Рішення

від 25.09.2008 по справі 6/636-29/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/636-29/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  6/636-29/343

25.09.08

За позовом          Прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

До відповідача 1          Казенного підприємства “Кіровгеологія”

До відповідача 2          Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна компанія "Пагода"

Про          визнання недійсними господарських зобов'язань за договором та додаткової угоди

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

Від позивача:          не з'явились

Від відповідача 1:          не з'явились

Від відповідача 2:          Карпенко В.М. –представник за дов. № 835 від 29.10.2007 р.

Від прокуратури:           не з'явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом прокурор Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до Казенного підприємства “Кіровгеологія” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансово-будівельна компанія “Пагода” про визнання недійсними господарського зобов'язання за договором № 836 від 04.07.2006 та додаткової угоди до договору, укладених між відповідачами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2007 у справі № 6/636, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2008,  у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2007  та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2008 скасовано, справу № 6/636 направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Свою постанову Вищий господарський  суд України мотивував тим, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого входить казенне підприємство. Не врахован факт, що власником майна, закріпленого за казенним підприємством, є держава в особі органу влади, до сферу управління якого входить казенне підприємство, і лише власник земельної ділянки наділений правом її забудови та правом делегувати правомочність третій особі. Оскільки судами не взято до уваги, що відповідач-1 не є власником земельної ділянки і не мав права нею розпоряджатись при укладенні спірного договору, оскільки це може порушити права інших осіб. Крім того суди попередніх інстанцій не досліджували додаткову угоду до договору № 836 від 04.07.06, а відтак дійшли передчасного висновку, що в разі виконання договору держава набуде право власності на об'єкт нерухомості.

          Ухвалою суду від 16.07.2008 справу було прийнято до провадження та присвоєно № 6/636-29/343.

Прокурором Печерського району м. Києва пояснень до матеріалів справи з урахуванням постанови ВГСУ від 18.06.08 надано не було.

В ході нового розгляду справи позивач підтримав позов повністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір № 836 від 04.07.2007 та додаткова угода до нього укладені з порушенням Казенним підприємством “Кіровгеологія” господарської компетенції та вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Обґрунтовуючи порушення відповідачем-1 при укладенні договору господарської компетенції, позивач посилається на те, що всупереч ст. 77 ГК України та статуту відповідача-1, без згоди Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, на підставі оскаржуваного договору фактично відчужується земельна ділянка площею 0,22 га по вул. Кіквідзе, 8/9 у Печерському районі м. Києва.  

Невідповідність договору інтересам держави та суспільства, на думку позивача, полягає у відсутності дозволу зі сторони Мінприроди України на здіснення господарської діяльності (будівництво нерухомості), яка є предметом оскаржуваного договору, у зв'язку з чим останнє втратить контроль за використанням та збереженням належного стану державного майна.  Крім того, виконання договору призведе до втрати відповідачем-1 земельної ділянки площею 0,22 га, яка йому не виділена в натурі (не оформлені правовстановлюючі документи) і права на розпорядження нею останній не набув.

Позивач наголошує, що відповідач-1 без погодження органу управління протиправно списав будівлю гаражу кам'яного, який належав до основних фондів КП “Кіровгеологія”, чим порушив майнове право Мінприроди України. Крім того будівництво об'єкту істотно суперечить цілям статутної діяльності КП “Кіровгеологія”, що позивач вважає додатковою підставою для визнання спірних угод недійсними.

          Відповідач-1 підтримав подану ним заяву, визнавши позов у повному обсязі. Крім цього зазначив, що станом на 01.09.08 Акт на право постійного користування відведеною КП “Кіровгеологія” землею не отримано. Списана будівля гаража через брак коштів на даний момент не розібрана та знаходиться у тому ж стані, що і до списання.

          Відповідач-2  проти задоволення позовних вимог заперечує і просить у позові відмовити повністю. Свої заперечення відповідач-2 обгрунтовує тим, що згідно статуту відповідача-1, затвердженого Мінприроди України КП “Кіровгеологія” має право здійснювати будівництво об'єктів нерухомості різного призначення, як для власних потреб, так і для потреб інших осіб, як самостійно, так із залученням вітчизняних та іноземних інвесторів в установленому законодавству порядку, крім того керівник відповідача-1 наділений правом укладати та підписувати угоди від імені підприємства.

На думку відповідача-2, факт затвердження статуту Мінприроди України свідчить про надання дозволу останнім на здійснення даної діяльності. Договір між відповідачами укладено без порушення господарської компетенції, оскільки, він стосується діяльності, яку згідно зі статутом відповідача-1 він має право здійснювати, від його імені договір укладено Генеральним директором, який мав на це відповідні повноваження.

Також умовами оскаржуваного договору не передбачено відчуження майна, що належить до основних фондів (будівля гаража була списана), у зв'язку з чим відповідач-1 не повинен був звертатись до Мінприроди України з метою отримання попередньої згоди на укладення договору. Внаслідок укладення та виконання додаткової угоди буде набуто в державну власність майно у вигляді грошових коштів. На підставі спірних угод не здійснюватиметься відчуження земельної ділянки і той факт, що на момент підписання договору відповідч-1 не наділений був правом розпоряджатись земельною ділянкою для будівництва, не робить договір недійсним, оскільки, договором не передбачено здійснення будівництва до отримання документа, що посвідчує право на земельну ділянку. Крім того, Мінприроди України своїми листами, направленими на адресу відповідачів, повідомило про відсутність заперечень щодо продовження співпраці за спірним договору. При укладенні правочину сторони не мали мети, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва , -

ВСТАНОВИВ:

          04.07.2006 між Казенним підприємством “Кіровгеологія” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансово-будівельна компанія “Пагода” було укладено договір № 836 (далі –Договір), предметом якого є визначення умов співробітництва сторін щодо проектування, будівництва та введення в експлуатацію нежитлового комплексу науково-адміністративного призначення з місцями для паркування легкових автомобілів (далі –Об'єкт) на частині земельної ділянки площею 0,22 га по вул. Кіквідзе, 8/9 у Печерському районі м. Києва, а також залучення відповідачем-1 відповідача-2 як генерального інвестора проектування та будівництва Об'єкту. (п. 1.1 Договору).  

          Вказана земельна ділянка в складі земельної ділянки площею 0,7 га 12.09.1950 рішенням № 2073 Виконавчого Комітету Київської міської Ради депутатів трудящих була відведена Кіровській експедиції Першого головного геологорозвідувального управління Міністерства геології СРСР, яка після затвердження статуту 17.03.1967 набула прав юридичної особи.

          24.04.1979, на підставі наказу Міністерства геології СРСР № 24с від 28.02.1979, на базі колишньої Кіровської експедиції Першого головного геологорозвідувального управління було створено Кіровське виробниче геологічне об'єднання. Статутом не було передбачено правонаступництво останнім Кіровської експедиції.

          У 1990 році Кіровське виробниче геологічне об'єднання як самостійна юридична особа ввійшло на добровільній основі до складу геологічного концерну “Геологорозвідка”.

          Наказом генерального директора Кіровського виробничого геологічного об'єднання № 69-к від 23.09.1991 останнє перетворено в Кіровське державне геологічне підприємство “Кіровгеологія”.  

          04.11.1991 державне геологічне підприємство “Кіровгеологія” було прийнято у відання Державного Комітету України по геології і використанню надр (наказ № 4 від 04.11.1991).

          23.11.1991 Держкомгеології України було затверджено статут державного геологічного підприємства “Кіровгеологія”, який зареєстровано виконавчим комітетом Печерської районної Ради народних депутатів м. Києва 09.12.1991 (нова редакція статуту затверджена 09.04.1996).

          11.08.1998 наказом Держкомгеології України державне геологічне підприємство “Кіровгеологія” перетворено у казенне підприємство “Кіровгеологія”.

          Таким чином, казенне підприємство “Кіровгеологія” є правонаступником Кіровського виробничого геологічного об'єднання.

          Відповідач-1 та його попередники не здійснили оформлення земельної ділянки, що була відведена Кіровській експедиції Першого головного геологорозвідувального управління Міністерства геології СРСР для будівництва лабораторії, житлового будинку, зерносховища, господарських приміщень, та на базі якого (майна) було створено Кіровське виробниче геологічне об'єднання. Однак, фактичним користувачем земельної ділянки площею 0,22 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9, є КП “Кіровгеологія”

П. 2.1.1, 2.1.2 Договору КП “Кіровгеологія” зобов'язане на своє ім'я оформити документи про право користування зазначеною в п. 1.1 договору земельною ділянкою з дозволом на будівництво на ній об'єкта та забезпечити доступ уповноважених відповідачем-2 осіб на вказану земельну ділянку для виконання робіт, пов'язаних з проектуванням та будівництвом об'єкту; передати відповідачу-2 копії документів про право користування зазначено у п. 1.1 договору земельною ділянкою (рішення Київської міської ради про відведення земельної ділянки та договір оренди змеленої ділянки чи акт про право постійного користування земельною ділянкою).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Тобто договором закріплений факт того, що земельна ділянка площею 0,22 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9, не відведена у встановленому законом порядку КП “Кіровгеологія” і що для законного використання земельної ділянки для цілей договору № 836 від 04.07.06, необхідно отримати правовстановлюючі документи. Вказаний обов'язок покладено на відповідача-1.

Відповідно до ст. 212 ЦК України особи,   які  вчиняють  правочин,  мають  право  обумовити настання або  зміну  прав  та  обов'язків  обставиною,  щодо  якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відповідно контрагенти за договором визначили такою відкладальною обставиною саме отримання відповідачем-1 правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,22 га. Тобто, до настання вказаної обставини договір фактично не реалізовується. Практично, огляду на цю обставину, будівля гаража, на місці якої має бути розміщено об'єкт будівництва, станом на день прийняття рішення, як зазначено відповідачем-1, знаходиться у тому ж самому стані, що і до списання.

Тобто, вчиняючи правочин з відкладальною умовою контрагенти не порушили норм права, що наділяють лише власника чи землекористувача правом на забудову земельної ділянки.

До матеріалів справи додано лист Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 24.03.08 № 3668/19/10-08/01 до Київського міського голови, відповідно до якого, у зв'язку з необхідністю розвитку стратегічно важливого напрямку діяльності КП “Кіровгеологія”, підпорядкованого Мінприроди України, висловлено прохання прискорити розгляд відповідних питань та виконання відповідних робіт щодо надання у постійне користування КП “Кіровгеологія” (з оформленням державного акту) земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9, для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд та будівництва науково-адміністративного корпусу (кадастрова справа Д-1974).

Вказаним листом Мінприроди України, як орган управління КП “Кіровгеологія”, висловило свою підтримку у реалізації права останнього на отримання земельної ділянки площею 0,22 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9.

Крім того, до матеріалів справи надано черговий кадастровий план станом на 16.09.08, відповідно до якого землекористувачем земельної ділянки під кодом 82:114:005, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9, є КП “Кіровгеологія”. Згода на постійне користування надана 24.03.07.

На час укладення Договору документи, що посвідчують право на вказану земельну ділянку, у відповідача-1 були відсутні. Однак, договором і не передбачалось розпорядження контрагентами земельною ділянкою площею 0,22 га що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9, до виділення її відповідачу-1 в натурі та отримання ним правовстановлюючих документів.

Крім того, умови Договору не передбачають вилучення земельної ділянки з фактичного володіння відповідача-1, оскільки саме на останнього покладають обов'язок юридично оформити право на землю.

Отже, доводи про втрату відповідачем-1 внаслідок укладення Договору 0,22 га земельної ділянки, є необґрунтованими. Крім того, враховуючи, що дане право пов'язано з користуванням, а не з власністю, відповідач-1 не набуває права розпорядження земельної ділянкою, і умовами Договору не передбачено набуття відповідачем-2 будь-яких прав на землю.

          Інші умови Договору визначають порядок співробітництва сторін щодо проектування, будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта, а також розподіл площ за результатами його будівництва.

          Замовником будівництва, відповідно до Договору, є відповідач-1 (п. 1.2 Договору), виконання функцій якого від його імені на підставі довіреності здійснюватиме відповідач-2.

          У зв'язку з цим відповідач-1 повинен передати відповідачу-2 документи на право користування земельною ділянкою, надати технічне завдання, отримати від органів, установ та організацій документи, необхідні для знесення будівель, які потрапляють під пляму забудови, передати земельну ділянку генеральному підряднику, разом з органами місцевої влади прийняти Об'єкт в експлуатацію, тощо.

          У свою чергу, відповідач-2 зобов'язувався інвестувати в будівництво Об'єкта власні та залученні кошти, замовити проектно-кошторисну документацію, отримати необхідні для розробки проектно-кошторисної документації вихідні дані, укласти договір на будівництво з генеральною організацію, забезпечити затвердження проектно-кошторисної документації, проведення авторського та технічного нагляду в процесі будівництва, забезпечити виконання будівельних, монтажних, спеціальних та пусконалагоджувальних робіт, випробування тощо, разом з відповідачем-1 прийняти Об'єкт в експлуатацію.

          Розділом 3 Договору передбачена частка кожної сторони після завершення будівництва Об'єкта (частка відповідача-1 –10%, частка відповідача-2 –90 %).

          Таким чином, за свою правовою природою вказані зобов'язання є інвестиційними зобов'язаннями, а умови Договору, що регулюють співробітництва сторін щодо проектування, будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта, та розподіл площ за результатами його будівництва, є  інвестиційними умовами. Вкладом відповідача-1 є право користування земельною ділянкою, а відповідача-2 –кошти (власні та залучені) для фінансування оформлення права користування, утримання земельної ділянки, виготовлення проектно-кошторисної документації, знесення будівель, будівництва Об'єкта.  

          Однак, враховуючи, що виконання сторонами своїх зобов'язань щодо здіснення інвестицій може мати місце виключно після надання земельної ділянки у користування, і вирішення вказаних питань віднесено до повноважень органів, передбачених ст. 122 Земельного кодексу України,  фактично їх настання (інвестиційних прав та обов'язків) обумовлено відкладальною обставиною.

          Відповідно до ч. 5 ст. 76 ГК України орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл.

          Частиною 1 статті 3 ГК України передбачено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

          Отже, діяльність з будівництва нерухомості за власні або залучені кошти є господарською діяльністю.

Наказом № 292 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 21.06.06 затверджено Статут Казенного підприємства “Кіровгеологія”  в новій редакції (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 30.06.06).

          Відповідно до ч. 4 ст. 57 ГК України статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

          Отже, оскільки статут казенного  підприємства затверджується органом, до сфери якого входить казенне підприємств, господарська діяльності, що включена до предмету статутної діяльності, здійснюється з дозволу вказаного органу.

          Господарська діяльність з будівництва об'єктів нерухомості різного призначення для власних потреб, так і для потреб інших осіб, як самостійно, так із залученням вітчизняних та іноземних інвесторів в установленому законодавством порядку, включена позивачем як органом управління відповідача-1 до предмету статутної діяльності останнього (п. 3.25.19 статуту).  

          З огляду на викладене, доводи про порушення відповідачем-1 при укладенні Договору господарської компетенції та вчинення його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у зв'язку з відсутністю дозволу Мінприроди на здійснення господарської діяльності, є необґрунтованими.

          Не відповідають дійсності посилання на те, що Договір унеможливить право позивача на контроль за використанням та збереженням стану державного майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 ГК України казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить.

До матеріалів справи надано Наказ генерального директора КП “Кіровгеологія” від 06.08.04 № 81 щодо обстеження технічного стану будівель і споруд виробничого, цивільного призначення відповідно до якого створено комісію, завданням якої є перевірка стану будівель і споруд, які знаходяться на балансі підприємства КП “Кіровгеологія” за адресою: вул. Кіквідзе, 8/9. За результатами перевірки складено акт, затверджений заступником генерального директора КП “Кіровгеологія”  26.05.06, в якому встановлено, що ремонт гаража є не доцільним і він підлягає списанню з балансу КП “Кіровгеологія”. Списання будівлі гаража, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9 з балансу КП “Кіровгеологія” оформлене актом списання основних засобів від 01.06.06.

Таким чином, на момент укладення договору від 836 від 04.07.06 приміщення (гараж), розташоване на земельній ділянці, на якій за договором планується здійснювати будівництво було списане з балансу КП “Кіровгеологія” і не відносилось до основних фондів підприємства. Тобто, при укладенні спірного договору відповідачеві-1 не потрібен був дозвіл органу управління на розпорядження вказаним вище нерухомим майном, як того вимагає припис ст. 77 ГК України, оскільки, воно не належить до основних фондів. Інші об'єкти нерухомості на спірній земельній ділянці відсутні, стосовно чого учасники процесу не заперечують.

          Крім того, Договір спрямований на створення майна, а не на його знищення чи пошкодження, внаслідок виконання якого держава набуде права власності на об'єкт нерухомості.

Між КП “Кіровгеологія” та ТОВ “Фінансово-будівельна компанія “Пагода” укладено додаткову угоду до договору від 04.07.06 № 836 відповідно до якої сторони дійшли згоди про компенсацію стороною-2 грошовими коштами стороні-1 вартості 10% загальної площі об'єкту та вартості 10% машиномісць паркінгу для легкових автомобілів. Компенсація здійснюється з урахуванням ринкової вартості одного квадратного метра загальної площі приміщень в об'єкті та ринкової вартості одного машиномісця в паркінгу для легкових автомобілів. Загальна сума компенсації перераховується стооною-2 стороні-1 в період після початку будівельно-монтажних робіт по об'єкту та до введення його в експлуатацію. Після компенсації сторона-1 не отримує 10% нежитлових приміщень та машиномісць в об'єкті, а сторона-2 отримує для оформлення у власність або для виконання своїх зобов'язань всі нежитлові приміщення та всі машиномісця паркінгу для легкових автомобілів.

Внаслідок укладення додаткової угоди до договору державою буде отримане майно у вигляді грошових коштів, що відповідно до цивільного законодавства є особливою категорією майна (речей).

          До матеріалів справи надано лист Міністра охорони навколишнього природного середовища від 24.03.08 № 3668/19/10-08/02, адресований  КП “Кіровгеологія” та ТОВ “ФБК “Пагода”. У вказаному листі зазначається, що за результатами розгляду матеріалів, що стосуються будівництва на території КП “Кіровгеологія”, Мінприроди України не заперечує проти будівництва науково-адміністративного корпусу на закріпленій за КП “Кіровгеологія” земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9, та не заперечує проти продовження співпраці по вказаному проекту з ТОВ “ФБК “Пагода”, згідно укладеного договору № 836 від 04.07.06.

Тобто, Мінприроди України, як орган управління КП “Кіровгеологія”, надав згоду на освоєння земельної ділянки площею 0,22 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9, на підставі договору № 836 від 04.07.06 та досягнення обувлених у ньому цілей.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить  інтересам держави  і  суспільства,  або  укладено  учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

Судом встановлено, що умови договору від 04.07.06 № 836 та додаткової угоди до нього відповідають вимогам закону, їх мета не суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки держава, через уповноважений орган, надала дозвіл на реалізацію та досягнення цілей за спірним правочином. При укладенні договору та додаткової угоди контрагенти мали на меті досягнення основної цілі господарської діяльності –отримання прибутку, що відповідає вимогам закону та статутним цілям та господарській компетенції сторін.

За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття відповідно до ст.85 ГПК України.

СуддяІ.В.Усатенко