Постанова

від 03.04.2012 по справі 2а/2370/7682/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/7682/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.С.,

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Вівдиченко Т.Р., Федотова І.В., розглянувши адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області та Відділення виконавчої дирекції в м. Каневі Черкаської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі до Відділення виконавчої дирекції в м. Каневі Черкаської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, сторонами подано апеляційні скарги, в яких Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови позовних вимог та прийняти нове судове рішення в цій частині, яким задовольнити його позовні вимоги повністю, а Відповідач - скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Відповідача підлягає частковому задоволенню, а Постанова суду першої інстанції -скасуванню в частині, з ухваленням нової Постанови в цій частині, якою у задоволені адміністративного позову слід відмовити, з наступних підстав.

Позивачем подано адміністративний позов, в якому він просить стягнути з Відповідача щомісячну адресну допомогу за період з червня по серпень 2011 року у сумі 56 075,50 грн. та пенсію по інвалідності призначену гр. ОСОБА_2 у сумі 2 292, 00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не прийнято до відшкодування витрати Позивача на виплату та доставку державної адресної допомоги.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Статтею 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-VI (далі -Закон № 1058-VI) встановлено, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.

Згідно із п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26.03.2008 року № 265 (далі -Постанова № 265), у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 30 Закону № 1058-VI, пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість Відповідача, призначається відповідно до Закону № 1105-XIV.

До страхових виплат, передбачених Законом № 1105-XIV, адресна допомога, визначена Постановою № 265 не включається.

Таким чином, дія Постанови № 265 не поширюється на Відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги , оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом № 1058-VI, який визначає обов'язки саме Позивача, а тому відшкодуванню Відповідачем не підлягає, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, зокрема, викладеною в його Ухвалі від 13.01.2011 року (за № 13330493 в ЄДРСРУ).

Щодо відшкодування пенсії по інвалідності призначеної гр. ОСОБА_2 у сумі 2 292, 00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із Списку осіб, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що не прийняті до заліку ВД ФССНВ за серпень 2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 8), ОСОБА_2 призначено основний розмір пенсії у сумі 112,12 грн. та державну адресну допомогу у сумі 651,88 грн., як зазначено вище адресна допомога Відповідачем не відшкодовується, щодо основної пенсії, колегія суддів зазначає, що відшкодуванню підлягає основний розмір пенсії за період з червня по серпень 2011 року у сумі 336, 36 грн., в зв'язку із наступним.

Відповідно до ст. 72 Закону № 1058-VI, пенсійне забезпечення громадян здійснюється за рахунок страхових джерел Пенсійного фонду. Джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду.

Згідно із п. 1 статті 58 Закону № 1058-VI, Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовлює документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії та допомоги.

Відповідно до ст. 6 Закону 1105-XIV, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначено в якості Страхувальника у сфері соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Стаття 81 Закону № 1788-XII передбачає, що призначення та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Статтею 27 цього Закону передбачено, що громадянам України, переселенцям з інших, держав, які не працювали в Україні, пенсії не по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Статтею 15 Закону № 1105-XIV, передбачено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Крім того, частиною другою ст. 2 Закону № 1105-XIV визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно з законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Пунктом 5 частини першої ст. 24 Закону № 1105-XIV встановлено, що Фонд зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи наданням соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування донесених ним витрат.

Статтями 21 та 28 Закону № 1105-XIV, передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Положення частини другої п. 5 ст. 24 Закону № 1105-XIV, встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку із виплатою пенсій, передбачених ст. 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають відшкодуванню Фондом, що підтверджується ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якої Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Сумісною Постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.

Згідно із п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, зокрема, викладеною в його Ухвалі від 02.12.2010 року (за № 12633016 в ЄДРСРУ).

В зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідачем правомірно відмовлено у відшкодуванні адресної допомоги, проте, основний розмір пенсії призначеної гр. ОСОБА_2 за період з червня по серпень 2011 року у сумі 336, 36 грн. підлягає відшкодуванню.

Згідно із п. 3 ст. 198 та ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

А відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, тому, Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року скасовується в частині з ухваленням нової Постанови в цій частині, якою у задоволені адміністративного позову відмовляється.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції в м. Каневі Черкаської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України задовольнити частково, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області залишити без задоволення, Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року в частині задоволення адміністративного позову щодо стягнення з Відділення виконавчої дирекції в м. Каневі Черкаської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Героїв Дніпра, 41, ідентифікаційний код 25875082) на користь Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області витрат на виплату державної адресної допомоги ОСОБА_2 за червень, липень, серпень 2011 року у сумі 1955,64 скасувати, ухвалити нову Постанову в цій частині, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

В іншій частині Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федотов І.В.