Постанова

від 04.08.2011 по справі 2а-6943/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2011 року 16:39 № 2а-6943/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Стандарт Універсал" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.08.2011 року о 16 год. 39 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо визнання та визначення в акті перевірки №66/23-2/36756438 від 08.02.2011 р. нікчемних правочинів, здійснених ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»при придбанні та продажу товарів (послуг).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що перевірка Відповідачем проведена в порушення Закону України «Про державну податкову службу»та норм Податкового кодексу України, а дії Відповідача щодо проведення перевірки Позивача та складання акту перевірки № №66/23-2/36756438 від 08.02.2011 р. є незаконними. Висновки органу державної податкової служби про безтоварність та нікчемність правочинів без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів бухгалтерської і фінансової звітності не можуть вважатись достатньо обґрунтованими.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що Позивач здійснює діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з надання податкової вигоди третіх осіб. Також Відповідач посилається на те, що Позивачем не надано суду переконливих документів, що спростовували б висновки Акту перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва 31.01.2011 р. винесено Наказ №94 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. та у зв'язку із порушенням кримінальної справи за фактом скоєння невстановленми слідством особами фіктивного підприємства при придбанні у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»вчиненого повторно, за ознаками злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва 08.02.2011 р. винесено Акт № 66/23-2/36756438 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.10.2010 р. (надалі по тексту Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано, що за юридичною адресою підприємства відсутні первині та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь - які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Так, в ході перевірки на юридичну адресу ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»(код ЄДРПОУ 36756438) відповідачем направлено запит від 31.12.2010 № 19923/10/23-211. Відповідь на який позивачем не надано.

Працівниками головного відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»(код ЄДРПОУ 36756438) м. Київ, вул. Городецького, 11 Б та фактичну адресу - Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 46. В результаті чого встановлено, що підприємство та його посадові за особи за вищевказаними адресами не знаходяться, про що складено акти перевірки місцезнаходження б/н від 28.01.2011 року.

В акті перевірки є посилання на протокол допиту свідка від 18.01.2011, а саме директора ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно якого встановлено, що ОСОБА_3 погодилась тимчасово перереєструвати на своє ім'я та бути директором ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»протягом декількох місяців, у зв'язку з тим, що попередній власник виїжджає за кордон, а також те, що вона не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності Товариства. Такі підприємства як ТОВ «БДМ ОСОБА_4», ТОВ «Юргаінвестсервіс», ТОВ «Юг-Контракт», ТОВ «ТД «Нафтопостач», ТОВ «Справа наша», ТОВ «СВ «Альтера», ТОВ «Пулінг», ТОВ «Дельта торг»та їх службові особи їй взагалі не знайомі, з ними ОСОБА_3, як директор ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», будь-яких угод не підписувала та не здійснювала фінансово-господарської діяльності, що стосується купівлі-продажу товарів, надання та придбання послуг, або виконання та отримання робіт в період з часу реєстрації на її ім'я ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал».

В постанові про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ від 24.01.2011 зазначено наступне.

«Досудовим слідством встановлено, що одні і ті ж невстановлені слідством особи, з корисливих мотивів, скоїли злочин, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України, а саме: із корисливих спонукань, з метою прикриття незаконної діяльності, здійснили перереєстрацію суб'єкту підприємницької діяльності ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»(код за ЄДРПОУ 36756438) на ОСОБА_3.

Допитана в ході досудового слідства ОСОБА_3 показала, що невстановлені слідством особи, шляхом обману, змусили її підписати установчі та реєстраційні документи ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», відкрити розрахунковий рахунок даного підприємства. Крім цього ОСОБА_3 показала, що податкову звітність даного підприємства не складала, не підписувала та не подавала в контролюючі органи, первинні документи (договори, накладні, податкові накладні) від імені ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»не укладала і не підписувала, відношення до фінансово-господарської діяльності даного підприємства не має.

Після державної перереєстрації зазначеного суб'єкту підприємницької діяльності в відповідних державних органах влади, невстановлені слідством особи усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, використали реєстраційні, статутні документи та печатку ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», з метою прикриття незаконної діяльності шляхом здійснення фінансових та інших господарських операцій від імені вказаного суб'єкта підприємницької діяльності, не будучи при цьому ідентифікованими контролюючими та правоохоронними органами.

... в діях невстановлених слідством осіб є достатні дані, які вказують на наявність ознак складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України».

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 закону України «Про Державну податкову службу в Україні»завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі). Відповідно до ст. 3 цього ж Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Згідно ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509/ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій виконують функції по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, та ін.

Відповідно до п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, в Акті №66/23-2/36756438 від 08.02.2011 р. встановлено про результати невиїзної документальної перевірки, а в Наказі № 94 від 31.01.2011 р. зазначено позапланову виїзну перевірку.

Відповідачем не надано суду переконливих доказів на підставі, яких документів було проведено невиїзну документальну перевірку та докази отримання Позивачем повідомленням про вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з ч.1, 2 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Крім того, вимоги щодо аналізу правомірності оподаткування фінансово-господарських операцій на підставі первинних бухгалтерських документів та документів фінансової і бухгалтерської звітності, також передбачаються Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772 (п.6 Розділ І, підп.5.2 п.5 Розділу II).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що документальна перевірка повинна проводитись на підставі перелічених у згаданому підпункті документів фінансової і податкової звітності, а також первинних бухгалтерських документів.

Відповідач посилається на направлення на адресу Позивача запиту «Про надання пояснень та їх документального підтвердження»від 31.12.2010 р., проте доказів направлення або вручення Позивачу даного запиту суду не надано.

Судом встановлено, що 01.07.2010р. між Позивачем та Приватним підприємством «ТМЕКСПОРТ»було укладено договір поставки оптової партії товарів (надалі по тексту Договір), відповідно до умов якого ПП «ТМЕКСПОРТ»зобов'язувалося поставити Позивачу товар (надалі по тексту товар), а Позивач зобов'язувався приймати і оплачувати поставлений товар в порядку, установленому Договором (копія Договору залучена до матеріалів справи).

Відповідно до умов Договору, впродовж липня 2010р. ПП «ТМЕКСПОРТ» передавало Позивачу товар окремими партіями, а Позивач в порядку, встановленому Договором, у повному обсязі прийняв товар, в тому числі нарахований на вартість товару ПДВ (копії видаткових накладних, податкових накладних, залучені до матеріалів справи).

Крім того, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕДЕЦІЙНА КОМПАНІЯ «ТРАНССЕРВІС» 20.07.2011 р. було укладено договір купівлі-продажу товарів (надалі по тексту Договір), відповідно до умов якого ТОВ «ЕКСПЕДЕЦІЙНА КОМПАНІЯ «ТРАНССЕРВІС»зобов'язувалося поставити Позивачу товар (надалі по тексту товар), а Позивач зобов'язувався приймати і оплачувати поставлений товар в порядку, установленому Договором (копія Договору залучена до матеріалів справи).

Відповідно до умов Договору, впродовж липня 2010р. ТОВ «ЕКСПЕДЕЦІЙНА КОМПАНІЯ «ТРАНССЕРВІС»передавало Позивачу товар окремими партіями, а Позивач в порядку, встановленому Договором, у повному обсязі прийняв товар, в тому числі нарахований на вартість товару ПДВ (копії накладних, податкових накладних, залучені до матеріалів справи).

Також, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛ-ТРЕЙД-ОЙЛ»30.07.2011 р. було укладено договір поставки у відповідності до Специфікації (Додаток №1) (надалі по тексту Договір), відповідно до умов якого ТОВ «МАРШАЛ-ТРЕЙД-ОЙЛ»зобов'язувалося поставити Позивачу товар (надалі по тексту товар), а Позивач зобов'язувався приймати і оплачувати поставлений товар в порядку, установленому Договором (копія Договору та Специфікації залучена до матеріалів справи).

Відповідно до умов Договору, впродовж липня 2010р. ТОВ «МАРШАЛ-ТРЕЙД-ОЙЛ»передавало Позивачу товар, а Позивач в порядку, встановленому Договором, у повному обсязі прийняв товар, в тому числі нарахований на вартість товару ПДВ (копії акту приймання-передачі, податкова накладна, та видаткова накладна залучені до матеріалів справи).

В матеріалах справи наявні наступні договори - Контракт купівлі продажу партії товару від 08.10.2010 р. укладено між Позивачем та ТОВ «АГРОС-ТРЕЙДІНГ»; Договір поставки №11-2010 від 28.09.2010 р. укладено між Позивачем та ТОВ «Торгівельний дім «Нафтопостач»; Господарський договір поставки №бс040701 від 04.07.2010 р. укладено між Позивачем та ТОВ «Юг-Контракт».

Відповідно до умов вищезазначених Договорів, впродовж липня -жовтня 2010р. контрагенти (вищезазначені) передавали Позивачу товар, а Позивач, в порядку встановленому Договорами, у повному обсязі приймав товар, в тому числі нарахований на вартість товару ПДВ (копії актів приймання-передачі, податкові накладні, Специфікації та видаткові накладні по вищезазначеним Договорам залучені до матеріалів справи).

Крім того в матеріалах справи міститься Договір №3108 від 31.08.2010 р. укладеного між ТОВ «Справа Наша»(Кредитор) та ТОВ «Будівельна Компанія «АДАГ»(Первісний Боржник), Позивачем (Новий Боржник). У відповідності до даного договору, Первісний Боржник передає, а Новий Боржник приймає на себе в повному обсязі зобов'язання Первісного Боржника по поставці товару згідно договору купівлі-продажу № 2008 від 20 серпня 2010 року на суму 47 940 000,00 (сорок сім мільйонів дев'ятсот сорок тисяч) гривень, в т.ч. ПДВ-20%. Кредитор не заперечує проти заміни Первісного божника Новим боржником по поставці товару згідно договору купівлі-продажу № 2008 від 20 серпня 2010 року на суму 47 940 000,00 (сорок сім мільйонів дев'ятсот сорок тисяч) гривень, в т.ч. ПДВ-20%, і, підписуючи зі своєї сторони даний правочин, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених даним Правочином.

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені між позивачем та його контрагентами, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 В«Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової службиВ» , процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не було використано наданих йому законодавством можливостей для встановлення факту правомірності укладання угод між Позивачем та його контрагентами.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених угод, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Поруч з тим, протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, згідно з положеннями ст.323 Кримінально-процесуального кодексу України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому, згідно ст.76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься Постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 15.06.2011 р. про скасування постанови від 24.01.2011 р. старшого слідчого в особливо важливих справах ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві ОСОБА_5 про порушення кримінальної справи за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємства при придбанні ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»та вищезазначеними контрагентами Позивача на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Відповідачем проведена перевірка з порушенням Закону України «Про державну податкову службу Україні»та норм Податкового кодексу України, а дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення перевірки Позивача та складання акту перевірки №66/23-2/36756438 від 08.02.2011 р. є незаконними.

А також суд зазначає, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»та вищезазначені контрагенти Позивача ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин справи та вимог законодавства.

В цілому погоджуючись з обґрунтованістю вказаної вимоги, суд вважає за необхідне їх уточнити при прийнятті рішення по справі, користуючись правом, наданим йому ч. 2 ст. 11 КАС України виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

А саме, суд вважає, що потрібно визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо проведення перевірки 08.02.2011р. та визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо складання акту перевірки №66/23-2/36756438 від 08.02.2011 р.

Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо проведення перевірки 08.02.2011р.

3.Визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо складання акту перевірки №66/23-2/36756438 від 08.02.2011 р. .

4. Судові витрати в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал»за рахунок Державного бюджету України.

5. Після набрання постановою законної сили скасувати ухвалу про забезпечення адміністративного позову від 18.05.2011 р.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук