Ухвала

від 28.03.2012 по справі 2а-6908/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6908/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.,

суддів - Денісова А.О.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання - Губі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного м. Києва від 30 серпня 2011 р. у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Уніс»до Київської регіональної митниці про оскарження податкових повідомлень форми «Р»від 29.03.2011 № 81 та від 29.03.2011 № 82,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Уніс»звернулося до суду із позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень Київської регіональної митниці форми «Р»від 29.03.2011 № 81 та від 29.03.2011 № 82.

Постановою Окружного адміністративного м. Києва від 30 серпня 2011 року позов задоволено

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт зазначає , що судом першої інстанції вбули недостатньо досліджені усі обставини справи, що привело до винесення необґрунтованого рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Київською регіональною митницею проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ПП «Уніс»законодавства України з питань митної справи, за наслідком якої складено акт № 3/11/100000000/23163070 від 10.03.2011 (далі -Акт перевірки). Відповідачем донараховано митних платежів, податку на додану вартість разом із штрафними санкціями та прийнято оскаржувані податкові повідомлення форми «Р»від 29.03.2011 за № 81 та № 82.

Підставою для прийняття даного рішення стало виявлені внаслідок перевірки заниження митної вартості завезених в Україну товарів (плитка із сланцю пиляного та бруківка колота із сірого пісковику - далі разом «товар»). Згідно отриманої Державною митною службою України відповіді від митних органів Індії були визначена не відповідність заявленої митної вартості, тобто підприємством занижена митна вартість завезених в Україну товарів (плитка із сланцю пиляного та бруківка колота із сірого пісковику - далі разом «товар»). Таке заниження полягає у невірному визначені позивачем вартості транспортування товару, оскільки згідно відомостей, отриманих відповідачем від митних органів Індії, товари ввозилися на умовах FOB (основне перевезення не оплачено: франко-борт (... назва порту відвантаження) ), а позивачем декларувались такі товари на умовах ввезення CIF (основне перевезення оплачено: вартість, страхування та фрахт (... назва порту призначення) ) згідно «Інкотермс 2000».

Судом встановлено, що між ПП «Уніс»(покупець) та "Milwood Assets" (продавець) укладено контракт № 6 від 01 квітня 2008 року (далі - Контракт), у відповідності до якого продавець продає, а покупець купує товар, кількість асортимент та якість якого вказано в специфікаціях до Контракту. За умовами даного Контракту п.1.2.Відвантаження товару може відбуватися за дорученням продавця іншими компаніями. Згідно п.3.4. зазначеного Контракту датою поставки визначається дата вантажної накладної, що виписана транспортною фірмою , яка має товар для перевезення. Пп. 3.6. Контракту встановлено, що умови поставки узгоджуються сторонами у специфікаціях до нього.

Специфікаціями до Контракту №№ 8/1, 8/3, 8/4, 8/5, 8/6, 8/7, 9/1, 5 визначено Товар, його кількість, асортимент та якість. Поряд з цим, встановлено умову поставки CIF-Illychivsk.

Таким чином, сторонами Контракту визначено умови поставки товару CIF.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2000 р. згідно із умовою поставки CIF.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судоплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристиками, аналогічними визначеними у договорі купівлі-продажу та за умовами поставки CIF витрати за перевезення товару несе продавець, а не покупець.

Судом першої інстанції також досліджені надані митною службою документи, згідно яких судом встановлено, що в інвойсах на англійській мові зазначаються графи», e». Згідно Інтернет сервісів перекладу ( http://mediaua.com.ua/perevod ; http://pereklad.online.ua/anglo-russkiy/ ) вказані слова мають значення «Експортер», «Вантажоотримувач»та «Покупець».

З доданих інвойсів митними органами Індії (зокрема, № EXP/07DTD 06/04/2009; EXP/40 DTD 29/04/2009; EXP /27DTD 22/04/2009; EXP/39 DTD 28/04/2009; EXP/44 DTD 01/05/2009) та документів «Ракіng list»судом вбачається, що експортером є компанія Jay International, вантажоотримувачем є Milwood Assets, а покупцем є позивач. Місцем поставки є порт Іллічівськ.

Крім того, необхідно зазначити, що Контракт укладений між сторонами ПП «Уніс»ё Україна(покупець) з однієї сторони і Assets"В.V.I. (продавець) Адреса продавця визначена в контракті і це не Україна, а Британські Віргінські Острови.

Як вбачається з відповіді наданої митною службою Індії з перевірених ними документів вбачається, що фірма "Earth Stone World Wide" експортувала плитку до фірми "Milwood Assets" Україна, що не відповідає умовам вищевказаного контракту.

В той же час, частково в інвойсах, де експортером є компанія Earth Stone Worldwide вантажоотримувачем є відмінні від позивача особа «Bank of Ukraine». Як встановлено судом першої інстанції з досліджених документів, вказана компанія жодного відношення до позивача не має. Ці обставини не спростовуються і відповідачем. За зазначених обставин суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що у відповіді митної служби Індії, яка надійшла до Державної митної служби України містяться відомості щодо виконання поставок іноземними фірмами, які не мають відношення до проведених поставок за вказаним Контрактом між сторонами ПП «Уніс»та «Milwood Assets».

Поряд з цим, згідно документів BILL OF LADING FOR OCEAN TRANSPORT OR MULTIMODAL TRANSPORT (Shipper -це вантажовідправник згідно перекладу Інтернет сервісів ( http://mediaua.com.ua/perevod ; http://pereklad.online.ua/anglo-russkiy/) відправником товару є компанія EARTH STONE WORLDWIDE, вантажоотримувачем є Milwood Assets, а покупцем є позивач. Місцем поставки є порт Іллічівськ.

За наведених обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлені обставини не суперечать умовам Контракту, оскільки поставка може бути здійсненна за дорученням продавця іншими компаніями. Такі компанії відношення до позивача не мають, та за умовами Контракту ці відносини між такою компанією постачальником та ПП «Уніс»не регулюють.

Згідно наданих висновків Державного гемологічного центру України за результатами експертизи й оцінки каменів, ціни на товар згідно Контракту є відповідними для поставки партії на умовах CIF Іллічівськ (долучено до матеріалів справи). Зміст інвойсів, документів «Раking list», BILL OF LADING FOR OCEAN TRANSPORT OR MULTIMODAL TRANSPORT, вказує на те, що вантажоотримувачем є "Milwood Assets" з місцем доставки порт Іллічівськ, зазначаючи про статус ПП «Уніс»як покупця. Вказане додатково зазначає, що поставка товару відбувалась за дорученням та в інтересах, та в місце призначення вантажоодержувача, яким є "Milwood Assets" з місцем отримання порт Іллічівськ. Жодних контрактів на поставку товару ПП «Уніс»з компаніями Jay International та EARTH STONE WORLDWIDE не укладало.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 Митного кодексу України, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Під фактами, які мають юридичне значення слід розуміти факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон України.

Відповідно до п. 35 ст. 1 Митного кодексу України, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України -це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

У ст. 40 Митного кодексу України зазначено, що митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Обставини адміністративної справи підтверджують про виконання ПП «Уніс»вимог чинного митного законодавства.

У свою чергу, працівниками митниці здійснено митне оформлення товару відповідно до поданих вантажних митних декларацій, яке включає також і митний контроль у вигляді перевірки правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових) платежів.

Ст. 43 Митного кодексу України встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно ВМД № 100000028/9/025209, № 100000028/9/025817, № 100000028/9/026017, № 100000028/9026017, № 100000028/9/025937, № 100000028/9/026119, № 100000028/9 025924 позивачем задекларовано умови поставки CIF. Та як вбачається з огляду декларацій митної вартості, зокрема № 100000028/9/025817 наявна відмітка митної служби від 03.06.09 р. «митну вартість визнано». Аналогічні відмітки про визнання митної вартості знаходяться на деклараціях митної вартості № 100000028/9/026017 від 18.06.09 р., № 100000028/9 025924 від 11.06.09 р., № 100000028/9/026119 від 25.06.09 р., № 100000028/9/025209 від 23.04.09 р.

Під час здійснення митного контролю посадовими особами Київської регіональної митниці зауваження до вантажних митних декларацій, поданих підприємством, не надійшли, підтверджено правильність та достовірність заповнених вантажних митних декларацій.

Оскільки своїм правом на відмову у митному оформленні товару, на підставі можливого виявлення порушень такого оформлення, митниця не скористалася, прийняття податкових повідомлень за наслідками перевірки є безпідставним.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(що діяла на час виникнення спірних правовідносин) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III (що діяла на час виникнення правовідносин) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Так, згідно з цим підпунктом контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Оспорювані податкові повідомлення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій позивачем податковій декларації.

Здійснюючи митне оформлення товару за поданими вантажними митними деклараціями, відповідач пропустив на митну територію України вищезазначені товари. З огляду на наведене вище, судова колегія вважає, що правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань Київська регіональна митниця не мала.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при вирішенні адміністративної справи суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову і ухвалив законне рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О.

Міщук М.С.

Ухвала складена у повному обсязі 29.03.2012 року.