Ухвала

від 20.03.2012 по справі 2а-5394/11/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5394/11/0170/4

20.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Кукти М.В. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

Прокурор м. Армянськ Автономно Республіки Крим- не з'явився,

представник позивача- Армянського міського центру зайнятості- ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.03.12,

відповідач - ОСОБА_3- не з'явився,

розглянувши матеріали справи № 2а-5394/11/0170/4 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 04.07.11

за позовом Прокурора м. Армянськ Автономної Республіки Крим (мкрн. ім. Ген. Васил'єва 1,Армянськ,Красноперекопський район, Автономна Республіка Кр,96012)

в інтересах держави в особі: Армянського міського центру зайнятості (вул. Гайдара, 2 а,Армянськ,Красноперекопський район, Автономна Республіка Кр,96012)

до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2011 позовні вимоги Прокурора м. Армянськ Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі: Армянського міського центру зайнятості задоволені: стягнуто з ОСОБА_3 на користь Армянського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Армянська суму безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 1862,03 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Прокурор м. Армянськ Автономно Республіки Крим та відповідач в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Відповідач 29.08.2002 звернувся з заявою до позивача про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

29.08.2002 року ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до п. п. 1,4 ст. 22 та п. 4 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Допомогу по безробіттю відповідач отримував з 15.09.2002 по 31.08.2003. При відвідуванні 24.09.2002 центра зайнятості ОСОБА_3 запропонована робота тесляра в МПП «Ремонт-1», від якої він відмовився.

01.09.2003 ОСОБА_3 звернувся з заявою про зняття його з обліку у зв'язку з відмовою від послуг служби зайнятості з причини переїзду.

Згідно наказу № 4055 від 01.09.2003 ОСОБА_3 знято з обліку як безробітного з припиненням виплати допомоги по безробіттю з 01.09.2003 на підставі п.п. 11 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно наказу № 23-К від 01.10.2002 ОСОБА_3 прийнято на роботу до МПП «Ремонт-1»теслярем .

Згідно наказу № 17 від 20.08.2003 ОСОБА_3 було звільнено.

Наказом від 01.09.2003 №4055 відповідача знято з обліку як безробітного із припиненням виплати допомоги по безробіттю за його заявою.

Положеннями ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" і Закону України від 02.03.2000 №1533-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі -Закон №1533) передбачено, що загальним критеріям визнання за особою права на допомогу по безробіттю є визнання її у встановленому порядку безробітною.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 01.03.1991 №803-ХІІ "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»( далі - закон 1533) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 N307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за N915/5136.

Згідно із п. 5.5 цього Порядку виплати допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до п. 6.14 цього Порядку якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Матеріали справи свідчать про те, що проведеною позивачем перевіркою обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (акт №2 від 09.02.2010 року) встановлено що відповідач у період з 02.10.2002 по 11.08.2003 (тобто у період, коли він отримував допомогу по безробіттю) знаходився у трудових відносинах із Приватним підприємством "Мале приватне підприємство "Ремонт-1". Повернення зайво виплаченої допомоги ініційовано згідно із наказом від 10.02.2010 №1 (а.с. 14). Листом від 15.09.2010 року №09/00-2840 (а.с. 16) позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення виплачених коштів допомоги по безробіттю.

Доказів погашення заборгованості або інших доказів, що б спростовували доводи позивача відповідачем не надано.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Порушенням норм процесуального права, які мали місце не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.11 у справі № 2а-5394/11/0170/4 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.11 у справі № 2а-5394/11/0170/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко