Рішення

від 07.05.2007 по справі 2-48/2007

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-48/07

Справа №

2-48/07

Раніше справа №

2-462/06

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 7 травня 2007 року Царичанський

районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого   - судді Тарабана Є.О. при секретарі -

Кузнецовій Г.С. розглянувши у відкритому судовому  засіданні в залі суду в смт. Царичанка

Дніпропетровської області цивільну справу за позовом

Царичанської

міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення

матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Царичанська міжрайонна державна податкова інспекція (далі

МДПІ) звернулася із позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

посилаючись на наступні обставини:

 з 30 січня 2006

року МДПІ було введено в експлуатацію автомобіль "Сузукі-Свіфт", 2003

року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був

закріплений за начальником МДПІ ОСОБА_1 - відповідачем в даній справі;

·       в той же

день, 3 січня 2006 року, між МДПІ та ОСОБА_1 (відповідачем в даній справі) було

укладено Договір про повну матеріальну відповідальність № 72, в зв'язку із

експлуатацією та зберіганням вказаного вище автомобіля (далі Договір);

·       З

березня 2006 року до МДПІ вказаний вище автомобіль був доставлений на

евакуаторі в пошкодженому після дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) вигляді;

в результаті проведеного службового розслідування було

встановлено, що 28 лютого 2006 року на автодорозі

Дніпропетровськ-Дніпродзержинськ при виїзді в м. Дніпродзержинська вказаний

вище автомобіль під керуванням відповідача в даній справі потрапив в ДТП, в

результаті чого він (автомобіль) був пошкоджений; відповідач в даній справі в

порушення чинного законодавства про ДТП в органи ДАІ не повідомив,

реєстраційного номера автомобіля -іншого учасника ДТП та прізвища його водія не

записав, прізвищ свідків також не записав, покинув місце ДТП, в результаті чого

неможливо встановити дійсні обставини ДТП, під час якої було пошкоджено

автомобіль;

згідно з висновком спеціаліста № 256 експертного

товарознавчого вивчення від 25 березня 2006 року дійсна вартість вказаного вище

автомобіля становить 55 682 гр. 31 коп., а вартість відновлювального ремонту -

60 920 гр. 74 коп.

Посилаючись на ст.

ст. 130, 134, 138 КЗпП України, МДПІ просила стягнути на її користь на

відшкодування майнової шкоди 55 682 гр. 31 коп., тобто залишкову вартість

автомобіля.

У судовому

засіданні заявлені позовні вимоги представник позивача підтримав у повному

обсязі.

.Відповідач позову не визнав, посилаючись на наступні

обставини:

. - ДТП,

в результаті якої було пошкоджено автомобіль, сталася не з його (ОСОБА_1)

вини;

-     Договір

про повну матеріальну відповідальність, на який

посилається позивач в даній справі,

рішенням Царичанського

районного суду Дніпропетровської

області від 4 грудня 2006 року в

справі № 2-528/06 визнано

недійсним; вказане судове рішення

набрало чинності.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши

всі надані сторонами докази, даючи їм (доказам) оцінку у їх сукупності, суд

приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню

частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона

зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 того ж Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у

справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на

припущеннях.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини,

визнані сторонами не підлягають доказуванню.

У попередньому судовому засіданні сторонами було визнано

наступні обставини:

з ЗО січня 2006 року МДПІ було введено в експлуатацію

автомобіль  

"Сузукі-Свіфт",  

2003   року   випуску,  

державний реєстраційний  номер

НОМЕР_1,  який  був  закріплений 

за  ним (відповідачем в даній

справі), як начальником МДПІ;

в той же день, 3 січня 2006 року, між МДПІ та

ним(відповідачем в даній справі) було укладено Договір про повну матеріальну

відповідальність № 72, в зв'язку із експлуатацією та зберіганням вказаного вище

автомобіля, але укладений він був неправомірно;

28 лютого 2006 року вказаний вище автомобіль під його

(відповідача в даній справі) керуванням в результаті ДТП був пошкоджений.

Ухвалою суду від 29 вересня 2006 року в даній справі

вказані вище обставини на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України було визнано такими,

що не підлягають доказуванню.

Тією ж ухвалою суду було визнано такими, що підлягають

доказуванню, оскільки ці обставини викликали спір між сторонами, наступні

обставини:

правомірність укладення між МДПІ та ОСОБА_1 (відповідачем

в даній справі) Договору про повну матеріальну відповідальність № 72, в зв'язку

із експлуатацією та зберіганням вказаного вище автомобіля;

·       

вина відповідача в даній справі в ДТП, в результаті якої

було пошкоджено автомобіль, тобто вина в спричиненні майнової шкоди;

·       

розмір майнової шкоди, завданої в результаті пошкодження

вказаного вище автомобіля.

Щодо правомірності (неправомірності) укладення між МДПІ та ОСОБА_1

(відповідачем в даній справі) Договору про повну матеріальну відповідальність №

72 в зв'язку із експлуатацією та

зберіганням вказаного вище

автомобіля.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської

області від 4 грудня 2006 року в справі № 2-528/06 визнано недійсним (а. с.

65-66). Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Дніпропетровської області від 5 квітня 2007 року (а. с. 67-68) вказане

судове рішення залишене без змін, отже рішення суду набрало чинності.

В зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про неправомірність

укладення між сторонами в даній справі вказаного вище договору.

Щодо розміру майнової шкоди, завданої МДПІ в результаті пошкодження

вказаного вище автомобіля.

Згідно з висновком спеціаліста № 256 експертного

товарознавчого дослідження спеціаліста по визначенню майнової шкоди

пошкодженням транспортного засобу (а. с. 24-46) розмір майнової шкоди становить

55 682,31 гр., що становить залишкову вартість пошкодженого автомобіля,

оскільки вартість відновлювального ремонту (60 920,74 гр) перевищує залишкову

вартість автомобіля (55 682,31 гр.).

Вказане експертне дослідження проведене особою (Проценко Русланом Євгенійовичем),

яка має кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих

експертиз (а. с. 21).

Даних про інший

розмір майнової шкоди сторонами не наведено.

За викладених обставин суд вважає, що дійсний розмір майнової шкоди,

завданої МДПІ в результаті пошкодження автомобіля "Сузукі-Свіфт",

2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, встановлено і

він становить 55 682,31 гр. , тобто ціну позову.

Стосовно вини відповідача в даній справі в ДТП, в результаті якої було пошкоджено автомобіль, тобто вина в

спричиненні майнової шкоди.

У сторін не викликають спору ті обставини, що автомобіль було пошкоджено в

результаті ДТП і в

момент ДТП вказаним

автомобілем керував ОСОБА_1 - відповідач в даній справі.

Відповідно до п. 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою

Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, у разі причетності до

ДТП водій зобов'язаний зокрема не перемішати транспортний засіб і предмети, що

мають причетність до пригоди; повідомити про ДТП орган чи підрозділ міліції,

записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та

організувати об'їзд місця пригоди.

ОСОБА_1, як водій, причетний до ДТП, оскільки ДТП сталася з участю

транспортного засобу під його керуванням, вказаних вимог Правил дорожнього руху

України не виконав, що в результаті позбавило можливості встановити дійсні

обставини ДТП, в тому'числі і можливу вину в ДТП кожного із її учасників.

Вказані дії ОСОБА_1, на думку суду, є протиправними, оскільки вчинені вони в

порушення діючих Правил дорожнього руху України.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що в

результаті неправомірних дій ОСОБА_1 власник транспортного засобу (МДПІ)

позбавлений можливості встановити причини ДТП,

а отже і особу, яка повинна відшкодувати завдану шкоду, а тому суд

приходить до висновку про те, що шкода повинна бути відшкодована відповідачем в

даній справі, тобто особою, з вини якої МДПІ позбавлена можливості відшкодувати

завдану шкоду.

Оскільки на той час (на час ДТП)

між МДПІ та ОСОБА_1 існували трудові відносини, підстави, умови та порядок

матеріальної    відповідальності   ОСОБА_1  

повинні

регулюватися

нормами ст. ст. 130,

132,133 КЗпП України.

.Суд вважає, що на ОСОБА_1 повинно бути покладено обов'язок відшкодувати

завдану майнову шкоду у розмірі дійсної шкоди, але не більше його

середньомісячного заробітку.

Згідно з довідкою МДПІ від 7 травня 2007 року № 1993/05 середньомісячна

заробітна плата ОСОБА_1 на той час (на час ДТП та його звільнення з роботи) становила 2 304 гр. 72 коп. На

думку суду, саме ця сума повинна бути стягнута із ОСОБА_1 на користь МДПІ на

відшкодування завданої майнової шкоди.

відповідно до норм ст. 88 ЦПК України судові витрати повинні бути покладені

на відповідача.

( На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 208, 209, 213-215 ЦПК України,

суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції до

ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на

користь Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції

Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 20288859, р/рахунок 35216001001016 в УДКУ

у Дніпропетровській області, МФО

805012) 2 304 гр. 72 коп. на відшкодування майнової шкоди та 30 гр. витрат

на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ, а всього стягнути 2 334

(дві тисячі триста тридцять чотири) гр. 72 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Царичанській міжрайонній

державній податковій інспекції відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на

користь держави судовий збір в сумі 51 гр.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області

через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10

днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги протягом

20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.