Рішення

від 24.09.2008 по справі 20/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/134

24.09.08

За позовом         Закритого акціонерного товариства «Лізоформ»

до                         Товариства з обмеженою відповідальністю «Проліфт»

про                       розірвання договору купівлі-продажу від 05.04.2007р. №05/04-07,

                            зобов'язання вчинити дії, стягнення 106 154,96грн.

                                                                                                                           Суддя Палій В.В.

                                                                                         Секретар Молочна Н.С.

Представники:

Від позивача    Лаврова О.В.- предст. (дов. від 23.09.2008р.)

Від відповідача  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проліфт»про розірвання договору купівлі-продажу від 05.04.2007р. №05/04-07,  зобов'язання вчинити дії по отриманню поставленого автонавантажувача CPQD15, стягнення 106 154,96грн.

Представник відповідача у судове засідання 09.04.2008р. не з'явився, відповідач відзиву на позов не надав.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 09.04.2008р. представника відповідача та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 09.04.2008р. відкладено.

У судовому засіданні 16.04.2008р. суд прийшов до висновку про необхідність призначити судову експертизу у справі №20/134, з метою встановлення особи виготовлювача автонавантажувача CPQD 15.

З метою надання сторонам можливості запропонувати суду питання, які сторони вважають за доцільне поставити перед експертом та визначитись з експертною установою, якій доцільно доручити проведення експертизи, розгляд справи 16.04.2008р. відкладено.

У судовому засіданні 06.05.2008р. представник позивача надав суду власний перелік питань, які вважає за доцільне поставити перед експертом та вказав експертну установу, якій вважає за доцільне доручити проведення експертизи.

Представник відповідача у судове засідання 06.05.2008р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта.

Остаточний перелік питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом.

Оскільки для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору необхідні спеціальні знання, суд призначив у справі №20/134 судову експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупиняє провадження у справі. Ухвалою від 06.05.2008р. провадження у справі №20/134  зупинено.

10.09.2008р. судом одержано  висновок №5239/5281 комплексної автотоварознавчої та трасологічної експертизи по справі №20/134 із супровідним листом експертної установи.

У зв'язку з усуненням обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі, ухвалою від 10.09.2008р. провадження у справі №20/134 поновлено, розгляд справи призначено на 24.09.2008р.

У судовому засіданні 24.09.2008р. представник позивача в усних поясненнях підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 24.09.2008р. не з'явився, відзиву на позов не надав.

За наведених обставин, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

           Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

                                                       ВСТАНОВИВ:

05.04.2007р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу №05/04-07, відповідно до умов якого покупець (позивач) зобов'язується оплатити, а продавець (відповідач) поставити техніку (товар), відповідно до Додатку №1 до договору.

Номенклатура, ціна та характеристики товару, що поставляється, зазначаються у Додатку №1 до даного Договору, який підписано двома сторонами.

Додаток №1 є невід'ємною частиною договору (п. 2.4, 2.5 договору).

Загальна сума договору, включаючи ПДВ, складає 117 043,85грн. (п. 2.3 договору).

Відповідно до пп. 4.1, 4.2 договору якість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам, що вказані в технічних характеристиках товару, що поставляється, відповідно до Додатку №1.

Кількість та комплектація товару повинні відповідати Додатку №1 до даного договору.

Відповідно до додатку №1 до договору визначено виробника навантажувача –HYTSU-Японія модель CPQD15 (2007р.). Вартість навантажувача –117 043,85грн. з ПДВ.

За видатковою накладною №01/08 від 01.08.2007р. відповідач передав уповноваженій особі позивача за довіреністю ЯНХ №710525 від 27.07.2007р.  навантажувач CPQD15 (GFL15N) у кількості 1 шт. вартістю 117 043,85грн.

Матеріали справи містять Акт №01/08 здачі-прийняття навантажувальної техніки, а саме, навантажувача CPQD15 (GFL15N) у кількості 1 шт., який підписаний та містить печатку лише продавця.

п. 2.6 договору визначено порядок оплати:

передоплата 50% від загальної суми договору, перераховується покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору (п. 2.6.1);

сума у розмірі 30% від загальної суми договору, перераховується покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 банківських днів по факту відгрузки товару із заводу виготовлювача, що підтверджується листом;

сума у розмірі 20% від загальної суми договору перераховується покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом трьох банківських днів по факту поставки товару згідно додатку №1 на території покупця, що підтверджується актом приймання-передачі.

Відповідно до платіжного доручення №2332 від 13.04.2007р. позивач перерахував на рахунок відповідача 58 521,92грн. -50% вартості навантажувача.

Відповідно до платіжного доручення №3790 від 25.06.2007р. позивач перерахував на рахунок відповідача 35 113,15грн. -30% вартості навантажувача.

            Листом вих. №1/810 від 24.09.2007р. позивач звернувся до відповідача з вимогою надати технічну документацію, у тому числі сертифікат якості на поставлений навантажувач CPQD15. Вимога одержана уповноваженою особою відповідача на отримання кореспонденції 01.10.2007р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

            Проте, відповідач технічну документацію на вимогу позивача не надав.

           Відповідно до ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

            Відповідно до ст. 268 Господарського кодексу України постачальник повинен засвідчити якість товарів належним товаросупровідним документом, який надсилається разом із товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

           Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.07.2002р. №228 «Правила роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами»(зареєстрований в Мінюсті 20.08.2002р. №681/6969) передбачається, що транспортні засоби, що ввозяться на територію України для продажу, підлягають митному оформленню в порядку, установленому законодавством. Транспортні засоби, що ввозяться на територію України як нові, так і ті, що були в експлуатації, допускаються до продажу за наявності в документах, згідно з якими вони надійшли, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний товар.

           Відповідно до ч. 4 п. 15 даного Наказу передбачається, що при продажу транспортних засобів і номерних агрегатів працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати покупцю необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товар, яка, крім іншого, повинна містити:

- найменування та адресу виробника (імпортера, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензії від покупця, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;

- перелік основних технічних характеристик транспортних засобів і номерних агрегатів;

- дату виготовлення;

- гарантійні зобов'язання виробник;

- термін служби транспортного засобу і номерного агрегату, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

- правила та умови ефективного та безпечного використання транспортних засобів і номерних агрегатів;

- сертифікацію транспортних засобів і номерних агрегатів.

        Згідно з п. 23.16 Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005р. №28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні»(зареєстрований в Мінюсті 04.05.2005р. №466/10746) автонавантажувачі відносяться до категорії «Підіймальні споруди та кранова продукція»та підлягають обов'язковій сертифікації.

      Відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

     Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

            Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

           Оскільки на вимогу покупця продавець не передав покупцю технічну документацію на навантажувач, у тому числі, сертифікат якості, 25.10.2007р. позивач направив на адресу відповідача лист (вих. №1/835 від 25.10.2007р.), у якому повідомив про відмову від договору, просив повернути кошти та отримати навантажувач.

             Таким чином, починаючи з 25.10.2007р. позивач відмовився від договору купівлі-продажу №05/04-07 від 05.04.2007р. та вчиняв заходи для повернення товару продавцю.

             Відповідно до ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

            Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам  договору купівлі-продажу.

              У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

            Як передбачено ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

             У позовній заяві позивач також посилається на те, що позивачем була виявлена невідповідність характеристик переданого товару характеристикам, передбаченим у Додатку №1 до договору.

             Так, позивач зазначає, що виробником навантажувача, який переданий відповідачем позивачу є Компанія HELI –Китай, а не обрана позивачем та зазначена у Додатку №1 до Договору Компанія HYTSU –Японія.

                З метою встановлення дійсного виробника поставленого відповідачем навантажувача, судом призначено комплексну автотоварознавчу та трасологічну експертизу, проведення якої доручено Київському НДІ судових експертиз.

                Як вбачається із висновку №5239/5281 експертизи від 04.07.2008р., який суд приймає у якості належного доказу у справі №20/134, на обладнанні кабіни міститься заводське маркування (емблема) у вигляді ромбу зі знаками «НС»всередині, зміст якого вказує на те, що наданий для дослідження вилочний автонавантажувач моделі-типу «CPQD15N-RW20-Y»виготовлений китайською компанією «Zhejiang Hangcha Engineering Machinery Co., Ltd.»у 2007році під серійним номером «070513850».

    Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази того, що відповідач передав позивачу товар –навантажувач в асортименті, який не відповідає асортименту, встановленому в Додатку №1 до Договору, а саме, щодо моделі навантажувача: замість передбаченої у Додатку №1 моделі CPQD15(2007р.) відповідачем передано позивачу модель - «CPQD15N-RW20-Y». Крім того, передана модель, яка не відповідає передбаченому опису –замість моделі виробника Компанії HYTSU –Японія передано модель навантажувача, який виготовлено китайською компанією «Zhejiang Hangcha Engineering Machinery Co., Ltd.».

  З урахуванням вищевикладеного, відповідачем допущено істотне порушення договору, а саме, позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору –отримання у власність моделі навантажувача визначеного виробника та погодженої сторонами моделі.

  Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

  Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

      Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

      За наведених обставин, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про розірвання у судовому порядку договору купівлі-продажу №05/04-07 від 05.04.2007р.

      Крім того, оскільки в силу вимог, встановлених ст. 666 ЦК України покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу та передати товар продавцю, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії по отриманню поставленого навантажувача.

     Ст. 672 ЦК України передбачено право покупця вимагати повернення сплаченої грошової суми за товар, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу.

      За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 80% внесеної позивачем оплати за навантажувач, що складає 93 635,07грн., визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

   Стосовно застосування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання, а саме пені у розмірі 4 781,79грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках , розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

п. 5.2 договору передбачено, що у випадку невиконання договірних строків, вказаних у п. 3.1, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення.

Згідно з п. 3.1 договору поставка товару, відповідно до Додатку №1 до даного договору, буде здійснена протягом 12 тижнів з моменту перерахування покупцем передоплати у розмірі 50% від суми договору, за умови виконання покупцем п. 2.6.1 договору.

Передбачена п. 2.6.1 договору сума передоплати була перерахована покупцем на рахунок продавця, проте, як встановлено судом, товар із технічними характеристиками, передбаченими у Додатку №1 до договору, не був переданий покупцю.

У той же час, суд враховує, що починаючи з 25.10.2007р. позивач відмовився від договору та вимагав у продавця отримати переданий навантажувач (лист вих. Від 25.10.2007р.) Право на відмову покупця від договору купівлі-продажу передбачено ч. 2. ст. 666 ЦК України.

Згідно з п. 2. ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Таким чином, відповідно до уточненого розрахунку суду (за період з 06.07.2007р. по 24.10.2007р.) сума пені складає 117 043,85грн. х 0,08 : 365 х 2 х 111 = 5 695,07грн., проте, з урахуванням того, що суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, суд задовольняє вимогу про стягнення пені за розрахунком позивача у розмірі 4 781,79грн.

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням того, що зобов'язання відповідача перед позивачем із передачі навантажувача із визначеними сторонами технічними характеристиками та із передачі технічної документації не мало грошового характеру, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 846,56грн. -3% річних та 6891,54грн. –збитків від інфляції.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими у переважній частині та такими, що підлягають задоволенню частково

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України  покладаються  на  відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                     ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати  договір купівлі-продажу №05/04-07 від 05.04.2007р., який укладений між Закритим акціонерним товариством «Лізоформ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проліфт».

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Проліфт»(м. Київ, бул. Дружби Народів, 10, код ЄДРПОУ 33785618) вчинити дії по отриманню поставленого навантажувача моделі-типу «CPQD15N-RW20-Y», який виготовлений китайською компанією «Zhejiang Hangcha Engineering Machinery Co., Ltd.»у 2007році під серійним номером «070513850».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проліфт»(м. Київ, бул. Дружби Народів, 10, код ЄДРПОУ 33785618) на користь Закритого акціонерного товариства «Лізоформ»(м. Київ, вул. К Білокур, 10/15, код ЄДРПОУ 32665379) 93 635,07грн. –здійсненої оплати за навантажувач, 4 781,79грн.-пені, 1069,17грн.-державного мита, 118,00грн.-державного мита.

5. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                          В.В. Палій