження своїх висновків податковий орган посилається на те, що господарську діяльність від імені TOB «Бізнес Стандарт Універсал»здійснювали не встановлені особи, за юридичною адресою підприємства відсутні первині та бухгалтерські документи, а саме договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь - які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем з ПП «Тмекспорт», ТОВ «Експедеційна компанія «Транссервіс», ТОВ «Маршал-Трейд-Ойл», TOB «Агрос-Трейдінг», TOB «Торгівельний дім «Нафтопостач», TOB «Юг-Контракт»були укладені договори купівлі - продажу та поставки товару (послуг).

Виконання вказаних договорів впродовж липня - жовтня 2010 року підтверджується актами приймання-передачі, податковими накладними, Специфікаціями та видатковими накладними по вищезазначеним договорам, які залучені до матеріалів справи.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»- процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:, зокрема, встановлення факту здійснення господарської операції, встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 207 ГК України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявні документи на підтвердження господарських операцій (взаємовідносин) між позивачем та контрагентами по вищезазначеним правочинам, а саме господарські договори, акти виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні, квитанції тощо.

Вказаний товар був прийнятий та оплачений позивачем.

А тому посилання відповідача на нікчемність, укладених позивачем правочинів є безпідставні.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2011 року про скасування постанови від 24 січня 2011 року старшого слідчого в особливо важливих справах Слідчого відділу податкової міліції ДПА у м. Києві Горботюка О.В. про порушення кримінальної справи за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємства при придбанні TOB «Бізнес Стандарт Універсал»вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора TOB «Бізнес Стандарт Універсал»та вищезазначеними контрагентами позивача на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевірка позивача податковим органом проведена з порушенням п. 79.2. ст. 79 ПК України, якою встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, відповідно до п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України - документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, доказів на підставі яких документів фінансової і податкової звітності, а також первинних бухгалтерських документів було проведено невиїзну документальну перевірку та докази отримання позивачем повідомленням про вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки відповідачем не надано.

В матеріалах справи відсутні також докази направлення на адресу позивача запиту «Про надання пояснень та їх документального підтвердження»від 31 грудня 2010 pоку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевірка проведена відповідачем з порушенням Закону України «Про державну податкову службу Україні»та норм Податкового кодексу України, а дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення перевірки позивача та складання акту перевірки №66/23-2/36756438 від 08 лютого 2011 року є незаконними.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2011 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 05 квітня 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 04 квітня 2012 року.