Ухвала

від 27.09.2011 по справі 2а-14950/10/12/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14950/10/12/0170

27.09.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Привалової А.В.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресс К"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 17.12.10 по справі № 2а-14950/10/12/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресс К" (вул. Заводська, м.Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК (вул. Курортна 57,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2010 у справі № 2а-14950/10/12/0170 (суддя Котарева О.М.) у позовній заяві позов задоволений.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 01.11.10р. №0001711501/0 на суму 1284,21грн. та №0001721501/0 на суму 32,74грн.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес К»(96500, АР Крим, м. Саки, вул. Заводська, 88, ОКПО 30951134) 3,40грн.

Не погодившись з постановою суду, Сакська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2010 у справі № 2а-14950/10/12/0170 та прийняти нову постанову суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

У судове засідання 27.09.2011року представники сторін не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили, про місце, день та час його проведення повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес К» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.10р. №0001711501/0 на суму 1284,21грн. та №0001721501/0 на суму 32,74грн.

Позов мотивовано тим, що податкове зобов'язання з єдиного податку за 2 та 3 квартали 2010 року були сплачені позивачем своєчасно та у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою відповідача проведено документальну невиїзну перевірку з питання невчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку за 2-3 квартали 2010 року. За наслідками перевірки складено акт від 01.11.10р. №1690/15-01/30951134, за висновками якого встановлено порушення пп. «б» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, абз. 10 ст. 4 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (а.с. 12).

З даними акту перевірки встановлено несвоєчасне погашення узгодженої суми податкового зобов'язання за єдиним податком, при чому заборгованість у розмірі 6500,00грн. погашено із затримкою до 28 календарних днів, заборгованість у розмірі 163,68 грн. - із затримкою 55 календарних днів, заборгованість у розмірі 6342,06грн. - із затримкою понад 9 календарних днів.

На підставі даного акту перевірки та відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 01.11.10р. №0001711501/0 на суму 1284,21грн. та №0001721501/0 на суму 32,74грн. (а.с. 10, 11).

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, передбачених зазначеним підпунктом, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судова колегія вважає, що по-перше, застосування штрафної санкції можливо лише у разі несвоєчасної сплати суми саме податкового зобов'язання. Враховуючи, що у переліку загальнодержавних і місцевих податків і зборів, який визначений ст. ст. 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», єдиного податку не передбачено, то і обов'язок щодо сплати єдиного податку не належить до категорії «податкове зобов'язання» або "податковий борг" у розумінні Закону №2181.

По-друге, граничні строки сплати суми податку повинні бути встановлені саме Законом №2181 (про що свідчить словосполучення «... протягом граничних строків, визначених цим Законом ...»).

Граничні строки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання встановлені пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 (протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону).

Разом із тим, граничні строки сплати єдиного податку передбачені ст. 4 Указу №727, згідно із абз. 9 якої за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Для застосування штрафної (фінансової) санкції податковим органом застосовано граничні строки сплати податку, встановлені іншим актом законодавства, а саме Указом №727, таким чином, відповідачем порушено умови притягнення платника податків до відповідальності, передбачені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у суді першої інстанції наполягав на тому, що ним податкові зобов'язання з єдиного податку за 2 та 3 квартали 2010 року були сплачені своєчасно.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що за 2 та 3 квартали 2010 року, зазначені у акті перевірки, позивачем заборгованість була сплачена своєчасно та у повному обсязі.

Але з матеріалів справи вбачається, що за даними акту перевірки, сплачені позивачем кошти зараховані на погашення боргу за інші періоди.

Судова колегія вважає, що чинне законодавство не передбачає прав податкового органу самостійно змінювати призначення платежу, вказане платником у платіжних документах.

Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону України №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Статтею 177 ЦК України встановлено, що гроші є об'єктами цивільних прав, у тому числі права власності. Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). При цьому відповідно до ст. 8 зазначеного Закону банк виконує доручення клієнта у точної відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

При цьому ані Закон №2181, ані Закон України «Про державну податкову службу в Україні»не містять положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2010 у справі №2а-14950/10/12/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2010 у справі № 2а-14950/10/12/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2010 у справі № 2а-14950/10/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова