Ухвала

від 26.09.2013 по справі 2а-14950/10/12/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/80276/11

№ К/9991/80276/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011

у справі № 2а-14950/10/12/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресс К»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сакської державної податкової інспекції в АР Крим від 01.11.2010 № 0001711501/0 та № 0001721501/0, якими товариству з обмеженою відповідальністю «Прогресс К» визначено штрафні санкції з єдиного податку у сумі 1284,21 грн. та у сумі 32,74 грн. відповідно, накладених на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судові рішення вмотивовані висновком судів про порушення відповідачем умов притягнення платника податків до відповідальності, встановленої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та про відсутність у податкового органу законодавчо встановленого повноваження на зміну призначення платежу за податковими зобов'язаннями платника податків.

У касаційній скарзі Сакська ОДПІ в АР Крим просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, норм пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункту 1.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за виконання яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 .

Позивач заперечення проти касаційної скарги суду не надав.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичною підставою для застосування штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 01.11.2010 № 0001711501/0 та № 0001721501/0, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 01.11.2010 № 1690/15-01/30951134, про порушення ТОВ «Прогресс К» норм підпункту «б» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та абзацу 10 статті 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» внаслідок сплати самостійно узгоджених сум єдиного податку за 2-й та 3-й квартали 2010 року з порушенням встановленого вказаним Указом граничного строку сплати.

Податковими повідомленнями-рішеннями від 01.11.2010 № 0001711501/0 та № 0001721501/0 товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресс К» зобов'язане сплатити штраф відповідно у сумах 1284,21 грн. (10% від 12 842,06 грн.) та 32,74 грн. (20% від 163,68 грн), встановлений підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України« Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з єдиного податку порівняно із граничним строком.

Єдиний податок в Україні запроваджено Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі по тексту - Указ №727/98 ) на підставі пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України .

Згідно із преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон № 2181-ІІІ), діючого на момент виникнення спірних правовідносин, цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

А відтак, з набранням чинності зазначеним Законом уніфіковано, зокрема, порядок та строки подання податкових декларацій /розрахунків/, строки сплати сум податкових зобов'язань, підстави та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства.

Так, згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 -ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону передбачена відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків у вигляді штрафу, яка поширюється, в тому числі, на платника податків, який не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень Сакська ОДПІ виходила з порушення платником строку сплати єдиного податку, встановленого Указом №727/98, і внаслідок цього неправильно застосувала норму підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 -ІІІ, якою встановлена відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань протягом граничних строків, встановлених саме статтею 5 цього Закону.

Судами також встановлено, що при сплаті позивачем єдиного податку за 2-й та 3-й квартали 2010 року податковий орган в обліку сплачених сум податкових зобов'язань спрямовував суми поточних платежів на погашення податкового боргу, який виник раніше податкових періодів, за які здійснювалась оплата. Суми узгоджених податкових зобов`язань з єдиного податку за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2010 року сплачені позивачем своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень із зазначенням призначення платежу про сплату єдиного податку за відповідний період (а.с.13-16).

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Проте ця норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181 -III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181 -III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Законом № 2181 -III не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181 -III, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 ,зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № N 377/8976, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

З огляду на зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій із дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли юридично обґрунтованого висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок погашення податкового боргу, який не вказаний платником в реквізиті «Призначення платежу» платіжного доручення під час перерахування єдиного податку до бюджету, є неправомірним та суперечить приписам Закону № 2181 -III.

Доводи касаційної скарги такого висновку судів не спростовують.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська Н.Г. Пилипчук