Ухвала

від 12.03.2012 по справі 2а-5224/11/0170/24

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5224/11/0170/24

12.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Санаторій Полтава Крим"- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.10.11;

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Санаторій Полтава Крим"- ОСОБА_4, довіреність № 208 від 16.05.11;

представник відповідача, Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим- ОСОБА_5, довіреність № 259/9/10-00 від 18.01.12;

представник відповідача, Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим- ОСОБА_6, довіреність № 402/9/10-00 від 27.01.12;

представник відповідача, Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим- ОСОБА_7, довіреність № 403/9/10-00 від 27.01.12;

розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 12.09.11 у справі № 2а-5224/11/0170/24

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Санаторій Полтава Крим" (вул. Морська, 8, м.Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Курортна 57, м.Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Санаторій Полтава Крим" звернулось з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, уточнивши позовні вимоги просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000372301 від 20.04.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання по платежу податок на прибуток в розмірі 52173,10грн., №0000362301 від 20.04.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання по платежу податок на додану вартість в розмірі 928784,72грн., №0000502301 від 26.05.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання по платежу податок на додану вартість в розмірі 242670,81грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2011 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Санаторій Полтава Крим" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим №0000372301 від 20.04.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання по платежу податок на прибуток в розмірі 52173,10грн., №0000362301 від 20.04.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання по платежу податок на додану вартість в розмірі 928784,72грн., №0000502301 від 26.05.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання по платежу податок на додану вартість в розмірі 242670,81грн. Стягнуто на користь позивача Відкритого акціонерного товариства «Санаторій Полтава Крим»з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 гривень 40 копійок.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні на задоволенні апеляційної скарги наполягали.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Сакської ОДПІ в АР Крим в період з 10 березня по 05 квітня 2011 року на підставі наказу про проведення планової документальної перевірки позивача №159 від 23.02.2011 року та направлення на проведення перевірки, що наявне в матеріалах справи, проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Санаторій «Полтава-Крим»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої був складений акт №410/23-01/05532345 від 12.04.2011 року (наявний в матеріалах справи).

В Акті №410/23-01/05532345 від 12.04.2011 року встановлено порушення ВАТ «Санаторій «Полтава-Крим»:

-пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, ст.30 від 17.09.2008 р. №514-VІ «Про акціонерні товариства»з врахуванням внесених змін Законом України від 27.04.2010 року №2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та Законом України від 03.12.2010 року №2774-VI «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році»позивачем не нараховані та не виплачено дивіденди грошовими коштами у сумі 166953,92грн., що склало 30% нерозподіленого прибутку минулих років та занижено авансовий внесок з податку на прибуток, нарахований на суму дивідендів за І півріччя 2010 року у сумі 41738,48грн.;

-пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями - встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість всього на суму 743027,77грн., в т.ч.: березень 2010 року -355,92грн., за червень 2010 р. -357959,33грн., за липень 2010 року -56250,00грн., за серпень 2010 року -25265,42грн., за вересень 2010 року -70827,64грн., за жовтень 2010 року -50204,04грн., за грудень 2010 р. -182165,42грн.

На підставі вказаного акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.04.2011 року №0000372301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 52173,10грн., з яких 417738,48грн. - за основним платежем, 10434,62грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, від 20.04.2011 року №0000362301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 928784,72грн., з яких 743027,77грн. - за основним платежем, 185756,95грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Також судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Сакської ОДПІ в АР Крим 11 травня 2011 року на підставі наказу №320 від 21.04.2011 року проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Санаторій «Полтава-Крим»з питань правомірності нарахування податкового кредиту по декларації з ПДВ за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р., за результатами якої був складений акт №484/2301/05532345 від 16.05.2011 року (наявний в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач направив відповідачу первинні документи та договори з ТОВ "Фірма "Парол".

В Акті №410/23-01/05532345 від 12.04.2011 року зазначено про порушення ВАТ «Санаторій «Полтава-Крим»п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість всього на суму 242669,82грн., в тому числі за січень 2011 року -25346,71 грн., за лютий 2011 року -217323,11 грн.

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 року №0000502301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 242670,81грн., з яких 242669,81грн. -за основним платежем, 1грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

З акту перевірки №410/23-01/05532345 від 12.04.2011 року вбачається, що відповідачем встановлено порушення позивачем пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», ВАТ «Санаторієм «Полтава-Крим»до складу валових витрат надмірно віднесена сума операцій з ДП «Антаріум»у 4 кварталі 2010 року у сумі 233724,17 грн. Від ДПІ у Вишгородському районі м. Києва отриманий акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ДП «Антаріум»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у зв'язку з відсутністю за юридичною адресою; неможливістю проведення зустрічних перевірок контрагентів вказаного підприємства. Згідно акту звірки, у ДП «Антаріум»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

З акту перевірки вбачається, що враховуючи те, що у ДП «Антаріум»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України податковий орган дійшов висновку про те, що укладені позивачем з вказаним СПД угоди не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

По виписаним нікчемним угодам по постачальнику ДП «Антаріум»у розділі 3.1.2 акту перевірки у порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4. п.п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) встановлено завишення податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 46744,84 грн.

Судом першої інстанції по ТОВ «Проф-Строй»встановлено, що сума здійснених поліпшень основних фондів віднесена ВАТ «Санаторієм «Полтава-Крим»у сумі 2525,53 грн. за 2 квартал 2010 року до складу валових витрат по рядку 04.10 «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин»Декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що від ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва отримана інформація № 1904/7/234-11 від 30.03.2011р., згідно якої станом на 30.03.2011р. підприємство ТОВ «Проф-Строй»має стан - 14 - визнано банкрутом. Голова ліквідаційної комісії відмовився від проведення перевірки; документи для проведення перевірки на підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту не надані; свідоцтво платника ПДВ вказаного СПД анульовано 22.10.2010 року за власним бажанням підприємства; декларація з ПДВ за червень 2010 року не визнана як податкова звітність; у постачальників СПД відсутні необхідні умови для здійснення фінансово-господарської операцій.

Від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва отриманий акт від 04.10.2010р. №3402/231- 00/36487114 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Проф-Строй" (код за ЄДРПОУ 36487114) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ "Антраль" (код за ЄДРПОУ 36201112) за березень- квітень 2010, ТОВ "Торгсельпром" (код за ЄДРПОУ 36700799) за березень 2010, ТОВ "Фортунаюг" (код за ЄДРПОУ 36813147) за березень-квітень 2010, ТОВ "Метагро-Стилл" (код за ЄДРПОУ 36579074) за жовтень-листопад 2009 та січень 2010 ПП "Сервіс-Компані" (код за ЄДРПОУ 35106359) за квітень 2010р. ПП "Промхімснаб" (код за ЄДРПОУ 34318608) за травень 2010», згідно якого за наявною інформацією ТОВ "Проф-Строй" не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання, власні або орендовані земельні ділянки, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має достатньої кількості персоналу для здійснення відповідної діяльності, а також використовують у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними «податковими ямами»та не виконує податкових зобов'язань перед бюджетом. Враховуючи вищенаведене, правочини, здійснені ТОВ "Проф-Строй" з контрагентами-постачальниками не спрямовані на реальне настання правових наслідків (п. 5, ст. 203 ЦК України), та згідно ч.1 ст. 203 ЦК України суперечить інтересам держави і мають ознаки нікчемності. Як слід, правочини які були здійснені ТОВ "Проф-Строй" з контрагентами-покупцями, також не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечить інтересам держави і мають ознаки нікчемності; право податкового кредиту по виданим вказаним підприємством податковим накладним не виникає.

Також з матеріалів справи вбачається, що по ПП «Т-Груп»сума здійснених поліпшень основних фондів віднесена ВАТ «Санаторієм «Полтава-Крим»у сумі 19215,96 грн. за 4 квартал 2010 року до складу валових витрат по рядку 04.10 «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин»Декларації з податку на прибуток за 2010 рік.

Від ДПІ у м. Черкаси отриманий акт № 436/23-2/36543851 від 14.02.2011р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Т- Груп»(код 36543851) з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 23.06.2009 року по 31.12.2010 року». У ході перевірки встановлено, що ПП «Т-Груп»створене з метою мінімізації сплати податків, за результатами перевірки якого встановлено порушення ст.203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

З акту перевірки вбачається, що у порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) встановлено завищення податкового кредиту ВАТ «Санаторієм «Полтава-Крим»по операціям з підрядником ТОВ «Фірмою «Парол»всього у сумі 129178,91 грн. за грудень 2010 року, в тому числі по податковим накладним № 441 від 27.12.2010р. на роботи по договору № 306 від 02.12.2010р., додаткові роботи ВГЛ «Стара», 1 поверх санаторію «Полтава-Крим»всього на суму 340394,31 грн., в т.ч. ПДВ 56732.39 грн., податкова накладна № 440 від 24.12.2010р. на роботи по договору № 309 від 02.12.2010р., додаткові роботи спального корпусу № 1, санаторію «Полтава-Крим»на суму 60031,20 грн., в т.ч. ПДВ 10005.20 грн., податкова накладна № 439 від 24.12.2010р. на роботи по договору № 307 від 09.12.2010р., демонтажні роботи 2-4 поверхів спального корпусу № 2, санаторію «Полтава-Крим»на суму 259135.90 грн., в т.ч. ПДВ 43189.32 грн., податкова накладна № 438 від 24.12.2010р. на роботи по договору № 308 від 09.12.2010р., додаткові демонтажні роботи спального корпусу № 2, санаторію «Полтава-Крим»на суму 11 5512 грн., в т.ч. ПДВ 19252 грн.

На запит ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, де ТОВ знаходиться на обліку, було направлено акт перевірки №1075/23-1/37136500 від 15.03.2011 року, яким встановлено нікчемність правочинів з контрагентами, що перебувають на обліку в ДПІ; до відповідного органу податкової міліції направлено запит про встановлення місцезнаходження підприємства; місцезнаходження зазначеної Фірми не встановлено.

У зв'язку з ненаданням ТОВ «Фірма «Парол»первинних документів, які підтверджують придбання та продаж товарів (робіт, послуг) ТОВ завищено суму податкових зобов'язань на 2135332,00грн. та суму податкового кредиту на 2103040,00грн. Податковим органом також зроблено висновок про те, що правочини, здійснені ТОВ, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та, як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

З матеріалів справи вбачається, що у порушення п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) встановлено завищення податкового кредиту по операціям з підрядником ПП «Т-Груп»всього у сумі 230603,51 грн., в т.ч. за червень 2010 року на суму 56250 грн., за липень 2010 року у сумі 56250 грн., за серпень 2010 року у сумі 25265,42 грн., за вересень 2010року у сумі 70827,64 грн., за жовтень 2010 року у сумі 22010,45 грн.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено порушення п.п.7.4.1, п.7.4, п.п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) встановлено завишення податкового кредиту по операціям з підрядником ПП «Т-Груп»за жовтень 2010 року на суму ПДВ 28193,59 грн. Згідно карточки рахунку 631 по контрагенту ПГ1 «Т-Груп»станом на 01.10.2009 року не рахується кредитове та дебетове сальдо, всього перераховано коштів по розрахунковому рахунку за період з 04.06.2010 року по 31.12.2010р. у сумі 1276300,71 грн., виконані роботи за період з 01.06.2010р. по 31.12.2010р. на суму 1383171,10 грн., станом на 01.01.2011р. рахується кредитове сальдо у сумі 106870,39 грн. Підприємством ПП «Т-Груп»була виписана податкова накладна № 3201 від 14.10.2010р. за будівельно-монтажні роботи на загальну суму 169161.53 грн., в т.ч. ПДВ 28193,59 грн. Податковим органом зроблено висновок про те, що укладені ПП «Т-Груп»правочини мають протиправний характер, є нікчемними, оскільки направлені на протиправне заволодіння майном держави.

У порушенні п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) встановлено завишення податкового кредиту за грудень 2010 року у сумі 6241,67 грн. по операціям з контрагентом ПП «НЬЮТЕХНОЛОДЖИ»по податковій накладної № 783 від 27.12.2010р. на загальну суму 37450 грн., в т.ч. ПДВ 6241,67 грн. (за алюмінієві перегородки). Податкова накладна виписана на передплату, до складу валових витрат як сума передплат постачальникам не відносилася.Від ДПІ в м. Керч отримана інформація та акт позапланової документальної перевірки ПП «Ніьютехнолоджі»щодо правових відносин ПП «Фрегат ХХІ»та ПП «Родіна ХХІ»за грудень 2010р. Вказані підприємства відповідно до податкової звітності є безпосередніми постачальниками ПП «НЬЮТЕХНОЛОДЖИ»; по зазначеним підприємствам податковим органом зроблено висновок про те, що суми податкових зобов'язань зайво включені ними до декларацій з ПДВ, оскільки проведені операції з постачання товарів є безтоварними, у ПП «Фрегат ХХІ»та ПП «Родіна ХХІ»відсутні основні фонди, виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного отримання та продажу товарів (робіт, послуг), свідчить про те, що вказані підприємства безпідставно формують податковий кредит з метою мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування, а взагалі свідчить про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між вказаними підприємствами; в ході проведення перевірки не встановлено факту отримання ПП «НЬЮТЕХНОЛОДЖИ»товарів від ПП «Фрегат ХХІ»та ПП «Родіна ХХІ». Враховуючи те , що у ПП «НЬЮТЕХНОЛОДЖИ»відсутня достатня кількість трудових ресурсів, основні засоби для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру; не вбачається можливим підтвердити фактичне здійснення отримання, приймання-передачі, оприбуткування товарно-матеріальних цінностей та отримання послуг від контрагентів -постачальників ПП «НЬЮТЕХНОЛОДЖИ»та наступне постачання до контрагентів-покупців. В ході проведення перевірки вказаного ПП не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з ненаданням до перевірки документального підтвердження: актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів; здійсненні ПП правочини визнані податковим органом нікчемними.

В акті перевірки №484/2301/05532315 від 16.05.2011 року податковим органом вказано, що: у порушенні п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI встановлено завишення податкового кредиту ВАТ «Санаторієм «Полтава-Крим»по операціям з підрядником ТОВ «Фірмою «Парол»всього у сумі 1 456 018,97 грн. за січень - лютий 2011 року, в тому числі по податковим накладним № 3101001 від 31.01.2011р. на роботи по договору № 306 від 02.12.2010р., додаткові роботи ВГЛ «Стара», 1 поверх санаторію «Полтава-Крим»всього на суму 152 080,27 грн., в т. ч. ПДВ 25 346,71 грн. (дана податкова накладна включена до податкової декларації за лютий 2011 року від 18.03.2011 року № 9001265820). податкова накладна №0000098 від 22.02.2011р. на роботи по договору № 27 від 01.12.2010р., ВГЛ, додаткові роботи приміщень санаторію «Полтава-Крим»на суму 55 744.80 грн., в т. ч. ПДВ 9 290.80 грн. (дана податкова накладна включена до податкової декларації за лютий 2011 року від 18.03.2011 року № 9001265820), податкова накладна №0000113 від 28.02.2011р. на роботи по договору № 59 від 10.01.2011р., корпус «А»ремонт приміщень санаторію «Полтава-Крим»(загально будівельні, електромонтажні роботи, водопровід, опалення, каналізація) на суму 521 976,62 грн., в т. ч. ПДВ 86 996,10 грн. (дана податкова накладна включена до податкової декларації за лютий 2011 року від 18.03.2011 року № 9001265820). податкова накладна № 0000115 від 28.02.2011р. на роботи по додатковій угоді № 1 до договору № 59 від 10.01.2011р., березень 2011 року від 20.04.2011 року № 9002356558). податкова накладна № 0000116 від 28.02.2011р. на роботи по додатковій угоді № 1-А до договору № 59 від 10.01.2011р., ремонт приміщень санаторія «Полтава-Крим»(спальний корпус № 1. додаткові угоди) на суму 114 195.48 грн., в т. ч. ПДВ 19 032,58 грн. (дана податкова накладна включена до податкової декларації за березень 2011 року від 20.04.2011 року № 9002356558), податкова накладна № 0000114 від 28.02.2011р. на роботи по додатковій угоді № 2 до договору № 59 від 10.01.2011р.. ремонт приміщень санаторію «Полтава-Крим»(спальний корпус № 2) на суму 19 850.57 грн.. в т. ч. ПДВ 3 308,43 грн. (дана податкова накладна включена до податкової декларації за березень 2011 року від 20.04.2011 року № 9002356558), податкова накладна № 0000097 від 22.02.2011р. на роботи по договору № 26 від 01.12.2010р., ремонт приміщень санаторія «Полтава-Крим»(капітальний ремонт старих корпусів та ВГЛ) на суму 99 917,65 грн.. в т. ч. ПДВ 16 652,94 грн. (дана податкова накладна включена до податкової декларації за березень 2011 року від 20.04.2011 року № 9002356558), податкова накладна № 0000082 від 18.02.2011р. на роботи по договору № 59 від 10.01.2011р.. корпус «А»ремонт приміщень санаторію «Полтава-Крим»(загально будівельні, електромонтажні роботи) на суму 200 000.00 грн., в т. ч. ПДВ 33 333,33 грн. (дана податкова накладна включена до податкової декларації за березень 2011 року від 20.04.2011 року № 9002356558). податкова накладна № 0000103 від 25.02.2011р. на роботи по договору № 59 від 10.01.2011р. (загально будівельні електромонтажні роботи) на суму 247 251,18 грн., в т. ч. ПДВ 41 208.53 грн. (дана податкова накладна включена до податкової декларації за березень 2011 року від 20.04.2011 року № 9002356558).Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Санаторій «Полтава-Крим»п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість всього на суму 242 669,82 грн., в т. ч. за січень 2011 року на суму 25 346,71 грн., за лютий 2011 року на суму 217 323.11 грн.

На запит ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, де ТОВ знаходиться на обліку, було направлено акт перевірки №1075/23-1/37136500 від 15.03.2011 року, яким встановлено нікчемність правочинів з контрагентами, що перебувають на обліку в ДПІ; до відповідного органу податкової міліції направлено запит про встановлення місцезнаходження підприємства; місцезнаходження зазначеної Фірми не встановлено.

У зв'язку з ненаданням ТОВ «Фірма «Парол»первинних документів, які підтверджують придбання та продаж товарів (робіт, послуг) ТОВ завищено суму податкових зобов'язань на 1844534,00грн. та суму податкового кредиту на 1816800,00грн. Податковим органом також зроблено висновок про те, що правочини, здійснені ТОВ, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та, як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Щодо визначення позивачем податкових зобов`язань, судом першої інстанції безперечно встановлено наступне.

Згідно з п.4.1. ст.4 ЗУ "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, 03.04.1997р. - база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Підпунктом 6.1.1. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з п.7.3, п.п.7.3.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження надання послуг на підтвердження проведення робіт на користь позивача від Дочірнього підприємства «Антаріум», Приватного підприємства «Т-груп», Приватного підприємства «Ньютехнолоджі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф-Строй», ТОВ "Фірма Парол»позивачем були надані належні документи відповідно до вимог чинного податкового законодавства.

Судом першої інстанції вірно визначено, що відповідно до вимог пп.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Вимоги до податкової накладної встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон про ПДВ), згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

З матеріалів справи вбачається, що актами перевірок підтверджено надання вказаних податкових накладних та інших документів під час їх проведення.

Судом першої інстанції встановлено, що надані позивачем та представником відповідача під час розгляду справи податкові накладні містять всі необхідні реквізити, що встановлені Законом України "Про податок на додану вартість", в актах перевірок відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки документи -первинні бухгалтерські документи та податкові накладні - не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач в наданих суду актах перевірок не посилається також і на те, що на час їх виписки ДП «Антаріум», ПП «Т-Груп», ТОВ «Проф-Строй», ТОВ «Фірма «Парол», ПП «Ньютехнолоджі»не були зареєстровані як платники податку на додану вартість, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що у вказаний час зазначені підприємства були ліквідовані у встановленому порядку, установчі документи вказаних підприємств були визнані недійсними, державну реєстрацію анульовано тощо.

Отже наявні у матеріалах справи первинні бухгалтерські документів та податкові накладні є належними доказами по справі.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача про нікчемність укладених позивачем з ДП «Антаріум», ПП «Т-Груп», ТОВ «Проф-Строй», ТОВ «Фірма «Парол»угод як таких, що порушують публічний порядок, так як наявні у матеріалах справи зустрічних перевірок ДП «Антаріум», ПП «Т-Груп», ТОВ «Проф-Строй», ТОВ «Фірма «Парол», не можуть бути розглянуті як належні докази протиправності укладених позивачем угод з вказаними підприємствами і обґрунтованості нарахування податку на додану вартість з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; частиною 5 зазначеної статті передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У якості підстави для визнання вказаних угод нікчемними відповідачем зазначено про відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, необхідних умов для господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів складських приміщень і транспортних засобів тощо. Крім того, відповідачем зазначено, що під час проведення перевірок позивачем та його контрагентами не були надані документи, що підтверджують реальне виконання угод.

Судом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірок і контрагентів позивача, і ВАТ «Санаторій «Полтава-Крим», податкові органи (зокрема, і відповідач) виходили з наявності матеріально-технічних та трудових ресурсів підприємств для укладення та виконання договорів з купівлі-продажу матеріальних цінностей, наявності персоналу та проведення господарських операцій з контрагентами у 2 ланцюгу -чи наявна у постачальників ДП «Антаріум», ПП «Т-Груп», ТОВ «Проф-Строй», ТОВ «Фірма «Парол», ПП «Ньютехнолоджі»можливість поставки продукції на адресу вказаних СПД, та, як наслідок, наступна поставка на адресу позивача.

Наявність чи відсутність контрагентів позивача у 1 ланцюгу -тобто безпосередніх контрагентів -за юридичною адресою перевірялось на час проведення перевірок, тобто в березні та травні 2011 року, тоді як угоди укладались та виконувались до лютого 2011 року, більша частина -в 2010 році.

З матеріалів справи вбачається, що вказані акти перевірок фактичного місцезнаходження складені через декілька місяців після виконання робіт та не можуть свідчити про відсутність вказаних підприємств за юридичною адресою на час укладення договорів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наступна зміна стану на обліку в ДПІ за місцем реєстрації контрагентів позивача не може свідчити ані про відсутність реального виконання договорів, ані про намір укласти угоду, що порушує інтереси держави та суспільства, оскільки такі зміни, як свідчать тексти актів перевірок, відбулись вже після укладення договорів.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем жодним чином не пояснено причини, з яких за наявності документів, передбачених діючим законодавством (податкових накладних, актів виконаних робіт, кошторисів та інших документів), в яких докладно перелічені види виконаних робіт, зазначена їх вартість, підтверджено факт виконання робіт, відповідачем вказані документи не прийнято до уваги як такі, що підтверджують факт виконання робіт (надання послуг). В акті перевірки та в інших документах, що наявні в матеріалах справи, відсутні відомості про невідповідність діяльності підприємств -контрагентів позивача -ліцензійним умовам, визначеним спеціально уповноваженими органами, про повідомлення податковим органом відповідної інформації про відсутність необхідних умов та про проведення перевірок контрагентів позивача з зазначеного питання спеціально уповноваженими органами.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч.2 ст.215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат і несплату сум податків до бюджету контрагентів позивача. Разом з тим, як зазначено вище, питання сплати зазначеними підприємствами податкових зобов'язань по укладеним з позивачем угодам під час проведення перевірки в повному обсязі не досліджено. В акті перевірок взагалі відсутні відомості про сплату або несплату контрагентами позивача податкових зобов'язань з ПДВ до бюджету.

судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні відомості про несплату контрагентами позивача податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з надання послуг позивачу або про недекларування вказаних податкових зобов'язань в податкових деклараціях за відповідні податкові (звітні) періоди.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Фірма «Парол»роботи виконані в повному обсязі, що підтверджено наданими первинними документами, перелік зазначених робіт наведено в акті перевірки, матеріалами справи підтверджено їх оплату, роботи виконувались на території санаторію «Полтава-Крим», що належить позивачу; результати виконаних робіт були використані в господарській діяльності позивача, що податковим органом під час розгляду справи не спростовано, адже санаторій і після проведеного ремонту надавав послуги відпочиваючим, що відповідачем не оскаржено.

Враховуючи викладене, вірним є висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача про заниження позивачем в перевіреному періоді сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з ДП «Антаріум», ПП «Т-Груп», ТОВ «Проф-Строй», ТОВ «Фірма «Парол», ПП «Ньютехнолоджі».

Також з акту перевірки від 12.04.2011 року вбачається, що Сакською ОДПІ зазначено про порушення позивачем пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), з урахуванням ст.30 Закону України від 17.09.2008 № 514-VІ «Про акціонерні товариства»з урахуванням внесених змін Законом України від 27.04.2010 № 2154-VІ «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та Законом України від 03.12.2010 р. № 2774-VІ «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році», в результаті чого ВАТ «Санаторій «Полтава-Крим»не нарахувало та не виплатило дивіденди грошовими коштами у сумі 166953,92 грн., що склало 30 відсотків нерозподіленого прибутку минулих років та занизило авансовий внесок з податку на прибуток, нарахований на суму дивідендів, за 1 півріччя 2010 року у сумі 41738.48 грн.

Отже ВАТ «Санаторій «Полтава-Крим»зобов'язано було до 30.06.2010 р. нарахувати та виплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30 відсотків нерозподіленого прибутку на кінець 2009 року, нарахувати на суму дивідендів та внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток.

Судом першої інстанції встановлено, Законом України від 27 квітня 2010 р. № 2154-VІ «Про державний бюджет України на 2010 рік»було внесено зміни до Закону України від 17.09.2008 р. № 514- VІ «Про акціонерні товариства»та до Закону України від 19.09.1991 року №1576-ХІІ «Про господарські товариства». Внесеними змінами суттєво змінено порядок виплати дивідендів, зокрема виключено норму із Закону №514. яка надавала право акціонерним товариствам виплачувати лише обсяг дивідендів, який встановлено рішенням загальних зборів.

Статтею 30 Закону України «Про акціонерні товариства»визначено такий порядок виплати дивідендів:

-товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами;

-дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

-виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року:

-виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків;

-розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства;

-у разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у 2010 році акціонерні товариства можуть самостійно приймати рішення щодо дивідендів, виплачуваних своїм акціонерам лише стосовно розміру понад 30 відсотків.

Відповідно до положень Закону України «Про акціонерні товариства»при „переході" закритих/відкритих акціонерних товариств у приватні/публічні акціонерні товариства їх правова основа - „акціонерні товариства" не змінюється та приведення діяльності закритих/відкритих акціонерних товариств у відповідність до вимог Закону проводиться через процедуру державної реєстрації внесення відповідних змін до статутів акціонерних товариств, пов'язаних із зміною найменування юридичної особи.

За період з 29.04.2009р. до 28.04.2011р. акціонерні товариства до приведення у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства»статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватись у своїй діяльності Законом України „Про господарські товариства" та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Пунктами 10 і 11 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року №2154-VI було внесено зміни до ст. 15 та 41 Закону України "Про господарські товариства" і ст.30 та 33 Закону України "Про акціонерні товариства", якими змінено порядок виплати дивідендів:

- виплата дивідендів має здійснюватись в розмірі не менше 30% з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку;

- строк виплати дивідендів -не пізніше 6-ти місяців після закінчення звітного року;

- розмір виплати дивідендів може бути лише збільшений за рішенням загальних зборів учасників господарського товариства.

Проте рішенням Конституційного Суду України №22-рп/2010 від 30.11.2010 р. у справі №1-47/2010 Конституційний Суд визнав, зокрема, зазначені пункти Закону про Держбюджет неконституційними. Ці норма втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом -з 30.11.2010 р. Зазначене рішення було обґрунтовано, зокрема, тим, що корпоративні правовідносини не можуть бути предметом регулювання закону про Державний бюджет України.

Верховною Радою України прийнято Закон України №2774-VI від 03.12.2010 р. «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році». Статтями 3 та 4 цього Закону повністю дублюються пункти 10 і 11 «Прикінцевих положень»Закону про Держбюджет на 2010 рік щодо виплати дивідендів господарськими товариствами. При цьому згідно зі ст. 6 нового Закону він набирає чинності з дня опублікування (04.12.2010 р.), а застосовується - з 30.11.2010 р. (дата прийняття рішення Конституційним судом) та діє до 01.01.2011 р.

На підставі викладеного судом встановлено, що нові правила сплати дивідендів були чинними з 30.04.2010 р. (дата набрання чинності Законом про Держбюджет 2010 року) до 01.01.2011 р.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до частин першої та другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через два роки після опублікування цього Закону. Норми ст. 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" втрачають чинність через два роки з дня набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства".

За вимогами частини п'ятої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" статути та інші внутрішні документи акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше, ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Дія статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" протягом двох років відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" надає цим нормам статусу складової положень Закону України "Про акціонерні товариства".

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", застосовуються положення статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" до втрати ними чинності або до моменту приведення статутів акціонерних товариств у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства".

Таким чином акціонерні товариства, які не привели свої статути у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства", керуються у своїй діяльності Законом України "Про господарські товариства" з 30.04.2009 р. (дата набрання чинності цим законом) по 30.04.2011 р. (дата, з якої для акціонерних товариств втрачають чинність статті 1-49 Закону України "Про господарські товариства").

Отже обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що правила сплати дивідендів у 2010 році не поширюються на закриті та відкриті АТ, які до цього часу не привели свої статути у відповідність з нормами Закону "Про акціонерні товариства".

Таким чином відповідні зміни до статуту позивача були внесені лише 29.04.2011 року, а отже у позивача відсутній обов'язок сплати дивідендів у 2010 році.

Відповідачем також жодним чином не спростовано твердження позивача про проведення загальних зборів акціонерів 02.04.2010 року, на якому було прийнято рішення не виплачувати дивіденди. За такої ситуації рішення загальних зборів акціонерів відповідає законодавству, що діяло до 30.04.2010 р., і підстави для застосування іншого способу розпорядження прибутком відсутні.

Крім того, судова колегія дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Судова колегія вважає за можливе зауважити, що висновки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим щодо завишення податкового кредиту у декларації по операціям з ПП «Т-Груп»в період за жовтень 2010 року на суму НДС 28193,59 грн. є безпідставними, так як у матеріалах справи наявне платіжне доручення №806 від 12.10.2010 року, а також податкова накладна №3201 від 14.10.2010 року на суму 169161,53 грн., що підтверджує правомірність віднесення позивачем податкового кредити НДС у розмірі 28193,59 грн. за жовтень 2010 року.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим №0000372301 від 20.04.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання по платежу податок на прибуток в розмірі 52173,10грн., №0000362301 від 20.04.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання по платежу податок на додану вартість в розмірі 928784,72грн., №0000502301 від 26.05.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання по платежу податок на додану вартість в розмірі 242670,81грн.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 12.09.11 у справі № 2а-5224/11/0170/24 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Санаторій Полтава Крим" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова