15/284
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" листопада 2006 р. Справа № 15/284
За позовом Мале приватне підприємство “Ерідан”
До відповідача Сарненська міська рада
Про визнання права власності та відведення земельної ділянки під нерухоме майно.
СУДДЯ КОЛОМИС В.В.
Секретар судового засідання Л.В.Михалевська
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Пашковська Л.В. дов. в справі
СУТЬ СПОРУ: Позивач –Мале приватне підприємство “Ерідан” м.Сарни просить суд визнати за ним право власності на будівлю столярного цеху та самочинно збудовану одноповерхову будівлю складів по вул.17 Вересня, 116 в м.Сарни. Крім того, позивач просить суд зобов`язати Сарненську міську раду підготувати всі необхідні документи для оформлення права користування земельною ділянкою, яка зайнята під одноповерховою будівлею столярного цеху та одноповерховою будівлею складів по вул.17 Вересня, 116, м.Сарни та частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідач в судове засідання не з`явився. При цьому у поданому суду відзиві, позовні вимоги, в частині визнання за МПП “ЕРІДАН” права власності на об`єкти нерухомого майна не оспорює. Щодо позовних вимог в частині визнання права власності на земельну ділянку площею 0,26 га, то, як зазначає відповідач, дане питання буде вирішено в порядку встановленому земельним законодавством, після оформлення права власності на нерухомість та відповідного звернення позивача до міської ради. Просить справу слухати без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об`єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
Відповідно до протоколу № 2 аукціону з продажу: одноповерхової будівлі столярного цеху /фундаменти – бутобетонні, стіни і перегородки цегляні перекриття –залізобетонні панелі/ загальною площею 264 м2 та протоколу № 3 аукціону з продажу одноповерхової будівлі складів /фундаменти –бутобетонні, стіни і перегородки цегляні перекриття- залізобетонні панелі/ загальною площею 198,9 м.кв., які розташовані по вул.17 Вересня, 116 в м.Сарни від 18 серпня 2006 року, затверджених головою Сарненської міської ради, переможцем аукціону /покупцем/ визначено мале приватне підприємство “ЕРІДАН” м.Сарни.
Як з`ясовано судом, рішенням виконавчого комітету Сарненської міської ради від 21 червня 2006 року за № 512 було вирішено оформити право комунальної власності на будівлю складу у м.Сарни по вул.17-го Вересня, 116 за територіальною громадою с.Сарни в особі Сарненської міської ради та видати свідоцтво про право комунальної власності на вищезгадану будівлю.
При цьому, в матеріалах справи знаходиться свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.07.06 р. /а.с. 22/, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Сарненської міської ради і відповідно з яким територіальній громаді м.Сарни в особі Сарненської міської ради належать на праві комунальної власності одноповерхова цегляна будівля столярного цеху, що знаходиться у м.Сарни по вул.17 Вересня, 116.
Відповідно до рішення Сарненської міської ради від 20.01.2006 року за № 1530 “Про перелік майна міської комунальної власності, що підлягає приватизації в 2006 році”, до переліку такого майна, відповідно до додатку № 1 віднесено і приміщення столярного цеху з складами, які розташовані у м.Сарни по вул.17 Вересня 116.
На виконання вищезазначеного рішення, у відповідності з чинним законодавством і був проведений аукціон з продажу нерухомого майна, а саме одноповерхової будівлі складів та одноповерхової будівлі столярного цеху, розташованих у м.Сарни по вул.17 Вересня 116, переможцем /покупцем/ яких було визнано позивача. В подальшому 01 вересня 2006 року сторонами у справі були укладені відповідні договори купівлі-продажу будівлі столярного цеху за № 1 та будівлі складів за № 2.
Відповідно до ч.1 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку /квартири/ або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Сторонами зазначене при укладенні договору дотримано не було.
Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. У разі ж, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається /ч.2 ст.220 ЦК України/.
Як з`ясовано судом під час розгляду справи, при укладенні договорів купівлі-продажу сторонами було досягнуто згоди, щодо усіх істотних умов,необхідних і передбачених для договір купівлі-продажу. В свою чергу відповідачем проведені розрахунки за придбане нерухоме майно, останнє використовується позивачем у власній господарській діяльності і відповідач не чиннить перешкод у володінні і користуванні цим майном та в цілому не оспорює право власності позивача на придбане нерухоме майно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, є письмові докази такої домовленості і відбулося часткове виконання умов договору, але відповідач, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів ухиляється від його нотаріального посвідчення через відсутність для такої дії всіх необхідних документів, як от витягу з реєстру прав на нерухоме майно.
Враховуючи наявність вищезазначених обставин, суд вважає за можливе, визнати договори купівлі-продажу №№ 1, 2, укладені сторонами у справі 01 вересня 2006 року але не посвідчені нотаріально, дійсними.
Враховуючи викладене, суд приймаючи рішення про обгрунтованість позовних вимог, в частині визнання за позивачем права власності на об`єкти нерухомого майна, придбані 18 серпня 2005 року на аукціоні, насамперед врахував таке.
Відповідно до ст.16 ЦК України, серед інших способів захисту права є визнання такого права.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, ст.49 Закону України “Про власність”, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність права власності не встановлена судом.
Зазначене свого підтвердження при розгляді справи не знайшло. Більше того, правомірність набуття позивачем права власності на придбане останнім на аукціоні нерухоме майно не оспрюється і попереднім власником нерухомого майна –Сарненською міською радою.
Відповідно до ст.319 ЦК України, ст.4 Закону України “Про власність” власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до п.2 ст.48 Закону України “Про власність” власник може виагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би і ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Розглядом матеріалів справи судом встановлено. що позивач володіє і користується спірними об`єктами з моменту їх придбання. Натомість, на даний час, з об`єктивних причин, що склалися, позивач практично позбавлений в повній мірі реалізувати гарантоване Конституцією та Законами України, непорушне право власності, в частині розпорядження на власний розсуд належними об`єктами нерухомості.
Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи все вищевикладене, суд вбачає достатньо правових підстав для задоволення позову, в частині визнання права власності на вищезазначені об`єкти нерухомого майна за позивачем.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача підготувати всі необхідні документи для оформлення права користування земельною ділянкою, яка зайнята під одноповерховою будівлею столярного цеху та одноповерховою будівлею складів по вул. 17 Вересня, 116 та частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, то як слушно зазначив відповідач, і з чим повністю погоджується господарський суд, зазначена вимога є передчасною, оскільки дане питання підлягає вирішенню в установленому порядку після оформлення права власності на нерухоме майно, та відповідного звернення до міської ради з необхідними документами.
Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв`язку з зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49. 82-85 ГПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково.
Визнати за малим приватним підприємством “Ерідан” м.Сарни право власності на одноповерхову будівлю столярного цеху та одноповерхову буділю складів, розташованих за адресою м.Сарни, вул17 Вересня, 116.
Стягнути з відповідача Сарненської міської ради м.Сарни, вул.Широка 31, р/р 35420027001449, код 04057770, МФО 833017 УДК в Рівненській області на користь позивача малого приватного підприємства “Ерідан” м.Сарни, вул.Задоги, 1, р/р 260074601 код 22567776 МФО 333227 РОФ АПК “Аваль” 203 грн. понесених судових витрат.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті –в позові відмовити.
Суддя Коломис В. В.
Рішення підписане "08" листопада 2006 року
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 236036 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні