Ухвала

від 23.05.2011 по справі 2а-13331/10/1/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13331/10/1/0170

23.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Горошко Н.П. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "Євротранс" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - ОСОБА_2, довіреність № 7763/9/10-0 від 20.10.08 року;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 03.12.10 року у справі № 2а-13331/10/1/0170

за позовом Приватного підприємства "Євротранс" (вул. Ломоносова, 19, кв. 5, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98604)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим №00035311502/0 від 07.10.2010 року. Стягнуто на користь Приватного підприємства "Євротранс" судовий збір у розмірі 03,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 23.05.2011 року представник позивача з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення на апеляційну скаргу представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Євротранс»є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 445069, довідкою з ЄДРПОУ № 05.3-06-01/1211 від 25.08.2004 року.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Євротранс»зареєстровано в податковому органі 04.07.2002 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію податку на додану вартість № 00514076 від 10.01.2005 року Приватне підприємство «Євротранс»зареєстроване платником ПДВ.

Таким чином, судом встановлено, що Приватне підприємство «Євротранс»є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

16.08.2010 року ПП «Євротранс»подало до Державної податкової інспекції у м.Ялта податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року, відповідно до якої позивачем задекларовано суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в розмірі 9456,00 гривень (а.с.14-15).

З 13.09.2010 року по 14.09.2010 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ м. Ялта Кириченко С.М було перевірено податкову декларацію з податку на додану вартість Приватного підприємства «Євротранс»за липень 2010 року. В результаті проведення перевірки встановлено, що дія підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»не поширюється на приватне підприємство «Євротранс». В порушення п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»Приватним підприємством «Євротранс»занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за липень 2010 року, на суму 12731 гривень.

За наслідками перевірки було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Євротранс»з податку на додану вартість»за липень 2010 року який не був підписаний головним бухгалтером та директором Приватного підприємства «Євротранс»(а.с.10-12) .

На підставі акту перевірки за порушення п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ у м. Ялті прийнято податкове повідомлення -рішення №0003531502/0 від 07.10.2010 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 42012,00 гривень, з яких: за основним платежем 12731 гривень та за штрафними санкціями 29281 гривень (а.с.13).

Отже, відповідно до акту перевірки зроблений відповідачем виходячи з того, що позивачем було задекларовано в податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року операції, які звільнені від оподаткування (п.п. 5.1.13 п.5.1. ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість") у сумі 12731,00 гривень, тобто Приватним підприємством «Євротранс»занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за липень 2010 року на суму 12731,00 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий орган дійшов такого висновку без перевірки первісних документів.

В акті перевірки, з посилання на положення ст.35 Закону України "Про автомобільний транспорт" та положення п.п. "а"п.2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування України" зазначено, що тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі" підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування у разі, якщо вони надаються підприємствами комунальної власності.

24.07.2008 року рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1655 з 01.08.2008 року було погоджено єдиний тариф 2,00 грн. на проїзд у міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Таким чином, відповідач прийшов до висновку про те, що дія п.п. 5.1.13 п.5.1. ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" не розповсюджується на позивача, оскільки Приватному підприємству «Євротранс»такі тарифи не встановлені, а тільки погоджені, у зв'язку з чим був зроблений висновок про заниження позивачем суми ПДВ.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Євротранс»є суб'єктом господарювання та виконує зобов'язання по перевезенню пасажирів за маршрутами згідно укладених з виконкомом Ялтинської міської ради договорам.

Відповідно до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом №22/09 від 10.12.2009 року, укладеного виконавчим комітетом Ялтинської міської ради та Приватним підприємством «Євротранс», Замовник надає дозвіл на обслуговування автобусного маршруту, а Перевізник бере на себе зобов'язання зі здійснення перевезення пасажирів та наданню транспортних послуг на маршруті № 24 «к/т Спартак -Поляна казок»(6 одиниць) на період з 10.12.2009 року по 09.12.2014 року (а.с.16).

Згідно із договором на перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 48/10 від 09.04.2010 року, укладеним виконавчим комітетом Ялтинської міської ради та Приватним підприємством «Євротранс», Замовник надає дозвіл на обслуговування автобусного маршруту, а Перевізник бере на себе зобов'язання зі здійснення перевезення пасажирів та наданню транспортних послуг на маршруті № 22 «Речовий ринок -вул. Сеченова»(7 одиниць) на період з 10.04.2010 року по 09.04.2015 року (а.с.17).

Відповідно до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 20/09 від 10.12.2009 року, укладеного виконавчим комітетом Ялтинської міської ради та Приватним підприємством «Євротранс», Замовник надає дозвіл на обслуговування автобусного маршруту, а Перевізник бере на себе зобов'язання зі здійснення перевезення пасажирів та наданню транспортних послуг на маршруті № 3 «Маг. Чорноморець -вул.Стахановська»(8 одиниць) на період з 10.12.2009 року по 09.12.2014 року (а.с.18).

24.07.2008 року рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1655 з 01.08.2008 року було погоджено єдиний тариф 2,00 грн. на проїзд у міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі. Із змісту вказаного рішення вбачається, що виконком при його прийнятті керувався ст. 28, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в України»(а.с.19).

У п. 1 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1655 від 24 липня 2008 року зазначено: «З 01.08.2008 погодити єдиний тариф 2,00 грн. на проїзд у міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі (додаток 1).

Отже, виконкомом Ялтинської міської ради було погоджено єдиний тариф - 2 грн. на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Підпунктом 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

З аналізу вказаних нормативно -правових актів вбачається, що нормою, яка визначає компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту «а» ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що підпунктом 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює регулювання, про яке йдеться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: шляхом встановлення тарифів які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, шляхом погодження тарифів з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином, виконавчий комітет Ялтинської міської ради, прийнявши рішення №1655 від 24 липня 2008 року, погодив єдиний тариф, чим, в розумінні положень підпункту 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", у межах встановленої законом компетенції врегулював тарифи перевезення осіб пасажирським транспортом.

Норма підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" сама по собі не встановлює компетенцію органу місцевого самоврядування щодо регулювання тарифів перевезення, а відсилає до іншого закону, яким встановлена така компетенція.

Діюче законодавство, крім положень п.п. 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не містить інших норм, що встановлювали б компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів на перевезення пасажирів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення № 1655 від 24 липня 2008 року прийнято виконавчим комітетом Ялтинської міської ради у межах компетенції, у порядок та спосіб, що встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тому тарифи з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульовано органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції шляхом погодження тарифів.

Отже, позивач мав право використовувати положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість при формуванні сум ПДВ у податковій звітності з надання послуг перевезення пасажирів, оскільки керувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульованими органом місцевого самоврядування, а висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" та заниження ним суми податку на додану вартість є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта АРК № 00035311502/0 від 07.10.2010 року протиправне та скасоване судом першої інстанції.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 03.12.10 року у справі № 2а-13331/10/1/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 03.12.10 року у справі № 2а-13331/10/1/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 травня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська