Рішення

від 03.09.2008 по справі 3/394-17/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/394-17/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№  3/394-17/232

03.09.08

За позовом     Приватного підприємства «Новен»

До                    Севастопольської міської ради

                          Севастопольської міської державної адміністрації

Про                 визнання права володіння і користування земельною ділянкою на умовах                     оренди, зобов'язання вчинити дії                                          

Суддя  Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача:          Калинчук А.О. (довіреність №5 від 08.05.2008)

                               Клюско С.О. (довіреність №5 від 08.05.2008)

Від відповідача-1:  Чиркова О.М. (довіреність №03-15/2 від 08.01.2008)

Від відповідача-2:  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства «Новен»(далі –позивач, ПП «Новен») про визнання за позивачем права володіння і користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 0,1895 га, яка розташована в районі Артилерійської бухти (на площі 300-річчя Російського флоту) в місті Севастополі; про зобов'язання Севастопольської міської ради на протязі 10-ти днів з дати набрання рішеннями судів законної сили поновити договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди з реєстраційним № 173 від 17.02.1998 шляхом укладання з позивачем договору оренди земельної ділянки, яка використовується позивачем для будівництва громадського центру міста в складі видовищно-торгівельних, офісно-готельних приміщень в запропонованій позивачем редакції, яка додається до позовної заяви; в разі неукладення Севастопольською міською радою договору оренди цієї земельної ділянки протягом десяти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, договір вважати укладеним в редакції, запропонованій позивачем з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якими позивач просить суд поновити договір про право користування землею на умовах оренди №173 від 17.02.1998, укладений між відповідачем-2 та позивачем, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.   

  Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2007 по справі №3/394, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007, позов задоволено повністю.

          Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2008 №3/394 рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суддів.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від  15.05.2008 справу прийнято до розгляду з присвоєнням №3/394-17/232. Розгляд справи призначений на 02.06.2008.

          На запит Вищого господарського суду України матеріали справи разом з касаційною скаргою ПП «Новен»були направлені до Верховного Суду України.

          Ухвалою Верховного Суду України від 19.06.2008 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2008 №3/394.  Матеріали справи було повернуто до Господарського суду міста Києва.

04.08.2008 до суду надійшла заява позивач про зміну та уточнення позовних вимог, в якій заявник просить: 1) визнати поновленим договір про право користування землею на умовах оренди земельною ділянкою площею 0,1895 га, яка розташована на площі ім. 300-річчя Російського флоту в місті Севастополі, укладений між Севастопольською міською державною адміністрацією та ПП «Новен», з реєстровим № 173 від 17.02.1998, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, із здійсненням заміни сторони цього договору –орендодавця –Севастопольської міської державної адміністрації на Севастопольську міську раду; 2) зобов'язати Севастопольську міську раду переукласти з позивачем договір про право користування землею на умовах оренди з реєстровим № 173 від 17.02.1998 на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором; 3) зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію не чинити перешкод в переукладанні Севастопольською міською радою з позивачем договору про право користування землею на умовах оренди № 173 від 17.02.1998 на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

Земельна ділянка, що розташована  на площі ім. 300-річчя Російського флоту у м. Севастополь використовується позивачем на правах оренди у відповідності до договору, укладеного 03.02.1998 з Севастопольською міською державною адміністрацією та зареєстрованого під № 173 від 17.02.1998. Метою використання даної земельної ділянки є реконструкція існуючих споруд танцювального майданчика і будівництва видовищно-торгівельного центру. Термін оренди зазначеної земельної ділянки встановлювався сторонами договору до 28.04.2007. Пунктом 5.2 договору передбачалась можливість пролонгації терміну дії договору на послідуючий термін, якщо жодна із сторін не вимагатиме його розірвання.  Відповідно до п. 3.7 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі»та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»позивач звернувся до відповідача-1 з клопотанням про поновлення договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди № 173 від 17.02.1998. На дане клопотання позивач отримав відповідь, в якій відповідач-1 не заперечував проти поновлення  договору, але при цьому й ухилився від повідомлення про поновлення договору.

З огляду на відсутність заперечень проти пролонгації договору оренди з боку відповідачів і належне виконання ПП «Новен»власних зобов'язань за цим договором під час та після спливу строку його дії, а також з урахуванням положень ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»та ст. 764 Цивільного кодексу України, договір, на думку позивача, вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Крім того, оскільки під час дії зазначеного договору оренди набув чинності Земельний кодекс України і повноваження відповідача-2 в галузі земельних відносин  були передані відповідачу-1, тому позивач наполягає на необхідності заміни сторони договору оренди, зазначивши у даному договорі замість старого орендодавця (Севастопольської міської державної адміністрації) –новим (Севастопольською міською радою). При цьому, позивач посилається на те, що згідно з ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору,  а також на те, що відбулася заміна  сторони у зобов'язанні за нормами ст.ст. 512, 516 Цивільного кодексу України. Відтак наступником прав і обов'язків Севастопольської міської державної адміністрації згідно із вимогами Земельного кодексу України 2001 року слід вважати Севастопольську міську раду.

Вимога позивача про зобов'язання Севастопольської міської ради переукласти договір від 03.02.1998 р. (№ 173 від 17.02.1998) на той самий строк та на тих самих умовах, які були ним передбачені, обґрунтовувались положеннями ст. 513 ЦК України, оскільки правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні має вичинятись у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Вимога про зобов'язання Севастопольської міської державної адміністрації не чинити перешкод в переукладанні Севастопольською міською радою та ПП «Новен»договору на той самий строк та на тих самих умовах обґрунтовувались наявністю у позивача підстав вважати, що дії відповідача-2 можуть у майбутньому ускладнити реалізацію права позивача на оренду зазначеної вище земельної ділянки.

Відповідач-1 (Севастопольська міська рада) у відзиві на позов зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Термін дії договору на право користування землею на умовах оренди, укладеного між Севастопольською міською державною адміністрацією і ПП «Новен»сплив 28.04.2007.  Відповідач-1 не є стороною цього договору, а відтак не може нести яких-небудь зобов'язань за ним договором, у зв'язку із чим на нього не може бути покладений обов'язок поновити вищевказаний договір.

Також відповідач-1 зазначає, що законодавством не передбачене автоматичне продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки, а також законодавством не передбачена така форма користування землею як тимчасове користування на умовах оренди. Відповідач-1 вважає, що така форма набуття права користування землею як звернення до суду законом не передбачена. Право користування землею на умовах оренди посвідчується тільки договором оренди земельної ділянки і не може бути підтверджено ніяким іншим способом. При цьому відповідач-1 робить посилання на п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України за якими підставою для укладання договору оренди земельної ділянки є рішення міської ради. Разом з тим відповідач-1 зазначає, що позивач не звертався до міської ради із заявою (клопотанням) про передачу в оренду земельної ділянки на пл. 300-річчя Російського флоту в м. Севастополі, і відповідне рішення міською радою не приймалося. У зв'язку з тим, що рішення про передачу позивачеві в оренду земельної ділянки міською радою не приймалося, даний спір не може розглядатись судом.

Крім того відповідач-1 вважає, що відсутні правові підстави задоволення вимоги позивача про поновлення договору оренди, оскільки земельна ділянка перебуває в конкурентній економіко-планувальній зоні та відповідно до рішення Севастопольської міської ради від 11.10.2006 № 911 «Про визначення територій, на яких право власності або право оренди земельних ділянок, набувається на конкурентних засадах»право оренди на даній території підлягає придбанню на конкурентних засадах. Відповідач-1, на його думку, діючи на підставі та у межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», чинним законодавством України, не перешкоджав і не перешкоджає позивачеві в набутті права оренди на земельну ділянку, яка розташована на пл. 300-річчя Російського флоту в м. Севастополі в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідач-2 (Севастопольська міська державна адміністрація) надіслав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу за наявними у ній матеріалами без участі свого представника на підставі ст. 75 ГПК України.

Клопотання позивача від 04.08.2008 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Севастопольській міській раді здійснювати будь-які дії, направлені на проведення аукціону (конкурсу) відносно права оренди земельної ділянки загальною площею 0,1895 га, яка розташована за адресою: м. Севастополь, пл.300-річчя Російського флоту в м. Севастополі, судом відхилено як необґрунтоване.

Клопотання відповідача-1 від 06.08.2008 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –ЗАТ «Індпошив одягу», а також заява ЗАТ «Індпошив одягу»від 20.08.2008 про залучення товариства до участі в справі також судом відхилені, оскільки доказів того, що рішення зі спору може вплинути на права або обов'язки ЗАТ «Індпошив одягу»щодо однієї із сторін суду не надано.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 14.11.1997 №2037-р Приватному підприємству «Новен»надано із земель державної власності у тимчасове користування на умовах оренди строком до 28.04.2007 земельну ділянку площею 0,1895 га, що розташована на площі 300-річчя Російського флоту у м. Севастополь для реконструкції існуючих споруджень танцювального майдану і будівлю видовищно-торгівельного центру та його обслуговування.

На виконання вказаного розпорядження між відповідачем-2 та позивачем був укладений договір на право користування землею на умовах оренди. Договір був зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею під  реєстраційним №173 від 17.02.1998. Форма і зміст зазначеного договору відповідають формі договору на право тимчасового користування землею (в том числі на умовах оренди), затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 197 «Про форму договору на право тимчасового користування землею (в том числі на умовах оренди)».

Відповідно до пункту 1.2. договору земельна ділянка надана на умовах оренди строком до 28.04.2007 р. для реконструкції існуючих споруд танцювального майданчика і будівництва видовищно-торгівельного центру та їх обслуговування.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що після спливу строку користування земельною ділянкою, договір може бути пролонгований на наступний строк, якщо жодна із сторін не вимагає його розірвання.

Пунктом 3.2.2. договору визначено перелік обов'язків землекористувача –позивача, зокрема, право на продовження строку оренди земельної ділянки.

Як встановлено під час розгляду справи та не заперечувалось відповідачами, позивачем виконувались покладені на нього обов'язки.

Відповідно до рішення Севастопольської міської ради від 06.10.2000 № 597 «Про міри по організації виконання Закону України «Про планування та забудову територій»і про хід виконання рішень міської ради з питань містобудування»та керуючись статтею 24 зазначеного у цьому рішенні закону, Севастопольська міська державна адміністрація видала розпорядження № 216-р від 19.02.2004, яким дозволила ПП «Новен»розробити робочий проект будівництва видовищно-торгівельного центру в Артилерійській бухті, а розпорядженням № 787-р від 28.05.2004 внесла зміни в своє попереднє розпорядження, яким надала згоду ПП «Новен» розробити робочий проект будівництва громадського центру міста в складі видовищно-торгівельних, офісно-готельних приміщень.

В 2006 році ПП «Новен»виступило замовником виконання проектно-видовищних робіт відповідно до Договору № 49 від 18.07.2006, укладеного з підприємцем Щербаневим В.М. та згідно із статтею 29 Закону України «Про планування та забудову територій»отримало дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Севастополя № 516/266 від 08.09.2006 і розпочало будівництво торгово-видовищного центру з офісно-готельними номерами на земельній ділянці, яку воно орендує відповідно до договору оренди № 173 від 17.02.1998.

З 01.01.2002 набув чинності Земельний кодекс України, яким питання розпорядження землями в межах міста Севастополя віднесені до компетенції Севастопольської міської ради (стаття 83, пункт 12-й Перехідних положень).

Оскільки землі в межах м. Севастополь до цього часу не розмежовані, тому відповідно до пунктів 3, 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ч.3 Прикінцевих положень Закону України «Про оренду землі»повноваження по розпорядженню земельною ділянкою на площі 300-річчя Російського флоту, в тому числі повноваження по поновленню договорів оренди землі (продовження строку оренди), які були укладені Севастопольською міською державною адміністрацією, здійснює Севастопольська міська Рада.

Відповідно до п.3 Перехідних положень Земельного кодексу України у випадках, коли земельні ділянки, надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель відповідно до п.7 Перехідних положень Земельного кодексу України.

14.12.2006 позивач, керуючись положеннями статей 83,93, п.п.3, 12 Перехідних положень Земельного кодексу України звернувся до Севастопольської міської ради з клопотанням про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки №173 від 17.02.1998, на яке жодної відповіді не отримало.

05.02.2007 відповідач-1 повідомив позивача, що клопотання від 14.12.2006 направлене до відповідача-2 (Севастопольської міської державної адміністрації) для розгляду і винесення пропозиції в міську раду щодо розгляду питання по суті.

09.02.2007 відповідач-2 надіслав позивачу лист-повідомлення відносно того, що з приводу переоформлення договору оренди земельної ділянки з реєстраційним №173 від 17.02.1998 ПП «Новен»повинно звертатися до  Севастопольської міської ради (як до суб'єкта права розпорядження землями в межах міста Севастополя).

Від орендодавця (Севастопольської міської державної адміністрації), повноваження якого з 01.01.2002 по розпорядженню землями в місті Севастополі змінилися, а також від Севастопольської міської ради, яка з 01.01.2002 є суб'єктом права розпорядження земельною ділянкою, яку використовує позивач відповідно до договору №173 від 17.02.1998, відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі»позивачу письмові заперечення на протязі одного місяця після закінчення строку цього договору не надходили і не надсилалися.

Відповідачі не надали суду будь-яких доказів того, що ПП «Новен»не виконувало належним чином умов договору на право тимчасового користування землею на правах оренди з реєстраційним №173 від 17.02.1998.

Натомість, судом встановлено, що позивач навіть після закінчення терміну дії договору належним чином виконував його умови, своєчасно й у повному розмірі сплачуючи орендну плату, що підтверджується платіжними дорученнями за період з квітня 2007р. по липень 2008р., залученими до матеріалів справи, а також листом ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя від 28.07.2008 № 6449/10/190 про відсутність у ПП «Новен»заборгованості по орендній платі за землю (в справі).

При цьому відповідачі не надали суду будь-яких доказів того, що вони повідомляли позивача про припинення сплати коштів за згаданим договором у зв'язку із закінченням строку його дії, а також не повертали ці кошти позивачу.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах слід застосовувати законодавство, яке регулює земельні відносини, а також повноваження органів місцевого самоврядування.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Приписи ст.ст. 13, 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема, ст. 764 визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування діють на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією та законами України, і керуються у своїй діяльності Конституцією та законами України, діючими нормативно-правовими актами.

Ці положення Закону зобов'язують Севастопольську міську раду з урахуванням пунктів 3, 7 Перехідних положень Земельного кодексу України діяти в спірних правовідносинах в межах повноважень і способом, який передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі»та ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Водночас частиною третьою статті 33 Закону України «Про оренду землі»визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Також, згідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість й законність вимог позивача про визнання поновленим договору за № 173 від 17.02.1998, укладеного між Севастопольською міською державною адміністрацією та Приватним підприємством «Новен», про право користування земельною ділянкою площею 0,1895 га на умовах оренди, яка розташована на площі ім. 300-річчя Російського флоту в місті Севастополі, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Щодо здійснення заміни сторони зазначеного договору –орендодавця –Севастопольської міської державної адміністрації на Севастопольську міську раду, то посилання позивача на норми ст.ст. 512, 516 Цивільного кодексу України суд вважає обґрунтованими, адже наступником прав і обов'язків Севастопольської міської державної адміністрації, згідно зі ст.ст. 9, 83, пунктів 3, 7, 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002, є Севастопольська міська рада.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Зобов'язанням згідно зі ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.   

Отже, позивач відносно орендодавця договору № 173 від 17.02.1998 в частині сплати грошей за оренду землі виступає боржником, а орендодавець –відповідно кредитором. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений, як зазначалося вище, внаслідок правонаступництва. Правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Унаслідок перерозподілу повноважень в галузі земельних відносин між відповідачем-1 та відповідачем-2 на підставі закону відбулося правонаступництво у земельних зобов'язаннях між згаданими суб'єктами.

Оскільки договір № 173 від 17.02.1998 в силу закону та з урахуванням вищенаведеного визнається поновленим, а згідно з приписами ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, тому суд вважає цілком обґрунтованими а, відтак й такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо заміни сторони орендодавця у даному договорі –з відповідача-2 на відповідача-1.    

Також є обґрунтованою і документально підтвердженою вимога позивача про зобов'язання відповідача-1 переукласти договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди за реєстровим №173 від 17.02.1998 із заміненою стороною цього договору –Севастопольською міською радою, оскільки згідно з правилами ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.   

Втім, суд дійшов висновку про безпідставність вимоги позивача до відповідача-2 про зобов'язання Севастопольської міської державної адміністрації не чинити перешкод в переукладанні Севастопольською міською радою з Приватним підприємством «Новен»договору про право користування землею на умовах оренди з реєстровим №173 від 17.02.1998, адже позивачем усупереч норми ст. 33 ГПК України не надано належних доказів на порушення відповідачем-2 прав та інтересів позивача з даного питання як на тепер, так й у майбутньому.   

Доводи відповідача-1, наведені у відзиві на позовну заяву та викладені його представником під час судового засідання щодо заперечення позовних вимог не приймаються судом до уваги, оскільки суперечать  положенням ст. 9 та п.п. 3, 7, 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі»та п. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про оренду землі», ч. 3 ст. 24 та ч. 1.ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, суд вважає хибним посилання відповідача-1 на п. 7.1.1. «Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок», затвердженого рішенням Севастопольської міської ради №1342 від 14.10.2003 (в редакції рішення міської ради від 07.11.2006), так як даним Положенням встановлюється інший, ніж передбачений ст. 33 Закону України «Про оренду землі»порядок поновлення договорів оренди землі», в зв'язку з чим відповідно до частини ст. 4 Господарського процесуального кодексу України судом застосовуватися не може.

Посилання відповідача-1 на ст. 124 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки комунальної власності передаються в оренду на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, є безпідставним, так як земельна ділянка вже була передана позивачу у відповідності до договору оренди та знаходиться у його користуванні на момент винесення рішення по даній справі. Крім того, ст. 124 Земельного кодексу України не передбачає необхідності прийняття відповідачем-1 рішення про поновлення строку дії вже укладеного договору оренди чи про його переукладення.

Стосовно, посилання представника відповідача-1 на дію рішення Севастопольської міської ради № 911 від 11.10.2006 «Про визначення територій, на яких право власності, або право оренди земельних ділянок набувається на конкурентних засадах»слід зазначити, що оскільки у користуванні позивача на момент прийняття цього рішення земельна ділянка вже знаходилась на законних підставах, та враховуючи той факт, що це рішення не має зворотної дії у часі, то воно не може бути застосовано до правовідносин, що виникли до моменту набуття ним законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту укладання та протягом дії спірного договору оренди земельної ділянки жодна із сторін не ставила питання про розірвання договору на право тимчасового користування землі на умовах оренди зареєстрованого за №173 від 17.02.1998.

Керуючись положеннями ст.33 Закону України «Про оренду землі»та п. 5.2 договору оренди суд дійшов висновку, що позивач на даний час є законним користувачем земельної ділянки площею 0,1895 га, яка розташована на площі ім. 300-річчя Російського флоту в м. Севастополі.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З урахуванням викладених обставин, право позивача на земельну ділянку має бути захищено судом шляхом визнання за ним права на оренду земельної ділянки, яке за обставин цієї справи має бути здійсненно через поновлення договору №173 від 17.02.1998 на той же строк і на тих же умовах.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі не надали суду жодних доказів того, що зазначене будівництво здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають частковому стягненню з відповідача-1 на користь позивача.

Керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Визнати договір на право користування землею на умовах оренди, укладений 03.02.1998 між Севастопольською міською державною адміністрацією та Приватним підприємством «Новен»(ідентифікаційний код 23663080), зареєстрований за № 173 від 17.02.1998 на оренду земельної ділянки площею 0,1895 га, яка розташована на площі ім. 300-річчя Російського флоту у місті Севастополі, поновленим на той самий  строк і на тих самих умовах, які  були  передбачені цим договором, із здійсненням заміни сторони цього договору - орендодавця - Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2) на Севастопольську міську раду (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код 24872845).

3. Зобов'язати Севастопольську міську раду (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код 24872845) переукласти з Приватним підприємством «Новен»(39200,  м. Севастополь, станція Верхнесадова, вул. Локомотивна, буд. 31, кв. 8., код 23663080) договір про право користування землею на умовах оренди від 03.02.1998 зареєстрований за №173 від 17.02.1998 на оренду земельної ділянки площею 0,1895 га, яка розташована на площі ім. 300-річчя Російського флоту в місті Севастополі, раніше укладений між Севастопольською міською державною адміністрацією та Приватним підприємством «Новен», на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

4. Стягнути з Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код 24872845, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Приватного  підприємства  «Новен» (99804, м.  Севастополь,  с.  Верхнєсадове,  вул. Локомотивна,  31,  кв.  8,  код 23663080)  42  (сорок дві)  грн. 50 коп.  державного мита та  59  (п'ятдесят дев'ять)  гри.   витрат  на   інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                          О.А.Кролевець