Рішення

від 06.11.2008 по справі 21/375-29/427

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

21/375-29/427

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  21/375-29/427

06.11.08

за позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний

лікувально-реабілітаційний   курортний   комплекс   “Ріксос-

Прикарпаття”

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна”

про          стягнення 5 637,24 грн.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс

Україна”

До          Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний

лікувально-реабілітаційний   курортний   комплекс   “Ріксос-

Прикарпаття”

Про          стягнення заборгованості

Суддя Усатенко І.В.  

Представники сторін:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Саєнко О.О. - представник (дов. у справі)

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом):   Берковський Р.О. –представ. (дов. у справі)  

В судовому засіданні 06.11.2008 р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача  оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос-Прикарпаття” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна” про стягнення 5 637,24 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2007 р. прийнято зустрічний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос-Прикарпаття” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна” заборгованості у розмірі 129532,50 грн.  для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2008 р. первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 27.05.2008 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна” залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2008 р. по справі 21/375- без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.08 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна” задоволено, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2008 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2008 р. у справі 21/375 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свою Постанову Вищий господарський  суд України мотивував тим, що судами попередніх інстанцій не було досліджено та не надано правової оцінки, виходячи з умов договору, переліку документів чи цінностей, що передаються № 16 та іншим (а.с. 155-159 т.1) і чи містить цей перелік відповідні акти прийому-передачі продукції (щодо передачі бланків). У рішенні першої інстанції містяться суперечливі мотиви прийняття: з одного боку мова йдеться про встановлення факту існування домовленості між сторонами щодо виготовлення бланків у кількості 20000 шт, а з іншого боку до спірних правовідносин застосовано норму ст. 1212 ЦК України щодо зобов'язань у зв'язку з набуттям та збереженням майна без достатньої правової підстави (кошти у розмірі 5322,25 грн.). Щодо зустрічного позову, то суди не дослідили дотримання сторонами умов договору щодо складання актів, їх підписання та викладення зауважень (у разі їх наявності) щодо не виконання чи не належного виконання виконавцем своїх зобов'язань; судами не встановлено причини не підписання актів з боку відповідача за зустрічним позовом та не встановлено факт повідомлення про це позивача за зустрічним позовом.

Згідно резолюції Голови Господарського суду міста Києва, справу 21/375 передано на новий розгляд судді Усатенко І.В.

Ухвалою суду від 05.09.2008 справу було прийнято до провадження та присвоєно № 21/375-29/427.

В судовому засіданні 09.10.08 на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву, в зв'язку з чим рішення приймається зазначеною датою.

В ході нового розгляду справи позивач за первісним позовом підтримав позов повністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, 01.06.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №01/07.1. Відповідно до умов Додаткової угоди №6 від 22.09.2006 року до Договору та Специфікації № 5 до Додаткової угоди №6 відповідач зобов'язався виготовити, окрім іншого, бланки стандартні у кількості 20 000 шт., за умови сплати позивачем 70% вартості зазначеної продукції Зазначена частина вартості виготовлення бланків стандартних була сплачена позивачем відповідачеві 04.10.2006 року. Разом з тим, у встановлений строк продукція відповідачем виготовлена не була, у зв'язку з чим зобов'язання втратило Інтерес для позивача і він відмовився від прийняття його виконання відповідачем Проте, сплачені кошти відповідачем відшкодовані не були.

Відповідач за первісним позовом у наданих до матеріалів справи поясненнях щодо фактів, які є підставою для стягнення за первісним позовом ніяких заперечень не надав.

Відповідачем (позивач по зустрічному позову) подано пояснення щодо зустрічного позову, в яких, посилаючись на умови Договору від 01.07.2007 року та Додаткової угоди до цього Договору №1 від 01.07.2007 року, відповідач вимагає стягнути з позивача   (відповідач   за   зустрічним   позовом)   суму  заборгованості  за   надані послуги у розмірі 86 355 грн., а також штраф у розмірі 43 177 грн. Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що акти виконаних робіт були отримані ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття”, зауваження по ним не були надані ТОВ “Маркс Україна”, за таких умов послуги повинні бути оплачені.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) проти зустрічного позову заперечує і просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, на акт за вересень 2006 р. було направлено зауваження, акт за жовтень 2006 р. взагалі не був отриманий (не направлявся) позивачем (відповідачем за первісним позовом), а щодо акту за листопад 2006 р., то в зв'язку з припиненням дії договору послуги у листопаді місяці не надавались.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва , -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос-Прикарпаття” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна” (Виконавець) укладено Договір №01/07.1 на проведення рекламної компанії.

Відповідно до п. 2.1 Договору №01/07.1 Замовник доручає, а Виконавець

зобов'язується провести рекламну компанію, яка вважається розпочатою з дати

підписання Договору та виконується відповідно до умов цього Договору, додаткових угод до цього Договору та  окремих договорів  на  виконання  робіт,   визначених у цьому Договорі по 31 грудня 2006 року включно.

Рекламна компанія, згідно з п.1.1 Договору №01/07.1 - це комплекс робіт (послуг), що визначаються у Договорі, Додаткових угодах, окремих Договорах і надаються виконавцем замовнику і передбачають просування та популяризацію, формування іміджу (образу, репутації, фірмового стилю) замовника та його послуг, роботи (послуги) пов'язані з виробництвом рекламної продукції, виробництвом та розміщенням реклами для замовника на території України.

22.09.2006 року сторонами укладено Додаткову угоду № 6 на виконання робіт до Договору №01/07.1 на проведення рекламної кампанії № 01/07.1 від 01.07.06. Відповідно до п.1.1 Додаткової угоди № 6 Виконавець зобов'язується за завданням Замовника виготовити продукцію згідно затверджених ескізів, макетів, взірців (в залежності від типу продукції) та кольоропроб, асортимент, кількість та ціна якої вказується в Специфікаціях, що є додатками до цієї угоди, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити таку продукцію.

Згідно з п. 1.2, 3.2 Додаткової угоди № 6 оплата продукції здійснюється у порядку, передбаченому Специфікацією. Також у Специфікації визначається термін виготовлення та поставки продукції.

Відповідно до положень Специфікації № 5 від 25.09.2006 року до Додаткової угоди № 6, Виконавець зобов'язався виготовити для Замовника певну продукцію на загальну суму 31 928,48 грн., у тому числі: конверт євро у кількості 2000 шт. вартістю 3854,40 грн., конверти С4 у кількості 800 шт. вартістю 3583,33 грн., ярлик для дверей у кількості 2000 шт. вартістю 4916,67 грн., конверт для ключів у кількості 13500 шт. вартістю 7916,67 грн., бланки стандартні у кількості 20 000 шт., вартістю 6336,00 грн.

Згідно з п.2, 3 Специфікації № 5 від 25.09.2006 року до Додаткової угоди № 6 Замовник зобов'язаний сплатити авансовий платіж в розмірі 70% від загальної вартості виготовлення товару у строк до 29.09.2006 року. Термін виготовлення та поставки Виконавцем продукції складає 20 робочих днів з моменту надходження вказаної вище передплати на рахунок Виконавця та затвердження сторонами ескізу по кольоровим пробам.

02.10.2006 року відповідачем за первісним позовом виписано рахунок-фактуру № СФ-0000277 на оплату загальної суми вартості продукції, яку відповідач за первісним позовом був зобов'язаний виготовити за умовами Додаткової угоди № 6 від 22.09.06 та Специфікації № 5 від 25.09.2006 року до Додаткової угоди № 6 у тому числі: конверт євро у кількості 2000 шт. вартістю 3854,40 грн., конверти С4 у кількості 800 шт. вартістю 3583,33 грн., ярлик для дверей у кількості 2000 шт. вартістю 4916,67 грн., конверт для ключів у кількості 13500 шт. вартістю 7916,67 грн., бланки стандартні у кількості 20 000 шт., вартістю 6336,00 грн.

Згідно з виставленим ТОВ “Маркс Україна” рахунком-фактурою № СФ-0000277 від 02.10.2006 року, ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Україна” було перераховано на користь відповідача за первісним позовом авансовий платіж за виготовлення поліграфічної продукції у розмірі 70% від загальної вартості такої продукції, що складає 22 349,94 грн. Зазначене підтверджується платіжним дорученням № 587 від 04.10.2006 року, призначення платежу: оплата за типографічну продукцію згідно рахунку-фактури № СФ-00227 від 02.10.06.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ТОВ “Маркс Україна” зобов'язане було передати виготовлений товар за Специфікацією № 5 від 25.09.06 до Додаткової угоди № 6 протягом 20 робочих днів з дати внесення попередньої оплати, тобто до 31.10.06, однак, свої зобов'язання належним чином не виконало.

У зв'язку з цим позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом було направлено лист № 150 від 03.11.2006 року, в якому, серед іншого, відповідача за первісним позовом було додатково повідомлено про те, що строк виконання зобов'язання ТОВ “Маркс Україна” з виготовлення передбаченої Специфікацією № 5 від 25.09.2006 року до Додаткової угоди № 6 продукції спливає 01.11.2006 року. В цьому ж листі позивач за первісним позовом просив відповідача за первісним позовом протягом трьох днів з дня одержання листа закінчити роботи з виготовлення товару та передати його ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” в порядку визначеному законодавством та Додатковою угодою. При цьому, позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом, що у разі прострочення відповідачем зазначеного строку для виконання його зобов'язань, позивач за первісним позовом відмовляється від прийняття виконання зобов'язання в порядку, передбаченому ст. 612 ЦК України, та вимагає повернення сплачених коштів не пізніше 12.11.2006 року.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний    передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром  передати  покупцеві його  приналежності  та  документи (технічний паспорт,  сертифікат якості тощо),  що стосуються товару та підлягають переданню  разом із   товаром   відповідно   до   договору   або  актів  цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 693 ЦК України якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо    внаслідок    прострочення    боржника    виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” зазначило, що відмовилось від прийняття виконання зобов'язання і вимагає повернення суми попередньої оплати, тобто вважає, що з 12.11.06 у ТОВ “Маркс Україна” перед ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” виникли грошові зобов'язання (лист № 150 від 03.11.06).

У строк, встановлений у листі № 150 від 03.11.06 товар не був поставлений, однак, до матеріалів справи надано довіреність суворої звітності на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯНВ № 190489 від 30.11.06, відповідно до якої ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” отримало від ТОВ “Маркс Україна”: ярлик для дверей у кількості 2000 шт., конверт євро у кількості 2000 шт., конверт С4 у кількості 800 шт., конверт для ключів у кількості 13500 шт., візитні картки у кількості 13000 шт., бейджи із зображенням “Ріксос” у кількості 800 шт. Також відповідно до видаткової накладної № РН-00082/2 від 01.12.06 ТОВ “Маркс Україна” поставило ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” товар на загальну суму 54965,28 грн.: ярлик для дверей у кількості 2000 шт. вартістю 4916,67 грн., конверт євро у кількості 2000 шт. вартістю 3854,40 грн., конверт С4 у кількості 800 шт. вартістю 3583,33 грн., конверт для ключів у кількості 13500 шт. вартістю 7916,67 грн., візитні картки у кількості 13000 шт. вартістю 8666,66 грн., бейджи із зображенням “Ріксос” у кількості 800 шт. вартістю 16866,67 грн.

До матеріалів справи також надано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18.01.07 за Додатковою угодою № 6 “На виконання робіт” від 22.09.06 до Договору № 01/07.1 “На проведення рекламної кампанії” від 01.07.06 відповідно до якого Виконавець передає, а Замовник приймає роботу з виготовлення наступної поліграфічної продукції ярлик для дверей у кількості 2000 шт., конверт євро у кількості 2000 шт., конверт С4 у кількості 800 шт., конверт для ключів у кількості 13500 шт., візитні картки у кількості 13000 шт., бейджи із зображенням “Ріксос” у кількості 800 шт. Замовник не має претензій до Виконавця щодо якості виконаної роботи, виготовленої продукції, строків її виготовлення та передачі.

З зазначених вище документів вбачається, що ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” отримало від ТОВ “Маркс Україна” продукцію асортимент, вартість та кількість якої частково співпадає з тією, що передбачена у Специфікації № 5 від 25.09.2006 року до Додаткової угоди № 6, за виключенням бланків у кількості 2000 шт. Таким чином, відповідач за первісним позовом частково виконав свої зобов'язання по поставці продукції позивачу за первісним позовом по Специфікації № 5 від 25.09.2006 року до Додаткової угоди № 6 після граничного строку, наданого позивачем за первісним позовом відповідачу для виконання. Позатим, не зважаючи на більш пізню дату виконання ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” прийняло часткове виконання зобов'язань по поставці по Специфікації № 5 від 25.09.2006 року до Додаткової угоди № 6 від ТОВ “Маркс Україна”, не висунувши при цьому будь-яких заперечень щодо строків виконання. Загальна вартість товару, переданого ТОВ “Маркс Україна” на користь ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” по Специфікації № 5 від 25.09.2006 року до Додаткової угоди № 6  складає 24325,28 грн. В свою чергу ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” сплатило на користь ТОВ “Маркс Україна” лише 70 % попередньої оплати, що складає 22349,94 грн. Таким чином, вартість товару сплачена позивачем  за первісним позовом є фактично меншою від вартості безпосередньо поставленого позивачу за первісним позовом товару.

Специфікацією № 5 від 25.09.2006 року до Додаткової угоди № 6 передбачено здійснення попередньої оплати за товар у розмірі 70% від загальної його вартості та сплату залишившихся 30 % вартості протягом 2 робочих днів з моменту отримання продукції. Товар, що відповідає технічним характеристикам підлягає 100% оплаті. У Специфікації відсутні умови, що передбачають окрему оплату по кожній з позицій товару, а навпаки, вартість продукції розглядається як єдине ціле, тобто виокремлення з загальної маси зобов'язання частки вартості окремого товару не відповідає умовам правочину.

17.01.07 ТОВ “Маркс Україна” звернулось до ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” з листом № 15, в якому зазначено, що бланки у кількості 2000 шт. не виготовлені, однак, за бажанням позивача за первісним позовом відповідач за первісним позовом може приступити до їх негайного виготовлення. Також було вказано на факт поставки товару на суму 24352,20 грн. та існування фактичної заборгованості у розмірі 1975,26 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Судом встановлено, що вся, сплачена позивачем за первісним позовом сума попередньої оплати у розмірі 70% загальної вартості продукції була використана на виконання зобов'язань по поставці продукції згідно Специфікації № 5 від 25.09.2006 року до Додаткової угоди № 6 (виробництво та поставку продукції), що підтверджується матеріалами справи, а тому відсутні підстави вважати суму у розмірі 5322,25 грн. безпідставно набутою.

Суд  вважає вимоги позивача про стягнення з ТОВ “Маркс Україна” суми боргу у розмірі 5322,24 грн. безпідставними та такими, що суперечать матеріалам справи.

Позивач за первісним позовом звернувся з вимогою про стягнення з відповідача за первісним позовом суми пені у розмірі 48,00 грн.

Відповідно до п. 7.2 Додаткової угоди № 6 Виконавець за несвоєчасне виконання умов угоди сплачує Замовнику пеню за кожен день прострочення виконання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день невиконаного або не належно виконаного зобов'язання (включаючи день виконання).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Судом встановлено, що зобов'язання по поставці повинно було бути виконане до 01.11.06. Фактична передача товару ж мала місце лише 01.12.06. Позивач розрахував пеню за період з 01.11.06 по 12.11.06 з огляду на нібито відмову від прийняття виконання зобов'язання. Натомість, у акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18.01.07 за Додатковою угодою № 6 “На виконання робіт” від 22.09.06 до Договору № 01/07.1 “На проведення рекламної кампанії” від 01.07.06 чітко зазначено, що Замовник не має претензій до Виконавця щодо якості виконаної роботи, виготовленої продукції, строків її виготовлення та передачі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Тобто, прийнявши виконання зобов'язання по поставці товару по Специфікації № 5 від 25.09.2006 року до Додаткової угоди № 6 вартістю 24352,20 грн. позивач за первісним позовом визнав його виконанням здійсненим у строк та належним чином, тобто підстав для нарахування та стягнення пені з відповідача за первісним позовом не має.

Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом 3% річних та втрати від інфляції.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” прийняло від ТОВ “Маркс Україна” виконання зобов'язань по поставці товару, то його відмова є нікчемною. Тобто грошові зобов'язання у ТОВ “Маркс Україна” перед ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” не виникли, а тому підстави для застосування норм ст. 625 ЦК України відсутні. За таких умов, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення суми 3% річних у розмірі 163,20 грн. та суми втрат від інфляції у розмірі 786,12 грн. з відповідача за первісним позовом не підлягають задоволенню, оскільки, суперечать нормам чинного законодавства та матеріалам справи.

З огляду на вище викладене  суд вважає, що первісний позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України, в зв'язку з відмовою у первісному позові, судові витрати покладаються на Позивача за первісним позовом.

Щодо поданого ТОВ “Маркс Україна” до ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” зустрічного позову.

Згідно з п. 5.1 Договору № 01/07.1 від 01.07.06 загальний розмір рекламного бюджету Рекламної компанії складається з щомісячної оплати послуг Виконавця за весь час дії цього договору та запланованої загальної вартості робіт (послуг), зазначених у цьому Договорі та Додаткових угодах до нього, окремих Договорах. Рекламний бюджет має бути складений в українській гривні. В процесі виконання Виконавцем рекламного бюджету його збільшення без попереднього узгодження із Замовником не допускається.

При цьому п. 5.2 Договору № 01/07.1 встановлює, що оплата робіт (послуг) щодо виконання умов цього Договору складається з обов'язкової щомісячної оплати робіт (послуг) Виконавця за цим Договором, за умови повного виконання Виконавцем у звітному місяці передбачених у медіаплані, цьому Договорі, додаткових угодах до цього Договору та окремих Договорах рекламних заходів, робіт (послуг).

Відповідно до п. 5.3 Договору № 01/07.1 оплата робіт (послуг) Виконавця та оплата третім особам за цим Договором здійснюється у розмірі та порядку, що визначені у Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до п.2 Додатку № 1 від 01.07.06 до Договору №01/07.1 на проведення рекламної кампанії від 01.07.06 вартість робіт (послуг) за один календарний місяць у період з 1 серпня 2006 року по 31 грудня 2006 року складає 45450,00 грн., в тому числі ПДВ 20% у сумі 7575,00 грн. Загальна вартість робіт (послуг) за період з 1 серпня 2006 року по 31 грудня 2006 року складає 227 250,00 грн., у тому числі ПДВ - 37 875,00 грн.

Пункт 3 Додатку № 1 до Договору № 01/07.1 визначає, що щомісячна оплата робіт (послуг) Виконавця здійснюється Замовником наступним чином: до 10 числа звітного місяця на підставі рахунку Виконавця сплачується 50% вартості робіт (послуг) за цей календарний місяць, остаточна сума у розмірі 50% вартості робіт (послуг) сплачується протягом трьох банківських днів з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (послуг) на підставі рахунку Виконавця шляхом безготівкового перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Таким чином, обов'язковою підставою для виникнення в ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” обов'язку зі сплати коштів на користь ТОВ “Маркс Україна” є повне виконання у звітному місяці рекламних заходів та робіт (послуг), передбачених у медіаплані, цьому Договорі, додаткових угодах до цього Договору та окремих Договорах.

Здача-приймання виконаних робіт (послуг) згідно з п. 6.1 Договору № 01/07.1 здійснюється сторонами за Актами. При цьому, відповідно до п. 6.2 Договору № 01/07.1 Акти по роботам (послугам), передбаченим Договором № 01/07.1 та медіапланом надаються Виконавцем Замовнику за звітний місяць другого числа місяця, наступного за звітним. Виконавець надає Замовнику підписані Акти приймання виконаних робіт (послуг), а Замовник приймає Акти та підписує їх протягом 3 робочих днів з дня отримання. Виконані належним чином Виконавцем роботи (послуги) підлягають прийняттю Замовником. В разі наявності обґрунтованих зауважень, Замовник письмово повідомляє про них Виконавця у строк 3 робочих днів з моменту отримання актів, при цьому Замовником Акт не підписується до моменту переробки або виправлення робіт (послуг). У випадку невиконання Виконавцем робіт (послуг) у встановлені строки або виконання неналежним чином, Замовник має право не сплачувати 50% щомісячної оплати робіт (послуг) Виконавця, визначеної у Додатку № 1 до цього Договору до моменту виконання робіт (послуг) належним чином у повному обсязі.

Згідно з п.9.3.2 Договору № 01/07.1 в разі відмови Замовника від договору, Замовник сплачує Виконавцю плату за виконану частину роботи, за роботи (послуги) які затверджені, замовлені та розпочаті, за умови повного їх виконання належним чином та в порядку та строки, передбачені цим договором, додатковими угодами до нього, окремими Договорами

Положеннями Договору № 01/07.1 та Додатку № 1 до Договору № 01/07.1 (зокрема п.5.2 та п.9.3.2 Договору № 01/07.1) передбачено, що обов'язок замовника зі сплати на користь виконавця щомісячної плати у встановленому розмірі обумовлений належним виконанням виконавцем його обов'язків по Договору, зокрема робіт (послуг), передбачених у Договорі № 01/07.1, у затвердженому замовником медіаплані та Додаткових угода до Договору № 01/07.1.

Таким чином, закінчення календарного місяця не призводить до автоматичного виникнення в ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” обов'язку зі сплати щомісячної плати. Такий обов'язок замовника виникає виключно у разі фактичного надання ТОВ “Маркс Україна” робіт (послуг), яке підтверджується підписаними сторонами Актами виконаних робіт.

Щодо актів, з якими позивач за зустрічним позовом пов'язує виникнення заборгованості у відповідача за зустрічним позовом.

ТОВ “Маркс Україна” виставило рахунок за вересень № СФ-000217 від 31.08.06 на суму 45450,00 грн., який був оплачений ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” у сумі 22725,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Наявні в справі матеріали свідчать, що Акт №ОУ-0000213 від 02.10.2006 року (за вересень місяць 2006 р.) було направлено ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” 20.10.2006 року (опису вкладення у цінний лист у матеріалах справи) та 28.10.2007 року (копія поштового чека та опису вкладення у цінний лист у матеріалах справи).

У листах № 143 від 27.10.2006 року та № 147 від 02.11.2006 року ТОВ “ДЛРКК „Ріксос-Прикарпаття” поінформував ТОВ “Маркс Україна” про те, що він має зауваження до отриманого ним Акта виконаних робіт № ОУ-0000213 від 02.10.2006 року. Зокрема, замовник зазначив, що у вересні 2006 року послуги, передбачені п. 7 Договору № 01/07.1 виконавцем у повному обсязі надано не було (не надано доказів виконання), та вказав на неможливість підписання Акта.

Таким чином, ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” на адресу ТОВ “Маркс Україна” було направлено зауваження до Акта виконаних робіт № ОУ-0000213 від 02.10.2006 року в порядку передбаченому п.6.2 Договору №01/07.1. Незважаючи на це, як випливає з матеріалів справи, виконавцем не було надано замовнику жодних роз'яснень щодо спірного Акта, чи будь-якого підтвердження виконання ним робіт (послуг) належним чином і у повному обсязі. Відтак, суд встановив, що Акт виконаних робіт №ОУ-0000213 від 02.10.2006 року належним чином сторонами не підписаний, оскільки, послуги не були надані належним чином, тому відсутні підстави для його підписання та покладення по ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” обов'язку зі сплати грошових коштів у розмірі 22725,00 грн.

Щодо акту виконаних робіт № ОУ-000380 від 20.11.06 (за жовтень місяць 2006 р.), то позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів того, що вказаний акт направлявся на адресу ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” чи був отриманий його представником.  Акт № ОУ-000380 від 20.11.06 вказаний у переліку документів і/або матеріальних цінностей, що передаються ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття”: № 31 від 23.11.06, що зазначений у декларації № 105922 Альтернативної служби доставки від 23.11.06 (отримувач ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття”), однак, інформація про вручення відсутня. Крім того факт отримання заперечується відповідачем за зустрічним позовом і з цього вбачається неможливість висловлення зауважень по акту та взагалі його підписання. ТОВ “Маркс Україна” не надало суду доказів того, що послуги (роботи), які він вважає наданими (виконаними) за актом № ОУ-000380 від 20.11.06 є дійсно наданими (виконаними).

Щодо акту виконаних робіт за листопад 2006 р. № ОУ-0000248 від 21.11.06, то відповідач за зустрічним позовом зазначає, що отримав його 14.05.07 разом з листом № 72 від 08.05.07. Однак, у вказаному листі відсутні посилання на додавання акту та не надано докази направлення листа № 72 від 08.05.07 на адресу ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття”. Відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом з листом № 110 від 12.10.06 про дострокове розірвання договору від 01.07.06 № 01/07.1 та додаткових угод до нього з 12.11.06. (направлено факсом та 14.10.06 поштою згідно опису вкладення у цінний лист та корінця поштового повідомлення). Також намір розірвання договору № 01/07.1 від 01.07.06 та додаткових угод до нього підтверджено листом від 18.10.06 № 117 (доказом направлення є опис вкладення у цінний лист та поштова квитанція від 19.10.06).

Відповідно до п. 11.7 Договору від 01.07.06 № 01/07.1 замовник має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, письмово попередивши сторону за 30 календарних днів до дати розірвання за умови проведення остаточних розрахунків за роботу (послуги), які затверджені, замовлені, розпочаті і виконані повністю і належним чином.

Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів того, що будь-які роботи були замовлені, розпочаті чи виконані ним за 12 днів листопада місяця, в зв'язку з якими відповідач за зустрічним позовом мав би підписати акт виконаних робіт № ОУ-0000248 від 21.11.06 та сплатити по ньому грошові кошти. Сам факт не направлення ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” зауважень по акту за листопад місяць 2006 р. не підтверджує виконання робіт чи надання послуг з боку ТОВ “Маркс Україна”.

Як було встановлено вище, ТОВ “Маркс Україна” не  надано

підписаних сторонами Актів виконаних робіт або інших належних доказів надання

ним ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” будь-яких робіт (послуг) у вересні, жовтні та листопаді 2006 року. Надані суду переліки документів або матеріальних цінностей, що передаються, не приймаються судом до уваги, оскільки їхній зміст не дає змоги жодним чином ідентифікувати ні особу, якій відповідні матеріали було передано (чи взагалі факт отримання будь-ким вказаних документів), ні

підстави такої передачі, ні конкретні види робіт (послуг), з наданням яких пов'язана

передача відповідних матеріалів.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Суду не надано належних та допустимих доказів порушення з боку відповідача за зустрічним позовом своїх зобов'язань по оплаті послуг, оскільки, позивач за зустрічним позовом не довів надання послуг у вересні, жовтні та листопаді місяцях 2006 р., які кореспондують виникнення грошових зобов'язань у ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття”.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 43177,00 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Оскільки, судом встановлено відсутність порушення зобов'язань за договором від 01.07.06 № 01/07.1 з боку відповідача за зустрічним позовом, то підстави для стягнення штрафних санкцій відсутні.

За таких обставин зустрічний позов не підлягає задоволенню.

В зв'язку з відмовою у зустрічному позові судові витрати відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

1.          У первісному позові відмовити.

2.          У зустрічному позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяІ.В.Усатенко

Дата підписання.10.11.2008р.