Постанова

від 01.04.2009 по справі 36/494-35/327-33/302

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 01 квітня 2009 р.                                                                                   

№

36/494-35/327-33/302 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого),

Вовка І.В.,

               Малетича М.М.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного

товариства "Дніпровський універмаг" на постанову Київського

апеляційного господарського суду від 13 січня 2009 року у справі №

36/494-35/327-33/302 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"Виробничо-торговельна фірма "Велам" до закритого акціонерного

товариства "Дніпровський універмаг", за участю третьої особи

-ОСОБА_1, про стягнення суми, -

Встановив:

У

вересні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю

"Виробничо-торговельна фірма "Велам" звернулось до

господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства

"Дніпровський універмаг", з урахуванням уточнених позовних вимог, про

стягнення 16082,40 боргу за реалізований товар, з врахуванням утриманої

комісійної винагороди.

Справа

розглядалась судами неодноразово.

Останнім

рішенням господарського суду м. Києва від 27 жовтня 2008 року в позові

відмовлено.

Постановою

Київського апеляційного господарського суду від 13 січня 2009 року рішення

місцевого суду скасовано. Позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь

позивача 16082,40 грн. та судові витрати.

У

касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного

господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального і

процесуального права, а рішення господарського суду першої інстанції залишити

без змін.

У

відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на безпідставність доводів

касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову

-без змін.

Заслухавши

пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши

доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи

в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з вимог Цивільного

кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні", Інструкції про порядок реєстрації виданих,

повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом

Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 року та наступних

встановлених ним фактів.

Між

позивачем і відповідачем у справі укладено договори комісії № 4011 Б від 12

січня 2004 року та № 5366 Б від 20 грудня 2005 року, які з боку відповідача

підписані директором ОСОБА_1.

На

виконання умов вказаних договорів позивач передав, а відповідач прийняв товар

на загальну суму 24138 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи

видатковими накладними.

Товар

по видатковим накладним отриманий уповноваженим представником відповідача

Ставинською Галиною Вікторівною згідно довіреностей на отримання товару, на

яких відсутні прізвища та ініціали осіб, які їх підписали з боку відповідача.

7

липня 2006 року відповідач повернув позивачу залишок нереалізованого товару на

суму 2853 грн.

19

квітня 2006 року відповідачем на рахунок позивача перераховано 1182 грн.

попередньої оплати за товар згідно рахунку № 02684 від 13 квітня 2006 року.

Вказаний рахунок в матеріалах справи відсутній. При цьому, договорами,

укладеними сторонами, попередньої оплати не передбачено.

Судом

зазначено, що з наявного в матеріалах справи акта звірки взаємних розрахунків

станом на 1 липня 2005 року вбачається, що заборгованість відповідача перед

позивачем становить 20103 грн. Проте, дійти висновку, ким саме з боку

відповідача підписаний даний акт звірки, неможливо.

Крім

того, господарський суд першої інстанції послався на ухвалу Дніпровського

районного суду м. Києва від 11 липня 2006 року у справі № 2-1688/01-06, якою встановлено,

що громадянка ОСОБА_1 не має права діяти від імені юридичної особи -закритого

акціонерного товариства "Дніпровський універмаг" і будь-якої

причетності до відповідача не має, а тому несе самостійну відповідальність за

власні дії, у тому числі, пов'язані з майном та нерухомістю відповідача. При

цьому, вказана особа є недобросовісним набувачем і несе відповідальність щодо

дій відповідача з 23 лютого 2001 року по 12 травня 2006 року.

Встановивши

зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що за невиконання

зобов'язань з оплати товару відповідальність повинна нести ОСОБА_1, а тому

позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю

"Виробничо-торговельна фірма "Велам" до закритого акціонерного

товариства "Дніпровський універмаг" є необґрунтованими і

безпідставними.

Не

погодившись з таким рішенням місцевого суду, господарський суд апеляційної

інстанції дійшов висновку про необхідність його скасування та задоволення

позову в повному обсязі.

При

цьому, суд другої інстанції виходив з того, що на підставі укладених сторонами

договорів, позивач передав відповідачу товар на суму 24138 грн., за який він

частково розрахувався, сплативши 1182 грн. за реалізований товар та повернув

залишок товару на суму 2853 грн.

Неоплаченим

залишився товар на суму 20103 грн., а за урахуванням комісійної плати,

неоплаченим є товар на суму 16082,40 грн.

Враховуючи,

що відповідачем не спростовані вказані обставини, а наявна у матеріалах справи

ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 11 липня 2006 року у справі №

2-1688/01-06, якою встановлено факт відповідальності ОСОБА_1 за зобов'язаннями

відповідача у визначений період, не є рішенням суду в розумінні ст. 35

Господарського процесуального кодексу України, виходячи з вимог ст. 193

Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, апеляційний

господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вказаний

висновок апеляційного господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим

у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, фактичними

обставинами та наявними матеріалами справи, а доводи касаційної скарги його не

спростовують.

З

огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційної

інстанції у справі не вбачається.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

-

                ПОСТАНОВИВ:         

Касаційну

скаргу закритого акціонерного товариства "Дніпровський універмаг"

залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського

суду від 13 січня 2009 року у справі № 36/494-35/327-33/302 -без змін.

Головуючий                                                                          

        Гончарук П.А.

Судді                                                                                          

Вовк І.В.         

                                       Малетич

М.М.