Постанова

від 13.01.2009 по справі 36/494-35/327-33/302

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.01.2009                                                                                          

№ 36/494-35/327-33/302

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            

 при секретарі:           

 За участю представників:

 від позивача - не з'явився

від відповідача - Лєвін В.О.

(довіреність№ 3933 від 30.05.2006 р.)

від третьої особи - не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

виробничо-торговельної фірми "Велам"

 на рішення Господарського суду м.Києва від

27.10.2008

 у справі № 36/494-35/327-33/302  

 за позовом                               Товариства з

обмеженою відповідальністю виробничо-торговельної фірми "Велам"

 до                                                   Закритого

акціонерного товариства "Дніпровський універмаг"

 третя особа           ОСОБА_1  

 про                                                   стягнення

16082,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю

виробничо-торговельна фірма „Велам” звернулось до Господарського суду м. Києва

з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Дніпровський універмаг”

про стягнення з останнього 16082,40 грн. боргу за реалізований товар з

врахуванням утриманої комісійної винагороди та 278,82 грн. судових витрат.

Рішенням Господарського суду м.

Києва від 27.10.2008 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що ухвалою

Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2006 р. встановлена відсутність

права ОСОБА_1 діяти від імені юридичної особи Закритого акціонерного товариства

„Дніпровський універмаг”, а також не визначено будь-якої причетності вказаної

громадянки ОСОБА_1 до юридичної особи Закритого акціонерного товариства

„Дніпровський універмаг”. Виходячи з цього, та враховуючи положення      ст. 35 ГПК України, суд першої інстанції

зробив висновок про те, що ОСОБА_1 несе самостійну відповідальність за власні

дії, у тому числі з майном та нерухомістю відповідача.

Не погоджуючись з прийнятим

рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове

рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідач у відзиві на апеляційну

скаргу та його представник у судовому засіданні, заперечували проти апеляційної

скарги, вважаючи її доводи необґрунтованими, просили залишити оскаржуване

рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача та третьої

особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення

всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання

по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити

перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку

за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та третьої

особи.

Розглянувши доводи апеляційної

скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника

відповідача, дослідивши докази та проаналізувавши правильність застосування

судом першої інстанції норм чинного 

законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем було

укладено договори комісії              №

5366 Б від 20.12.2005 р. та № 4011 Б від 12.01.2004 р. (далі - Договори),

відповідно до п. 1.1. яких позивач (комітент) доручає, а відповідач

(комісіонер) зобов'язується здійснити дії з продажу товарів комітента третім

особам від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до п. 2.1. Договорів

комітент здійснює передачу товару на склад комісіонера в погоджені строки в

порядку централізованої доставки автомобільним транспортом.

Згідно п. 3.1 Договорів ціна кожної

товарної одиниці встановлюється в гривнях, зазначається в накладній та

передбачає звичайне виконання, упаковку, маркування та включає ПДВ.

Пунктом 3.4 Договорів передбачено,

що орієнтовна сума договору складає 80 000,00 грн. в рік.

Договір комісії № 4011 Б від

12.01.2004 р. вступив в силу з часу його підписання та діяв до 31.12.2005 р.

Договір комісії № 5366 Б від

20.12.2005 р. вступив в силу з часу його підписання та діяв до 31.12.2007 р.

На виконання умов укладених

Договорів позивач передав, а відповідач прийняв товар власного виробництва на

загальну суму 24 138, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи

видатковими накладними:    № 7386 від

31.08.2005 р. на суму 17 043,00 грн., № 010465 від 16.11.2005 р. на суму 12

849,00 грн., № 011736 від 15.12.2005 р. на суму 13 776,00 грн.,         № 01775 від 01.03.2006 р. на суму 4

350,00 грн., № 02159 від 14.03.2006 р. на суму 5 730,00 грн., на загальну суму

24138,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов вірного

висновку про те, що вищезазначені видаткові накладні відповідають вимогам

Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Товар по вищезазначеним накладним

був отриманий уповноваженим представником відповідача ОСОБА_2 на підставі

довіреностей на отримання товару: серія НОМЕР_1 від 01.09.2005 р., яка дійсна

до 10.09.2005 року; серії НОМЕР_2 від 18.11.2005 р., яка дійсна до 27.11.2005

р.; серії НОМЕР_3 від 16.12.2005 р., яка дійсна до 25.12.2005 року; серії

НОМЕР_4 від 03.03.2006 р., яка дійсна до 12.03.2006 р.; серії НОМЕР_5 від

16.03.2006 р., яка дійсна до   

26.03.2006 р.

Пунктом 1 Інструкції про порядок

реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання

цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 99 від

16.05.1996 р. (далі - Інструкція) передбачено, що вона поширюється на

підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені

підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Згідно п. 5 Інструкції довіреність

підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх

заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих

випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією,

довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та

головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та

особами, ними на те уповноваженими.

Як вірно зазначено судом першої

інстанції в оскаржуваному рішенні, з вищезазначених довіреностей вбачається, що

вони підписані керівником та головним бухгалтером Закритого акціонерного

товариства „Дніпровський універмаг”, але не зрозуміло ким саме, оскільки,

відсутні ініціали та прізвища осіб, які її підписали.

Відповідно до п. 3 Інструкції,

бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі

реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований,

прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного

бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є

наскрізною.

Згідно п. 4 Інструкції, довіреність

на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному

підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може

бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана

особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж

кількості з цього підприємства.

На виконання вказівок, які

містяться в постанові Вищого господарського суду України від 25.06.2008 року по

справі № 36/494-35/327, Господарський суд м. Києва ухвалою від 30.09.2008 р.

зобов'язував відповідача надати суду: журнали реєстрації видачі довіреностей на

отримання товару за друге півріччя 2005 року та перший квартал 2006 року, наказ

про зарахування ОСОБА_2 на роботу до Закритого акціонерного товариства

„Дніпровський універмаг” (якщо воно відбулося), але зазначені вимоги ухвали

Господарського суду м. Києва від 30.09.2008 р. не були виконані та, як зазначив

суд першої інстанції, ґрунтуючись на поясненнях представника відповідача, майно

(документи та приміщення) відповідача насильницько захоплено, що унеможливлює

відповідати у суді по документам юридичної особи та у зв'язку з цим виклик

посадових осіб є неможливим.

Відповідно до п. 4.1. договорів за

реалізацію товару відповідач отримує комісійну плату в розмірі 20 % від суми

реалізованого товару.

Відповідачем сплачено позивачу

1182,00 грн. виручки за реалізовану продукцію. Крім того, 07.07.2006 р.

відповідач повернув позивачу залишок нереалізованого товару на суму 2853,00

грн.

Неоплаченим залишився товар на суму

20103,00 грн., а з урахуванням    20 %

комісійної плати, неоплаченим є товар на суму 16082,40 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову,

суд першої інстанції виходив з того, що 11.07.2006 р. ухвалою Дніпровського

районного суду міста Києва у справі № 2-1688/01-06 було задоволено заяву

арбітражного керуючого ОСОБА_3 про зміну чи встановлення порядку виконання

рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.06.2005 р. по справі за

позов ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства „Дніпровський

універмаг”,        ОСОБА_1, ОСОБА_5,

третя особа Закрите акціонерне товариство „Агенція Індекс” про визнання

позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства

„Дніпровський універмаг” від 29.04.2005 р., такими, що відбулися, та

зобов'язання виконати рішення позачергових зборів.

Вищевказаною ухвалою, була

встановлена відсутність права        

ОСОБА_1 діяти від імені юридичної особи Закритого акціонерного

товариства „Дніпровський універмаг”, а також не визначено будь-якої причетності

вказаної громадянки ОСОБА_1 до юридичної особи Закритого акціонерного

товариства „Дніпровський універмаг”. Виходячи з цього, суд першої інстанції

зробив висновок про те, що ОСОБА_1 несе самостійну відповідальність за власні

дії, у тому числі з майном та нерухомістю відповідача.

В ухвалі Дніпровського районного

суду міста Києва у справі                   

№ 2-1688/01-06 зазначено, вважати гр. ОСОБА_1 недобросовісним набувачем,

яка несе відповідальність по діям юридичної особи Закритого акціонерного

товариства „Дніпровський універмаг” з 23.02.2001 р. по 12.05.2006 р.

Отже, Господарський суд м. Києва,

зважаючи на ч. 4 ст. 35 Господарського кодексу України, відповідно до якої

рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для

господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для

вирішення спору, вирішив, що за невиконання зобов'язань з оплати товару повинна

нести відповідальність саме гр. ОСОБА_1.

Суд апеляційної інстанції не може

погодитись з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з

наступного.

Дійсно, згідно ч. 4 ст. 35 ГПК

України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є

обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають

значення для вирішення спору.

Отже, факти, які містяться у

винесених раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер.

Але, рішення суду з цивільної

справи, що набрало законної сили та яким встановлено факт відповідальності

ОСОБА_1 за зобов'язаннями відповідача в матеріалах справи відсутнє, а наявна

лише ухвала, яка не є рішенням в розумінні ст. 35 ГПК України. 

Таким чином, саме Закрите

акціонерне товариство „Дніпровський універмаг” повинно відповідати за

зобов'язаннями, що випливають зі спірних договорів.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського

кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених

цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та

ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено,

що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно

підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України

порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,

визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник

вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання

зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено,

що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені

договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, місцевий

господарський суд неправомірно відмовив в задоволенні вимоги позивача про

стягнення з відповідача 16082,40 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог чи заперечень.

Позивач обґрунтував позовні вимоги

та апеляційну скаргу належним чином, в зв'язку з цим, апеляційна скарга

підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 27.10.2008 р.

- скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким позов задоволено повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102,

п. 2 ч. 1 ст.103, п.п. 3, 4 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський

апеляційний господарський суд  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю виробничо-торговельної фірми „Велам” на рішення Господарського

суду      м. Києва від 27.10.2008 р. у

справі № 36/494-35/327-33/302 задовольнити.

Рішення Господарського суду м.

Києва від 27.10.2008 р. у справі           

№ 36/494-35/327-33/302 скасувати.

Позов задовольнити повністю.

      Стягнути з Закритого акціонерного

товариства “Дніпровський універмаг” (02206, м. Київ, вул. Малишка, 39, П/рах. к

26008301330507 у Дніпровському ПІБ м. Києва, МФО 3221142, код ЄДРПОУ 01564963),

а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого  державним 

виконавцем  під  час 

виконання  судового  рішення, 

на  користь Товариства з обмеженою

відповідальністю виробничо-торговельної фірми „Велам” (54003, м. Миколаїв, вул.

Кірова, 67, а/с 591, П/р 26000301430188 в ГВ АК ПІБ, МФО 326438, код ЄДРПОУ

13842002) 16082 (шістнадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 40 коп. боргу, 160 (сто

шістдесят) грн. 82 коп. державного мита за подання позовної заяви, 80

(вісімдесят) грн. 41 коп. - державного мита за подачу апеляційної скарги та 118

(сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Видачу наказу на виконання даної

постанови доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи  повернути Господарському суду м. Києва.   

Постанова набирає законної сили з

моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду

України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 19.01.09 (відправлено)