Ухвала

від 11.10.2011 по справі 2а-807/11/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-807/11/2770

11.10.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Привалової А.В.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2 - паспорт НОМЕР_1 виданий 401 відділом Києво-святошинським РВГУМВСУ від 23.04.96,

представник відповідача, Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І.) від 06.04.11 по справі № 2а-807/11/2770

за позовом ОСОБА_2 АДРЕСА_1

до Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова (Дибенко, 1, м.Севастополь, 99028)

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення компенсації ватрості не отриманого речового майна в розмірі 2639, 40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 06.04.2011 у справі № 2а-807/11/2770 (суддя Майсак О.І.) адміністративний позов задоволений повністю.

Визнано бездіяльність начальника Академії ВМС ім. П.С. Нахімова в частині невидачі позивачу грошової компенсації замість речового майна протиправною.

Зобов'язано Академію Військово-морських Сил ім. П.С. Нахімова (99035, м. Севастополь, вул. Дибенко, 1, код ЄДРПОУ 07723954), в місячний термін з дня набрання постановою законної сили, провести розрахунок та виплатити ОСОБА_2 АДРЕСА_1 суми грошової компенсації за не отримане речове майно.

Не погодившись з постановою суду, Академія Військово-морських Сил ім. П.С. Нахімова звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 06.04.2011 у справі № 2а-807/11/2770 та прийняти нову постанову суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання 11.10.2011року представник відповідача не з'явився, явку своїх представників не забезпечив, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином.

Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова про визнання бездіяльності протиправною та стягнення компенсації вартості не отриманого речового майна в розмірі 2 639,40 грн. Вказує, що ОСОБА_2 на підставі наказу начальника Генерального штабу -Головнокомандувача ЗСУ № 40 від 25.01.2010 року та наказом начальника Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова № 116 від 22.02.2010 року був звільнений з військової служби у запас. Під час проходження військової служби ОСОБА_2 знаходився на речовому та інших видах забезпечення в Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова. На дату звільнення позивача з Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова не було проведено розрахунку щодо компенсації не отриманого ним речового майна. Просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та стягнути компенсацію вартості не отриманого речового майна в розмірі 2 639,40 грн..

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на підставі наказу Командуючого Військово-Морських Сил України 40 від 25.01.2010 року був звільнений із Збройних Сил України за станом здоров'я (а.с.8). Наказом начальника Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова № 116 від 22.02.2010 року ОСОБА_2 був виключений зі списків особового складу академії та усіх видів забезпечення та направлений для зарахування на військовий облік до Севастопольського ОМВК АР Крим (а.с.9).

При звільнені Академією військово-морських сил імені П.С. Нахімова не було проведено з ОСОБА_2 остаточного розрахунку, а саме -не виплачена компенсація за неотримане речове майно. Згідно з довідкою № 6 від 22.02.2010 року сума компенсації за неотримано речове майно складає 2 639,40 грн. (а.с.10).

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Закону № 2011 продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З 11 березня 2000 року Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" призупинена дія частини другої статті 9 1 Закону України, в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або, за їх бажанням, грошової компенсації замість них, та замість речового майна.

Однак, частина перша статті 9 Закону, гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, тому призупинення дії частини другої статті 9 1 Закону, не скасовує гарантій по забезпеченню військовослужбовців, встановлених цим Законом.

Також, у Рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зазначено, що утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, Держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист та юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Крім того, Конституційний Суд у зазначеному рішенні дійшов до висновку, що відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів, лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив і у рішенні від 20 березня 2002 року № 5-рп /2007 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).

Враховуючи вищевказане, безпідставно порушено право позивача, гарантоване державою, на отримання речового забезпечення за рахунок держави.

Крім того, відповідно до пункту 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1441, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Академії ВМС ім. П.С. Нахімова на постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 06.04.2011 у справі № 2а-807/11/2770 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Академії ВМС ім. П.С. Нахімова на постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 06.04.2011 у справі № 2а-807/11/2770 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 06.04.2011 у справі № 2а-807/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова