Рішення

від 27.10.2008 по справі 36/494-35/327-33/302

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/494-35/327-33/302

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/494-35/327-33/302

27.10.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши матеріали справи

за позовом      товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельної фірми «Велам»

до                        закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Касьянова Валентина Іванівна

про                      стягнення 16 082,40 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         не з'явився;

від відповідача:     Лєвін В.О. - представник за довіреністю № 3933 від 30.05.08;

від третьої особи:  не з'явився.

                                                                    ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельна фірма «Велам»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг»про стягнення 16 082,40 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договорів комісії № 4161Б від 12.01.2004 року та № 5366Б від 02.12.2005 року та по накладним: № 7386 від 31.08.2005 року, № 010465 від 16.11.2005 року, № 011736 від 15.12.2005 року, № 01775 від 01.03.2006 року та № 02159 від 14.03.2006 року він передав відповідачу товари власного виробництва (матраци, наматрацники, ковдри) на суму 24 138,00 грн. для продажу третім особам протягом 60-ти днів з часу їх отримання.

Відповідно до п.4.1 договорів комісії № 4161Б від 12.01.2004 року та № 5366Б від 02.12.2005 року, комісіонер проводить перерахування комітенту грошових коштів за реалізований третім особам товар протягом 5-ти банківських днів з часу продажу.

19.04.2006 року відповідач перерахував 1 182,00 грн. виручки від продажу товарів третім особам, а 07.07.2006 року по накладній № 47 повернув позивачу залишок  нереалізованого товару (4 матраци)  на суму 2 835,00 грн., одночасно підписавши акт взаємної звірки, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем по перерахуванню коштів вручених від продажу товарів третім особам становить 20 103,00 грн.

Згідно п. 4.1 договорів комісії № 4161Б від 12.01.2004 року та № 5366Б від 02.12.2005 року, за здійснення дій, передбачених п. 1 цього договору, комісіонер отримує комісійну плату в розмірі 20% від суми реалізованого товару.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16 082,40 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.11.2006 року в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельна фірма «Велам» подало апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельної фірми «Велам»залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 15.11.2006 року по справі № 36/494 без змін.

28.04.2007 року позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2007 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельної фірми «Велам»  задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2006 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 року у справі № 36/494 скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2007 року суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження та присвоєно справі № 36/494-35/327.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.09.2007 року в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельна фірма «Велам» подало апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2008 року  рішення Господарського суду м. Києва від 24.09.2007 року  залишено без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельної фірми «Велам»залишено без задоволення.

26.03.2008 року позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2008 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельної фірми «Велам»   задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2007 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2008 року у справі № 36/494-35/327 скасовані, справу направлено на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2008 року суддею Мудрим С.М. прийнято справу №  36/494-35/327 до свого провадження, присвоєно їй № 36/494-35/327-33/302, розгляд справи призначено на 08.09.2008 року.

У судове засідання 08.09.2008 року позивача не з'явився, але через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав заяву про уточнене обґрунтування позовних вимог вих. № А-01-198 від 29.08.2008 року, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 16 082,40 грн. та клопотання про витребування письмових доказів та виклик посадових осіб відповідача.     

Представник відповідача не з'явився, через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав письмові пояснення по справі вих. № 1103 від 02.09.2008 року та клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 36/381-31/241 за позовом закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг»до громадської організації Агентства регіонального розвитку «Європейське партнерство».

Представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що неявка представників сторін перешкоджає вирішенню спору по суті суд відклав розгляд справи на 16.09.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2008 року розгляд справи відкладено на 30.09.2008 року у зв'язку з неявкою представників сторін.

У судове засіданні 30.09.2008 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися. Представник відповідача через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача подав клопотання про виклик посадових осіб закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг»та витребування письмових документів.

Суд частково задовольнив клопотання представника позивача про витребування документів по справі.

Також, представник позивача подав заяву про продовження строку розгляду справи до 21.10.2008 року.

Судом задоволено клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи клопотання представника відповідача та необхідність витребування додаткових доказів по справі суд відклав розгляд справи на 20.10.2008 року.

У судовому засіданні 20.10.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача борг в сумі 16 082,40 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 160,82 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог позивача.

Судом оголошена перерва до 27.10.2008 року для надання позивачем додаткових доказів по справі.

У судове засідання 27.10.2008 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, але подав через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва клопотання про долучення до справи письмових доказів та банківську виписку.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельна фірма «Велам»та закритим акціонерним товариством «Дніпровський універмаг»укладено договори комісії № 4011 Б від 12.01.2004 року  та № 5366 Б від 20.12.2005 року.

Зазначені договори підписані громадянкою Касяновою Валентиною Іванівною, в якості директора закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг».

Відповіді дно до п.1.1 договорів комітент (позивач) доручає, а комісіонер (відповідач) зобов'язується здійснити дії по продажі товарів комітента третім особам від свого імені, але за рахунок комітента.

Термін дії договору комісії № 4011 Б сторони обумовили з моменту підписання і діє до 31.12.2005 року.

Термін дії договору комісії № 5366 Б від 20.12.2005 року сторони визначили з моменту його підписання і діє до 31.12.2007 року.

Відповідно до п.2.1 договорів комітент здійснює передачу товару на склад комісіонера в погоджені строки в порядку централізованої доставки автомобільним транспортом.

Згідно п.3.1 договорів ціна кожної товарної одиниці  встановлюється в гривнях, зазначається в накладній та передбачає звичайне виконання, упаковку, маркування та включає ПДВ.

Пунктом 3.4 договорів передбачено, що орієнтовна сума договору складає 80 000,00 грн. в рік.

На виконання умов укладених договорів позивач передав, а відповідач прийняв товар власного виробництва на загальну суму 24 138, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:

- № 7386 від 31.08.2005 року на суму 17 043,00 грн.;

- № 010465 від 16.11.2005 року на суму 12 849,00 грн.;

- № 011736 від 15.12.2005 року на суму 13 776,00 грн.;

-  № 01775 від 01.03.2006 року на суму 4 350,00 грн.;

- № 02159 від 14.03.2006 року на суму 5 730,00 грн.

Відповідно до п.10 ч.1 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи накладні, суд вважає, що вони відповідають вимогам вищезазначеного закону.

Товар по вищезазначеним накладним був отриманий уповноваженим представником закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг»Ставинською Галиною Вікторівною згідно довіреності на отримання товару:

- серія ЯКС № 748338 від 01.09.2005 року, яка дійсна до 10.09.2005 року;

- серії ЯЛЕ  № 925185 від 18.11.2005 року, яка дійсна до 27.11.2005 року;

- серії ЯЛИ  №  209504 від 16.12.2005 року, яка дійсна до 25.12.2005 року;

- серії ЯЛИ № 209525 від 03.03.2006 року, яка дійсна до 12.03.2006 року;

- серії ЯЛИ № 209526 від 16.03.2006 року, яка дійсна до 26.03.2006 року.

Пунктом 1 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року передбачено, що вона поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Згідно п. 5 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року, довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами, ними на те уповноваженими.

З вищезазначених довіреностей вбачається, що вони підписані керівником та головним бухгалтером закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг», але не зрозуміло ким саме, оскільки, відсутні ініціали та прізвища осіб, які її підписали.

Відповідно до п.3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року, бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.  

Згідно п.4 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року, довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.

 На виконання вказівок, які містяться в постанові Вищого господарського суду України від 25.06.2008 року по справі № 36/494-35/327, Господарський суд м. Києва ухвалою від 30.09.2008 року зобов'язав відповідача надати суду: журнали реєстрації видачі довіреностей на отримання товару за друге півріччя 2005 року та перший квартал 2006 року, наказ про зарахування Ставинської Г.В. на роботу до закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг»(якщо воно відбулося).

Зазначені вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 30.09.2008 року не були виконані та як пояснив представник відповідача, майно (документи та приміщення) закритого акціонерного товариства насильницько захоплено, що унеможливлює відповідати у суді по документам юридичної особи та у зв'язку з цим виклик посадових осіб є неможливим.

Відповідно до п. 4.1. договорів за здійснення дій, передбачених п.1 договорів, комісіонер отримує комісійну плату в розмірі 20 % від суми реалізованого товару.

07.07.2006 року відповідач повернув позивачу залишок нереалізованого товару на суму 2853,00 грн., що підтверджується накладною № 47 від 07.07.2006 року.

Суд не може погодитись з твердженням позивача зазначених в позовній заяві щодо того, що 19.04.2006 року відповідач перерахував 1 182,00 грн. виручки від продажу товарів третім особам та на підтвердження зазначеного факту надав банківську виписку.

Оскільки, з наданої банківської виписки вбачається, що 19.04.2006 року відповідачем на рахунок позивача перераховано 1 182,00 грн. попередньої оплати за товар згідно рахунку № 02684 від 13.04.2006 року, який відсутній в матеріалах справи, а також, договорами укладеними між сторонами не передбачено попередньої оплати.

Наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2005 року встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 103,00 грн. Але, не зрозуміло ким саме зі сторони відповідача він підписаний, оскільки, біля слів головний бухгалтер стоїть похила риска.

Відповідно до статті 34 ГПК Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.   

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2005 року Дніпровським районним судом м. Києва було задоволено позов Зубенюк Н.О. до закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг», Касьянової  В.І., Соколовського О.В., третя особа: закрите акціонерне товариство «Агенція Індекс»про визнання позачергових загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг»від 29.04.2005 року, такими що відбулися та зобов'язання виконати рішення позачергових зборів.

А саме, відповідно до рішення суду було зобов'язано Касьянову Валентину Іванівну виконати рішення, які зазначені в протоколі позачергових загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг», що відбулися 29.04.2005 року –передати новообраному Голові правління закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг»Соколовському Олександру Валерійовичу круглу печатку товариства, штампи,  установчі документи та інші документи товариства, а також не перешкоджати новообраному голові правління здійснювати діяльність від імені закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг»в межах своїх повноважень.

11.07.2006 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва у справі №2-1688/01-06 було задоволено заяву, арбітражного керуючого Левіна В.О. про зміну чи встановлення порядку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.06.2005 року по справі за позов Зубенюк Н.О. до закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг», Касьянової  В.І., Соколовського О.В., третя особа закрите акціонерне товариство «Агенція Індекс»про визнання позачергових загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг»від 29.04.2005 року, такими що відбулися та зобов'язання виконати рішення позачергових зборів.  

Вищевказаною ухвалою, було встановлена відсутність права гр. Касьянової В.І. діяти від імені юридичної особи закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг», а також не визначено будь-якої причетності вказаної громадянки Касьянової  В.І. до юридичної особи  закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг».Виходячи з цього, гр. Касянова В.І. несе самостійну відповідальність за власні дії, у тому числі з майном та нерухомістю відповідача.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 2-1688/01-06 ухвалено, вважати гр. Касьянову Валентину Іванівну недобросовісним набувачем, яка несе відповідальність по діям юридичної особи закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг»з 23.02.2001 року по 12.05.2006 року.

Відповідно до ч. 4 статті 35 Господарського кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Преюдиціальність –обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти звільняють від доказування тому, що їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Оскільки, ухвала є одним із видів судового рішення, та беручи до уваги те, що ухвала Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 2-1688/01-06 набрала законної сили та не скасована, тому факти, які нею встановлені є преюдиціальними.

Враховуючи наведене, суд вважає, що за невиконання зобов'язань з оплати товару повинна нести відповідальність гр. Касянова Валентина Іванівна.

Касянова Валентина Іванівна в судове засідання не з'явилась, та ні письмових ні усних пояснень з приводу обставин справи не надала.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Велам»про стягнення з закритого акціонерного товариства «Дніпровський універмаг»16 082,40 грн. боргу за реалізований товар з врахуванням утриманої комісійної винагороди є безпідставними та необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України,  покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 33, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

        Суддя                                                                                         С.М.Мудрий