Ухвала

від 05.10.2011 по справі 2а-14751/09/10/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14751/09/10/0170

05.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Цикуренка А.С.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Релігійної общини "Бахаі"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 31.03.10 у справі № 2а-14751/09/10/0170

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, буд. 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Релігійної общини "Бахаі" (в`їзд Дарсанівський, буд. 6 кв. 61, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.10 у справі № 2а-14751/09/10/0170 у задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим до Релігійної общини "Бахаі" відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що при поданні позову позивачем не враховано особливостей щодо підстав та порядку припинення юридичної особи -релігійної організації, яким є відповідач.

Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.10 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований як юридична особа, взятий на облік в ДПІ у м. Ялта як платник податків, а тому відповідно до вимог Порядку складання звіту про використання коштів неприбуткових установ і організацій, затвердженого наказом ДПА України від 11.07.1997 року №233, зобов'язаний щоквартально надавати до ДПІ у м. Ялта АР Крим звіти про використання коштів неприбуткових установ і організацій. Однак відповідач з 1996 року не надає до ДПІ зазначені звіти та документи фінансової (бухгалтерської) звітності відповідно до законодавства. У зв'язку з викладеним позивач вважає, що відповідач, який є юридичною особою, підлягає припиненню на підставі п.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003 року №755-IV як юридична особа, що протягом року не подає органам державної податкової служби податкові декларації, документи фінансової звітності відповідно до закону.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Релігійна організація "Бахаі" зареєстрована як юридична особа -релігійна організація 03.02.1995 року Радою у справах релігії при Кабінеті Міністрів України, відомості про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.12.2009 року не знайдено, що підтверджується довідкою державного реєстратора Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим (а.с.26). Відповідно до довідки Відділу статистики у м. Ялті організаційно-правова форма відповідача -релігійна організація (а.с.27).

Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у м. Ялта АР Крим з 04.04.1995 року, що підтверджено довідкою позивача від 07.12.2009 року № 8784/9/29-О (а.с.11), станом на 13.02.2010 року податкового боргу не має (довідка ДПІ від 13.02.2010 року №173/415 -а.с.25), з 1996 року податкову звітність не надає до ДПІ у м. Ялта АР Крим (довідка від 15.02.2010 року -а.с.7).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Згідно із частиною 1 статті 3 зазначеного закону, дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

У той же час частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003 року №755-IV законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Згідно зі ст. 13 зазначеного Закону, релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення). Як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Статтею 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" передбачена реєстрація статутів (положень) релігійних організацій, відповідно до якої для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим - до Уряду Республіки Крим.

Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (положення) до державного органу України у справах релігій.

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" є спеціальним законом, який регулює порядок створення діяльності, припинення діяльності релігійних організацій, їх права та обов'язки, відповідальність за порушення встановлених для цих організацій норм та правил.

Згідно із ст. 16 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", діяльність релігійної організації може бути припинено у зв'язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією.

Реорганізація або ліквідація релігійної організації здійснюється відповідно до її власних настанов. Реєстрація статутів (положень) новоутворених після реорганізації релігійних організацій здійснюється в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

У разі порушення релігійною організацією, що є юридичною особою, положень цього Закону та інших законодавчих актів України її діяльність може бути припинено також за рішенням суду.

У судовому порядку діяльність релігійної організації припиняється лише у випадках:

1) вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону;

2) поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи;

3) систематичного порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо);

4) спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій.

Суд розглядає справу про припинення діяльності релігійної організації порядком позовного провадження, за заявою органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурора.

Таким чином, спеціальним Законом передбачено припинення діяльності релігійної організації, як спеціальна санкція, за порушення норм Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", яка, до того ж, має застосовуватися судом за поданням чітко визначеного кола осіб - органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації або прокурора.

Як свідчать матеріали справи, органом легалізації Релігійної організації "БахаіВ»є Рада у справах релігії при Кабінеті Міністрів України.

Згідно п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Таким чином, п.17 статі 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", яким органам державної податкової служби в установленому законом порядку надано право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, не можна розповсюдити на релігійну організацію, тому позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки в силу приписів ст.16 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" ініціатором припинення релігійної організації може бути лише орган, уповноважений здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації або прокурор.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.10 у справі № 2а-14751/09/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко