Постанова

від 30.03.2012 по справі 2а-11313/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2012 року справа № 2а-11313/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012р. по справі № 2-а-11313/11/1270 (головуючий І інстанції Пляшкова К.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВА» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним наказу на проведення перевірки та податкового повідомлення-рішення від 27.07.2011р. №0000222320/0, від 27.07.2011р. №0000232320/0,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним наказу №1185 від 22.06.2011р. на проведення перевірки та податкових повідомлень-рішень від 27.07.2011р. №0000222320/0, від 27.07.2011р. №0000232320/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012р. по справі № 2-а-11313/11/1270 позов було задоволено в повному обсязі, внаслідок чого визнано протиправним наказ Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську №1185 від 22.06.2011р. на проведення перевірки та податкові повідомлення-рішення від 27.07.2011р. №0000222320/0, від 27.07.2011р. №0000232320/0.

В апеляційній скарзі Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідач у письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України було прийнято наказ № 1185 від 22.06.2011 про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «НВА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. та податку на додану вартість за період з 01.10.2012р. по 31.10.2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Трансторгсфера ДВК».

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що завданням органів державної податкової служби є, у тому числі, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Види перевірок передбачені у п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України , за приписами якої органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у ст.79 Податкового кодексу України, згідно до п.79.1 якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

За приписами п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську за результатами проведеної перевірки ТОВ «Трансторгсфера ДВК» , результати якої оформлені актом від 12.05.2001р. №270/23-36736500, було встановлено укладання нікчемних правочинів та безпідставне формування податкового зобов'язання по операціям з продажу товарів, зокрема , на адресу позивача.

Відповідачем на адресу позивача було направлено запит від 15.06.2011 за № 25448/7/23-223 про надання пояснень щодо взаємовідносин з ТОВ «Трансторгсфера ДВК» за жовтень 2010 року з наданням первинних документів податкового, бухгалтерського обліку щодо укладених угод купівлі-продажу товарів, робіт, послуг, а також документи на подальше використання (реалізацію) товарів, робіт, послуг, отриманих від ТОВ «Трансторгсфера ДВК».

На наведений запит позивач листом від 22.06.2011р. б/н повідомив відповідача про неможливість надання витребуваних документів через їх втрату 21.05.2011р., на підтвердження чого було надано довідку з Ленінського РВ УМВС України в Луганській області про звернення щодо втрати документів, а також копію постанови про відмову у порушенні кримінальної справи.

Відповідно до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Виходячи з приписів наведеної норми позивач повинен був у п'ятиденний строк з дня втрати документів ( 21.05.2011р.) повідомити про це податковий орган та відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до податкового органу.

Позивачем не надано доказів на підтвердження виконання наведених вимог.

Лист від 22.06.2011р. б/н у якому позивач на запит відповідача повідомив про неможливість надання витребуваних документів через їх втрату, на думку колегії суддів, не є повідомленням у розумінні п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України.

Частиною 3 пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Наведена норма, на думку колегії суддів, не містить в собі заборони на проведення податковим органом перевірки, а лише передбачає перенесення дати проведення перевірок у випадках, передбачених безпосередньо цим підпунктом, та у разі неможливості проведення такої перевірки

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доводиться наявність підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача , а тому судом першої інстанції безпідставно було задоволено позов про визнання протиправним наказу №1185 від 22.06.2011р. .

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 06.07.2011р. № 432/23/30516731 та прийняті податкові повідомлення рішення від 27.07.2011р., а саме :

- №0000222320/0, яким позивачеві згідно підпункту 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 55072грн.50 коп., у тому числі за основним платежем 44058 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11014 грн.50 коп.,

- №0000232320/0, яким позивачеві згідно підпункту 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 44507грн.50 коп., у тому числі за основним платежем 35246 грн., штрафні (фінансові) санкції - 8811грн.50 коп..

Підставою для прийняття наведених рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні валових витрат та податкового кредиту по операціям з придбання товару у ТОВ «Трансторгсфера ДВК».

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 наведеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( діючий у спірний період) встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, у тому числі з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 цього Закону забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивачем ні в ході перевірки, а ні під час судового розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції не надано жодного документу на підтвердження правомірності формування валових витрат та податкового кредиту по операціям з придбання товару у ТОВ «Трансторгсфера ДВК».

Колегія суддів зазначає, що на дату звернення позивача з позовом вже минув встановлений п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України строк для відновлення втрачених документів. Однак, доказів відновлення втрачених документів позивачем не надано.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що податковим органом правомірно було прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.07.2011р. №0000222320/0, від 27.07.2011р. №0000232320/0.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012р. по справі № 2-а-11313/11/1270 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012р. по справі № 2-а-11313/11/1270 - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних Товариства з обмеженою відповідальністю «НВА» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним наказу №1185 від 22.06.2011р. на проведення перевірки та податкових повідомлень-рішень від 27.07.2011р. №0000222320/0, від 27.07.2011р. №0000232320/0.

Судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору покласти на позивача.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.